Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2/641/5131/2026 Справа № 641/8740/26
У Х В А Л А
07 вересня 2026 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Онупко М.Ю., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», третя особа голова ліквідаційної комісії Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Пронів тарас Андрійович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», третя особа голова ліквідаційної комісії Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Пронів Т.А. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до висновку, що пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона містить п`ять позовних вимог, а саме:
- визнати незаконним та скасувати наказ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА КОНТРОЛЮ ЗА НАРКОТИКАМИ від 04.08.2026 № 295-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ" на підставі п. 8 ст. 36 К3пП України та розірвання з 04.08.2026 Контракту з керівником підприємства, що є у державній власності від 16.05.2026 № 6;
- поновити з 04.08.2026 дію Контракту з керівником підприємства, що є у державній власності ві 16.05.2025 № 6, укладеного між ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ УКРАЇНИ З ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА КОНТРОЛЮ ЗА НАРКОТИКАМИ та ОСОБА_2 ;
- поновити з 04.08.2026 ОСОБА_1 на посаді директора ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ";
- стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ" (код 22617729), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 04.08.2026 до дня поновлення на посаді;
- стягнути з ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА КОНТРОЛЮ ЗА НАРКОТИКАМИ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
В порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України позивачем не надано підтвердження про сплату судового збору в належному розмірі.
Поміж інших позовних вимог, позивачем викладено позовну вимогу про стягнення на її користь моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.
Відповідно до частин першої та третьої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).
Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).
При цьому, слід розмежовувати відшкодування майнової шкоди (матеріальних збитків) та моральної шкоди. Разом із цим, як вбачається з позовної заяви, позивачем подано до суду заяву про відшкодування саме моральної шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру. Вказана правова позиція викладена у Постанові ВС КЦС 523/4124/21 від 07.02.2022 року.
Відповідно до вимог п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Розмір майнової вимоги про стягнення моральної шкоди позивачем визначено у розмірі 100 000 грн, один відсоток від яких є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, позивач при зверненні до суду із вищевказаною позовною заявою мав сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн. грн.
Однак, відповідно до матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду було сплачено удовий збір в розмірі 1000 грн. (квитанція № 8426-0604-8812-8494 від 31.08.2026 року).
Тобто, позивачем при зверненні до суду із вищевказаною позовною заявою не в повному обсязі сплачено судовий збір, та він має доплатити судовий збір у розмірі 311,20 грн. (1311,20 грн. - 1000 грн. (сплачений судовий збір) за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.
Також позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги в частині визначення конкретного розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який він просить стягнути з відповідача на свою користь.
З урахуванням викладеного, позивачу необхідно у встановлений законом строк усунути вказані недоліки позовної заяви та надати до суду докази сплати судового збору.
Відповідно до вищевикладеного та вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява має бути залишена без руху.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», третя особа голова ліквідаційної комісії Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Пронів тарас Андрійович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху.
Недоліки поданої позовної заяви мають бути усунуті протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя - М. Ю. Онупко