Номер провадження 2/754/1066/26
Справа №754/20070/25
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18 серпня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
судді Саламон О.Б.
з участю секретаря Михайленко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
Позиції учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 через свого представника-адвоката Фареник О.П. звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.
Вимоги позову мотивовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину- ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2014 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 08.10.2015 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08.04.2015. На виконання вищезазначеного рішення було видано виконавчий лист № 2-2926/15 від 08.10.2015, на підставі якого відкрито виконавче провадження, проте рішення суду боржник не виконував, аліменти не сплачував. У зв`язку з цим, ОСОБА_4 ініціювала звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, зміну способу їх стягнення та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.10.2018 (справа № 754/6032/18) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 в розмірі 3 000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 29.11.2018. Відповідач продовжував не виконувати рішення суду, знову формував заборгованість, не приймав участі у вихованні дитини, не виконував своїх батьківських обов`язків. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 серпня 2021 року ОСОБА_2 , було позбавлено батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 в період з січня 2023 по серпень 2023 року відповідач по справі вирішив гасити існуючу заборгованість по аліментам, яка на той час становила вже майже 105 000 грн. Позивач зазначила, що станом на 18.11.2025 заборгованість за аліментами сягає 246 614,67 грн.
13.08.2026 від представника позивачки - адвоката Фареник О.П. надійшов уточнений розрахунок пені по несплаті аліментів у розмірі 237 363,93 грн., котрий просить врахувати при ухваленні судового рішення.
Процесуальні дії та рішення суду.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 03 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.04.2026, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.
Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, до суду подано заяву про розгляд справи за їх відсутність, позовні вимоги підтримують, враховуючи уточнений розрахунок пені, а також не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились,відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінки аргументів сторін.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину- ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2014 по справі №754/19660/14 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 08.10.2015 позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08.04.2015.
На виконання вищезазначеного рішення 08.10.2015 Деснянським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-2926/15.
16.08.2021 Деснянським районним судом м. Києва позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В травні 2018 року ОСОБА_4 подала до суду позов про збільшення розміру аліментів, зміну способу їх стягнення та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.10.2018 по справі № 754/6032/18 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3 000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 29.11.2018.
Позивач зазначила, що в період з січня 2023 по серпень 2023 року відповідач по справі частково виконував рішення суду, при цьому, станом на 18 листопада 2025 року заборгованість за аліментами сягає 246 614,67 грн., що підтверджується довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 18 листопада 2025 року, виданою державним виконавцем Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ю. Ясинською.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвеції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідачем суду не надано доказів на спростування існування заборгованості по сплаті аліментів та доказів необґрунтованості розрахунку, наданого державним виконавцем, або його оскарження.
Розглядаючи відповідальність за несплату аліментів, слід зауважити, що в законодавстві передбачена спеціальна норма, яка встановлює умови та розміри санкцій за порушення зобов`язання із сплати аліментів (ст. 196 СК України)
Тобто, дана норма спрямована на стимулювання боржника - платника аліментів своєчасно сплачувати аліменти та, певною мірою, компенсувати одержувачеві аліментів ті втрати, які він поніс у зв`язку із затримкою їх сплати.
Зокрема, згідно з ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
З урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України 15 травня 2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів, суд бере до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність сплати аліментів, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заяви по суті справи надані сторонами в процесі судового розгляду, суд приходить до переконливого висновку про те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відсутності його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів.
При цьому, суд приухваленні рішення враховує уточнений розрахунок пені з врахуванням обмеження у розмірі 100 %, лімітів та часткових оплат, станом на 18.11.2025, поданий представником позивача 13.08.2026 через підсистему «Електронний суд», відповідно до якого сума пені становить 237 363,93 грн.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
При цьому, суд приймає до уваги розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, наданий стороною позивача, як належний та допустимий, оскільки останній не спростований відповідачем.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, та стягнення пені по несплаті аліментів у розмірі 237 363,93 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, тому відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 192, 194, 195, 196 СК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) по сплаті аліментів у розмірі 237 363,93 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 07.09.2026.
Суддя О.Б. Саламон