Рішення № 139556100 у справі № 160/36045/25 від 07.09.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Справа №160/36045/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13196358/45806274 від 21.08.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274) №142 від 15.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання до ЄРПН.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №142 від 15.07.2025 року, однак в подальшому, позивачем отримано квитанцію про зупинення реєстрації цієї податкової накладної відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 43.99 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, у зв`язку із чим запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН. Позивач скористався своїм правом на надання пояснень, додаткових пояснень та їх документального підтвердження із залученням документів, підтверджуючих господарські операції та підстави складання вищезазначеної податкової накладної, що, на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН. Однак, оскаржуваними рішеннями Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН, з причин: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». Водночас, позивач наголошує, що надані позивачем документи у повній мірі підтверджують реальність господарської операції, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації спірну податкову накладну, натомість, відповідачами не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих документів. Таким чином, на думку позивача, ним було надано всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, за результатами яких складено вищезазначені податкові накладні, які безпідставно не взято контролюючим органом до уваги. Водночас, позивач наголошує, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не містить жодних посилань на документи, які були надані із порушенням законодавства з зазначенням нормативно-правового обґрунтування таких порушень, що є порушенням приписів Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року (далі - Порядок №1165). Крім того, позивач зауважує, що надані позивачем документи у повній мірі підтверджують реальність господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації спірну податкову накладну, натомість, відповідачами не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих документів. Таким чином, на думку позивача, ним було надано всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, за результатами яких складено вищезазначену податкову накладну, які безпідставно не взято контролюючим органом до уваги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025р. вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №160/36045/25 за цією позовною заявою і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

31.12.2025 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач-1 пред`явлений позов не визнав та заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі, зокрема, не надання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку №520, при цьому, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати необхідні первинні документи, які мають бути належно оформлені, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами, в той же час, податковий орган не зобов`язаний вказувати у квитанції конкретний перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції. Водночас, у платника податків є обов`язок вести бухгалтерський облік господарських операцій шляхом складання первинних документи, які повинні відповідати вимогам п. 2 ст. 9 Закону №996-XIV, наявність у платника податків яких підтверджує факт здійснення господарської операції. Враховуючи такий обов`язок, платник податку є обізнаним з тим, які первинні документи ним було складено і які в силу вимог Закону №996-XIV підтверджують факт господарської операції. У зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації шляхом направлення Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень від 12.08.2025р. №13165701/45806274, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, згідно з яким: не надано копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, а саме: не надано кваліфікацію персоналу, первинні документи щодо придбання матеріалів (ТМЦ), не надано дозволи/перепустки на об`єкт виконання робіт. Крім того, за даними ЄРПН наявність взаємовідносин з ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ», по якому наявне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» подано Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами розгляду Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.08.2025р. №13196358/45806274 з підстави: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. У графі додаткова інформація зазначено: не надано дозволи/перепустки на об`єкт виконання робіт. Крім того, за даними ЄРПН наявність взаємовідносин з ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ», по якому наявне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Так, платником податку не надано документів, які за своїм атрибутивним змістом містять відомості про те, кому видані, ким і не надають функціональних повноважень перебування на місці виконання робіт, що унеможливлює встановлення факту реальності господарської операції. Також відповідачем-1 зауважено, що згідно з рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.08.2025 р. №188127 ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код 45806274) включена у Перелік ризикових підприємств. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну представник відповідача-1 вказує на те, що реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем, відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку №1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН, при цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена, про що, на думку представника відповідача-1, зазначено і у постановах Верховного Суду, перелік яких наведено у відзиві. З огляду на викладене позовні вимоги є безпідставними і не обґрунтованими, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Крім того, 31.12.2025 року до суду надійшов відзив Державної податкової служби України на позовну заяву, в якому відповідач-2 пред`явлений позов також не визнав та заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на доводи аналогічні тим, що викладені у відзиві відповідача-1, а також зазначаючи про те, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних були прийняті комісією регіонального рівня, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенням комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасним.

Також 31.12.2025 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в якому останній просив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

31.12.2026 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому останній просить залишити без розгляду позовну заяву частині стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу у цій справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на те, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 року про відкриття провадження у справі №160/36045/25 вирішено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

