Справа № 344/2800/26
Провадження № 22-ц/4808/1678/26
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.
Суддя-доповідач Томин
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої Томин О. О.,
суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,
за участю секретаря Панасюк В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2026 року, ухвалене в складі судді Пастернак І. А. в м. Івано-Франківську, повний текст якого складено 29 червня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоотриманої пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоотриманих сум пенсії.
В обґрунтування позову зазначив, що він є спадкоємцем за законом майнових прав та обов`язків покійної матері ОСОБА_2 , яка отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУ ПФУ).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі № 300/3600/20, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 відповідно до довідки управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 05.11.2020 за № 5401-8574/5415, з урахуванням проведених платежів, однією сумою. Рішення набрало законної сили 14.04.2021.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та донараховано доплату пенсії в сумі 130 541,04 гривень.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі № 300/5539/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі відомостей довідки, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області № 5401-5815/5412 від 04.07.2023, про розмір грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум. Рішення набрало законної сили 16.02.2024.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та донараховано доплату пенсії в сумі 47 368,38 гривень.
Виконавчі провадження у вище вказаних справах не відкривались, виконавчі листи не видавались.
Таким чином, відповідач рішення судів виконав частково, а саме здійснив перерахунок пенсії, однак не виплатив різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії всього в сумі 177 909,42 гривень.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.07.2024, виданим Департаментом адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради, про що 15.07.2024 складено відповідний актовий запис № 1287.
18.07.2024 позивач як син померлої ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ із заявою про здійснення виплати недоотриманої пенсії мами у зв`язку з її смертю.
За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ листом від 08.08.2024 відмовило у вище вказаній виплаті.
Також після смерті матері позивач як спадкоємець першої черги у встановлений шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області із заявою про прийняття спадщини, згідно якої була заведена спадкова справа № 195/2024.
Батько позивача, ОСОБА_3 , чоловік померлої, спадкоємець першої черги відмовився від спадщини.
Відтак, спадщину прийняв тільки ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим на спадкування квартири АДРЕСА_1 , а також матеріалами вищевказаної спадкової справи.
Щодо спадкування недоотриманої пенсії, то як вбачається зі змісту роз`яснення приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О. Я. № 297/02-14 від 26.05.2025, приватним нотаріусом витребувано із ГУ ПФУ інформацію про розмір пенсії, яка не була отримана за життя ОСОБА_2 . Згідно повідомлення ГУ ПФУ від 27.02.2025 за № 0900-0405-8/11195 недоодержаних сум пенсії немає; роз`яснено, що відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Також зазначено, що облікований борг не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки заява згідно з Порядком Закону № 2262-ХІІ щодо виплати недоодержаної пенсії у визначений законом термін не надходила.
Отже, на час подачі позову заборгованість з недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії ОСОБА_1 не виплачена. Відповідач заперечує наявність недоодержаних ОСОБА_2 сум пенсії та не визнає наявність підстав для включення нарахованих, але не виплачених сум пенсії, до складу спадщини.
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму недоотриманої пенсії, яка належала померлій ОСОБА_2 . І не була одержана нею за життя, в розмірі 177 909,42 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману суму пенсії у розмірі 177 909 грн, а також судовий збір в розмірі 1779 грн 09 коп.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу. Вважає таке рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні як одержувачка пенсії по інвалідності відповідно до Закону №2262-XII. Пенсія згідно Закону №2262 виплачена їй по 31.07.2024. Виплату пенсії з 01.08.2024 припинено у зв`язку з її смертю (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі № 300/3600/20, яке набрало законної сили 14.04.2021, обліковується борг в сумі 130 541,04 грн. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі № 300/5539/23, яке набрало законної сили 16.02.2024, обліковується борг в сумі 46 624,78 грн.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-XII, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-XII зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.05.2023 по справі № 420/288/21 та від 21.11.2023 по справі № 420/25799/21.
ОСОБА_1 18.07.2024 звернувся до Головного управління із заявою про виплату йому недоодержаної пенсії за матір ОСОБА_2 згідно рішень суду. Така заява була подана з порушенням вимог, передбачених Порядком № 3-1, у зв`язку з чим Головне управління розглянуло її в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, і листом від 08.08.2024 № 6878-5564/О-02/8- 0900/24 надано відповідь на звернення позивачу.
Заява встановленого зразка, згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (Додаток 4) відповідно до Закону № 2262 (пункт 3 розділу 1) щодо виплати недоодержаної пенсії з усіма необхідними документами у визначений Законом термін (не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера) не надходила.
Пів року після смерті ОСОБА_2 спливало 12.01.2025 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Таким чином Головне управління вважає, що строк на звернення до суду з цим позовом пропущено.
