Справа № 159/4323/25 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П. Ю.
Провадження № 22-ц/802/1044/26 Доповідач: Киця С. I.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Карпук А. К., Осіпука В. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» (далі - ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу») у червні 2026 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.01.2020 між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 105294 про надання фінансового кредиту. Згідно умов кредитного договору № 105294, вказаний кредит надано відповідачу у розмірі 2000 грн строком на 10 днів зі сплатою 2% в день, або 730% річних.
28.10.2021 ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» було укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021, згідно з умовами якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» права грошової вимоги за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 до договору факторингу № 01-28/10/2021, ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Заборгованість відповідача по Кредитному договору № 105294 від 14.01.2020 перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» не сплачена та становить 8160,00 грн., яка складається з: 2000 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 6160 грн - простроченої заборгованості за процентами. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача та не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» за кредитним договором № 105294 від 14.01.2020 в розмірі 8160 грн.
Просив суд стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» заборгованість за кредитним договором № 105294 від 14.01.2020 в розмірі 8160 грн, судові витрати по справі в сумі 2422,40 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500 грн.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02.03.2026 позов задоволено частково, ухвалено стягнути із ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» заборгованість за кредитним договором № 105294 від 14.01.2020 в розмірі 8160 грн та судові витрати по справі в розмірі 5422,40 грн. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Відповідач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Крупінська Н. Л., подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду. Зазначає, що про існування Договору факторингу між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» йому не було відомо, як і про зміну рахунків чи самих кредиторів йому повідомлено не було. У нього відсутні зобов`язання перед новим кредитором.
В період проходження ним військової служби та перебування на бойових позиціях, у його діях відсутня вина щодо порушення зобов`язань перед будь ким.
Сума стягнутих з нього судових витрат є неспівмірною з вартістю виконаних робіт, тому підстав для їх стягнення немає.
Просив рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02.03.2026 в цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» вимоги та обґрунтування апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У відповіді на відзив представник відповідача адвокат Крупінська Н. Л. навела спростування заперечень позивача щодо апеляційної скарги, вказала що суд безпідставно стягнув з відповідача судові витрати, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи.
Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справ.
За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № 105294 від 14.01.2020 ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 2000 грн. на строк 10 днів та сплатою 2% в день, або 730% річних. Згідно з додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту від 14.01.2020, що підписаний, як і основний договір, відповідачем за допомогою елекронного підпису одноразовим ідентифікатором (мітка міститься в кінці договору та додаткової угоди), строк, на який надано кредит - 10 днів, з 14.01.2020 по 23.01.2020, сума кредиту - 2000 грн, фіксована процентна ставка за день користування - 2%, сума нарахованих процентів за користування кредитом - 400 грн (прим. - у зазначений період), сума нарахованої пені (у разі наявності прострочення) - 5%, кількість прострочених днів - 0, всього до сплати станом на 23.01.2020 - 2400 грн.
Згідно Договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, укладеного між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу», ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» права грошової вимоги за Кредитним договором.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 8160,00, з яких: 2000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 6160 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 105294 від 14.01.2020, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , станом на 10.01.2025 року включно, становить 8160 грн, яка складається з: 2000 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 6160 грн - простроченої заборгованості за процентами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно частини другої вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу щодо позики.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача 8160 грн заборгованості за кредитним договором, що утворилася за період з 14.01.2020 по 30.01.2020, з якої: 2000 грн - прострочене тіло, 6160 грн - прострочені відсотки. При цьому пеня, штрафи, тощо згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором до складу заборгованості не увійшли, оскільки нараховані не були. Відповідно до положення п. п. 1.2, 1.3 Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 105294 від 14.01.2020 кредит надається строком на 10 днів, тобто до 23.01.2020, строк дії договору 10 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за договором. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% річних від суми кредиту з розрахунку 2% на добу, тип процентної ставки - фіксована. Згідно з п. 4.3 Договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього Договору та/або в Додатку до Договору, клієнт зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором включно, але в будь-якому випадку не більше 100 календарних днів.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
У справі, що переглядається, первісним кредитором всупереч правилам застосування ст. 1050 ЦК України, відповідачу були нараховані проценти за коритсування кредитом після завершення строку кредитування, однак за умовами договору та встановленими законом правилами такі проценти могли бути нараховані виключно у період з 14.01.2020 по 23.01.2020. При цьому, первісний кредитор не нараховував відповідачу пеню за п. 4.3 Договору, та не скористався правом нарахування 3% річних та інфляційних втрат на прострочену суму заборгованості з 24.01.2020 у порядку, встановленому ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Надані позивачем розрахунки заборгованості свідчать про те, що первісний кредитор нарахував відповідачу проценти за користування кредитом в розмірі 6160 грн у порядку, встановленому ст. 1050 ЦК України, втім не врахував, що таке право у нього існувало виключно у десятиденний строк у період з 14.01.2020 по 23.01.2020 в розмірі 400 грн. Підстав для нарахування процентів після закінчення строку дії договору немає.
