ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року м. Одеса Справа № 916/4471/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
секретар судового засідання - І.С. Мисько,
за участю представників учасників справи:
від позивача: О.В. Сербулов
від відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (вх.№2449/26 від 16.06.2026)
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 (суддя В.В. Литвинова, м.Одеса) про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення
у справі №916/4471/23
за позовом Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»
до Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс»
про стягнення 547102,43 грн,
ВСТАНОВИВ:
Коротка історія справи
Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» 436932,30 грн основного боргу за договором бербоутного чартеру від 23.05.2022, 86102,40 грн пені, 8853,49 грн 3% річних, 15214,14 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 відкрито провадження у справі №916/4471/23, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
01.06.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача Сербулов О.В. подав заяву (вх.№2-1092/26 від 02.06.2026), в якій просив:
-визнати причини пропуску Державним підприємством «Адміністрація річкових портів» строків подання доказів несення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №916/4471/23 поважними та поновити цей строк;
-долучити до матеріалів справи №916/4471/23 докази несення витрат на професійну правничу допомогу адвоката (копії), які додані до цієї заяви;
-ухвалити додаткове рішення у справі №916/4471/23, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000,00 грн.
Заява мотивована наявністю підстав для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі. При цьому в обґрунтування поважності пропуску строку на подання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що з незрозумілих причин у судове засідання 27.05.2026 представників обох сторін, а саме: адвокатів Аліну Юріну та Олександра Сербулова, не було підключено (запрошено) до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з огляду на що докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, які були створені по факту надання послуг, не могли бути подані до закінчення судових дебатів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач не подав доказів понесених ним витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів, як і не подав до закінчення судових дебатів заяви про те, що докази понесених ним витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Таким чином, за відсутності заяви про те, що докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у суду відсутні підстави для задоволення заяви позивача та ухвалення судового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Водночас наведені позивачем причини пропуску строку подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав неповажними, оскільки 27.05.2026 о 13:30 год Господарський суд Одеської області запросив Юріну А.Р. і Сербулова О.В. до участі у відеоконференції, але зазначені особи були «офлайн», з урахуванням чого на підставі частини третьої статті 222 Господарського процесуального кодексу України технічна фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась.
Поряд з цим, суд зауважив на тому, що справа розглядається з 2023 року; крім того, з часу поновлення провадження у справі 21.04.2026 і до дати судового засідання 27.05.2026 судом надано сторонам достатньо часу для того, щоб підготуватись до засідання і подати всі документи, які вони вважають необхідними для розгляду справи. Позивач не був позбавлений права подати в письмовій або електронній формі заяву про те, що докази понесених ним витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2026, Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 у справі №916/4471/23 та прийняти нове судове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000,00 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт послався на те, що всупереч постановленій ухвалі суду від 21.05.2026 про задоволення клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою ЄСІКС, представника позивача - адвоката Сербулова О.В. не було підключено до відеоконференції для прийняття участі у судовому засіданні 27.05.2026, як наслідок, учасники справи були позбавлені участі у розгляді справи по суті, дослідженні доказів та судових дебатах. Крім того, як стверджує скаржник, представника відповідача Аліну Юріну також не було підключено (запрошено) до участі в судовому засіданні 27.05.2026 в режимі відеоконференції.
При цьому скаржник вказує про те, що фіксація технічними засобами здійснювалась, а також зазначає про наявність проблем технічного характеру не на стороні учасника справи, якого з незалежних від нього причин не було запрошено до відеоконференції.
Скаржник зазначив, що враховуючи приписи процесуального закону, покликання суду на ту обставину, що справа розглядається з 2023 року, є безпідставною, оскільки пропуском строку є або неподання доказів несення судових витрат, або неподання заяви про несення таких витрат і подання доказів протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення у справі до закінчення судових дебатів. Водночас у разі запрошення представника позивача до участі у відеоконференції в судовому засіданні 27.05.2026, представник позивача, відповідно до пункту 9.3. Інструкції, за допомогою функції «Додати файли» у підсистемі відеоконференцзв`язку в ЄСІКС, додав би докази несення витрат на професійну правничу допомогу або заяву про несення вказаних витрат - до закінчення судових дебатів.
На підтвердження доводів апеляційної скарги скаржником долучено відеозапис з екрану смартфону та скріншоти з месенджеру «WhatsApp», а також запит адвоката позивача Сербулова О.В. від 05.06.2026 за вих.№0506/26/01 до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (з доказами надсилання на електронну пошту inbox@ics.gov.ua) з проханням надати відомості з питань, пов`язаних із користуванням адвокатом сайту https://vkz.court.gov.ua, запрошень до участі у відеоконференціях та безпосередньої участі відеоконференціях. При цьому апелянтом було зауважено, що станом на дату складання цієї апеляційної скарги відповідь на вказаний лист отримано не було, отже, на момент подання апеляційної скарги апелянт з об`єктивних причин позбавлений можливості надати докази, які, серед іншого, можуть довести обставини, на які покликається адвокат. Після отримання відповіді від Державного підприємства «Інформаційні судові системи» копія листа буде надана до суду апеляційної інстанції.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4471/23 надійшла до Південно-західного апеляційного господарського суду 16.06.2026.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 (вх.№2460/26 від 16.06.2026).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотання сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.
19.06.2026 від Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№2515/26 від 19.06.2026) разом із доказами, які надані скаржником на підтвердження обставин, на які покликалося підприємство в апеляційній скарзі, а саме, стосовно того, що адвокат Сербулов О.В. виконав всі необхідні дії для участі у судовому засіданні 27.05.2026 в режимі відеоконференції у даній справі, проте з незалежних від нього причин не був запрошений (підключений), а саме: лист-відповідь Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 16.06.2026 №3527/С/11-30-26, запит адвоката позивача Сербулова О.В. від 17.06.2026 №1706/26/01, лист-відповідь Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 18.06.2026 №3580/С/11-30-26, з доказами їх надсилання електронною поштою.
Одночасно апелянтом заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку на подання доказів поважними та поновлення цього строку з посиланням на те, що на момент подання апеляційної скарги долучені до цих додаткових пояснень докази не були у розпорядженні скаржника, а тому не могли бути подані у складі апеляційної скарги.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційних проваджень за апеляційними скаргами Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 у справі №916/4471/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/4471/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
25.06.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 клопотання Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (вх.№2460/26 від 16.06.2026) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4471/23 залишено без розгляду, оскільки апелянтом не було пропущено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4471/23. Встановлено відповідачу строк до 15.07.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказаною ухвалою суду вирішено розглянути апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4471/23 поза межами строку, встановленого у частині другій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.09.2026 о 12:30 год.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на апеляційну скаргу позивача, що згідно із частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні, яке відбулось 01.09.2026, було порушено питання щодо залучення до матеріалів справи доказів, поданих позивачем разом із апеляційною скаргою та разом із додатковими поясненнями (вх.№2515/26 від 19.06.2026).
Відповідно до частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Протокольною ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 01.09.2026, на підставі частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції прийнято нові докази до розгляду та долучено їх до матеріалів справи з підстав того, що позивачем надано вказані докази на обґрунтування обставин, викладених ним у своїй апеляційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення.
У судовому засіданні 01.09.2026, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник скаржника надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте участі не брав.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.
Апеляційний суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови учасникам для представлення своєї позиції, тоді як відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання.
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до основних засад (принципів) господарського судочинства належить, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Верховний Суд, вирішуючи питання про витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу та своєчасне подання доказів понесення додаткових витрат на професійну правничу допомогу, послідовно зробив, зокрема, такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:
-право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20. додаткової постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);
-додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури. Так, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 Цивільного процесуального кодексу України). Подібне право має сторона в господарському судочинстві згідно з частиною першою статті 221 Господарського процесуального кодексу України (пункт 7.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21);
-щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та/чи подання доказів, то процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6. постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, пункт 20 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
-потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).
Матеріали справи свідчать про те, що у позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу становить 15000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивач не подав доказів понесених ним витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів. Також позивач не подав до закінчення судових дебатів заяви про те, що докази понесених ним витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
01.06.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача Сербулов О.В. подав заяву (вх.№2-1092/26 від 02.06.2026), в якій просив:
-визнати причини пропуску Державним підприємством «Адміністрація річкових портів» строків подання доказів несення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №916/4471/23 поважними та поновити цей строк;
-долучити до матеріалів справи №916/4471/23 докази несення витрат на професійну правничу допомогу адвоката (копії), які додані до цієї заяви;
-ухвалити додаткове рішення у справі №916/4471/23, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000,00 грн.
В обґрунтування поважності пропуску строку на подання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що з незрозумілих причин у судове засідання 27.05.2026 представників обох сторін, а саме: адвокатів Аліну Юріну та Олександра Сербулова, не було підключено (запрошено) до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з огляду на що докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, які були створені по факту надання послуг, не могли бути подані до закінчення судових дебатів.
Наведені позивачем причини пропуску строку подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав неповажними, оскільки 27.05.2026 о 13:30 год Господарський суд Одеської області запросив Юріну А.Р. і Сербулова О.В. до участі у відеоконференції, але зазначені особи були «офлайн», з урахуванням чого на підставі частини третьої статті 222 Господарського процесуального кодексу України технічна фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась.
В апеляційній скарзі скаржник наполягає на тому, що представника позивача - адвоката Сербулова О.В. не було підключено до відеоконференції для прийняття участі у судовому засіданні 27.05.2026, як наслідок, суд розглянув справу за відсутності позивача. Крім того, скаржник доводить, що фіксація технічними засобами здійснювалась, а також зазначає про наявність проблем технічного характеру не на стороні учасника справи, якого з незалежних від нього причин не було запрошено до відеоконференції. Вищевказані обставини, серед іншого, позбавили позивача прийняти участь у судових дебатах, до закінчення яких надати заяву про надання доказів судових витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої - п`ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції. Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Колегією суддів встановлено, що 20.05.2026 представником Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» - адвокатом Сербуловим О.В. подано до суду першої інстанції заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції власними технічними засобами.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 вказану вище заяву задоволено.
Так, матеріали справи містять протокол судового засідання в режимі відеоконференції №6514654 від 27.05.2026 (т.5 а.с.60). Організатором конференції є «Зал « 11 Господарський суд Одеської області (zal11@od.arbitr.gov.ua)». Список запрошених учасників на початку конференції: 1) ОСОБА_1 ; 2)Сербулов Олександр Володимирович.
Протокол також містить «перелік всіх дій під час проведення конференції», з якого вбачається наступне:
1. 13:28:21 Зал: Зал 11 Господарський суд Одеської області - Відкрито сторінку конференції;
2. 13:28:24 Зал: Зал 11 Господарський суд Одеської області - У зв`язку з проблемою доступу до камери ввімкнено режим тільки аудіо;
3. 13:50:52 Зал: Зал 11 Господарський суд Одеської області - У зв`язку з проблемою доступу до камери ввімкнено режим тільки аудіо;
4. 13:56:47 Зал: Зал 11 Господарський суд Одеської області - У зв`язку з проблемою доступу до камери ввімкнено режим тільки аудіо.
Інших дій під час проведення конференції протокол судового засідання в режимі відеоконференції №6514654 від 27.05.2026 не містить.
При цьому, колегія суддів зауважує, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
У розділі 3 Положення визначено, що підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів.
Інструкція для організатора конференції (суду) розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Так, вказана інструкція містить послідовний алгоритм дій організатора конференції з відеозаписом з веденням протоколу:
1)Відповідальний співробітник суду має бути зареєстрованим на сайті VKZ.COURT.GOV.UA.
2)В день судового засідання, за 10 - 15 хвилин до початку слухання авторизуватись на сайті VKZ.COURT.GOV.UA.
3)Виконати перевірку налаштування обладнання.
4)Перейти до розділу меню Мої конференції та натиснути кнопку «Створити конференцію» або обрати пункт меню «Створити відеоконференцію».
5)Додати учасників конференції.
6)Увімкнути перемикач «Судове засідання».
7)Перейти до вкладки «Протокол», внести необхідні дані.
8)Натиснути кнопку «Розпочати конференцію».
9)Виконати тестовий запис судового засідання.
10)Виконати подальші дії для проведення конференції.
11)Після завершення конференції обов`язково натиснути кнопку «Завершити конференцію».
При цьому, із абзацу першого пункту 9.20. Інструкції з використання підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» №166/ОД від 22.10.2024, вбачається, що після натискання організатором кнопки «Розпочати конференцію» учасникам надійдуть запрошення до конференції у вигляді спливаючого вікна та на електронні поштові скриньки, зазначені в профілі.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що запрошення до участі в конференції надходить учасникам справи, які зазначені у протоколі судового засідання в графі «Список запрошених учасників на початку конференції», лише після натискання організатором кнопки «Розпочати конференцію». До того ж, початок організатором конференції є системною дією, яка автоматично фіксується у протоколі судового засідання.
Між тим, із згаданого вище протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №6514654 від 27.05.2026, на який посилається суд першої інстанції, не вбачається, що конференція №6514654 була розпочата організатором, а відтак, запрошення для участі у ній відповідним учасникам справи надіслані не були.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції підтверджуються також листом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» №3580/С/11-30-26 від 18.06.2026, наданим у відповідь на лист адвоката Олександра Сербулова №1706/26/01 від 17.06.2026.
Так, у вказаному листі Державним підприємством «Інформаційні судові системи» зазначено: «Конференція №6514654 не була розпочата організатором, отже, запрошення до вказаної конференції не були надіслані учасникам… Запитуваний користувач « ОСОБА_2 » авторизувався в підсистемі ВКЗ 2026-05-27 13:19:11».
До того ж, вказаним листом Державним підприємством «Інформаційні судові системи» надано інформацію щодо збоїв в підсистемі ВКЗ, зафіксованих за період з 01.05.2026 по 05.06.2026. Так, відповідно до вказаної інформації збоїв в роботі підсистеми ВКЗ 27.05.2026 зафіксовано не було.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів виснує, що Господарським судом Одеської області в порушення приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Інструкції з використання підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не забезпечено належним чином представнику позивача - адвокату Сербулову О.В. можливості участі у судовому засіданні 27.05.2026 в режимі відеоконференції.
Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З урахуванням викладеного, наведені позивачем причини пропуску процесуального строку на подання заяви про надання доказів понесених ним судових витрат у зв`язку із розглядом справи та строку, встановленого у частині восьмій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на подання доказів судових витрат є поважними, а протилежні висновки суду про неповажність наведених позивачем причин пропуску строку не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.
Разом з тим, в апеляційній скарзі скаржник просить прийняти нове судове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000,00 грн.
Розглядаючи вимоги апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів виходить з того, що згідно з частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Стаття 129 Господарського процесуального кодексу України регламентує загальні правила розподілу судових витрат за результатами вирішення спору.
Колегія суддів зауважує, що положення статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи по суті спору
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що за наслідком розгляду справи суд першої інстанції ухвалив судове рішення, яким відмовив у задоволенні позову, тобто ухвалив рішення не на користь позивача, то, відповідно, такі витрати не підлягають відшкодуванню на користь позивача.
При цьому слід зазначити, що оскільки Південно-західний апеляційний господарський суд при апеляційному перегляді рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 у справі №916/4471/23 дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат у визначений у частині дев`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України спосіб (із покладенням їх на відповідача), то відсутні підстави для відступу від загальних правил розподілу судових витрат за результатами вирішення спору.
За наведеного, у задоволенні заяви Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення частково знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в апеляційному порядку.
Оскільки судове рішення, що оскаржується, ухвалене з порушенням норм процесуального права, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування цього судового рішення на підставі пункту 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України та прийняття нового про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст.ст. 269-271, 275, 277, 281 - 284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (вх.№2449/26 від 16.06.2026) задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4471/23 скасувати.
Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про ухвалення додаткового рішення (вх.№2-1092/26 від 02.06.2026).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційному оскарженню не підлягає.
Повну постанову складено 08.09.2026 (з урахуванням перебування 07.09.2026 суддів Л.В. Поліщук та С.В. Таран у відпустках).
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран