Справа №701/1152/26
Провадження №2/701/828/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - І. Д. Калієвського
за участю секретаря - Г.І. Байдужої
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в с-щі Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на частки земельних ділянок у порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача та третьої особи про визнання права власності на частки земельних ділянок у порядку спадкування,
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Драбівської селищної ради від 11 червня 2024 року (актовий запис №119). Позивач є сином Спадкодавиці. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги та у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви до третьої особи - приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюка Олега Васильовича, де було 13 липня 2024 року заведено спадкову справу №150/2024 (номер у спадковому реєстрі 72702109). Інші спадкоємці, які б претендували на спадкове майно, відсутні. До складу спадкового майна, яке належало Спадкодавиці на момент відкриття спадщини, поряд з іншим майном, входять і частки у праві спільної сумісної власності на дві земельні ділянки (паї): 1. Земельна ділянка площею 2,4401 (в тому числі рілля 2,4401 га.), кадастровий номер [номер приховано]:04:001:0036, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Попівської сільської ради Маньківського району (зараз - Маньківської селищної громади Уманського району Черкаської області), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №488826609 від 05.08.2026 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001390442026 від 05.08.2026 (копії додаються). 2. Земельна ділянка площею 2,4401 (в тому числі рілля 2,4401 га.), кадастровий номер [номер приховано]:04:001:0037, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Попівської сільської ради Маньківського району (зараз - Маньківської селищної громади Уманського району Черкаської області), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №488828607 від 05.08.2026 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001390712026 від 05.08.2026. Для підтвердження набуття Спадкоємицею та Відповідачкою права спільної сумісної власності на вище згадані земельні ділянки варто зазначити наступне. З початку земельна ділянка з номером [номер приховано]:00:01:036 площею 2,4853 га., та земельна ділянка з номером [номер приховано]:00:01:037 площею 2,4853 га., належали Спадкодавиці та Відповідачці на підставі відповідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 11-18-1080 від 22 квітня 2002 року і зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №167 і Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 1118-1082 від 22 квітня 2002 року і зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №205. В подальшому, в зв`язку з тим, що з 01.01.2013 набули чинності Закони України «Про Державний земельний кадастр» та «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», внаслідок чого повноваження територіальних органів Держгеокадастру у частині реєстрації речових прав на земельні ділянки припинені, ці ж самі земельні ділянки були зареєстровані в Державному земельно кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для цього співвласниками (спадкодавиця та відповідачка) було замовлено розробку відповідної технічної документації та 17.11.2016 було внесено відомості до Державного земельного кадастру шляхом державної реєстрації з кадастровими номерами [номер приховано]:04:001:0036 та [номер приховано]:04:001:0037 відповідно, а вже 25.04.2017 була здійснена реєстрація речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно спільної сумісної власності на згадані земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами [номер приховано]:04:001:0036 та [номер приховано]:04:001:0037, що підтверджується інформацією наданою Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області №О-1168/0-1183/6-26 і №О-1168/0-1182/6-26 від 23.07.2026. При цьому, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України (в редакції станом на 17.11.2016), під час формування земельних ділянок в процесі відбулося визначення коригування площі, меж та присвоєння їм кадастрових номерів. В частині присвоєння кадастрових номерів, це було необхідним тому, що номери, присвоєні у 2002 році і зазначені у відповідних державних актах, формувалися за застарілими локальними структурами баз даних та не відповідали вимогам ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», яка запровадила єдину уніфіковану 19-значну структуру кадастрового номера для всієї території України. Відтак, присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок під час внесення відомостей до ДЗК 17.11.2016 року було обов`язковою техніко-юридичною умовою інтеграції земельних ділянок у сучасну цифрову систему Державного земельного кадастру. А коригування площі земельних ділянок було зумовлено тим, що у 2002 році вимірювання площ здійснювалось із використанням застарілих геодезичних методів та графічних матеріалів (картографічної основи), що мали значний коефіцієнт лінійної та площинної похибки. Натомість, станом на 17.11.2016 року державна реєстрація ділянок у Держгеокадастрі здійснювалась на підставі розробленої сертифікованими інженерами-землевпорядниками технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (ст. 55 Закону України «Про землеустрій») та відповідних електронних документів (XML-файлів). Відповідно уточнення площі земельних ділянок відбулося виключно в результаті сучасного високоточного супутникового GPS-вимірювання фактичних географічних координат поворотних точок меж, що повністю відповідало вимогам пунктів 138-142 Порядку №1051 щодо виправлення технічних помилок та уточнення кадастрових даних, допущених під час ведення поземельних книг минулих років. Така зміна площі лежить у межах допустимих середньоквадратичних похибок вимірювання та не призвела до