СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/7411/26
пр. № 2/759/8337/26
08 вересня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Універсал Банк" про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 18.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства "Універсал Банк" про витребування майна з чужого незаконного володіння
Позов обґрунтовано тим, що 10.04.2020 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 були призначені Державним підприємством «Сетам» за заявою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леоіндовича електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Вказані торги внаслідок відсутності покупців були визнані такими, що не відбулися і Стягувач за виконавчим провадженням: АТ «Універсал банк» на підставі ЗУ «Про іпотеку» та ЗУ «Про виконавче провадження» залишив майно за собою.
14.04.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким Олегом Леонідовичем був складений та затверджений акт про реалізацію предмета іпотеки: квартири АДРЕСА_1 , на підставі якого було залишено за АТ «Універсал банк» вказане майно.
17.04.2020 р. АТ «Універсал банк» отримало свідоцтво про придбання майна: квартири АДРЕСА_1 з електронних торгів, яке зареєстроване в реєстрі під № 312 та видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською М.А.
17.04.2020 р. на підставі вказаного свідоцтва, право власності на вказану квартиру було зареєстровано за Відповідачем в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Постановою Київського апеляційного суду від 10.11.2022 р. по справі №759/17254/20, визнано недійсним та скасовано складений та затверджений 14.04.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким Олегом Леонідовичем акт про реалізацію предмета іпотеки: квартири АДРЕСА_1 .
Підставою для визнання недійсним та скасування зазначеного акту, рішенням суду визначено, що продаж квартири було здійснено з порушенням ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким було заборонено продаж іпотечного нерухомого майна, зокрема в той період коли електронні торги призначалися до проведення. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Проте, не дивлячись на наявність вказаного рішення суду, право власності на вказану квартиру назад від Відповідача до Позивача повернуто не може бути, оскільки правильним способом захисту, який дозволить повернути право власності на квартиру та зареєструвати таке повернення в реєстрі речових прав на нерухоме майно, може бути лише витребування з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), що і стало підставою для подання цієї позовної заяви.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026, справу розподілено судді Ключнику А.С.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с. 39).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд (а.с. 51).
У судове засідання представник позивача - адвокат Коротя Р.О. не зявився та подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається із матеріалів справи, 10.04.2020 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 були призначені Державним підприємством «Сетам» за заявою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леоіндовича електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Вказані торги внаслідок відсутності покупців були визнані такими, що не відбулися і Стягувач за виконавчим провадженням: АТ «Універсал банк» на підставі ЗУ «Про іпотеку» та ЗУ «Про виконавче провадження» залишив майно за собою.
14.04.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким Олегом Леонідовичем був складений та затверджений акт про реалізацію предмета іпотеки: квартири АДРЕСА_1 , на підставі якого було залишено за АТ «Універсал банк» вказане майно.
17.04.2020 р. АТ «Універсал банк» отримало свідоцтво про придбання майна: квартири АДРЕСА_1 з електронних торгів, яке зареєстроване в реєстрі під № 312 та видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською М.А.
17.04.2020 р. на підставі вказаного свідоцтва, право власності на вказану квартиру було зареєстровано за Відповідачем в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Постановою Київського апеляційного суду від 10.11.2022 р. по справі №759/17254/20, визнано недійсним та скасовано складений та затверджений 14.04.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким Олегом Леонідовичем акт про реалізацію предмета іпотеки: квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ч. 4 ст. 388 ЦКУ якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 р. по справі № 233/4365/18: «метою позову про витребування майна з чужого володіння є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку позбавлення власника його нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на таке майно (див. близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 7 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) та № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц).
42. Рішення суду про витребування нерухомого майна на користь його власника із чужого володіння є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212 1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 38)).
44. Тому, якщо позивач не був стороною договору-купівлі продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним та не набув право власності на придбане приміщення готелю, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна з чужого володіння немає потреби в оскарженні електронних торгів (відповідного правочину купівлі--продажу), складених на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункти 52, 57) і від 5 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (пункт 9.32)).».
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, вимоги Позивача до Відповідача є обґрунтованими та підтверджуються зібраними по справі доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 387, 525, 526, 610, 611, 629 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Універсал Банк" про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Витребувати з чужого незаконного володіння Акціонерного товариства «Універсал банк», код ЄДРПОУ: 21133352 квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал банк», код ЄДРПОУ: 21133352 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2400 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя Ключник А.С.