єдиний унікальний номер справи 546/1247/25
номер провадження 2/546/189/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представника позивачки - Казакова О.А., представниці відповідача - Кулик Ю.О., представника відповідача - Беркути В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Казаков Олег Анатолійович, до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
установив:
До Решетилівського районного суду Полтавської області 15 грудня 2025 року звернулася ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом. Позивачка зазначає, що вона з 27 червня 2018 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 , який проживає разом із відповідачкою. Згідно судового наказу, виданого 25.09.2019 Решетилівським районним судом Полтавської області, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу ОСОБА_2 , але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 08.08.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного начальником Решетилівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С. Кошкалдою, станом на 01.12.2025 заборгованість зі сплати аліментів складає 134743,54 грн. Проте позивачкою згідно рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.04.2025 вже стягнуто з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини за період з 01.09.2022 по 01.12.2024 в розмірі 68341,32 грн. Отже заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.12.2025 становить 66402,22 грн (134743,54 грн - 68341,32 грн).
Згідно наведеного у позові розрахунку пені загальний розмір пені лише за прострочені місячні платежі з 01 грудня 2024 року по лютий 2025 року становить 77724,07 грн, що перевищує 100% заборгованості зі сплати аліментів - 66402,22 грн, а тому позивачкою не проводилося нарахування за решту прострочених місячних платежів.
Посилаючись на викладені обставини, Конвенцію ООН «Про права дитини», положення статей 181, 196 СК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №333/6020/16-ц щодо розрахунку пені за прострочення сплати аліментів, позивачка просила стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 66402,22 за період з 01 грудня 2024 року по 01 грудня 2025 року.
Процесуальні дії по справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 грудня 2025 року дана заява була розподілена судді Лівер І.В. та присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 546/1247/25.
Ухвалою судді від 22 грудня 2025 року у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначене судове засідання на 22 січня 2025 року.
08.04.2026 відповідачем ОСОБА_2 до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого він зазначав, що він перебуває на військовій службі з 01.07.2025 по теперішній час, що підтверджується довідкою форми 5 від 08.04.2026.
Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі було відмовлено.
У зв`язку із наданням судді Лівер І.В. тривалої відпустки відповідно до наказу № 03-ОС від 20 квітня 2026 року розпорядженням керівника апарату Решетилівського районного суду Полтавської області О. Радченка від 24 квітня 2026 року було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 546/1247/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2026 року дана справа була розподілена судді Зіненку Ю.В.
Ухвалою суду від 24 квітня 2026 року суддею Зіненком Ю.В. було прийнято дану справу до свого провадження та призначено судове засідання на 25 травня 2026 року.
У зв`язку із перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню №546/1151/25 судове засідання було відкладено на 24 липня 2026 року.
21 липня 2026 року до суду від представниці відповідача Кулик Ю.О. надійшло клопотання про приєднання доказів, у якому вона зазначила, що відповідач, перебуваючи на військовій службі не може реалізувати свої процесуальні права щодо подання доказів, зокрема, безпосередньо з виконавчої служби стосовно відсутності звернення стягнення з його грошового забезпечення. Відповідачу не зрозуміло причини не стягнення з його офіційного грошового забезпечення аліментів у розмірі 1/4 частки від доходів, ураховуючи те, що він є військовослужбовцем з лютого 2022 року, а на примусовому виконанні виконавче провадження перебуває з 07.10.2019. Окрім того військова частина НОМЕР_1 , яка могла б надати інформацію щодо звернення виконавчої служби щодо стягнення його грошового забезпечення перебуває в стані припинення і він не може знайти до кого звернутися з метою отримання даних через характер ДСК цієї інформації (а. с. 71 - 75).
За клопотанням представниці відповідача - Кулик Ю.О. судове засідання було відкладено на 07 вересня 2026 року.
У судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_4 позов підтримав та просив його задовольнити.
Представниця відповідача - ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що її чоловік - відповідач ОСОБА_2 воює з 2022 року. Починаючи з липня 2022 року, він пересилав позивачці аліменти. У подальшому його вивели поза штат і його заробітна плата складала 500,00 грн. З червня 2025 року місцем його служби є військова частина, яка базується у місті Полтава. Проте виконавча служба не надсилала до військової частини постанову про звернення стягнення на грошове утримання відповідача. Про причини цього на її неодноразові звернення у виконавчій службі їй не було повідомлено. У зв`язку із цим у задоволенні позову просила відмовити.