05.01.2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзиви, в якій позивачем висловлено позицію аналогічну викладеній в позовній заяві та зазначено, що відзиви є законодавчо необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову. Також позивачем зауважено, що станом на дату операції із ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС» (03.07-08.07.2025 року) ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» не було внесено до Переліку ризикових платників. Рішення про включення до такого Переліку (№188127) було ухвалено лише 27.08.2025 року, тобто після дати здійснення спірної господарської операції. Крім того, позивач зазначав, що 14.08.2025 року позивачем було подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування яких зупинено, до якого поряд із поясненнями було додано усі підтверджуючі документи, а саме: завантажено 70 комплектів (кожний із супровідним документом). 12.08.2025 року від ГУ ДПС України в Дніпропетровській області надійшло Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень №13165701/45806274. 14.08.2025 року ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» на адресу відповідача-1 надіслало повідомлення про подання додаткових пояснень та додаткових доказів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування яких зупинено, до якого поряд із поясненнями було додано усі підтверджуючі документи, а саме, завантажено 75 комплектів (кожний із супровідним документом). З проміж інших, разом з повідомленням контролюючому органу було надіслано лист ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС» від 09.06.2025року, в якому зазначено наступне: «Електронні перепустки (пластикові знеособлені електронні картки) видаються безпосередньо ПАТ «ІНТЕРПАЙП HIKO ТЬЮБ» підрядної/субпідрядної організації (згідно поданого нами списку, що формується на підставі Вашого повідомлення). Перепустки для підрядників/субпідрядників є одноразовими і видаються на один день та при виході працівника із території підприємства вилучаються.». Проте, контролюючим органом повністю проігноровано, що: перепустка - це знеособлена електронна картка, яка не має персоніфікованої інформації щодо користувача (робітника); перепустка надається на робочий день та вилучається у користувача (працівника) після робочого дня. Отже, листом ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС» від 09.06.2025 р. позивач фактично надав підтвердження контролюючому органу, що перепустки видавались робітникам та підстави неможливості надати перепустки безпосередньо до контролюючого органу. Щодо того, що позивачем не надано кваліфікацію персоналу необхідно зауважити, що позивачем разом із поясненнями та додатковими поясненнями надавалися наступні документи, які вказують на кваліфікацію персоналу, а саме: штатний розклад, наказ про призначення головного інженера, диплом про його освіту, договори цивільно-правового характеру, посвідчення машиністів-трактористів та інше. Теж саме стосується і первинних документів про придбання ТМЦ. До пояснень додавалися договори, платіжні інструкції, рахунки на оплату, акти списання та інше.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в адміністративній справі №160/36045/25 відмовлено у повному обсязі.

20.04.2026 року до суду надійшло клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі відповідно до ст.382 КАС України, яке обґрунтоване посиланням на системне зловживання відповідачами процесуальними правами у аналогічних категоріях справ.

22.04.2026 року до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі, яке обґрунтоване тим, що матеріали цієї справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав вважати, що за відсутності вищенаведеного заходу судового контролю рішення суду у цій справі залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль, при цьому позивачем не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого виду судового контролю, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а доказування у справі не може ґрунтуватися на припущеннях.

05.06.2026 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

12.06.2026 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останнім, зокрема, зазначалося, що аналіз усіх доказів, наданих позивачем як під час адміністративної процедури розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної, так і під час судового розгляду справи, свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» є реально діючим підприємством із належною матеріально-технічною базою, достатньою кількістю працівників, виробничими потужностями, спеціалізованою технікою, складськими приміщеннями та реальним досвідом виконання складних будівельних робіт. Однією з господарських операцій, що підтверджує реальність діяльності підприємства, є виконання договору субпідряду №05-05/1265 від 05 травня 2025 року, укладеного між ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» та ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС», щодо виконання робіт з капітального ремонту напірного трубопроводу на території ПАТ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» за адресою: місто Дніпро, вул. Каштанова, 35. Надані позивачем документи у повній мірі підтверджують реальну експлуатацію техніки та здійснення цієї господарської діяльності. За таких обставин, твердження контролюючого органу щодо ризиковості або нереальності господарських операцій не відповідають фактичним обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю наявних доказів.

