Справа №705/5241/26
2/705/3873/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» про стягнення моральної шкоди,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, відповідачем зазначивши Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз».
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026, після задоволення самовідводу суддею Гудзенко В.Л., позовну заяву передано до розгляду судді Піньковському Р.В.
До відкриття провадження у справі головуючий суддя вбачає підстави для самовідводу від розгляду вказаної справи з наступних підстав.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено ст.40 ЦПК України, відповідно до положень якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить до висновку про його обґрунтованість.
Так, відповідно до положень п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді даного позову.
Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність влади» № 8 від 13.06.2007 наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Суддя вважає, що є достатньо підстав для самовідводу у вказаній справі, оскільки існують обставини, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді. Так, позивач у справі є Коркіяйнен О.С., яка раніше неодноразово зверталася як позивач, представник позивача, скаржник та представник скаржника до Уманського міськрайонного суду Черкаської області та під час розгляду справ під головуванням судді Піньковського Р.В. неодноразово заявляла відводи судді, які були задоволені. Крім цього, Коркіяйнен О.С. зверталася до Вищої ради правосуддя зі скаргою на діяльність судді Піньковського Р.В., а також до Уманської окружної прокуратури з вимогами порушити відносно суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області кримінальні справи.
За вказаних обставин, з метою уникнення звинувачень в упередженості судового розгляду та різних скарг з боку Коркіяйнен О.С. є підстави для самовідводу, щоб прийняте рішення по цій цивільній справі не викликало у сторін сумнівів в об`єктивності його прийняття.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору. Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищими інстанціями.
Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з необхідності уникнення напруження та недовіри у судовому провадженні, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, а також для попередження виникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді, що в подальшому може негативно вплинути на об`єктивність постановленого рішення у справі, суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню самовідвід від розгляду даної цивільної справи.
Керуючись ст. ст. 14, 33, 36, 40, 41 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити самовідвід судді Уманського міськрайонного суду Піньковського Р.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» про стягнення моральної шкоди.
Справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді для розгляду справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Піньковський