Апеляційний суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2000 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахована за період десятиденного строку дії договору в порядку ст. 1050 ЦК України у період з 14.01.2020 по 23.01.2020 в розмірі 400грн. В стягненні заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими первісним кредитором з 24 січня 2020 року на день відступлення вимоги 28 жовтня 2021 року, необхідно відмовити.
Підлягають відхиленню доводи відповідача про те, що він не відповідає за зобов`язаннями, що виникли у період проходження ним військової служби, оскільки з наданих ним військово-облікових документів та довідок ВЛК встановлено, що він був прийнятий ІНФОРМАЦІЯ_1 солдатом за контрактом 05.11.2021, а суд стягує кредитну заборгованість, що утворилася у січні 2020 році.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині неповідомлення відповідача про заміну кредитора суд зауважує таке.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Відповідач несе обов`язок з погашення кредитної заборгованості перед новим кредитором незалежно від факту його повідомлення про заміну кредитора. Стверджуючи про неповідомлення його про зміну рахунків, на які необхідно сплачувати кредитну заборгованість, відповідач не надав доказів сплати ним такої заборгованості а ні первісному кредитору, ні новому.
Апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 374 ЦК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на скасування рішення суду та зміну суми заборгованості, що підлягає стягненню, колегія суддів здійснює перерозподіл судових витрат, понесених сторонами в суді першої інстанції, та пов`язаних з переглядом справи судом апеляційної інстанції.
Сума судового збору, що повинна бути покладена на відповідача за наслідками розгляду справи (задоволено всього 29,41% заявлених позовних вимог) становить 712,42 грн (2422,40 грн х 29,41%). Сума судового збору, що повинна бути покладена на позивача за подання відповідачем апеляційної скарги (задоволено 70,59% вимог апеляційної скарги) становить 2564,95 грн (3633,60 грн х 70,59%).
За ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
За ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи і за п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому з позивача в дохід держави підлягає стягненню 1852,53 грн (2564,95 грн - 712,42 грн).
Апеляційний суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача в користь позивача враховує, що розгляд цієї справи судом першої інстанції здійснювався в порядку спрощеного провадження, судові засідання не проводилися, участь представника позивача під час розгляду судом першої інстанції обмежилась виключно поданням позову та заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, заявлену ціну позову 8 160 грн та заявлені до стягнення витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500 грн.
Стверджуючи про непропорційність стягнутих судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу, відповідач та його представник не обґрунтували, в чому саме полягає така непропорційність. При цьому колегія суддів відхиляє доводи скарги про те, що відповідач як особа з інвалідністю звільненна від відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ЦПК України такої умови не передбачає, а звільнення пільгової категорії осіб можливе виключно від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
З урахування принципу пропорційності та виходячи з критерію реальності витрат на професійну правничу допомогу, а також беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення судових витрат позивача, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2026 року скасувати, ухвалити в цій справі нове судове рішення.
Позов задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» заборгованість за кредитним договором № 105294 від 14 січня 2020 року в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень, з яких: 2000 (дві тисячі) гривень - заборгованість за кредитом, 400 (чотириста) гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» в дохід держави 1852 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дві) гривні 53 к. судового збору.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» 1000 (одна тисяча) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий - суддя
Судді