Судові рішення

Рішення № 139540887 у справі № 489/6816/26 від 08.09.2026

Рішення від 08.09.2026 у цивільній справі № 489/6816/26 (категорія «Про розірвання шлюбу»). Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва, суддя Микульшина Г. А.

Справа№ 489/6816/26
СудІнгульський районний суд міста Миколаєва
СуддяМикульшина Г. А.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро розірвання шлюбу
Дата ухвалення08.09.2026
Надійшло до реєстру08.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139540887

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 489/6816/26

Провадження № 2/489/3640/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Бородіною В.Ю.,

за участі:

представника позивача Орловського М.А.,

представника відповідача Асланової Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів,

встановив:

В липні 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Орловського М.А. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона та відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі з 11.07.2015 та є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час подружні відносини між сторонами припинено, вони проживають окремо, відповідач з 2018 року проживає за межами України. Між сторонами втрачено почуття любові та взаємної поваги, ОСОБА_1 бажає розірвати шлюб. Неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку з часу припинення спільного проживання, а саме з 2018 року, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає - не зважаючи на те, що він фізично здоровий, має можливість працювати та надавати кошти для утримання сина.

Посилаючись викладене, ОСОБА_1 просить суд:

1.Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 липня 2015 року у Виконавчому комітеті Лоцкинської сільської ради Баштанського району Миколаївській області, актовий запис № 3 .

2.Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

3.Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, за минулі роки за період з 2018 року по дату подання позову.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 30.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.09.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Асланової Е.Е. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він позовні вимоги визнає в повному обсязі.

У відповідності до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи - до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання.

07.09.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких він вказує на те, що сімейні відносини з позивачем фактично припинились з березня 2018 року, з того часу вони разом не проживали, спільного господарства не вели, він виїхав на постійне проживання за межі Україні та залишився проживати за кордоном. Оскільки перший час він влаштовувався в іншій країні, мав великі витрати та не отримував регулярного доходу, він не надавав кошти на утримання свого сина. Разом з тим розуміє та визнає свій обов1'язок на утримання дитини - з часу припинення спільного проживання з сином, а саме з березня 2018 року. Позивач неодноразово зверталась до нього з вимогою про сплату аліментів, проте він грошові кошти на утримання дитини не надавав та фактично протягом багатьох років не виконував свій батьківський обов`язок. Посилаючись на викладені обставини, розуміючи юридичні наслідки своїх дій, відповідач в повному обсязі визнає позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, в тому числі за минулий час починаючи з березня 2018 року.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Орловський М.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, в тому числі стягнути аліменти на утримання дитини за минулий час - починаючи з березня 2018 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Асланова Е.Е. в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 11.07.2015. Шлюб між сторонами зареєстрований 11.07.2015 Виконавчим комітетом Лоцкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, актовий запис № 3 (а.с. 8).

Від спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8, зворотня сторона).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, неповнолітній ОСОБА_4 разом з матір`ю проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6) та перебуває на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання сина не надає з березня 2018 року.

Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (статті 110 СК України).

Згідно положень ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову - в частині вимог про розірвання шлюбу.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця на утримання дитини, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більшу десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частино першою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може змінюватись за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 СК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини друга статті 77 ЦПК України).

Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною першою статті 191 СК України передбачено, що суд стягує аліменти від дня пред`явлення позову.

Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги принцип диспозитивності цивільного судочинства, визнання відповідачем позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню. А саме з відповідача на її користь необхідно стягнути аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) на утримання сина ОСОБА_4 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, з 28.07.2026 та до досягнення дитиною повноліття. При цьому суд враховує, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання своєї дитини.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Приймаючи до уваги вищенаведені положення діючого законодавства, враховуючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, в тому числі в частині вимог про стягнення аліментів за минулий час, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку за період з 01.03.2018 по 27.07.2026 підлягають задоволенню.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України з державного бюджету позивачу підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду з позовом, а саме 532,48 грн.

Інші 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору - 532,48 грн., відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Оскільки позивач, у відповідності до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, враховуючи визнання відповідачем позову, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 532,48 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 141, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.07.2015 Виконавчим комітетом Лоцкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, актовий запис № 3.

Прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти за минулий час на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 01.03.2018 і до 27.07.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду за квитанцією № 1254-9550-9571-9621 від 28.07.2026, що складає 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 08.09.2026.

Суддя Г.А. Микульшина

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
08.09.2026 Рішення № 139540884 Інгульський районний суд міста Миколаєва
30.07.2026 Ухвала № 138613143 без тексту Інгульський районний суд міста Миколаєва