Представник відповідача - ОСОБА_6 зазначив, що розрахунок пені позивачем здійснено, починаючи з грудня 2024 року по лютий 2025 року. Однак з огляду на практику Верховного Суду зазначений у статті 196 СК України розмір пені - не більше 100 відсотків заборгованості, стосується саме заборгованості за конкретний місяць. Тобто, розмір пені за період з грудня 2024 по лютий 2025 року становить суму аліментів, яка підлягає до стягнення, а саме: 23623,63 грн + 5215,88 грн + 5215,88 грн. Сума пені за рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2025 року у справі №546/1160/24 було розраховано невірно та у більшому розмірі, ніж це передбачено законодавством. Суд апеляційної інстанції цю помилку не усунув, у зв`язку із чим відповідачем було сплачено значно більший розмір пені. Також представник відповідача звертав увагу на відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, оскільки з відповідача на підставі виконавчого листа стягуються аліменти починаючи з 2019 року, а з 2022 року відповідач перебуває на військовій службі. У свою чергу ненаправлення державним виконавцем до військової частини постанови про звернення стягнення із доходів відповідача не свідчить про його вину. Окрім того у відповідача змінився матеріальний стан у зв`язку із наявністю іншої сім`ї та значно погіршився стан здоров`я, що підтверджено наданими стороною відповідача доказами по справі. У зв`язку із цим у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Сторони по справі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 8).
Відповідно до судового наказу Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2019 року у справі №546/845/19 із ОСОБА_2 на користь на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 08.08.2019 і до досягнення дитиною повноліття(а. с. 9).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09.12.2025 №14763, складеного начальником Решетилівського відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С. Кошкалдою, станом на 01.12.2025 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів складає 134743,54 грн (а. с. 10).
Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.04.2025 було стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини за період з 01.09.2022 по 01.11.2024 в розмірі 68341,32 грн (а. с. 11 - 13).
21 липня 2026 року до суду від представниці відповідача - ОСОБА_5 було подано ряд доказів, серед яких зокрема:
копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 (а. с. 78);
копію свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_4 , батьком якої записаний ОСОБА_2 (а. с. 79);
копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_5 , батьком якої записаний ОСОБА_2 (а. с. 80);
копії виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 , висновки спеціалістів щодо його стану здоров`я (а. с. 81 - 98);
постанова про закінчення виконавчого провадження від 04.12.2025, відповідно до якої виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №546/1160/24, виданого 16.05.2025 виконавчим листом №546/1160/24 про стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у сумі 68341,32 грн було закінчене (а. с. 99);
копія платіжної інструкції №3077 від 03 грудня 2025 року про перерахування ОСОБА_2 на рахунок Решетилівського відділу ДВС у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 75505,45 грн (а. с. 100);
копія звіту рахунку ОСОБА_2 за період з 23.05.2025 по 19.02.2026 (а. с. 101);
копія виписки по банківському рахунку ОСОБА_2 (а. с. 102 - 106);
відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відносно ОСОБА_2 станом на 06.02.2026 (а. с. 107);
розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 07.04.2026 №5276, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_2 станом на 01.04.2026 становить 132078, 99 грн (а. с. 108);
лист начальника Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С. Кошкалди від 07.04.2026 №5281, відповідно до якого 07.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на дохід боржника та направлено на виконання до ВЧ № НОМЕР_6 . Кошти з даної частини не надходили, звіт про здійснені перерахування не надавався. За період з дня пред`явлення виконавчого документа до виконання на користь стягувачки перераховано кошти в сумі 131451,06 грн. Заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.04.2026 становить 132078, 99 грн (а. с. 109);
копія довідок командира військової частини НОМЕР_7 від 26.02.2026 та від 08.04.2026 про те, що солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_7 з 01 липня 2025 року по теперішній час (а. с. 110, 111);
копія довідок про доходи ОСОБА_2 , виданої командиром військової частини НОМЕР_7 , відповідно до якої утримання від доходів ОСОБА_2 відсутні. Виконавчі листи від Решетилівської виконавчої служби не надходили. Аліменти не утримувалися (а. с. 112, 113);
копії матеріалів виконавчого провадження №60220681 (а. с. 117 - 182);
копія довідки в.о. начальника Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Т. Шут від 21.07.2026 №11192, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 10.07.2026 відсутня (а. с. 184).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
Приписами статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 1 статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Судом установлено, що на підставі судового наказу Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2019 року у справі №546/845/19 із ОСОБА_2 на користь на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 08.08.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Щодо розрахунку пені по прострочення сплати аліментів суд зазначає наступне.
Грошове зобов`язання представляє собою зобов`язання по сплаті грошових коштів. Воно може бути, зокрема: як договірним, так і недоговірним; готівковим і безготівковим та ін. У грошових зобов`язаннях предметом виконання виступає певна грошова сума, що має бути сплачена. Причому сплата коштів може відбуватися як готівкою, шляхом передачі коштів, так і в безготівковому порядку.
У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина третя статті 195 СК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що:
загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії;
положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин;
в СК України не передбачено як відбувається погашення вимог за грошовим зобов`язанням. Тому в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме стаття 534 ЦК України;
при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21.