22.06.2026 року до суду від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначалося, що оскаржуване у цій справі рішення №13196358/45806274 від 21.08.2025 року Комісія ухвалила через ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Водночас, на час ухвалення оскаржуваного позивачем рішення №13196358/45806274 від 21.08.2025 року Комісія встановила, що позивач не надав на розгляд Комісії дозволи/перепустки на об`єкт виконання робіт. Дана обставина також підтверджується встановленими Третім апеляційним адміністративним судом в ході розгляду адміністративної справи №160/34047/25 наступними обставинами та фактами. Так, вирішуючи питання щодо законності рішення Комісії №188127 від 27.08.2025 року про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, визначеного Порядком №1165, Третій апеляційний адміністративний суд встановив наступні обставини та факти щодо господарської діяльності позивача, зокрема, те, що на час складання позивачем спірної податкової накладної №142 від 15.07.2025 року, в реєстрації якої позивачу було відмовлено рішенням Комісії №13196358/45806274 від 21.08.2025 року, позивач, надаючи техпаспорта на власні авто та договір про надання послуг оренди будівельної техніки та автотранспорту від 02.06.2025 року, 08.05.2025 року щодо оренди будівельного транспорту, не надав на розгляд Комісії повідомлення за формою 20-ОПП, на підтвердження того, що ці машини перебувають у нього на обліку. Водночас, Третій апеляційний адміністративний суд встановив, що: «частина транспорту відповідно до техпаспортів (старого зразка) знаходиться у власності НФК «Константа-строй», при цьому будь-яких договорів або актів прийому-передачі транспортних засобів з даною юридичною особою позивачем не надано. Також на підтвердження того, що позивачем виконується будівництво, слід було надати докази наявності будівельного обладнання (власного або орендованого), інструментів, спецтехніки тощо. Крім того, надати штатний розклад та накази що працевлаштування водіїв (з правами необхідної категорії) та будівельників/різноробочих (з допуском до робіт, якщо необхідно), або договори ЦПХ з профільними спеціалістами. На спростування коду 11 (накопичення залишків без складів), оскільки податкова бачить по деклараціям та накладним придбання Товариством будівельних матеріалів, але відсутні активи для їх збереження, необхідно було надати документи на склади: договір оренди складу, відкритої площадки або логістичного центру та форму 20-ОПП на них. Якщо склади відсутні, а відповідно до матеріалів справи не надано документації на підтвердження існування власних або орендованих складів, докази роботи Товариства за системою транзитної поставки (з заводу/постачальника на об`єкт покупця), які також відсутні. Долучені ТТН (товарно-транспортні накладні), де в графі «Пункт розвантаження» вказана адреса Товариства, а саме: нежитлове приміщення №503, яке знаходиться на 5 поверсі будівлі за адресою:м. Дніпро, пр-т Науки,74. Таким чином, докази, які б спростовували наявність коду 11, - відсутні. На спростування коду 14 (використання ліміту на негосподарські товари), оскільки податкова вважає, що Товариство придбає «входящий НДС» на одні товари, а продає послуги будівництва, тобто міняє номенклатуру для продажу ліміту, позивачу слід було довести економічну мету по кожній спірній господарській операції та показати її пов`язаність із бізнесом. Водночас, з долучених документів не можливо встановити, що паливо та талони на паливо купувалися для заправки орендованих транспортних засобів та власних, які були задіяні в будівництві. За відсутності подорожніх листів, норм витрат ГСМ, актів списання, відомостей закупівлі матеріалів до відповідності до певного підряду калькуляції витрат або смети до будівельного договору - позиція позивача є недоведеною. Таким чином, направлення діяльності, яку слід було довести відповідними первинними документами, та взаємопов`язаність, доповнення одне одного в межах спірної господарської діяльності з урахуванням наданих доказів, позивачем не доведено. Більш того, в поясненнях позивач зазначає про участь у будівництві фортифікації с. Сергіївка та с. Привілля Краматорського району Донецької області у квітні 2025 року. Вимоги до будівництва фортифікаційних споруд та військових інженерно-технічних об`єктів в Україні чітко розділені на дві категорії: військово-технічні нормативи Генерального штабу ЗСУ (для оборонних рубежів) та юридично-процедурні спрощення Кабінету Міністрів України (для швидкого зведення під час воєнного стану). Згідно з профільними рішеннями Уряду (зокрема, базовою Постановою №1255 та чинним Порядком №514), для військового будівництва діє режим максимального спрощення: без дозволів та ДБН, спрощена документація: проєктна документація складається виключно з відомостей про основні конструктивні рішення, обсяги робіт та кошторису. При цьому існують технічні вимоги до матеріалів та споруд. Будь-яких доказів, а саме: акти прийому-передачі фортифікаційної споруди, довідки КБ-3 та акти КБ-2в, де розписані всі використані будівельні матеріали відсутні». Посилаючись на приписи ч.4 ст.78 КАС України, відповідач-1 просив суд врахувати вищевказані обставини, встановлені рішенням суду у справі №160/34047/25.

10.08.2026 року до суду надійшло клопотання позивача про прискорення розгляду справи та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі відповідно до ст.382 КАС України.

13.08.2026 року та 17.08.2026 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача, в яких, зокрема, зазначалося, що посилання відповідача-1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/34047/25 не спростовує протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Так, предметом розгляду у даній справі є правомірність рішення комісії регіонального рівня №13196358/45806274 від 21.08.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №142 від 15.07.2025 року. Натомість, у справі №160/34047/25 предметом судового контролю було рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Отже, зазначені справи мають різний предмет спору, різні підстави позову та різний обсяг доказування. Сам по собі факт існування судового рішення щодо ризиковості платника податку не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести законність конкретного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та не усуває необхідності перевірки судом дотримання вимог Порядку №1165 і Порядку №520 під час прийняття такого рішення. Верховний Суд неодноразово зазначав, що при розгляді спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних суд досліджує саме підстави та мотиви конкретного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а не загальний статус платника податку. Наявність статусу ризикового платника не є самостійною та достатньою підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

13.08.2026 року до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі, яке обґрунтоване тим, що матеріали цієї справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав вважати, що за відсутності вищенаведеного заходу судового контролю рішення суду у цій справі залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль, при цьому позивачем не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого виду судового контролю, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а доказування у справі не може ґрунтуватися на припущеннях.

