справа № 198/546/26
провадження № 2/0198/473/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол О.М., позивача ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З початку 2026 року стан здоров`я ОСОБА_1 погіршився, а також змінився його матеріальний стан.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд, починаючи з дня пред?явлення позову до суду, зменшити розмір аліментів, присуджених рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2016, до 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою від 15.07.2026 позов залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Після виконання вимог суду ухвалою від 20.07.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Позивач під час судового розгляду підтримав позовні вимоги, пояснивши, що внаслідок бойового поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, в нього погіршився стан здоров?я та встановлена ІІІ група інвалідності. Як наслідок, наразі він отримує тільки пенсію, тому погіршився і матеріальний стан, отже, ОСОБА_1 позбавлений можливості сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу).
Відповідачка під час судового розгляду частково не заперечувала проти позовних вимог та вважала можливим визначити аліменти, належні до стягнення з ОСОБА_1 на утримання дитини, в розмірі частки всіх видів його заробітку (доходу).
Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд доходить таких висновків.
Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При ухваленні рішення щодо розміру належних до стягнення аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи зміст ст.ст. 182, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір/батько дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька/матері може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Суд, вирішуючи вимоги про зменшення розміру аліментів, зважає на зміни, що відбулись в житті батька дитини (платника аліментів) з часу прийняття рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини, тобто з жовтня 2016 року.
Так, в січні 2026 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, одержаного під час захисту Батьківщини, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , виданим 29.04.2026 з терміном дії до 28.02.2027.
Позивач отримує пенсію, яка за перше півріччя 2026 року склала суму 48 499,00 грн.
Надані позивачем медичні документи підтверджують необхідність проведення ОСОБА_1 медико-реабілітаційних заходів для відновлення його стану здоров?я.
Разом з тим, суд відмічає, що за вказаними документами встановлена позивачу група інвалідності не позбавляє його можливості працювати (здатність до трудової діяльності носить помірний ступінь обмеження), він не втратив здатності до самообслуговування.
Крім того, ОСОБА_1 не надав доказів, що пенсія по інвалідності є його єдиним видом доходів, оскільки органи Пенсійного фонду України надали інформацію виключно про розмір та період отриманої ним пенсії, однак таке не може виключити отримання ним доходів з інших джерел.
А витрати на проведення медико-реабілітаційних заходів для відновлення стану здоров?я позивача з огляду на його статус учасника бойових дій та характер порання (внаслідок перебування на військовій службі) здійснюються державою, тому загалом не потребують від ОСОБА_1 витрачання особистих коштів.
Щодо наданих відповідачкою документів про відвідування дитиною ОСОБА_3 платних занять в дитячому футбольному клубі, то суд зауважує, що такі витрати виходять за межі звичайних витрат на утримання дитини, є додатковими, тому у разі доведення нагальної їх необхідності можуть бути підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою до батька дитини про стягнення таких коштів.
Отже, беручи до уваги всі обставини у справі в сукупності, з урахуванням потреб дитини, змін у стані здоров?я та матеріальному стані платника аліментів, а також з урахуванням того, що, аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом з тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання, суд вважає можливим зменшити розмір аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) до 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Окремо суд звертає увагу, що не може бути задоволено прохання позивача про стягнення аліментів у новому розмірі з дня пред`явлення позову до суду, адже на відміну від первинного стягнення аліментів (яке за ст. 191 СК України може присуджуватися з дня подачі позову до суду), зміна або зменшення вже встановленого розміру діє виключно після того, як судове рішення набирає законної сили (пункт 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 209, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню відповідно до рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 у справі № 198/546/26 з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/5 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано 08 вересня 2026 року.
Суддя І. О. Гайдар