Як було зазначено вище, рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.04.2025 було стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини за період з 01.09.2022 по 01.11.2024 в розмірі 68341,32 грн.
Із поданого стороною позивача розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09.12.2025 №14763, складеного начальником Решетилівського відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С. Кошкалдою судом установлено, що станом на 01.11.2024 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів складала 65622,82 грн, а заборгованість станом на 01.12.2025 становить 134743,54 грн (а. с. 10).
Відповідно до указаного розрахунку заборгованості за період з листопада 2024 року по жовтень 2025 року ОСОБА_2 були здійснені часткові платежі зі сплати заборгованості по аліментів за попередні періоди, що необхідно враховувати при визначенні розміру неустойки, а саме: у листопаді 2024 року - 7200,00 грн, у лютому 2025 року - 3878,17 грн, у травні 2025 року - 12884,93 грн та у жовтні 2025 року - 3938,90 грн.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 указано, що при здійсненні часткових платежів аліментів грошові кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.
Отже, оскільки станом на 01.11.2024 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів складала 65622,82 грн, то сплачені ним кошти на погашення заборгованості зі сплати аліментів на загальну суму 27902, 00 грн мають бути зараховані саме на погашення заборгованості, яка виникла до 01.11.2024.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина 3 статті 195 СК України).
Отже судом береться до уваги поданий стороною позивачки розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 09.12.2025 №14763, складеного начальником Решетилівського відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С. Кошкалдою, з урахуванням зазначеного у позові періоду (з 01.12.2024 по 01.12.2025).
Таким чином розмір пені за цей період становить:
грудень 2024 року: нараховані аліменти - 23623,63 грн, кількість днів прострочення: 335 днів (01.01.2025 - 01.12.2025), пеня: 23623,63 х 1% х 336 = 79 139,16 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів перевищує розмір заборгованості за цей місяць, тому розмір пені буде дорівнювати 23623,63 грн;
січень 2025 року: нараховані аліменти - 5215,88 грн, кількість днів прострочення: 304 дні (01.02.2025 - 01.12.2025), пеня: 5215,88 х 1% х 304 = 15 856,28 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів перевищує розмір заборгованості за цей місяць, тому розмір пені буде дорівнювати 5215,88 грн;
лютий 2025 року: нараховані аліменти - 5215,88 грн, кількість днів прострочення: 276 днів (01.03.2025 - 01.12.2025), пеня: 5215,88 х 1% х 276 = 14 387,55 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів перевищує розмір заборгованості за цей місяць, тому розмір пені буде дорівнювати 5215,88 грн;
березень 2025 року: нараховані аліменти - 5215,88 грн, кількість днів прострочення: 245 днів (01.04.2025 - 01.12.2025), пеня: 5215,88 х 1% х 245 = 12 778,91 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів перевищує розмір заборгованості за цей місяць, тому розмір пені буде дорівнювати 5215,88 грн;
квітень 2025 року: нараховані аліменти - 2965,15 грн, кількість днів прострочення: 215 днів (01.05.2025 - 01.12.2025), пеня: 2965,15 х 1% х 215 = 6 375,07 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів перевищує розмір заборгованості за цей місяць, тому розмір пені буде дорівнювати 2965,15 грн;
травень 2025 року: нараховані аліменти - 2965,15 грн, кількість днів прострочення: 184 дні (01.06.2025 - 01.12.2025), пеня: 2965,15 х 1% х 184 = 5 455,88 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів перевищує розмір заборгованості за цей місяць, тому розмір пені буде дорівнювати 2965,15 грн;
червень 2025 року: нараховані аліменти - 2965,15 грн, кількість днів прострочення: 154 дні (01.07.2025 - 01.12.2025), пеня: 2965,15 х 1% х 154 = 4 566,33 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів перевищує розмір заборгованості за цей місяць, тому розмір пені буде дорівнювати 2965,15 грн;
липень 2025 року: нараховані аліменти - 5987,29 грн, кількість днів прострочення: 123 дні (01.08.2025 - 01.12.2025), пеня: 5987,29 х 1% х 123 = 7 364,36 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів перевищує розмір заборгованості за цей місяць, тому розмір пені буде дорівнювати 5987,29 грн;
серпень 2025 року: нараховані аліменти - 5987,29 грн, кількість днів прострочення: 92 дні (01.09.2025 - 01.12.2025), пеня: 5987,29 х 1% х 92 = 5 508,31 грн;
вересень 2025 року: нараховані аліменти - 5987,29 грн, кількість днів прострочення: 62 дні (01.10.2025 - 01.12.2025), пеня: 5987,29 х 1% х 62 = 3 712,12 грн;
жовтень 2025 року: нараховані аліменти - 3635,25 грн, кількість днів прострочення: 31 день (01.11.2025 - 01.12.2025), пеня: 3635,25 х 1% х 31 = 1 126,93 грн.