17.08.2026 року до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис від 14.04.2025 року за №100224102[телефон приховано]), перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та з 01.05.2025 року є платником податку на додану вартість. Видами економічної діяльності ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП», що визначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 43.21 Електромонтажні роботи, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у, 43.11 Знесення, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

Як свідчать матеріали справи, 05.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 44452500) (Підрядник) укладено Договір субпідряду №05-05/1265 про виконання робіт з капітального ремонту напірного трубопроводу брудного циклу, інв. №10330283, заміна ділянки трубопроводу ТПЦ-3, ТПЦ-4 підземного укладання в районі відділу роботи з персоналом, НС-1 в районі адміністративного корпусу, у об`ємі згідно Технічних завдань за адресою: м. Дніпро, вул. Каштанова, 35 територія ПАТ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» (далі - Договір).

07.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС» укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно з якою за угодою сторін було збільшено суму Договору, у зв`язку із виконанням додаткових робіт з капітального ремонту напірного трубопроводу брудного циклу, інв. №10330283, заміна ділянки трубопроводу НС-1 в районі адміністративного корпусу, у об`ємі згідно з Відомостями дефектів (що додаються до Договору).

Згідно з Договором субпідряду №05-05/1265 від 05.05.2025р. Субпідрядником виконувались наступні роботи на об`єкті Підрядника: розробка ґрунту екскаватором; демонтаж/монтаж труб сталевих водопровідних ДУ 630мм; нанесення посиленої антикорозійної бітумно-гумової ізоляції на сталеві трубопроводи; засипка ґрунту екскаватором; ущільнення ґрунту пневматичними трамбівками; перевезення труб сталевих та ґрунту по об`єкту.

За результатами виконаних робіт Сторонами Договору складено та підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 15.07.2025р. на суму 873 800,00грн., у т.ч. ПДВ- 145 633,33грн.

Відповідно до умов Договору субпідряду №05-05/1265 від 05.05.2025р. Підряднику виставлено рахунок №186 від 15.07.2025р. на оплату по Акту №1 від 15.07.2025р. за виконані роботи на суму 873 800,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 145 633,33грн.

Також відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України у зв`язку із наданням послуг (по першій події) позивачем складено податкову накладну №142 від 15.07.2025 року на суму 873 800,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 145 633,33 грн., яку направлено на реєстрацію в ЄРПН.

Про отримання контролюючим органом вищевказаної податкової накладної свідчить квитанція №[номер приховано] від 29.07.2025 року.

Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції №[номер приховано] від 29.07.2025 року: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку №1165, реєстрацію податкової накладної №142 від 15.07.2025 року зупинено у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 43.99, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=4.9305%, "Рпоточ"=234854.12) Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.».

У зв`язку із зупиненням реєстрації в ЄРПН вищевказаної податкової накладної позивачем направлено на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення, додаткові пояснення та копії документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС», за якими було складено спірну податкову накладну, реєстрацію якої зупинено.

Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 08.08.2025р. позивач направив на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення та копії документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС», за якими було складено спірну податкову накладну, реєстрацію якої зупинено. Так, позивачем, зокрема, було долучено наступні документи: Договір оренди офісного приміщення від 02.05.2025 №02-05/25, Договір оренди техніки від 08.05.2025 № К-2025/08О, Форми 20-ОПП від 10.06.2025 № 12, Свідоцтво про реєстрацію техніки від 25.07.2019 № CXH 711071, Наказ від 30.04.2025 № 1, Штатний розпис від 11.06.2025 № 4, Договір купівлі-продажу паливних талонів ОККО від 29.05.2025 №40ПТ-6846/25, Договір про надання послуг від 06.06.2025 № К-2025/15П, Акти наданих послуг червень 2025 від 09.06.2025 № 20, Рахунки на оплату за червень 2025 від 09.06.2025 №21, Договір оренди техніки від 02.06.2025 № К-2025/02О, Картка рахунку 631 від 23.06.2025 № б/н, Норми витрат ПММ від 17.11.2023 № б/н, Платіжні інструкції ПММ від 05.06.2025 № 28, Договір поставки від 02.05.2025 № 0205/1, Видаткова накладна ТТН від 02.05.2025 № 1603, Картка рахунку 361 від 31.07.2025 № б/н, Картка рахунку 703 від 15.07.2025 № б/н, Договір поставки від 30.05.2025 № 30/05/25-2, Акти наданих послуг рахунки від 30.07.2025 № 12, Договір про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування автотранспорту від 18.06.2025 № 2500062, Договір про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування автотранспорту від 24.06.2025 № 2500180, Акт виконаних робіт від 18.06.2025 №2502791, Видаткова накладна від 30.06.2025 № 40286, Видаткові накладні (запчастини) від 17.06.2025 № 6259, Видаткові накладні (запчастини) 2 від 09.06.2025 №409, Видаткові накладні (запчастини) 3 від 13.06.2025 № 14120, Платіжні інструкції (запчастини) від 12.06.2025 № 43, Платіжні інструкції ПММ від 16.06.2025 № 51, Договір про надання послуг з технічного обслуговування (Tracker) від 02.06.2025 № 03/06/25/1-ТО, Рахунок ФОП Матвєєв від 01.07.2025 № 1231, Платіжна інструкція ФОП ОСОБА_1 від 23.07.2025 № 145, Наказ від 05.05.2025 № 5/05, ОСВ 203 від 30.06.2025 № б/н, ОСВ 207 від 30.06.2025 № б/н, Звіти Тракер 1 від 30.06.2025 № б/ н, Звіти Тракер 2 від 30.06.2025 № б/н, Акт списання ПММ від 30.06.2025 № 1, Акт списання (запчастини) від 30.06.2025 № 2, Платіжна інструкція від 30.07.2025 № 183, Платіжні інструкції від 30.07.2025 № 184 185, Платіжні інструкції від 30.07.2025 № 1126, Свідоцтво реєстрації техніки від 18.09.2024 № СТК 521599, Свідоцтво реєстрації техніки від 20.08.2015 № СХТ 365162, Посвідчення водія від 07.12.2018 № ВХО 731582, Ліцензія від 17.06.2025 № 121748/25, Ліцензія (ССЗ) від 17.06.2025 № 121747/25, Акти наданих послуг з 01 по 09.07.2025 від 03.07.2025 № 114, Акти наданих послуг з 10 по 15.07.2025 від 10.07.2025 №137, Рахунки з 01 по 09.07.2025 від 03.07.2025 № 129, Рахунки з 10 по 15.07.2025 від 10.07.2025 № 167, Свідоцтво про реєстрацію від 19.01.2024 № НОМЕР_1 , Свідоцтво про реєстрацію від 12.07.2007 № НОМЕР_2 , Свідоцтво про реєстрацію від 12.06.2018 № НОМЕР_3 , Посвідчення водія від 14.02.2007 № НОМЕР_4 , Посвідчення водія від 19.05.2017 № НОМЕР_5 , Посвідчення водія від 29.06.2016 № НОМЕР_6 тощо.

