Справа № 638/22263/25
Провадження № 2/638/3777/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Морозової Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
10.11.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Харківобленерго» в особі представника - Яценко А.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно прохальної частини просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за невідпрацьовані дня отриманого ним позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати в розмірі 18 908,90 грн.; покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 був прийнятий 24.07.2014 року на посаду електромонтера з обслуговування підстанції Харківського високовольтного району електричних мереж. Трудовий договір з відповідачем припинено 12.09.2025 року на підставі наказу від 12.09.2025 року№1102к за п. 8-3 статті 36 КЗпП України. Підставою для припинення трудового договору стали ті обставини, що в період з лютого 2022 року по вересень 2025 року працівник був відсутній на роботі без повідомлення причин такої відсутності. Відповідно до табелю обліку робочого часу за період з лютого 2022 року по вересень 2025 року відповідач у лютому 2022 року відпрацював 17 днів, з 24.02.2022 року по момент звільнення був відсутній на роботі. Відповідача було повідомлено, що в нього виник борг перед позивачем у розмірі 18 908,90 грн., оскільки на день звільнення сума нарахованої заробітної плати відповідачу не була достатньо для покриття заборгованості, яка виникла за лютий 2022 року - вересень 2025 року, у зв`язку із виплатою йому після введення на території України воєнного стану сум позачергового авансу в рахунок заробітної плати. Згідно з повідомленням про нараховані суми працівнику при звільненні від 12.09.2025 року, борг відповідача з авансу склав 18 908,90 грн. 12.09.2025 року на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату зазначеної суми боргу. Однак вимоги позивача залишилися без задоволення та заборгованість відповідачем на момент подання позову погашена не була.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 20.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощене позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до наказу (розпорядження) №4/226к від 24.07.2014 року, ОСОБА_1 був прийнятий на посаду електромонтера з обслуговування підстанції Харківського високовольтного району електричних мереж.
Наказом від 17.10.2014 року №4/279к, відповідача було призначено на посаду електрослюсара з ремонту ЦРП 4 розряду.
Наказом від 02.09.2015 року №4/369к відповідача призначено на посаду начальника групи електропідстанцій 2 групи.
Згідно наказу №1102к від 12.09.2025 про припинення трудового договору (контракту), відповідача ОСОБА_1 12.09.2025 року звільнено на підставі п. 8-3 ст. 36 КЗпП України (відсутність працівника на роботі). Підстава звільнення: службова записка від 10.09.2025 №23/19522.
Відповідно до табелю обліку робочого часу за період з лютого 2022 року по вересень 2025 року, відповідач у лютому 2022 року працював 17 днів, у період з березня 2022 року по вересень 2025 року у відповідача відсутні відпрацьовані дні.
Відповідно до наказу №312 від 25 лютого 2022 року «Про організацію виплати працівникам товариства у лютому 2022 року», виданим в. о. генерального директора АТ «Харківобленерго» Логвиненко К.О., у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, з метою матеріальної підтримки працівників товариства, відповідно до рішення дирекції від 24 лютого 2022 року (протокол №6), наказано головному бухгалтеру ОСОБА_2 здійснити позачергову виплату авансу в розмірі посадового окладу в рахунок майбутньої заробітної плати на карткові рахунки працівників.
Відповідно до наказу №317 від 31 березня 2022 року «Про організацію виплати працівникам товариства у березні 2022 року», виданим в. о. генерального директора АТ «Харківобленерго» Логвиненко К.О., наказано головному бухгалтеру ОСОБА_2 здійснити позачергову виплату авансу в розмірі 3 000,00 грн. в рахунок майбутньої заробітної плати на карткові рахунки працівників.
Відповідно до наказу №167ос від 21 квітня 2022 року «Про організацію виплати працівникам товариства у березні 2022 року», виданим в.о. генерального директора АТ «Харківобленерго» Логвиненко К.О., наказано головному бухгалтеру ОСОБА_2 здійснити позачергову виплату авансу в розмірі 3 000,00 грн. в рахунок майбутньої заробітної плати на карткові рахунки працівників.
Зі змісту списку співробітників по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату за лютий 2022 року, за березень 2022 рік, за квітень 2022 рік, убачається, що, у тому числі, ОСОБА_1 , табель №83370, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , було здійснено нарахування до виплати у лютому 2022 року у розмірі 18 920,00 грн., у березні 2022 у розмірі 3 000,00 грн., у квітні 2022 року у розмірі 3 000,00 грн.
15 березня 2022 року в.о. генерального директора АТ «Харківобленерго» був виданий наказ № 316 «Про організацію відрахувань із заробітної плати працівників», згідно з яким, у зв`язку з введенням воєнного стану, встановленого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, з метою матеріальної підтримки працівників АТ «Харківобленерго» було прийняте рішення щодо позачергової виплати авансу заробітної плати в розмірі посадового окладу працівникам, працюючим станом на 24 лютого 2022 року (протокол засідання дирекції від 24 лютого 2022 року № 6). Після проведення нарахування заробітної плати працівникам товариства за лютий 2022 року, яке було проведене відповідно до даних «Протоколу затверджених даних обліку робочого часу працівників АТ «Харківобленерго» за лютий 2022 року» від 02 березня 2022 року, станом на 01 березня 2022 року утворилася заборгованість працівників перед підприємством внаслідок позачергової виплати авансу за рішенням дирекції від 24 лютого 2022 року № 6. Зазначено, що через технічну та організаційну неможливість отримання від підрозділів окремих табелів обліку робочого часу нарахування заробітної плати за лютий 2022 року працівникам товариства було проведене відповідно до даних «Протоколу затвердження даних обліку робочого часу працівників АТ «Харківобленерго» за лютий 2022 року» від 02 березня 2022 року. З метою погашення заборгованості працівників товариства, що утворилася станом на 01 березня 2022 року внаслідок позачергової виплати авансу, та підтвердження даних обліку робочого часу працівників АТ «Харківобленерго» за лютий 2022 року, наказано організувати проведення інвентаризації розрахунків з працівниками станом на 28 лютого 2022 року та за необхідності здійснити відповідні коригування в бухгалтерському обліку за лютий 2022 року.
