Справа № 450/3857/24
Провадження № 2/450/1044/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Кукси Д.А.
секретаря судового засідання Глинської У.Я.
за участю представника позивача Невмержицької Т.О.
представника відповідача Кисельової М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Невмержицька Тетяна Олександрівна, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації у зв`язку з відчуженням майна та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої дію адвокат Кисельова Мирослава Ігорівна, до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя шляхом виплати грошової компенсації вартості його частки, -
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): представник позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просила стягнути з ОСОБА_2 на користь Райхерта Альфа компенсацію частки ринкової вартості автомобіля FORD KUGA, 2017 р.в., VIN: НОМЕР_1 в розмірі 297701,00 (двісті дев`яносто сім тисяч сімсот одна ) гривня 00 копійок та судові витрати.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 09.02.2021 позивачем у Федеративній Республіці Німеччина було придбано автомобіль FORD KUGA, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , який 18.02.2021 поставлено на реєстраційний облік в Україні в ТСЦ № 5641 на ім`я відповідачки. Вище зазанчений транспортний засіб придбавався позивачем для спільного користування з відповідачкою в інтересах сім`ї. З огляду на те, що позивач є громадянином Німеччини, а відповідачка громадянкою України, транспортний засіб було зареєстровано на її ім`я для спрощення його оформлення та використання в Україні. Надалі автомобілем користувалися обоє сторін, у тому числі для виїзду за кордон. Крім того, 03.11.2021 відповідачка звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовами про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, які ухвалою суду від 15.02.2022 залишено без розгляду.
Позивачем встановлено, що 15.10.2021 відповідачка без його відома та згоди відчужила автомобіль за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_4 , чоловіка її сестри. Однак, 18.04.2023 останній відчужив автомобіль ОСОБА_5 . При цьому відповідачка фактично продовжувала користуватися автомобілем до квітня 2023 року. Сторона позивач вважає, що автомобіль був спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбаний під час шлюбу в інтересах сім`ї. Шлюбний договір між сторонами не укладався, домовленості про визначення іншого правового режиму майна чи розміру часток не було. Таким чином, ОСОБА_2 , відчуживши автомобіль без згоди позивача, розпорядилася майном, у якому позивачу належала частка, чим порушила його майнові права. Відповідно до звіту №КТЗ-240618/2 від 18 червня 2024 року вартість автомобіля становила 595402,00 грн., а вартість його частки - 297701,00 грн.
Оскільки автомобіль у подальшому був відчужений іншій особі, позивач обирає способом захисту своїх прав стягнення з відповідачки вартості належної йому частки у спільному майні в розмірі 297701,00 грн.
12.03.2025 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) подала відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначила, заперечує проти зустрічного позову, оскільки доводи ОСОБА_2 щодо продовження фактичних шлюбних відносин та спільного проживання сторін не відповідають обставинам справи. Починаючи з вересня 2021 року сторони фактично проживали окремо, між ними виникли конфліктні відносини, що підтверджується, зокрема, неодноразовими зверненнями ОСОБА_2 до поліції та її зверненням до суду з позовами про розірвання шлюбу і стягнення аліментів.
Щодо автомобіля FORD KUGA, зазначено, що 15.10.2021 ОСОБА_2 відчужила його на користь ОСОБА_4 , чоловіка своєї сестри, однак фактично продовжувала користуватися автомобілем до квітня 2023 року. На думку представника позивача, це підтверджує обґрунтованість первісного позову та свідчить про відчуження автомобіля з метою уникнення його поділу як спільного майна подружжя.
Посилання ОСОБА_2 на те, що кошти від продажу автомобіля були витрачені на спільні потреби сім`ї, представник позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.
Щодо автомобіля RENAULT TRAFIC, представник позивача зазначає, що він був придбаний 23.05.2022 року за особисті кошти ОСОБА_6 для власного користування, у період, коли сторони спільно не проживали. На той час ОСОБА_2 користувалася автомобілем FORD KUGA. Тому підстави вважати RENAULT TRAFIC спільним майном подружжя відсутні.