Повідомленням про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.08.2025 року №13165701/45806274 контролюючий орган повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи яких не надано підкреслити), (документи, які не надано, позначити) первинних документів щодо постачання послуг, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН. Додаткова інформація: «не надано кваліфікацію персоналу, первинні документи щодо придбання матеріалів (ТМЦ), не надано дозволи/перепустки на об`єкт виконання робіт. Крім того, за даними ЄРПН наявність взаємовідносин з ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ», по якому наявне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.».

При цьому слід зазначити, що у вищевказаному Повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 12.08.2025 року №13165701/45806274 контролюючий орган при посиланні на необхідність надання платником податку копій додаткових документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи яких не надано підкреслити), не підкреслено жодного з перелічених документів, в даному випадку контролюючий орган обмежився лише проставлянням відміток «х» навпроти всього вищевказаного переліку, не вказавши яких саме конкретно документів не було надано платником податку у цьому конкретному випадку.

Повідомленням про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №1 від 14.08.2025 року позивач надіслав відповідачу-1 додаткові письмові пояснення та документи в обсязі 75 комплектів.

Зокрема, разом із вищевказаним Повідомленням №1 від 14.08.2025 року контролюючому органу було надіслано лист ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС» від 09.06.2025 року, в якому останнім повідомлено, що електронні перепустки (пластикові знеособлені електронні картки) видаються безпосередньо ПАТ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» підрядної/субпідрядної організацій, перепустки для підрядників/субпідрядників є одноразовими і видаються на один день та при виході працівника із території підприємства вилучаються у кожного працівника.

Також з цим Повідомленням позивачем було надано наказ про призначення головного інженера, диплом про його освіту, договори цивільно-правового характеру, посвідчення трактористів-машиністів, водійські посвідчення тощо.

Рішеннями Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.08.2025 року №13196358/45806274 відмовлено у реєстрації податкової накладної №142 від 15.07.2025р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». Додаткова інформація: «не надано дозволи/перепустки на об`єкт виконання робіт. Крім того, за даними ЄРПН наявність взаємовідносин з ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ», по якому наявне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.».

Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року (далі - Порядок №1165) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За приписами п. п. 7, 8, 9 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

При цьому Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, якими, зокрема, згідно з п. 1 цих Критеріїв є: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Також Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, якими, зокрема, згідно з п.8 цих Критеріїв є: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Системний аналіз наведених вище норм свідчить, що метою здійснення контролюючим органом моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах Державної податкової служби є виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Як зазначено вище, пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає здійснена операція, чого вимагає п. 11 Порядку №1165.

Зі змісту квитанції №[номер приховано] від 29.07.2025 року про зупинення реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної слідує, що контролюючим органом зроблено висновки про відповідність податкової накладної, поданої позивачем на реєстрацію в ЄРПН, п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки обсяг постачання товару/послуг 43.99 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Крім того, у цій квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також норми п. 11 Порядку №1165, якими чітко передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку чи здійснена операція, чого у даному випадку зроблено не було.

