Єдиний унікальний номер 205/10769/26
Номер провадження2/205/6195/26
У Х В А Л А
07 вересня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Терещенко Т.П., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
В С Т А Н О В И В:
21 серпня 2026 року представник позивача ОСОБА_3 сформувала в системі «Електронний суд» вищевказану позовну заяву, яка зареєстрована канцелярією суду 25 серпня 2026 року.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 серпня 2026 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, оскільки вона була подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, та надано строк для усунення недоліків.
04 вересня 2026 року представник позивача Сироватко А.М. сформувала в системі «Електронний суд» заяву з усуненням недоліків, що були вказані у мотивувальній частині ухвали про залишення позовної заяви без руху, разом з уточненою позовною заявою, яка зареєстрована канцелярією суду 07 вересня 2026 року.
Однак у вказаній заяві про усунення недоліків не всі було усунуто недоліки, які вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, що перешкоджає відкриттю провадження у справі.
З урахуванням зазначених обставин вважаю, що позовна заява підлягає повторно залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Так, згідно із п. п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; ціна позову про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що ціна позову повинна бути визначена на момент пред`явлення позову з урахування грошової оцінки - об`єктивної ринкової вартості об`єкта.
Механізм проведення оцінки нерухомого майна для цілей обчислення, зокрема судового збору, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, так у п. 1 якої зазначено, що оціночною вартістю є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Разом з тим, ціна позову у позовній заяві позивач зазначив у розмірі 737 334,34 грн. та долучено до позовної заяви звіти вартості майна: квартири (1 285 085,67 грн.:2=642 542,84 грн.) і автомобіля (189 583 грн.:2=94 791,50 грн.)
Однак, відповідно до позовної заяви, позивач просить суд вирішити питання щодо поділу спільного майна з відповідачем, що складається з: квартири, автомобіля та мотоциклу, але до позовної заяви долучив звіти вартості майна лише щодо квартири і автомобіля.
Поділ майна - це єдиний судовий процес, де визначається доля всього спільного майна спільноти, і ціна позову вираховується із загальної вартості майна, і те, що позивач просить залишити мотоцикл відповідачу, не звільняє його від цього обов`язку, таким чином позивачу необхідно долучити звіт про оцінку спільного майна - мотоциклу, включити його у ціну позовної заяви та доплатити судовий збір за вартість спільного майна - мотоциклу, надавши квитанцію про сплату судового збору відповідно до дійсної ринкової вартості майна.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, вищевказані вимоги закону позивачами не виконані, таким чином, згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява з усуненням недоліків не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява повторно підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.П. Терещенко
.