Також представник позивача заперечує проти визначеної сторонами вартості транспортних засобів, вважаючи її необ`єктивною. Зокрема, вартість FORD KUGA, на його думку, занижена внаслідок використання як аналогів найдешевших автомобілів, що були відновлені після ДТП, тоді як при оцінці RENAULT TRAFIC використано дорожчі аналоги з істотно меншим пробігом.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 - адвокат Невмержицька Т.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.
Позиція відповідача (позивача за зустрічним позовом): 07.01.2025 до суду надійшла зустрічна позовна заява про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя шляхом виплати грошової компенсації вартості його частки, а саме: просить стягнути з Райхерта Альфа на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частки транспортного засобу - автомобіля марки RENAULT TRAFIC, 2017 р. в., об`єм двигуна 1598 см3, державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 376200 грн. Та судові витрати.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог покликається на те, що 30.05.2015 між сторонами укладено шлюб, у якому народився син. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.07.2024 шлюб розірвано, рішення набрало законної сили 17.08.2024.
Під час шлюбу, 09.02.2021, сторонами придбано автомобіль FORD KUGA, 2017 року випуску, який за спільною домовленістю зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 . Автомобіль використовувався сторонами як сімейний. 15.10.2021 його було відчужено за спільною домовленістю сторін, а отримані кошти використано на потреби сім`ї. Факт спільного проживання сторін після відчуження автомобіля підтверджується матеріалами поліції та іншими доказами.
Таким чином, твердження ОСОБА_6 про одноосібне відчуження автомобіля без його відома та згоди не відповідають дійсним обставинам справи. При цьому первісний позов подано лише 14.08.2024, майже через три роки після відчуження автомобіля.
Крім того, ОСОБА_7 не зазначив у первісному позові про придбання сторонами під час шлюбу автомобіля RENAULT TRAFIC, 2017 року випуску, який 23.05.2022 було зареєстровано на його ім`я. Вказаний автомобіль був придбаний під час шлюбу та є спільним майном подружжя. Згідно з проведеною оцінкою його ринкова вартість становить 752400,00 грн., а вартість частки - 376200,00 грн. Після припинення фактичних шлюбних відносин автомобіль перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_8 зв`язку з неподільністю автомобіля RENAULT TRAFIC ОСОБА_2 погоджується на отримання грошової компенсації вартості його частки у розмірі 376200,00 грн.
Водночас сторона відповідача заперечує визначену ОСОБА_9 вартість автомобіля FORD KUGA, вважаючи її завищеною. Проведена на її замовлення оцінка визначила ринкову вартість автомобіля у розмірі 390000,00 грн., а частки - 195000,00 грн.
У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Кисельова М.І. заперечила проти задоволення первісного позову, зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
15.08.2024 відповідь з Єдиного демографічного реєстру; 16.08.2024 ухвала про відкриття провадження; 28.08.2024 клопотання про надання скан-копії матеріалів справи для ознайомлення, надання доступу до матеріалів справи через ЄСІТС; 04.09.2024 клопотання про надання скан-копії матеріалів справи для ознайомлення, надання доступу до матеріалів справи через ЄСІТС; 04.10.2024 клопотання про перенесення судового засідання та надання справи для ознайомлення для подачі вдзиву; 07.10.2024 заява про відкладення розгляду справи; 09.12.2024 повторне клопотання про перенесення судового засідання та надання справи для ознайомлення для подачі вдзиву; 09.12.2024 про відкладення розгляду справи; 07.01.2025 зустрічна позовна заява; 07.02.2025 заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; 10.02.2025 клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції; 10.02.2025заява про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу; 12.05.2025 відзив на зустрічну позовну заяву; 18.03.2025 клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи; 24.03.2025 клопотання про витребування доказів; 12.05.2025 ухвала підготовчого судового засідання (призначення судової автотоварознавчої експертизи); 25.06.2025 клопотання судового експерта; 12.08.2025 повідомлення про залишення без виконання; 22.09.2025 клопотання про долучення доказів; 19.03.2026 висновок експерта №4896-Е від 12.03.2026; 22.04.2026 клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження; 22.04.2026 ухвала про поновлення провадження у справі; 22.04.2026 ухвала про закриття підготовчого судового засідання.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 30.05.2015, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 30.11.2023, виданого (поторно) Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1022.
