ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/5476/25 Номер провадження 22-ц/814/2774/26 Головуючий у 1-й інстанції Литвин В. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Дряниця Ю.В.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Чутівського районного суду Полтавської від 10 березня 2026 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
у с т а н о в и в :
У грудні 2025 року АТ «Універсал банк» звернулось до суду з вказаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 17 167,95 грн: яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 17 150,27, заборгованості за пенею - 17,68 грн, вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позову посилався на невиконання відповідачкою умов кредитного договору.
Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 10 березня 2026 року в позові АТ «Універсал Банк» відмовлено за недоведеністю.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал банк» посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не дослідив механізм отримання банківських послуг, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами та правилами обслуговування Тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Тим самим дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений з умовами та правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2021 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк» (а.с.15).
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.
Крім того, відповідачка в анкеті-заяві зазначила, що просить вважати: наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення даних згідно з договором. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6). Усе листування щодо цього договору просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.(п.9)
На підставі укладеного договору ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні шляхом підписання Анкети-заяви до договору.
Згідно довідки Банку, підписаної адвокаткою Ушакевич М., розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку встановлено у розмірі 15 000 грн (а.с.14)
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів на перерахування грошових коштів в сумі 17 150,27 грн за договором про надання банківських послуг від 25.01.2021 на банківський рахунок відповідачки, а також не надано будь-яких інших документів, оформлених відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які б підтверджували здійснення позивачем господарських операцій з надання позики відповідачці.
Також суд зауважив, що будь-яких посилань на такі докази не містить і позовна заява. В позовній заяві не зазначено про неможливість позивачем подати такі докази та не заявлено клопотання про витребування їх у інших осіб.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
АТ «Універсал Банк» посилається на те, що відповідачка підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, де зазначено, що відповідачка погодилася з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що відповідачка ознайомилась та погодилась з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані їй для ознайомлення. Банк вважає вказані докази належними і достатніми у підтвердження того, що кредитний договір був укладений і виконаний Банком.
Проте, наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, Паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідачки.
Підписана відповідачкою анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише анкетні дані відповідачки та контактну інформацію і не містить жодних відомостей про умови кредитування та обрання певної банківської послуги.
Представник АТ «Універсал Банк» зазначає, що факт ознайомлення відповідачки з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що в анкеті-заяві відповідачка висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.»
У постанові ВС від 18 травня 2022 року (справа №697/302/20) підтверджено, що саме наведений вище підхід до оцінки факта узгодження між сторонами істотних умов договору застосовується також і у межах правовідносин, що виникають у зв`язку із укладенням кредитного договору у системі Monobank, що запроваджена (практикується) АТ «Універсал Банк».
Отже, АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами факт узгодження сторонами усіх істотних умов кредитного договору, зокрема умов щодо сплати неустойки.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів.
Банк просить стягнути 17 150,27 грн тіла кредиту, тоді як з довідки АТ «Універсал банк» (а.с.14) вбачається, що відповідачці було встановлено кредитний ліміт у розмірі 15 000 грн, при цьому матеріали справи не містять жодних доказів які би відповідали ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а також нормам Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.
Тож, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи будь яких доказів на перерахування грошових коштів в сумі 17 150,27 грн за договором про надання банківських послуг від 25.01.2021 на банківський рахунок відповідачки, а також будь яких інших документів, оформлених відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які б підтверджували рух коштів по рахунку відповідачки, їх надходження та здійснені нею витрати, а також яку саме суму їй було зараховано на відкритий у АТ «Універсал банк» рахунок.
З огляду на встановлене слід дійти висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, зробив правильні висновки по суті заявлених вимог, у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів кожної із сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів. Отже, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Чутівського районного суду м. Полтави від 10 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 вересня 2026 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І.Дорош
Ю.В.Дряниця