Пеня за листопад 2025 року судом не розраховується, оскільки заборгованість відповідача визначена державним виконавцем станом на 01.12.2025.
Таким чином загальна сума пені за прострочення сплати аліментів за період з грудня 2024 року по листопад 2025 року включно становить 64 501,39 грн.
У той же час, як вбачається зі змісту позовної заяви та як зазначив представник позивачки у судовому засіданні, розрахунок пені було ним здійснено лише за період з грудня 2024 року по лютий 2025 року, оскільки заборгованість за цей період перевищує 100% заборгованості зі сплати аліментів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
Проте із зазначеним у позові розрахунком пені суд не погоджується, ураховуючи наведені вище правила про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів, та зазначає, що розмір пені за період з грудня 2024 року по лютий 2025 року становить 34 055,39 грн (23623,63 грн + 5215,88 грн + 5215,88 грн).
А отже, суд вважає доводи представника відповідача - Беркути В.Л. у цій частині слушними.
Крім того представник відповідача звертав увагу на відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів.
Суд погоджується з такими доводами представника відповідача з огляду на наступне.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19.
З матеріалів виконавчого провадження №60220681 з примусового виконання виконавчого листа №546/845/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), досліджених у судовому засіданні установлено наступне.
Так, згідно з листом начальника Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С. Кошкалди від 07.04.2026 №5281 07 квітня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на дохід боржника та направлено на виконання до ВЧ № НОМЕР_6 . Кошти з даної частини не надходили, звіт про здійснені перерахування не надавався (а. с. 109).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Відповідно пункту 1 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5) (далі - Інструкція) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, порядок здійснення відрахувань здійснюються відповідно до статей 68 - 70 Закону.
Згідно з пунктом 3 розділу Х Інструкції про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржник від 17.04.2023 була направлена за місцем проходження військової служби ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 (а. с. 146, 147).
Проте докази отримання уповноваженою особою військової частини НОМЕР_1 постанови державного виконавця матеріали виконавчого провадження не містять.
При цьому пунктом 4 розділу Х Інструкції визначено, що контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою, в тому числі за заявою стягувача шляхом перевірки правильності та своєчасності відрахувань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами та фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, про що складається відповідний акт.
Як установлено з матеріалів виконавчого провадження контролю за своєчасним відрахуванням із заробітної плати боржника виконавцем здійснено не було.
Крім того ОСОБА_2 з 01 липня 2025 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_7 . Указана обставина також підтверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відносно ОСОБА_2 станом на 06.02.2026 (а. с. 107).
У свою чергу під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних (частина п`ята статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак постанова державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату до військової частини НОМЕР_7 не направлялася, що підтверджується інформацією, яка зазначена у довідках про доходи відповідача, виданої військовою частиною НОМЕР_7 (а. с. 112 - 113).
Суд зазначає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Тобто, відповідач ОСОБА_2 щонайменше з 2023 року проходив військову службу та отримував офіційне грошове забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України, про що було достеменно відомо державному виконавцю.
У зв`язку із цим, на думку суду, вина ОСОБА_2 у простроченні сплати аліментів відсутня, оскільки будь - яких умисних дій ОСОБА_2 , направлених на ухилення від сплати аліментів судом установлено не було. Натомість повне погашення наявної заборгованості по сплаті аліментів та по пені, яка була нарахована за рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2025 року у справі №546/1160/24, свідчить про відсутність у ОСОБА_2 умислу на ухилення від сплати заборгованості по аліментам.
При цьому судом також не було установлено факт отримання військовими частинами постанови державного виконавця про звернення стягнення на дохід боржника.
За таких умов суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.
Доводи сторони відповідача про неправильний розрахунок пені, наведений у рішенні Решетилівського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2025 року у справі №546/1160/24 судом до уваги не береться, оскільки з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що постановою Полтавського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року, яка набрала законної сили з дня її прийняття, рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2025 року залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2025 року у справі №546/1160/24 було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Щодо судових витрат
Відповідно до вимог частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3028, 00 грн.
Таким чином судовий збір за подання позовної заяви ОСОБА_1 становить 1211,20 грн.
Згідно пунктом третім частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах, зокрема про стягнення аліментів, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Тобто, позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору у даній справі.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, те що позивачка звільнена від слати судового збору, а у задоволенні позову суд відмовляє, судовий збір слід віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, та керуючись статтями 12, 13, 141, 142, 247, 259, 263-265, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Казаков Олег Анатолійович, до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів відмовити.
Судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок віднести за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка - ОСОБА_9 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_8 .
Представник позивачки - ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_9 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_10 .
Представниця відповідача - ОСОБА_10 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_11 .
Представник відповідача - Беркута Владислав Леонідович, адреса: АДРЕСА_5 .
Повне рішення складено 08 вересня 2026 року.
Суддя Ю.В. Зіненко