Від даного у шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_4 та сторонами в судовому не заперечувалося.
Відповідно до рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.07.2024 шлюб, що укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30.05.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1022, розірвано. Рішення набрало законної сили 17.08.2024.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України: обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи за участю тих самих осіб або особи, щодо якої їх встановлено.
Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).
Таким чином, судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 30.05.2015 по 17.08.2024.
Як вбачається з відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області (філії ГСЦ МВС) № 31/6-62оз-2358-2024 від 12.06.2024, відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів 18.02.2021 в ТСЦ № 5641 здійснено первинну реєстрацію ввезеного з-за кордону автомобіля FORD KUGA, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_5 за ОСОБА_2 , 15.10.2021 в ТСЦ №4641 автомобіль перереєстровано на ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, а 18.04.2023 в ТСЦ №5641 на ОСОБА_5 .
Зазначені обставини підтверджуються також витягом з Єдиного державного реєстру МВС щодо зареєстрованих транспортних засобів від 25.04.2024.
Згідно зі звітом № КТЗ-240618/2, складеним ФОП ОСОБА_12 , середня ринкова вартість автомобіля FORD KUGA, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , станом на 18 червня 2024 становила 595402,00 грн.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 право власності на автомобіль RENAULT TRAFIC, н.з. НОМЕР_7 , 2017 року випуску, VIN НОМЕР_8 , об`єм двигуна 1598 см3 було зареєстровано за Райрехт Альф - 23.05.2022.
Зазначена обставина також підтверджується відповіддю Головного сервісного центру МВС від 30.09.2024 №30/2719A3-28662-2024, наданою на адвокатський запит №435 від 13.08.2024.
Як вбачається з висновку судового експерта № 4896-Е від 12.03.2026, складеного судовим експертом Білим Олександром, ринкова вартість автомобіля Ford Kuga 1.5i EcoBoost 120HP Trend 6MT, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , визначена з урахуванням даних, встановлених за ідентифікаційним номером транспортного засобу, а також матеріалів цивільної справи № 447/1510/24, зокрема звіту № КТЗ-240618/2 від 18.06.2024, складеного ФОП ОСОБА_12 , та документів щодо купівлі-продажу автомобіля, і станом на дату оцінки 14.08.2024 становила 685044,00 грн. Ринкова вартість автомобіля Renault Trafic 1.6 Energy Twin-Turbo dCi 145 6MT L1H1, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , визначена з урахуванням результатів експертного обстеження та станом на дату оцінки 07.01.2025 становила 635695,00 грн.
Таким чином, дані об`єкти були набуті за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 СК України, Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.
Згідно з положенням ч. ч. 1-2 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норми ст.ст. 60, 70 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України).
Зі змісту п. п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.
При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
Як встановлено судом, автомобіль FORD KUGA, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , був придбаний сторонами під час перебування у шлюбі та зареєстрований за ОСОБА_2 15.10.2021 зазначений транспортний засіб було відчужено на користь ОСОБА_4 . Водночас відповідачка за первісним позовом заперечує факт одноосібного відчуження автомобіля та зазначає, що його продаж відбувся за спільною домовленістю сторін, а отримані від продажу кошти були використані на потреби сім`ї.
На підтвердження продовження сімейних відносин після відчуження автомобіля відповідачка посилається на матеріали звернень до органів поліції, спільний виїзд сторін до Федеративної Республіки Німеччина 25.02.2022 та їх спільне проживання до 29.03.2024.
Суд враховує, що автомобіль був придбаний та відчужений у період перебування сторін у шлюбі. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що автомобіль було відчужено ОСОБА_2 всупереч його волі, без досягнення сторонами відповідної домовленості, а також що отримані від його продажу кошти не були використані в інтересах сім`ї.