Просить рішення Івано-Франківського міського суду від 16.06.2026 скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заяви (клопотання) учасників справи
В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явилися. Повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, строків розгляду апеляційної скарги колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності сторін, які не з`явилися в судове засідання.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає.
Фактичні обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.02.1988 ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 (а.с. 9).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі № 300/3600/20, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 відповідно до довідки управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 05.11.2020 за № 5401-8574/5415, з урахуванням проведених платежів, однією сумою. Рішення набрало законної сили 14.04.2021.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та донараховано доплату пенсії в сумі 130 541,04 грн, про що свідчить розрахунок від 26.08.2025 (а.с. 12).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі № 300/5539/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі відомостей довідки, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області № 5401-5815/5412 від 04.07.2023, про розмір грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум. Рішення набрало законної сили 16.02.2024.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та донараховано доплату пенсії в сумі 47 368,38 грн, про що свідчить розрахунок від 11.04.2025 (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.07.2024, виданого Департаментом адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради, про що 15.07.2024 складено відповідний актовий запис № 1287 (а.с. 8).
18.07.2024 позивач ОСОБА_1 як син померлої ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про здійснення виплати недоотриманої пенсії матері у зв`язку з її смертю (а.с. 10).
За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ листом від 08.08.2024 відмовило у вище вказаній виплаті у зв`язку з тим, що заборгованості донараховано на виконання рішень судів і, на думку відповідача, така не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Головним управлінням Фонду в області ведеться облік рішень суду, виплата за якими проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України, а оскільки стягувачем у справах № 300/3600/20 та № 300/5539/23 є ОСОБА_2 , підстав для проведення виплати пенсії заявнику на виконання рішень суду в цих справах або внесення відомостей про зміну стягувача немає (а.с. 11).
26.05.2025 приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О. Я. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається із квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві приватної власності (а.с. 14).
Також відповідно до роз`яснення приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О. Я. від 26.05.2025 у відповідь на заяву ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на недоодержану пенсію згідно повідомлення ГУ ПФУ недоодержаних сум пенсії немає; відповідно вищевказаних рішень суду облікований борг не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки заява згідно з Порядком подання документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо виплати недоодержаної пенсії у визначений Законом термін (не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера) не надходила (а.с. 15-16).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 оскаржувала дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, а суми пенсії, що належали їй залишилися недоодержаними у зв`язку з її смертю. Тому її син ОСОБА_1 успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України. Відтак, з ГУ ПФУ в Івано-Франківській області підлягає стягненню на користь позивача в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотримана сума пенсії у розмірі 177 909 грн.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
За ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відтак, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом як спадкоємця першої черги після смерті батька, а саме - про стягнення в порядку спадкування недоодержаної на виконання судового рішення пенсії спадкодавця.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», передбачено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Із частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України вбачається, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України).
Статтями 1217, 1223 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1219 ЦК України визначені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 1 ст. 61 вищевказаного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За ч.ч. 2, 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджуються зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положенням ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 671/931/24 (провадження № 61-15815св24), «тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати … Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року у справі № 560/1850/22 зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року, однак суми пенсії, що належали чоловіку позивачки залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 успадкувала належні її спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав».
У справі, що переглядається, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що сума пенсії, на яку особа мала право на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не входить до складу спадщини, то такі є неспроможними, оскільки у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими (постанови Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 03 жовтня 2025 року у справі № 671/931/24).
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, який у встановлений законом строк звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , інші спадкоємці до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не звертались, а тому позивач успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мала право на їх виплату на момент своєї смерті.
Тому аргументи апеляційної скарги про неналежність невиплаченої пенсії до складу спадщини є безпідставними.
Щодо посилань апелянта на постанови Верховного Суду від 16.05.2023 у справі № 420/288/21 та від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21 про те, що відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, то такі не є ревелантними до цієї справи, стосуються закріпленого вказаною нормою порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб та заміну в такому випадку сторони виконавчого провадження, і встановлені судами у цих справах фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є іншими ніж у справі, яка переглядається. Оскаржуване судове рішення таким висновкам не суперечить.
Щодо посилань апелянта на пропуск позивачем строку позовної давності, то такі є теж безпідставними, оскільки предметом пред`явленого позову є не право на призначення та виплату пенсії і оскарження відмови ГУ ПФУ, а стягнення успадкованої, фактично нарахованої, однак недоотриманої за життя спадкодавцем пенсії, на яку вона мала право. Крім того, в суді першої інстанції відповідач такої заяви не подавав.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, який належним чином дослідив та оцінив подані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки рішення суду першої інстанції не змінюється та не скасовується, відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Згідно вимог пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Ціна позову в цій справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому судове рішення у ній в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: О. О. Томин
Судді: І. В. Бойчук
О. В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 08 вересня 2026 року.