Судові рішення

Ухвала № 139538965 у справі № 344/17031/26 від 07.09.2026

Ухвала від 07.09.2026 у цивільній справі № 344/17031/26 (категорія «Інших фактів»). Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, суддя Мелещенко Л. В.

Справа№ 344/17031/26
СудІвано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
СуддяМелещенко Л. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших фактів
Дата ухвалення07.09.2026
Надійшло до реєстру08.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139538965

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 344/17031/26

Провадження № 2-о/344/456/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

07 вересня 2026 року місто Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Державна нотаріальна контора, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И Л А :

01 вересня 2026 року заявник ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до суду з заявою, заінтересована особа 1 Державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 76018 м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 28, заінтересована особа 2 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 76000 м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 25, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2026 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В.

Суддя, розглянувши матеріали заяви, виходить з наступного.

Відповідно до частини першої та другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Так, Цивільним процесуальним кодексом України визначено окреме провадження, яким є вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно вимог частини третьої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до приписів частини третьої статті 42, частини четвертої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи, за участю яких суд розглядає справу.

Заінтересованими особами є особи, яким рішення суду по справі може вплинути на їхні права або обов`язки. Зазвичай ними можуть бути органи місцевого самоврядування, органи виконавчої влади, підприємства і організації незалежно від форми власності, тощо.

Як вбачається з частини восьмої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов`язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.

Згідно пункті 2 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Заявник, звертаючись до суду з даною заявою, не вказала у заяві, яка саме державна нотаріальна контора є заінтересованою особою, а також передбачені законом дані про цю заінтересовану особу, а саме: повне найменування заінтересованої особи, її місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Враховуючи зазначене, заявнику необхідно визначитись із заінтересованою особою (особами) у справі, вказавши їх повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Даний недолік слід усунути шляхом пред`явлення заяви з зазначенням заявника та заінтересованої (заінтересованих) особи (осіб).

Частина перша статті 177 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Також після визначення заінтересованої особи заявнику слід додати до заяви копію заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб.

При цьому судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно частини першої-другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Державна нотаріальна контора, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху, надавши заявнику строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мелещенко Л.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.09.2026 Ухвала № 139898983 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області