Також суд зауважує, що контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було конкретно вказано які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація спірної податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

На переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

При цьому доцільне звернути увагу також на таке.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а містить в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не є предметом розгляду в рамках даного спору, суд вважає за необхідне відзначити, що таке рішення податкового органу не містить в собі вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

При цьому недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу відповідні письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у спірній податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, з додаванням документів, що підтверджують господарські операції та підстави складання цієї податкової накладної, що, на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 08.08.2025р. позивач направив на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення та копії документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС», за якими було складено спірну податкову накладну, реєстрацію якої зупинено;

- Повідомленням про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №1 від 14.08.2025 року позивач надіслав відповідачу-1 додаткові письмові пояснення та документи в обсязі 75 комплектів.

При цьому слід зазначити, що у направленому контролюючим органом позивачу Повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, від 12.08.2025 року №13165701/45806274 контролюючий орган знову не вказав вичерпного та конкретного переліку документів, що мають бути надані платником податків для прийняття Комісією рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН.

Разом з цим, судом встановлено, що позивач на виконання вимоги контролюючого органу, зазначеної у Повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.08.2025 року №13165701/45806274, щодо надання дозволів/перепусток на об`єкт виконання робіт, надано лист ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС» від 09.06.2025 року, в якому останнім повідомлено, що електронні перепустки (пластикові знеособлені електронні картки) видаються безпосередньо ПАТ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» підрядної/субпідрядної організацій, перепустки для підрядників/субпідрядників є одноразовими і видаються на один день та при виході працівника із території підприємства вилучаються у кожного працівника.

Щодо вимог контролюючого органу відносно надання документів щодо кваліфікації персоналу позивачем разом із поданими поясненнями долучалися штатний розпис, наказ про призначення головного інженера, диплом про його освіту, договори цивільно-правового характеру, посвідчення трактористів-машиністів, водійські посвідчення тощо.

Також позивачем до поданих пояснень долучалися первинні документи щодо придбання матеріалів (ТМЦ), зокрема, договори, платіжні інструкції, рахунки на оплату, акти списання тощо.

При цьому слід зазначити, що зі змісту оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.08.2025 року №13196358/45806274, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №142 від 15.07.2025р., слідує, що у контролюючого органу залишилися із наведених у Повідомленні від 12.08.2025 року №13165701/45806274 зауважень щодо неподаних позивачем документів лише зауваження щодо не подання позивачем дозволів/перепусток на об`єкт виконання робіт, бо зауважень щодо неподання ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» документів щодо кваліфікації персоналу та первинних документів щодо придбання матеріалів (ТМЦ) спірне рішення вже не містить.

Водночас, відповідачем-1 не було надано відповідної оцінки усім поданим позивачем разом із письмовими поясненнями документам, зокрема, вищевказаному листу ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС» від 09.06.2025 року, в якому останнім повідомлено, що електронні перепустки (пластикові знеособлені електронні картки) видаються безпосередньо ПАТ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» підрядної/субпідрядної організацій, перепустки для підрядників/субпідрядників є одноразовими і видаються на один день та при виході працівника із території підприємства вилучаються у кожного працівника. Контролюючим органом необґрунтовано неврахування викладеної у цьому листі інформації щодо неможливості надання витребуваних ним перепусток/дозволів для робітників на об`єкт виконання робіт через одноразовий характер їх видачі з подальшим вилученням, а також необґрунтовано яким саме чином ненадання позивачем таких перепусток перешкоджає підтвердженню господарської операції, за наслідками якої виписано спірну податкову накладну, реєстрацію якої зупинено, за наявності сукупності всіх інших документів, в тому числі первинних, зауважень до форми і змісту яких контролюючим органом висловлено не було.

Разом з тим, принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі, судом також враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, в якій зазначено, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом зупинення реєстрації податкової накладної.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Крім того, суд зазначає, що затверджена Порядком №520 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав: «не надання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку» у графі цього рішення «Додаткова інформація» слід зазначити конкретні документи, яких, на думку контролюючого органу, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН/РК в ЄРПН, тобто рішення має містити найменування конкретного документа або групу документів, що з урахуванням специфіки господарської операції, мають бути надані, але фактично надані не були, або були надані, але при їх досліджені було виявлено, що вони складені з порушенням чинного законодавства.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації містять лише абстрактне твердження про «не надання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку», при цьому, означене формулювання не надає змоги встановити, які саме документи не були надані для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а у графі «Додаткова інформація» цього рішення зазначено лише: «не надано дозволи/перепустки на об`єкт виконання робіт. Крім того, за даними ЄРПН наявність взаємовідносин з ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ», по якому наявне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.».

Слід зазначити, що доводи податкового органу, викладенні в графі «Додаткова інформація» оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки, по-перше, як вказано вище, контролюючий орган, наполягаючи на необхідності надання позивачем дозволів/перепусток на об`єкт виконання робіт, не обґрунтовує неврахування наданого позивачем листа ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС» від 09.06.2025 року щодо неможливості надання витребуваних контролюючим органом перепусток/дозволів для робітників на об`єкт виконання робіт через одноразовий характер їх видачі з подальшим вилученням, а також не обґрунтовує яким саме чином ненадання позивачем таких перепусток перешкоджає підтвердженню господарської операції, за наслідками якої виписано спірну податкову накладну, реєстрацію якої зупинено, за наявності сукупності всіх інших документів, в тому числі первинних, зауважень до форми і змісту яких контролюючим органом висловлено не було. По-друге, контролюючим органом також не обґрунтовано як чином впливають на реальність господарських операцій, за наслідками яких складено спірну податкову накладну, господарські операції позивача з іншим контрагентом - ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ», щодо якого наявне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, якщо такий контрагент (ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ») у спірних правовідносинах участі не приймав. Також слід зазначити, що ці обставини не були підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної та не зазначалася у квитанції про її зупинення. Відшукування нових підстав контролюючим органом, що не були підставами для зупинення реєстрації податкової накладної на виправдання своєї позиції є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №160/30540/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме, суд визнав протиправним та скасував Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38345843) критеріям ризиковості платника податку №159266 від 22.07.2025 року; а також зобов`язав Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38345843) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/30540/25 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/30540/25 - залишено без змін.

Також суд наголошує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постановах від 14.05.2019 року у справі №817/1356/18, від 21.05.2019 року у справі № 0940/1240/18, від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20, від 16.09.2022 року у справі №380/7736/21 тощо.

Суд зазначає, що за відсутності конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2019 року у справі №815/2985/18, від 05.08.2021 року у справі №816/2222/18, від 30.09.2022 року у справі №600/332/21-а.

Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності цих господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу. Також наведене свідчить, про порушення контролюючим органом форми заповнення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Разом з цим, суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки Комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, у спірному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної зазначила лише загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації цієї податкової накладної, суд дійшов висновку, що Комісія прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативне для платника податків рішення.

У той же час, аналіз наданих позивачем документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Щодо аналізу господарської операції між позивачем та його контрагентом в цій справі суд не надає оцінку реальності її здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.08.2025р. №13196358/45806274 прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Не спростовують цих висновків суду й доводи відповідачів про те, що згідно з рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.08.2025 р. №188127 ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код 45806274) включене до Переліку ризикових підприємств, позаяк, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної був саме пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку), а не пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування).

Водночас, відшукування нових підстав контролюючим органом, що не були підставами для зупинення та відмови у реєстрації спірної податкової накладної на виправдання своєї позиції під час судового розгляду справи є безпідставним та необґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.03.2024 року у справі №440/3706/23.

Також за вказаних обставин, безпідставними є й послання відповідача-1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/34047/25, в рамках якої позивачем оскаржувалося рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №188127 від 27.08.2025 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» критеріям ризиковості платника податків. Крім того, слід зазначити, що рішенням суду у справі №160/34047/25 взагалі не досліджувалися та не встановлювалися обставини щодо реальності господарських операцій між ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» та ТОВ «БУДСПЕЦТЕХНІКСЕРВІС», в тому числі й тих, за наслідками яких позивачем було складено спірну податкову накладну від 15.07.2025 року №142. Відтак, обставини, встановлені рішенням суду у справі №160/34047/25, не стосуються справи, що розглядається, та, відповідно, не впливають на висновку суду у цій справі.

При цьому суд зауважує, що при розгляді спору щодо відмови у реєстрації податкової накладної судом досліджуються саме підстави та мотиви конкретного рішення про відмову в реєстрації конкретної податкової накладної, а не загальний статус платника податку.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну від 15.07.2025 року №142 датою її фактичного подання до ЄРПН, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відтак, беручи до уваги вимоги ст.245 КАС України щодо ефективності способу захисту порушеного права, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем податкову накладну від 15.07.2025 року №142 датою її фактичного подання до ЄРПН.

Відтак, покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 3028,00грн., про що свідчить платіжна інструкція №292 від 12.12.2025р.

Водночас, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, а саму позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд».

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028 гривень.

Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн.).

Водночас, згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову з вимогою немайнового характеру, поданою в електронній формі через підсистему «Електронний суд», юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 2422,40грн. (3028грн. х 0,8).

Так, з поданої позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, а саму позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», відтак, позивачем за подання цієї позовної заяви мав бути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40грн.

Отже, безпосередньо саме ця сума судових витрат у вигляді сплати судового збору у розмірі 2422,40грн. і має бути відшкодована позивачу шляхом стягнення такої суми коштів на користь позивача з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань останніх по 1211,20грн. з кожного.

Відносно розподілу іншої частини судових витрат, понесених позивачем у вигляді надмірно сплаченої суми судового збору, суд зазначає, що питання про повернення цих судових витрат вирішується відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» на підставі відповідного клопотання особи, яка надмірно сплатила судовий збір, проте станом на час розгляду справи таке клопотання від позивача не надходило, тому на теперішній час повернення таких витрат не здійснюється.

Отже, зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у загальному розмірі 2422,40грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ч.1 ст.139 КАС України по 1211,20грн. з кожного.