зміни просторового розташування самих об`єктів. Згідно із ч. 2 ст. 30 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакціях, чинних на момент правовідносин), між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно було запроваджено обов`язковий автоматизований інформаційний обмін у режимі реального часу. Факт того, що оновлені об`єкти є тими самими земельними ділянками, беззаперечно підтверджується офіційною інформацією Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області наведеною у вже вище згаданих відповідях №О-1168/0-1183/6-26 і №О-1168/0-1182/6-26 від 23.07.2026, що додаються. Згідно з наявними матеріалами, саме в результаті вказаного легітимного інформаційного обміну з органами державної реєстрації прав, 25.04.2017 року до органів Держгеокадастру надійшли відомості про те, що на сформовані в ДЗК земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:04:001:0036 та [номер приховано]:04:001:0037 було офіційно зареєстровано речове право - право спільної сумісної власності, а також зареєстровано похідні речові права (права оренди) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Таким чином, на сьогоднішній день земельна ділянка з первинним номером 712318 7000:00:01:036 площею 2,4853 га., та земельна ділянка з первинним номером 712318 7000:00:01:037 площею 2,4853 га., право спільної сумісної власності на які спочатку підтверджувалося Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 11-18-1080 від 22 квітня 2002 року і зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №167 і Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 11-18-1082 від 22 квітня 2002 року і зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №205, є тими ж самими земельними ділянками, які після здійснення державної реєстрації у Державному земельному кадастрі 17.11.2016 року отримали кадастрові номери [номер приховано]:04:001:0036 та 712318 7000:04:001:0037 відповідно, та щодо яких було актуалізовано відомості про площу до площею 2,4401 (в тому числі рілля 2,4401 га.) та площею 2,4401 (в тому числі рілля 2,4401 га.) відповідно. З метою отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом на частину вищевказаних земельних ділянок, позивач звернувся до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюка Олега Васильовича (третьої особи). Проте, Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №31/02-14 від 8 травня 2025 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва. Відмова обґрунтована тим, що спірні земельні ділянки відповідно до наданих йому державних актів та інформаційних довідок від 8 травня 2025 року №426028382 та №426028539 перебувають у спільній сумісній власності, тобто без визначення часток Спадкодавиці та відповідачки, а визначити таку частку самостійно після смерті одного зі співвласників нотаріус не має правових підстав. Враховуючи, що Спадкодавиця померла, на сьогоднішній день об`єктивно немає можливості з`ясувати або встановити будь-яку домовленість між співвласниками щодо розміру частки кожного у майні, що унеможливлює оформлення спадщини в позасудовому порядку, що і змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Позивач та його представник до суду не з`явилися, але згідно письмової заяви просили справу слухати в їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, але згідно письмової заяви позовні вимоги визнала повністю та просила проводити розгляд справи у її відсутність.
Третя особа: ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у процесуальний спосіб (судові повістки), будь-яких заяв чи клопотань не надходило, причини неявки визнані поважними невідомі, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі зібраних доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Драбівської селищної ради від 11 червня 2024 року (актовий запис №119) (а.с.10).
Позивач є сином спадкодавиці (а.с.10 на звороті).
Позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги та у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви до третьої особи - приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюка Олега Васильовича, де було 13 липня 2024 року заведено спадкову справу №150/2024 (номер у спадковому реєстрі 72702109). Інші спадкоємці, які б претендували на спадкове майно, відсутні (а.с.11).
До складу спадкового майна, яке належало спадкодавиці на момент відкриття спадщини, поряд з іншим майном, входять і частки у праві спільної сумісної власності на дві земельні ділянки (паї):
1. Земельна ділянка площею 2,4401 (в тому числі рілля 2,4401 га.), кадастровий номер [номер приховано]:04:001:0036, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Попівської сільської ради Маньківського району (зараз - Маньківської селищної громади Уманського району Черкаської області), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №488826609 від 05.08.2026 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001390442026 від 05.08.2026 (а.с.13-31).
2. Земельна ділянка площею 2,4401 (в тому числі рілля 2,4401 га.), кадастровий номер [номер приховано]:04:001:0037, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Попівської сільської ради Маньківського району (зараз - Маньківської селищної громади Уманського району Черкаської області), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №488828607 від 05.08.2026 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001390712026 від 05.08.2026 (а.с.13-31).
Земельна ділянка з номером [номер приховано]:00:01:036 площею 2,4853 га., та земельна ділянка з номером [номер приховано]:00:01:037 площею 2,4853 га., належали спадкодавиці та відповідачці на підставі відповідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 11-18-1080 від 22 квітня 2002 року і зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №167 і Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 1118-1082 від 22 квітня 2002 року і зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №205.
Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача ззаначає, що зв`язку з тим, що з 01.01.2013 набули чинності Закони України «Про Державний земельний кадастр» та «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», внаслідок чого повноваження територіальних органів Держгеокадастру у частині реєстрації речових прав на земельні ділянки припинені, ці ж самі земельні ділянки були зареєстровані в Державному земельно кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для цього співвласниками (спадкодавиця та відповідачка) було замовлено розробку відповідної технічної документації та 17.11.2016 було внесено відомості до Державного земельного кадастру шляхом державної реєстрації з кадастровими номерами [номер приховано]:04:001:0036 та [номер приховано]:04:001:0037 відповідно, а вже 25.04.2017 була здійснена реєстрація речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно спільної сумісної власності на згадані земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами [номер приховано]:04:001:0036 та [номер приховано]:04:001:0037, що підтверджується інформацією наданою Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області №О-1168/0-1183/6-26 і №О-1168/0-1182/6-26 від 23.07.2026 9а.с.15, 15 на звороті). Присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок під час внесення відомостей до ДЗК 17.11.2016 року було обов`язковою техніко-юридичною умовою інтеграції земельних ділянок у сучасну цифрову систему Державного земельного кадастру. А коригування площі земельних ділянок було зумовлено тим, що у 2002 році вимірювання площ здійснювалось із використанням застарілих геодезичних методів та графічних матеріалів (картографічної основи), що мали значний коефіцієнт лінійної та площинної похибки. Натомість, станом на 17.11.2016 року державна реєстрація ділянок у Держгеокадастрі здійснювалась на підставі розробленої сертифікованими інженерами-землевпорядниками технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (ст. 55 Закону України «Про землеустрій») та відповідних електронних документів (XML-файлів). Відповідно уточнення площі земельних ділянок відбулося виключно в результаті сучасного високоточного супутникового GPS-вимірювання фактичних географічних координат поворотних точок меж, що повністю відповідало вимогам пунктів 138-142 Порядку №1051 щодо виправлення технічних помилок та уточнення кадастрових даних, допущених під час ведення поземельних книг минулих років.
Факт того, що оновлені об`єкти є тими самими земельними ділянками, підтверджується інформацією Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області наведеною у вже вище згаданих відповідях №О-1168/0-1183/6-26 і №О-1168/0-1182/6-26 від 23.07.2026 (а.с.15, 15 на звороті).
Тобто на сьогоднішній день земельна ділянка з первинним номером 712318 7000:00:01:036 площею 2,4853 га., та земельна ділянка з первинним номером 712318 7000:00:01:037 площею 2,4853 га., право спільної сумісної власності на які спочатку підтверджувалося Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 11-18-1080 від 22 квітня 2002 року і зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №167 і Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 11-18-1082 від 22 квітня 2002 року і зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №205, є тими ж самими земельними ділянками, які після здійснення державної реєстрації у Державному земельному кадастрі 17.11.2016 року отримали кадастрові номери [номер приховано]:04:001:0036 та 712318 7000:04:001:0037 відповідно, та щодо яких було актуалізовано відомості про площу до площею 2,4401 (в тому числі рілля 2,4401 га.) та площею 2,4401 (в тому числі рілля 2,4401 га.) відповідно.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частину вищевказаних земельних ділянок, позивач звернувся до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюка Олега Васильовича (третьої особи).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №31/02-14 від 8 травня 2025 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва. Відмова обґрунтована тим, що спірні земельні ділянки відповідно до наданих йому державних актів та інформаційних довідок від 8 травня 2025 року №426028382 та №426028539 перебувають у спільній сумісній власності, тобто без визначення часток Спадкодавиці та відповідачки, а визначити таку частку самостійно після смерті одного зі співвласників нотаріус не має правових підстав (а.с.12).
Суд вирішуючи даний спір керується наступним.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Ч. 4 ст. 319 ЦК України визначає, що власність зобов`язує.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.
За ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства - ст.14 ЦК України.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав може бути визнання права.
За ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 325 ЦК України, суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Захист права власності може бути здійснений, зокрема, шляхом визнання права особи відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, яка є публічною, здійснюється відповідним органом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
В ст. 182 ЦК України зазначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно ст. 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Згідно ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, оскільки земельна ділянка належала спадкодавиці та відповідачці на праві спільної сумісної власності в рівних частинах, за загальним правилом ст. 357 ЦК України їхні частки є рівними і становлять по 1/2 частині за кожною.
Належним способом захисту у подібних правовідносинах є саме позов про визнання права власності на частку у спільному майні в порядку спадкування.
Дослідивши обставини справи, та зважаючи на те, що заявлений позов відповідає визначеним законом способам захисту і законність підстав такого набуття не заперечено, матеріали справи не свідчать про порушення позивачем прав інших осіб, з метою усунення невизначеності відносин власності з приводу майна, що є предметом позову, суд визнає за можливе позовні вимоги задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 174, 178, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 6, 11, 14-16, 177, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 331, 355, 368, 372, 391, 392, 509, 1222, 1225, 1226, ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 (одну другу) частини земельної ділянки площею 2,4401 (в тому числі рілля 2,4401 га.,), кадастровий номер [номер приховано]:04:001:0036, яка розташована на території Маньківської селищної громади Уманського району Черкаської області (раніше - Попівської сільської ради Маньківського району Черкаської області), у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 (одну другу) частини земельної ділянки площею 2,4401 (в тому числі рілля 2,4401 га.,), кадастровий номер [номер приховано]:04:001:0037, яка розташована на території Маньківської селищної громади Уманського району Черкаської області (раніше - Попівської сільської ради Маньківського району Черкаської області), у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя І.Д.Калієвський