справа № 619/5088/26
провадження № 2/619/2817/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Калиновська Л.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, третя особа - Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на майнові права, що належали їй як спадкоємцю після смерті ОСОБА_3 , а саме на 3/10 (три десятих) частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 29.07.2026 вказана позовна заява залишена без руху, та надано строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.
11.08.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 на виконання вказаної ухвали. У поданій заяві ОСОБА_1 серед іншого вказав, що оцінку майна він не має змоги провести в зазначений ухвалою строк.
З урахуванням поданої заяви, суд вважає за необхідне надати повторно строк для усунення недоліків.
Так, відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, провадження №12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості майна.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).
Як вбачається з позовної заяви, позивачем зазначено ціну позову у розмірі 20183,00 грн., виходячи з вартості 3/10 нерухомого майна, відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки складеного 12.01.2018.
Суд звертає увагу, що з виготовлення вказаного висновку та звернення до суд з позовом пройшло більше восьми років, що очевидно не відповідає реальної риночної вартості даного нерухомого майна на час звернення до суду, відповідно до місцевості, де розташований вказаний житловий будинок.
Згідно частин 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
В позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна на момент звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Таким чином, до позову не додано доказів ціни позову, що підтверджує дійсну оціночну вартість нерухомого майна у виді житлового будинку на час звернення до суду.
Виходячи з оцінки вартості спірного майна позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Правові засади справляння судового збору регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази, що підтверджують дійсну вартість спірного нерухомого майна на час звернення до суду, з урахуванням чого зазначити в позові дійсну ціну позову та сплатити судовий збір у відповідному розмірі.
За приписами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про повторне залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві часу, необхідного для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, третя особа - Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачеві строк п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз`яснити, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. В. Калиновська