Справа № 369/12508/25
Провадження №2/369/4937/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/12508/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/12508/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Ухвалою суду від 27.08.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/12508/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - відмовлено у повному обсязі.
02.09.2026 року до суду від позивача повторно надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд повторно накласти арешт на:
- житловий будинок (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2694744532080), загальною площею 77 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 );
- земельну ділянку, із кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0096 площею 0,0129 га, цільового призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2705285632224), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 );
- земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0097 площею 0,0088 га цільового призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2705298132224), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони уповноваженим на державну реєстрацію прав на нерухоме майно особам здійснювати будь-які реєстраційні дії відносно нерухомого майна:
- житловий будинок (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2694744532080), загальною площею 77 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 );
- земельну ділянку, із кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0096 площею 0,0129 га, цільового призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2705285632224), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 );
- земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0097 площею 0,0088 га цільового призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2705298132224), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований на ім`я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує на те, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває дві пов`язані між собою цивільні справи, а саме:
№ 369/12508/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів (повернення авансу) у розмірі - 29 000 доларів США (додаток - 1) та 3 % річних доларів США (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128885959).
№369/12417/25 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними правочинів (https://reyestr.court.gov.ua/Review/131171457).
Стадії розгляду пов`язаних справ №369/12508/25 - стадія розгляду з підстав 209 ЦПК України «розгляд справи по суті».
№ 369/12417/25 - стадія розгляду з підстав ст. 227 ЦПК України «з`ясування обставин справи та дослідження доказів».
Тобто, розгляд справи №369/12417/25, судді - Мартиненко В.С. Києво-Святошинського районного суду Київської області вирішиться по строкам швидше за справу №369/12508/25, де під час винесення рішення в подальшому буде знятий арешт з підстав задоволення позову Позивача при визнанні договорів не дійсними, а саме:
Договору дарування серія та номер: 542, виданий 27.03.2023 - ОСОБА_3 (син) (додаток - 2).
Договору купівлі-продажу, серія та номер: 550, виданий 28.03.2023 - ОСОБА_4 (невістка) (додаток - 3).
Заявниця посилається на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди позивачу, що підтверджується тим, що 24.07.2026 року під час розгляду справи №369/12417/25 в Києво-Святошинському суді Київської області під час фіксації судового процесу з підстав ст. 247 ЦПК України, представник Відповідача - Пугач С.В. відкрито заявив, що у випадку задоволення позову та визнання угод недійсними, Відповідач наступного ж дня повторно відчужить (продасть) це майно третім особам, щоб унеможливити стягнення коштів на мою користь.
Зазначена заява представника відповідача зафіксованим відеозаписом судового засідання №369/12417/25 і свідчить про реальну, очевидну та умисну загрозу того, що Відповідач вживатиме всіх заходів для приховування майна. У випадку повернення майна у власність Відповідача за рішенням суду, існує стовідсотковий ризик його негайного перепродажу, що зробить виконання майбутнього рішення суду про стягнення боргу у справі № 369/12508/25 повністю неможливим.
На підставі викладеного, заявниця повторно звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК; а також встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник з сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Судом повторно встановлено, що з моменту звернення з позовом до суду (2025 рік) і станом на момент судового розгляду заяви про забезпечення позову позивачем не надано суду належних та допустимих доказів вжиття відповідачем заходів щодо відчуження спірного нерухомого майна, як-то оголошення про продаж об`єкту нерухомості, листування на підтвердження намірів відчужити спірний об`єкт.А тому самі лише твердження про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.
Виступ представника відповідача під час його виступу у судовому засіданні у іншій судовій справі № 369/12417/25 не підтверджують існування реальної загрози у невиконанні чи утрудненні виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Крім того, предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення 29 000 доларів США та 2 610 дол. США 3 % річних, в той час коли позивач просить накласти арешт на житловий будинок та 2 земельні ділянки, яка розташовані в с. Мила Бучанського району Київської області, що на думку суду, свідчить про неспівмірність вимог заяви про забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Також суд звертає увагу заявниці на те, що власниками житлового будинку та двох земельних ділянок, на які просить накласти арешт позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не є відповідачами у даній справі, в той час як заходи забезпечення позову не можуть застосовуватися до особи, яка не є відповідачем (або третьою особою, щодо якої заявлено самостійні вимоги).
Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ним заявлено, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, а також недоведено співмірності заходів забезпечення позову позовних вимогам, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 149-154, 157, 258, 261, 353 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/12508/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - відмовити у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повна ухвала складена та підписана: 08.09.2026 року.
Суддя А.В. Янченко