Наказами в.о. генерального директора АТ «Харківобленерго» від 21 квітня 2022 року №319 та від 06 червня 2022 року № 336 з метою погашення заборгованості працівників товариства, що утворилася станом на 01 квітня 2022 року та станом на 01 червня 2022 внаслідок позачергової виплати авансу наказано внести зміни до наказу «Про організацію відрахувань із заробітної плати працівників» від 15 березня 2022 № 316, п.1 наказу викладено в такій редакції: організувати проведення інвентаризації розрахунків з працівниками станом на 31 березня 2022 року та за необхідності здійснити відповідні коригування в бухгалтерському обліку за лютий-березень. За результатами проведеної інвентаризації розрахунків з працівниками станом на 31 березня 2022 року погашення заборгованості працівників по заробітній платі, що виникла внаслідок позачергової виплати авансу, здійснювати шляхом відрахування із заробітної плати таких працівників у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Відповідно до роздруківки заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Харківобленерго» станом на грудень 2023 року залишок боргу з авансу становить 18 908,90 грн.
Згідно копії повідомлення про нараховані суми працівнику при звільненні, згідно статті 116 КЗпП України ОСОБА_1 звільнений 12.09.2025 року, табель №83370, оклад 32 154,00 грн., нараховано за невикористану відпустку 19 197,30 грн., до видачі на руки 14 589,95 грн., борг з авансу 18 908,90 грн., залишок боргу з авансу 18 908,90 грн. Повідомлення видано головним бухгалтером ОСОБА_3 .
Також згідно списку співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату остаточного розрахунку при звільненні за вересень 2025 року, у списках наявний ОСОБА_1 , сума до виплати 14 589,95 грн..
Згідно копії листа в.о. начальнику відділу кадрового забезпечення АТ «Харківобленерго» Грибанова А.О. від 12.09.2025 року №24-2440, направлено повідомлення ОСОБА_1 що останній звільнений 12.09.2025 року (відсутність працівника на роботі, п. 8-3 ст. 36 КЗпП України). Зазначено, що оскільки ОСОБА_1 не працював в день звільнення та не прибув до відділу кадрового забезпечення і не отримав трудову книжку, тому останньому необхідно з`явитись за зазначеною адресою для ознайомлення з наказом та отримання трудової книжки.
Відповідно до копії опису вкладення ОСОБА_1 12.09.2025 року було направлено Укрпоштою лист щодо звільнення від 12.09.225 року №24-2440; повідомлення про нараховані суми при звільненні від 12.09.2025 року №19-8/38; копія наказу про звільнення від 12.09.2025 №1102-к; вимоги про необхідність сплати грошових коштів від 12.09.2025 року №17-47/7607.
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (стаття 2 Закону України «Про оплату праці»).
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (частина перша статті 24 Закону України «Про оплату праці»).
Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом (частина п`ята статті 12 ЦК України).
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (пункт 1 частини першої статті 1215 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У судовій практиці сформований усталений підхід щодо застосування положень статті 1215 ЦК України. Наприклад:
(1) стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України). Закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів (див. постанову Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14);
(2) до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. Подібні висновки щодо застосування статті 1215 ЦК України викладені у: постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року, справа № 6-151цс13, та від 02 липня 2014 року, справа № 6-91цс14; постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року, справа № 517/186/17, від 28 березня 2018 року, справа № 173/166/17, від 03 травня 2018 року, справа № 473/2859/17 (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15 (провадження № 61-4504св18));
(3) у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Сам факт оскарження відповідачем у судовому порядку наказу про звільнення з посади згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) не може свідчити про недобросовісність дій особи, оскільки є реалізацією нею конституційного права, передбаченого статтею 55 Конституції України, на захист судом прав і свобод людини і громадянина (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18));
(4) згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18)).
Лічильна (рахункова) помилка - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17).
Позивач звертаючись до суду вказав, що з відповідача підлягає стягненню позачерговий аванс, виплачений в рахунок заробітної плати, який не є заробітною платою, а тому підлягає стягненню на підставі статті 1212 ЦК України.
Разом з тим, судом встановлено, що спірний позачерговий аванс був виплачений відповідачу саме в рахунок заробітної плати. Тобто фактично ця виплата виплачувалася працівнику роботодавцем як засіб до існування.
Суд враховує, що у статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Судом не встановлено наявності в платника грошових коштів рахункової помилки та недобросовісності набувача грошових коштів, які є заробітною платою, а тому вказані грошові кошти не підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 травня 2026 року у справі № 624/892/23.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: