ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2026 року м.Дніпро Справа № 908/2233/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Мороза В.Ф.,
розглянувши порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі"
на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Азізбекян Т.А.) від 02.06.2026р. у справі № 908/2233/25
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТБІЛІСЬКА 29"
до відповідача 1: Концерн "Міські теплові мережі"
до відповідача 2: Запорізька міська рада
третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Департамент управління активами Запорізької міської ради
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТБІЛІСЬКА 29" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача 1: Концерну "Міські теплові мережі", відповідача 2: Запорізької міської ради про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) у розмірі 17 133,20 грн, інфляційних витрат (період червень 2021 року - січень 2022 року) у розмірі 113,11 грн та 3 % річних (період червень 2021 року - січень 2022 року) у розмірі 41,76 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.06.2026р. у справі № 908/2233/25:
- позовні вимоги до Концерну "Міські теплові мережі" задоволено;
- стягнуто з Концерну "Міські теплові мережі" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТБІЛІСЬКА 29" - 17 133 грн 20 коп. заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком, 113 грн 11 коп. інфляційні витрати, 41 грн 76 коп. 3 % річних та 3028 грн 00 коп. судового збору;
- провадження у справі № 908/2233/25 до Запорізької міської ради закрито. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" заборгованості зі сплати внесків на управління будинком, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-1, за яким на праві господарського відання закріплено нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, зобов`язаний виконувати чинні рішення загальних зборів ОСББ "Тбіліська 29" від 02.04.2021 щодо розміру внесків та незалежно від наявності укладеного договору на надання таких послуг. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком на підставі ст. 625 ЦК України стягнуто 3% річних та інфляційні втрати. Оскільки належним боржником є саме балансоутримувач майна (відповідач-1), а не міська рада (відповідач-2) як власник, вказане зумовлює відсутність предмета спору щодо останньої, що мало наслідком закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Не погодившись з вказаним рішення, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Концерн "Міські теплові мережі", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2026р. у справі № 908/2233/25 щодо стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТБІЛІСЬКА 29" - 17 133 грн. 20 коп. заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком, 113 грн. 11 коп. інфляційних витрат, 41 грн. 76 коп. 3 % річних і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на ті обставини, що позивач порушив вимоги ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", оскільки не повідомляв відповідача-1 у встановленому порядку про проведення загальних зборів та прийняті на них рішення. Матеріали справи не містять доказів затвердження порядку й строків сплати внесків (рішенням зборів чи статутом), а також доказів надсилання відповідачу рахунків на оплату чи укладення відповідного договору, у зв`язку з чим обов`язок зі сплати виник лише з моменту пред`явлення позову, що виключає підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Відповідач-2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує доводи апеляційної скарги та зазначає, що ОСББ не є суб`єктом господарювання та надавачем житлово-комунальних послуг, а виникнення обов`язку зі сплати внесків регулюється статутом і договорами, яких між сторонами укладено не було.
Позивачем не надано доказів повідомлення Запорізької міської ради про проведення загальних зборів, прийняті рішення, розмір заборгованості, а також доказів направлення рахунків чи затвердження порядку й строків сплати внесків, у зв`язку з чим обов`язок зі сплати виник лише з моменту пред`явлення позову, що виключає застосування ст. 625 ЦК України. Матеріали справи не містять первинних документів, які б підтверджували фактичні витрати ОСББ на утримання будинку.
Також, відповідач-2 посилається на те, що з 04.09.2025 року поновлено перебіг строків позовної давності, що є підставою для застосування загальної позовної давності за ст. 257, 261 ЦК України.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечує та зазначає, що рішення загальних зборів від 02.04.2021 щодо розміру внесків є чинним і не скасовано судом, а отже породжує обов`язок зі сплати внесків без необхідності укладення окремого договору. Неповідомлення про збори не є підставою для звільнення від утримання майна. Окрім того, ОСББ тривалий час отримувало суперечливу інформацію щодо фактичного володільця приміщення.
Спірне приміщення перебуває у господарському віданні відповідача-1, який несе тягар утримання цього майна незалежно від відсутності державної реєстрації права власності за ним.
Позивач неодноразово (у 2021 та 2025 роках) направляв відповідачу листи-вимоги про сплату боргу, тому твердження про відсутність виставлених рахунків чи строків виконання є безпідставними.
Застосування ст. 625 ЦК України є правомірним наслідком прострочення грошового зобов`язання, а розрахунок цих сум перевірений судом.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.01.2021 за адресою м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 29 створено та діє Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тбіліська 29".
У відповідності до п, 1 розділу 2 Статуту ОСББ "Тбіліська 29", метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Об`єднання має право відповідно до законодавства та Статуту:
- встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;
- здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів;
- вимагати від співвласників своєчасної та в повному обсязі сплати всіх встановлених законом та цим статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів;
- звертатися до суду в разі відмови співвласника або інших осіб, які користуються його власністю, відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та в повному обсязі сплачувати всі встановлені законом та цим статутом внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного, ремонтного та інших фондів.
За положеннями п. 1 розділу 4 Статуту ОСББ "Тбіліська 29" джерелами фінансування є кошти об`єднання, які складаються, зокрема з: внесків і платежів співвласників.
Відповідно п. 2 розділу 4 Статуту ОСББ "Тбіліська 29" сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.
Відповідно до п . 2 розділу 5 Статуту ОСББ "Тбіліська 29" співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Рішенням загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тбіліська 29" від 02.04.2021 затверджено розмір внесків на управління багатоквартирним будинком - 7,00 грн. за І кв. м., про що свідчить копія Протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тбіліська 29" від 02.04.2021.
Концерн "Міські теплові мережі", як вбачається з відповіді Департаменту з управління активами Запорізької міської ради № 4577/01/01-07/13-32-П від 18.06.2025 є балансоутримувачем нежитлового приміщення № 101 підвального поверху (літ. А-12), загальною площею - 42,20 кв. м.
Згідно відповіді Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 5076/01/01-07/ІЗ-109/П від 25.11.2020 нежитлове приміщення № 101 підвального поверху (літ. А-12), що розташоване у будинку № 29 по вулиці Тбіліська у м. Запоріжжя, загальною площею 42,2 кв. м., яке є об`єктом права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя та перебуває в господарському віданні Концерну "Міські теплові мережі".
Згідно відповіді Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради № Д-6156 від 14.12.2020, нежитлове приміщення № 101 підвального поверху (літ. А-12), що розташоване у будинку № 29 по вулиці Тбіліська у м. Запоріжжя, загальною площею 42,2 кв. м., яке є об`єктом права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя та перебуває в господарському віданні Концерну "Міські теплові мережі".
У матеріалах справи також наявне рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 286/5 від 27.07.2006 "Про передачу частин нежитлових приміщень по вул. Сорок років Рад України, 72 та вул. Тбіліській, 29 в господарське відання Концерну "Міські теплові мережі" та інвентарна картка обліку основних засобів.
Посилаючись на вищезазначену інформацію, яка була надана департаментами Запорізької міської ради позивач вказує, що Концерн "Міські теплові мережі" є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ "Тбіліська 29".
Таким чином, на вказану площу нежитлового приміщення Концерн "Міські теплові мережі" отримує, а позивач має право нараховувати послугу з утримання будинку та прибудинкової території.
У відповідності до Довідки розрахунку заборгованості за період червень 2021 року - березень 2026 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 17 133,20 грн
Розрахунок зазначеної заборгованості у місячному виразі здійснений позивачем шляхом множення належної відповідачу площі нежитлового приміщення на розмір внеску (тарифу) за 1 кв. м, що діяв у відповідний період.
Загальний розмір заборгованості визначений шляхом додавання сум за місяці, у яких виникла заборгованість.
Вказану заборгованість Концерн "Міські теплові мережі" у добровільному порядку не сплачує, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Правовідносини сторін у цій справі виникли у зв`язку з функціонуванням об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку та виконанням обов`язків щодо спільного утримання такого будинку.
Зазначені правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке здійснюється нею на власний розсуд у межах, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він реалізує відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України. При цьому власність зобов`язує, а власник повинен дотримуватися моральних засад суспільства. На підставі статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, якщо інше не передбачено договором чи законом.
Відповідно до статті 360 Цивільного кодексу України співвласник, пропорційно своїй частці у спільній частковій власності, зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна. Згідно з частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України власники квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна на праві спільної сумісної власності. До спільного майна віднесено приміщення загального користування, конструктивні елементи, інженерне обладнання будинку, а також прибудинкову територію та права на земельну ділянку.
Згідно з частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України співвласники з метою належного утримання будинку та управління спільним майном можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), яке є юридичною особою.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
За змістом частини другої статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
У свою чергу, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі об`єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").
За змістом статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники мають, серед іншого, такі права: брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання.
Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
За змістом статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання.
Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Вище встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тбіліська 29" від 02.04.2021 затверджено розмір внесків на управління багатоквартирним будинком - 7,00 грн. за 1 кв. м.
Докази оскарження цих рішень загальних зборів відсутні, вказані рішення є обов`язковими до виконання співвласниками цього будинку.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (стаття 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина перша статті 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до ч.1 ст.136 Господарського кодексу України (який був чинний станом на дату прийняття рішення виконкому № 286/5 від 27.07.2006 та у період заявленої заборгованості) право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч.2 ст.136 ГК).
З вказаних положень ГК слідує, що на особу, у господарському віданні якої перебуває майно, покладені права та обов`язки власника такого майна, але обмежена можливість розпоряджатися ним.
У постановах від 24.01.2020 справі №910/1395/19, від 03.10.2022 у справі № 910/5841/21 Верховний Суд зазначив, що за законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Отже, відповідач-1, як особа на праві господарського відання якої перебуває спірне нежитлове приміщення, зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати на рахунок позивача належні внески та платежі.
Відсутність відповідного договору між споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території та їх виконавцем не є підставою для відмови у стягненні з відповідача-1 заборгованості з їх оплати.
Посилання відповідача-1 на неповідомлення його у встановленому порядку про проведення загальних зборів та прийняті на них рішення не звільняє його від обов`язку як члена ОСББ сплатити внески та може бути предметом окремого судового позову.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність позивачем фактичного надання послуг, виконання робіт та понесення витрат на утримання будинку.
Обов`язок співвласника щодо сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку виникає безпосередньо із закону, статуту об`єднання та чинного рішення загальних зборів співвласників про встановлення їх розміру, а не з факту надання ОСББ окремих послуг конкретному співвласнику чи підтвердження первинними бухгалтерськими документами понесення витрат у кожному окремому періоді.
Предметом доказування у даній справі є наявність у відповідача статусу співвласника багатоквартирного будинку, чинність рішення загальних зборів про встановлення внесків, визначення їх розміру та факт невиконання відповідачем обов`язку зі сплати таких внесків. При цьому, як вказано вище, рішення загальних зборів співвласників від 02.04.2021 є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавалося та не скасовувалося.
Колегія суддів частково погоджується з доводами апелянта, що строк виконання зобов`язання зі сплати внесків співвласників на управління багатоквартирним будинком статутом та вказаними вище рішеннями загальних зборів ОСББ не встановлений. Інших рішень зборів ОСББ, які б встановлювали строки оплати внесків матеріали справи також не містять. Проте, зазначає наступне.
Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов`язок співвласника брати участь у витратах на утримання спільного майна та сплачувати встановлені загальними зборами внески виникає на підставі закону і чинних рішень загальних зборів та не залежить від направлення співвласнику окремої вимоги. Водночас виникнення такого обов`язку необхідно відрізняти від настання строку його виконання.
Оскільки рішеннями загальних зборів не було визначено строку сплати встановлених внесків, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник повинен виконати обов`язок зі сплати у семиденний термін від дня пред`явлення кредитором вимоги.
Закон не встановлює форми такої вимоги, тому вона може бути пред`явлена як шляхом направлення боржнику претензії, листа чи іншого повідомлення, так і шляхом звернення до суду з позовом, у якому кредитор висловив вимогу про виконання зобов`язання.
У матеріалах справи наявний лист до відповідача-1 вих № 9 від 13.10.2021, в якому повідомляється про необхідність оплати наявних внесків на утримання будинку, отримання якої підтверджується штампом на листі та змістом відповіді відповідача-1 № 6660/23 від 16.12.2021. Також з вимогою щодо оплати заборгованості позивач звертався до відповідача-1 листом вих б/н від 13.06.2025, направлення якого підтверджується поштовою накладною, описом вкладення.
Крім цього, подання позову (у даному випадку 21.07.2025) є пред`явленням відповідачу вимоги про сплату внесків у розумінні частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.
Отже, на час вирішення спору встановлений цією нормою строк сплив, а відповідач-1 обов`язку не виконав.
До того ж не встановлення рішеннями загальних зборів помісячного строку для оплати внесків співвласниками не звільняє відповідача від оплати внесків взагалі за вказаний період (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №910/6356/16).
При цьому колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №910/11312/17, від 24.01.2020 у справі №910/1395/19, від 27.07.2026 у справі № 908/2994/25, відповідно до якої обов`язок співвласника сплачувати внески ОСББ є імперативним і випливає із закону та рішень загальних зборів, які є обов`язковими для виконання, доки не скасовані у встановленому порядку.
Щодо обґрунтованості заявленої до стягнення з відповідача-1 суми заборгованості за внесками співвласників на управління багатоквартирним будинком, судом апеляційної інстанції перевіркою розрахунку заборгованості за період з червня 2021 року по березень 2026 року у сумі 17 133,20 грн встановлено, що він є арифметично правильним.
У спірних правовідносинах обов`язок відповідача-1 зі сплати внесків визначений законодавством, рішеннями загальних зборів ОСББ та статутом, а розмір внеску є фіксованим, що дозволяє визначити щомісячне нарахування. У зв`язку з цим розрахунок заборгованості, сформований позивачем на підставі площі приміщення та встановленого у відповідні періоди тарифу, є належним способом відображення грошового зобов`язання та його обсягу.
Доказів відсутності заборгованості або її іншого розміру шляхом подання контррозрахунку чи доказів оплати суду відповідач-1 не надав.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення внесків на управління багатоквартирним будинком за період з червня 2021 року по березень 2026 року включно у розмірі 17 133,20 грн.
В частині закриття провадження щодо Запорізької міської ради судове рішення не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України.
Відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що порушення Концерном "Міські теплові мережі" грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно правильно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення розмірах.
Доводам щодо ненастання строку оплати вказаних платежів та, відповідно, відсутності підстав для здійснення нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України оцінку надано вище.
Щодо посилання відповідача-2 на позовну давність, колегія суддів зазначає наступне.
Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст.ст. 256, 257 ЦК України), а її перебіг за зобов`язаннями з визначеним строком виконання розпочинається зі спливом такого строку (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Разом з тим судом враховано, що пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України було передбачено автоматичне продовження строків позовної давності, визначених ст.ст. 257, 258 ЦК України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який тривав з 12.03.2020 до 30.06.2023.
Крім того, Законом України від 15.03.2022 №2120-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України було доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану строки, визначені, зокрема, ст.ст. 257-259 ЦК України, продовжувалися на строк його дії.
Водночас Законом України від 18.06.2025 №4506-IX, який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України виключено, у зв`язку із чим з 04.09.2025 перебіг позовної давності був поновлений.
При цьому Верховний Суд у постанові від 22.09.2022 у справі №920/724/21 дійшов висновку, що продовження строків позовної давності на період дії карантину здійснюється безумовно та без необхідності доведення особою поважності причин неможливості своєчасного звернення до суду.
Оскільки спірна заборгованість виникла з 2021 року, тобто у період дії карантинних обмежень, а у подальшому перебіг позовної давності був продовжений і на час дії воєнного стану, вказаний час не підлягає зарахуванню до загального строку позовної давності.
Окрім того, згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.
Відповідної заяви від відповідача-1 у суді першої інстанції матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку із пропуском позовної давності відсутні.
Отже, оскаржуване рішення ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2026р. у справі № 908/2233/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2026р. у справі № 908/2233/25 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя В.Ф. Мороз