Справа № 309/3453/25
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
Іменем України
07 вересня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Джуги С.Д.,
суддів - Кожух О.А., Мацунича М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення у справі №309/3453/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Габор Ярослава Іванівна, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2025 року у складі судді Піцура Я.Я., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в :
У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 (у подальшому прізвище змінено на ОСОБА_4 ) про стягнення заборгованості.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №4695701 від 25.05.2021 року у розмірі 32 532 грн. 84 коп. із яких: заборгованість за тілом кредиту 6859 грн., заборгованість про відсоткам 24 153,84 грн.; заборгованість за комісією 1520 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Дане рішення суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Габор Ярослава Іванівна, оскаржив в апеляційному порядку.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 10 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Габор Ярослава Іванівна, залишено без задоволення.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2025 року залишено без змін.
15 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до Закарпатського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Габор Ярослава Іванівна, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2025 року, у розмір 4 000,00 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У ч.ч. 4 - 6 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як передбачено ч.ч. 3-5, 8 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2024 року № 686/5757/23 зробила висновок, що у ч.3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.
У поданій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - адвокат Романенко М.Е. просить стягнути з позивача судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4000 грн.
До заяви додано Договір №42649746-АБ про надання правової допомоги від 05.01.2026, Додаткова угода № 4695701 до договору про надання правової допомоги № 42649746-АБ від 05.01.2026, Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» від 14 липня 2026 року, Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» від 14 липня 2026 року.
З матеріалів справи слідує, що апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Габор Ярослава Іванівна, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2025 року розглядалося у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. У межах апеляційного розгляду справи, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - адвокатом Романенко М.Е. подано тільки відзив на апеляційну скаргу.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн.
Керуючись ст.ст.133, 141, 270 ЦПК України апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) 1500 (одну тисячу пятсот) гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В решті - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складена 07 вересня 2026 року.
Головуючий :
Судді: