Справа № 638/22694/25
Провадження № 2-з/638/141/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова
у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Морозової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Аветісян Неоніли Араратівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИВ:
07.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Аветісян Неоніли Араратівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно прохальної частини якої просить суд: заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна: квартири загальною площею 63 кв.м., житловою площею 33,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 168[телефон приховано], яка належить на праві власності ОСОБА_2 . Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді цивільна справа №638/22694/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. Ціна позову визначена у розмірі 1 188 693,30 грн., що становить різницю між вартістю відновлювального ремонту, яка була сплачена позивачем та лімітом страхового відшкодування, виплаченого позивачу страховою компанією відповідача. Крім того, розмір матеріального збитку та вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача також встановлено у висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №257 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становить 1 312 761,79 грн. та вартість матеріального збитку становить 903 423,39 грн. Станом на теперішній час відповідачем не вчинено жодної дії, спрямованої на відшкодування завданої майнової шкоди, відхилено пропозицію позивача щодо мирового врегулювання спору, яка містила положення щодо прощення частини боргу. Від моменту ДТП минуло понад рік та відсутність своєчасного погашення заборгованості зумовлює для позивача настання негативних наслідків не лише у обсязі грошових коштів, вже витрачених на усунення пошкоджень автомобіля внаслідок ДТП, але і у вигляді інфляційних втрат, яких зазнає позивач у зв`язку із тривалим судовим розглядом. Відсутність намірів виконати зобов`язання з відшкодування шкоди свідчить про виникнення у майбутньому у позивача труднощів щодо виконання рішення суду, тому вбачається необхідність у забезпеченні позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження належного їй нерухомого майна третім особам. Як вказує позивач, відповідач ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та має у власності 3 об`єкти нерухомого майна, а саме: квартира, загальною площею 63 кв.м., житловою площею 33,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення 6-го поверху №10а у житловому будинку літ. «А-6», загальною площею 4,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення 6-го поверху №9 у житловому будинку літ. «А-6», загальною площею 12,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач вказує, що забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна у цьому випадку необхідне для забезпечення належного відшкодування шкоди та таке втручання у право власності є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону розпорядження та відчуження (тобто не забороняє користування) та зможе забезпечити охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у випадку, якщо воно буде прийняте на його користь. Вартість майна, щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову є співмірною розміру шкоди, завданої внаслідок ДТП 04.08.2025 року, у зв`язку з чим позивач просить задовольнити вказану заяву.
Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її находження без повідомлення учасників справи.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У відповідності до частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову .
З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Аветісян Н.А. до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 04.08.2025 року о 18 год. 10 хв. за адресою: м. Харків, вул. Мирослава Мисли, 28, за участю автомобіля Hundai Accent днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 у розмірі 1 188 639,30 грн. та здійснити розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 20.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Із матеріалів справи вбачається, що 04.08.2025 року в м. Харків, на перехресті нерівнозначних доріг вул. Мирослава Мисли та вул. Лілі Убийвовк, водій автомобіля Hundai Accent днз НОМЕР_1 ОСОБА_2 , рухаючись по другорядній дорозі, не дала дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, у результаті чого сталося зіткнення з авто Lexus LX 570 днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .
З дослідженої заяви про вжиття заходів забезпечення позову та позовної заяви встановлено, що предметом спору є відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, ціна позову складає 1 188 639,30 грн.
Із інформації, сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на праві власності має: нежитлове приміщення 6-го поверху №10а у житловому будинку літ. «А-6», загальною площею 4,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення 6-го поверху №9 у житловому будинку літ. «А-6», загальною площею 12,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 .
За даними сервісу ОЛХ, станом на 06.09.2026 року, вартість двокімнатної квартири у Шевченківському районі м. Харкова стартує від 1 559 003,60 грн.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_4 є адекватним та ефективним способом забезпечення позову та співмірним із розміром заявлених позовних вимог.
Судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу, а також обставин, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, за наявності яких обов`язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Аветісян Неоніли Араратівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
До вирішення спору по суті та набранням рішення у справі №638/22694/25 законної сили заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна - квартири загальною площею 63 кв.м., житловою площею 33,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 168[телефон приховано], яка на праві власності належить ОСОБА_2 .
У відповідності до п. п. 3, 4, 7 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», судом зазначаються відомості про стягувача та боржника:
Стягувач: - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Боржник: - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали надіслати особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий суддя: