ЄУН: 336/4234/26
Провадження №: 2/336/3463/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Соколової А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Железняк Л.В. звернувся до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Позовна заява обґрунтована тим, що його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є відповідачами у справі, рішенням суду позбавлені батьківських прав. Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 23.09.2022 р. з батьків стягнуті аліменти до досягнення позивачем повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилось 18 років і стягнення аліментів з батьків було припинено. Позивач зазначає, що він є особою з інвалідністю з дитинства. Наразі йому встановлена І група інвалідності підгрупи Б, встановлене серйозне обмеження ступеня життєдіяльності. Має порушення функцій організму, через які не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і з 01.04.2026 потребує постійного стороннього догляду. Позивач не працює, пенсію не отримує, державою виплачується лише соціальна допомога. Позивач не маю дружини та дітей, які б могли надавати матеріальну допомогу. Отже, крім біологічних батьків, ніхто не може та не зобов`язаний утримувати та надавати матеріальну допомогу. За станом здоров`я позивач потребую постійного лікування, реабілітації, особливих побутових умов. Коштів соціальної допомоги для цього недостатньо. Батьки в змозі надавати матеріальну допомогу, як це робили до досягнення повноліття. Вважає, що аліменти з відповідачів належить стягнути у частці від їх доходів, що буде відповідати його інтересам, нормальному, стабільному та гарантованому матеріальному забезпеченню і не порушуватиме майнових прав Відповідачів. Вказує, що після досягнення повноліття він продовжував потребувати матеріальної допомоги батьків через свій стан здоров`я та недостатність коштів, про що вони обізнані. Через свою бабу та брата звертався до них з проханням добровільно надавати мені грошові кошти для задоволення моїх мінімальних побутових потреб, однак вони проігнорували прохання. Через це позивач змушений звернутися до суду і вважаю, що аліменти з Відповідачів можливо стягнути з 10.02.2026 року.
Посилаючись на викладені обставини просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь, на його утримання, аліменти в розмірі по 1/4 частині всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 10.02.2026 та протягом строку інвалідності.
Ухвалою судді від 12.05.2026 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи в судове засідання не з`явились.
Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі, позовну заяву задовольнити, технічну фіксацію судового розгляду не здійснювати.
Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла письмова заява, в якій він з позовом погодився, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, причин неявки суду не повідомила, про причини неявки суду не повідомила.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 23.09.2022 у справі №336/6562/21, провадження №2/336/712/2022 позбавлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_1 . Призначено ОСОБА_4 опікуном ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
На день звернення до суду позивач ОСОБА_1 досяг повноліття.
Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (№ витягу 138/26/333/В, дата прийняття рішення 12.02.2026, № рішення 138/26/333/Р), встановлено, що на підставі постанови КМУ від 15.11.2024 №1338, скарг хворого, анамнезу хворого, огляду хворого та враховуючи додаткові методи обстеження винесено рішення про надання пацієнту статусу особи з інвалідністю першої (І) групи, підгрупи Б, з дитинства, на 1 рік. Серйозне обмеження ступеня життєдіяльності. Визначено дату повторного оцінювання: 01.03.2027.
Судом досліджено рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (№ витягу: 138/26/333/І), згідно з якими у ОСОБА_1 встановлено, зокрема: здатність до самообслуговування - серйозний/значний ступінь обмеження, здатність до пересування: серйозний/значний ступінь обмеження, здатність до трудової діяльності - серйозний/значний ступінь обмеження, визначена потреба в забезпеченні допоміжними засобами реабілітації, потреба в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров`я, потреба в санаторно- курортному лікуванні, тощо.
Відповідно до висновку 64/3 про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватись або самообслуговуватись і потребує постійного стороннього догляду, ОСОБА_1 визначено потребу в постійному сторонньому догляді.
Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст.198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно ч. 1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч. 1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Ст.141 Сімейного кодексу України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до п. 15 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 відповідно до ст.180 СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.
Ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Для виникнення обов`язку матері, батька утримувати повнолітніх дочку, сина необхідна сукупність таких умов: повнолітні дочка, син є непрацездатними, тобто особами з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи; потребують матеріальної допомоги: під якою розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги, пенсії та допомоги у зв`язку з інвалідністю; матір, батько здатні утримувати повнолітніх дочку, сина, тобто їхній заробіток (доходи) дозволяють їм здійснювати таке утримання.
Інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав (ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»). Подібне визначення інваліда міститься і у Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.
Дослідивши надані сторонами докази суд прийшов до наступного висновку.
Згідно приписів ст. 198 СК України позивач повинен довести, що він потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надавати таку допомогу.
Докази надані позивачем свідчать про те, що він є інвалідом І групи з дитинства, має серйозне обмеження ступеня життєдіяльності, має серйозний/значний ступінь обмеження до пересування, самообслуговування, трудової діяльності, а отже є особою, яка не може самостійно себе утримувати, та потребу матеріальної допомоги.
Оскільки відповідачем визнано позов, суд приходить до висновку що він може надавати таку матеріальну допомогу.
Згідно з статтею 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Оскільки позивач має інвалідність з дитинства та за рішенням суду з відповідачів вже стягувались аліменти до досягнення ним повноліття, тобто батьки ОСОБА_1 були обізнані про стан здоров`я свого сина, враховуючи визнання позову відповідачем ОСОБА_2 та неподанням відзиву відповідачем ОСОБА_3 , суд приходить висновку, про можливість стягнення аліментів з відповідачів з 10.02.2026.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З відповідачів слід також стягнути судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).
Враховуючи зазначене, з відповідачів на користь держави має бути стягнуто 50% суми судового збору, який підлягає сплаті, а саме 665,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180, 182, 198, 200 СК України, ст. ст. 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, -
УХВАЛИВ
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на його утримання в розмірі по 1/4 частині усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з 10.02.2026 і на весь період інвалідності ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, по 332 (триста тридцять дві) гривні 80 копійок з кожного.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1:ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач 2:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Савеленко
04.09.26