УХВАЛА
20 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 292/1191/25
провадження № 61-10232ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-ЄС» на рішення Пулинського районного суду Житомирської області
від 15 січня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 22 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Новозаводські аграрні інвестиції», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-ЄС» про розірвання договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Новозаводські аграрні інвестиції» (далі -
ПП «Новозаводські аграрні інвестиції»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-ЄС» (далі - ТОВ «Агро-ЄС»), у якому просив суд розірвати договори оренди землі від 20 березня 2019 року і від 05 вересня 2019 року, укладені між ним та ПП «Новозаводські аграрні інвестиції», щодо земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:11:000:0172, площею 3,56 га, [номер приховано]:11:000:0044, площею 1,34 га.
Рішенням Пулинського районного суду Житомирської області від 15 січня
2026 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 22 червня 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 20 березня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 і ПП «Новозаводські аграрні інвестиції», щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:11:000:0172, площею 3,56 га (номер запису про інше речове право: 30962187, від 27 березня 2019 року), право оренди за якою продано на підставі договору купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення № 5/06, укладеного між ПП «Новозаводські аграрні інвестиції» та ТОВ «Агро-ЄС».
Розірвано договір оренди землі від 05 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 і ПП «Новозаводські аграрні інвестиції», щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:11:000:0044, площею 1,34 га (номер запису про інше речове право: 33360911, від 20 вересня 2019 року), право оренди за якою продано на підставі договору купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення № 5/06, укладеного між ПП «Новозаводські аграрні інвестиції» та ТОВ «Агро-ЄС».
Вирішено питання про розподіл судових втрат.
31 липня 2026 року ТОВ «Агро-ЄС» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Пулинського районного суду Житомирської області від 15 січня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 червня
2026 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Суди встановили, що відповідно до договорів оренди землі від 20 березня 2019 року та 05 вересня 2019 року, укладених між ПП «Новозаводські аграрні інвестиції» та ОСОБА_1 , останній передав підприємству в оренду строком на 10 років земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:11:000:0172 (площа 3,56 га) та [номер приховано]:11:000:0044 (площа 1,34 га), які знаходяться на території Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області.
Згідно з пунктами 6, 8 договорів орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої складає: за одним договором - 4 314,50 грн, за іншим - 1 593,60 грн.
Отже, ціна позову у цій справі за зазначеними договорами оренди землі, станом на 01 січня 2026 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = = 832 000,00 грн).
Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справіпідлягає касаційному оскарженню.
Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому, доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди заявника з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення зводиться до незгоди із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.
Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ «Агро-ЄС» подалокасаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-ЄС» на рішення Пулинського районного суду Житомирської області від 15 січня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Новозаводські аграрні інвестиції», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-ЄС» про розірвання договору оренди землі.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
І. А. Воробйова
М. Є. Червинська