Крім того, визначена позивачем вартість автомобіля FORD KUGA у розмірі 595402,00 грн. спростовується висновком судового експерта №4896-Е від 12.03.2026, відповідно до якого ринкова вартість цього транспортного засобу станом на 14.08.2024 становила 685044,00 грн.
Отже, заявлений позивачем розмір компенсації у сумі 297701,00 грн. не відповідає дійсній ринковій вартості автомобіля.
Доказів оскарження або визнання недійсним договору купівлі-продажу суду не надано. Право власності на зазначений транспортний засіб перейшло до набувача, оскільки 15.10.2021 в ТСЦ № 4641 автомобіль було перереєстровано на ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, а 18.04.2023 в ТСЦ № 5641 на ОСОБА_5 .
За таких обставин суд приходить до переконання про недоведеність позовних вимог ОСОБА_3 та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Щодо зустрічного позову, то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що автомобіль RENAULT TRAFIC, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , був придбаний сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі та 23.05.2022 зареєстрований за Райхертом Альфом.
Враховуючи час придбання транспортного засобу, його реєстрацію за одним із подружжя та відсутність належних доказів набуття автомобіля за особисті кошти ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що зазначений транспортний засіб є спільним майном подружжя, а частки сторін у ньому є рівними. Реєстрація автомобіля на ім`я ОСОБА_6 не змінює його правового режиму як спільного майна подружжя.
Після припинення фактичних шлюбних відносин автомобіль залишився у володінні та користуванні ОСОБА_6 , у зв`язку з чим ОСОБА_2 не має можливості реалізувати належну їй частку в натурі.
Оскільки транспортний засіб є неподільною річчю, належним способом поділу є виділення його одному з подружжя із виплатою іншому грошової компенсації вартості його частки. Такий підхід відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду щодо поділу неподільного автомобіля як спільного майна подружжя.
Згідно з висновком судового експерта №4896-Е від 12.03.2026 ринкова вартість автомобіля RENAULT TRAFIC станом на 07.01.2025 становила 635695,00 грн., а вартість частки - 317847,50 грн.
Таким чином, оскільки автомобіль є спільним майном подружжя, перебуває у володінні ОСОБА_6 , є неподільним, а ОСОБА_2 погоджується на отримання грошової компенсації замість належної їй частки, зустрічні позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 317847,50 грн. як компенсації вартості частки автомобіля RENAULT TRAFIC, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_7 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
У зв`язку з відмовою у задоволенні первісних позовних вимог підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат зі сплати судового збору відсутні.
Водночас, оскільки зустрічні позовні вимоги задоволено частково, судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження сплати судового збору представником позивачки за зустрічним позовом надано платіжну інструкцію № 0.0.3923242967.1 від 04.10.2024 на суму 3762,00 грн. Враховуючи розмір задоволених зустрічних позовних вимог, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 3178,47 грн. витрат зі сплати судового збору.
Крім того, з огляду на те, що при визначенні вартості спірних транспортних засобів судом взято до уваги висновок судового експерта №4896-Е від 12.03.2026, витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи підлягають розподілу.
На підтвердження понесення таких витрат у матеріалах справи наявна платіжна інструкція №74996987-1 від 16.09.2025 на суму 20355,90 грн.
Відтак з відповідачки за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню понесених витрат на проведення експертизи, що становить 10177,95 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 69-71 СК України, суд, -
у х в а л и в:
в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Невмержицька Тетяна Олександрівна, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації у зв`язку з відчуженням майна, - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Кисельова Мирослава Ігорівна, до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя шляхом виплати грошової компенсації вартості його частки, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 грошову компенсацію вартості частки транспортного засобу - автомобіля марки RENAULT TRAFIC, 2017 р. в., об`єм двигуна 1598 см3, державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 317847,50 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 витрати понесені зі сплати судового збору у розмірі 3178,47 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 витрати понесені за проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 10177,95 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: Д. А. Кукса