Крім того, як зазначено вище, представником позивача до суду подана заява про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив суд стягнути з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань цих суб`єкта владних повноважень витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень), при вирішенні якої суд керується наступними нормами КАС України.

Так, за змістом приписів ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

З аналізу положень статті 134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Водночас, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 року у справі №200/10535/19-а, від 05.08.2020 року у справі №640/15803/19.

Так, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі №816/416/18.

Приписами п.4 ч.1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст.30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, схвалених Установчим З`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Таким чином, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо. Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі №810/2760/17.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy)", №34884/97, рішення від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", рішення від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", рішення від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України").

При цьому у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою у постанові від 23.04.2019 року у справі №826/9047/16.

Судом встановлено, що між ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (клієнт) та Адвокатом Більцан Костянтином Миколайовичем (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №5392 від 27 лютого 2019 року) укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №17-11/25-2 від 17.11.2025р., а також Додаткову угоду №1 від 19.11.2025р. до вказаного Договору, згідно п.1 якої Клієнт доручає та оплачує, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати юридичні послуги (далі - Послуги), а саме: послуги правової допомоги з представництва інтересів Клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, Третьому апеляційному адміністративному суді у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13196358/45806274 від 21.08.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» №142 від 15.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання до ЄРПН; інших процесуальних дій, що витікають із вищевказаних правовідносин.

Пунктом 1.1 Додаткової угоди №1 від 19.11.2025р. до Договору передбачено, що до складу Послуг за цією Додатковою угодою входять в т.ч., але не виключно, наступні послуги:

1. Ознайомлення та аналіз первинної бухгалтерської документації, договірної документації, наданої Клієнтом, а також Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13196358/45806274 від 21.08.2025 р., що є предметом для оскарження.

2. Вивчення судової практики у справах про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зобов`язання зареєструвати таку накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання до ЄРПН.

3. Опрацювання нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносини. Формування попередньої правової позиції в справі

4. Консультування Замовника стосовно підстав та порядку оскарження Рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зобов`язання зареєструвати таку накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання до ЄРПН.

5. Підготовка процесуальних документів по справі:

- адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13196358/45806274 від 21.08.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства №141 від 15.07.2025 року.

6. Узгодження пакету підготовлених процесуальних документів з Клієнтом, формування пакету документів.

Направлення/подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13196358/45806274 від 21.08.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства №142 від 15.07.2025 року.

Пунктом 3 Додаткової угоди №1 від 19.11.2025р. до Договору встановлено, що Гонорар (Вартість Послуг) Адвоката за супровід судової справи, визначеної у п.1 цієї Додаткової угоди, у суді 1-ї інстанції є фіксованим та складає 10 000,00 грн.

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №1 від 19.11.2025р. до Договору Сторони дійшли взаємної згоди, що Гонорар за даною Додатковою угодою сплачується Клієнтом Адвокату не пізніше 15-ти календарних днів після набрання законної сили остаточного рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13196358/45806274 від 21.08.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» №142 від 15.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання до ЄРПН.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цій адміністративній справі, суд враховує, що ця справа не викликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності, відповідно до вимог пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України, а також не містить великого обсягу досліджуваних доказів та не потребує складання значної кількості процесуальних документів учасниками справи, разом з цим суд зважає на наявність усталеної практики з вирішення цієї категорії спорів, що вказує на можливість використання адвокатом у своїй діяльності раніше напрацьованих матеріалів та шаблонних документів, які застосовуються при розгляді судових справ такої категорії; спірні правовідносини в цій справі є поширеними, судова практика та законодавство є послідовними, що підтверджується в т.ч. наведеною самим позивачем судовою практикою Верховного Суду щодо аргументів, наведених відповідачами, в силу чого формування правової позиції у справі не потребувало значних зусиль та витрат часу в обсязі, заявленому позивачем.

Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у судових засіданнях адвокат участі не брав.

Разом з цим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також наголошує, що відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

При цьому також необхідно враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 10000,00 грн. в цілому є неспівмірною з наданим адвокатом обсягом послуг у суді. У поданих документах жодним чином не обґрунтовано вартість наданих правових послуг з урахуванням їх обсягу відповідно до умов Договору, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та, виходячи з предмету спору та характеру спірних відносин, розгляду і вирішення справи як незначної складності у спрощеному позовному провадженні, тобто без проведення судових засідань, отже, заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому не можуть бути стягнуті у заявленому розмірі.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із протиправним рішенням контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної був вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав, у зв`язку із чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності та задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд доходить висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (по 1000,00грн. з кожного відповідача), оскільки така вартість наданих адвокатом послуг є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що підтвердженими належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами є витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

Відтак, у стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн, про відшкодування якої просив позивач, слід відмовити у зв`язку із не наданням позивачем належних доказів їх співмірності та розумності, а також того, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При цьому, суд зазначає, що в Кодексі адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі суд зазначає наступне.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 5 стю.382 КАС України передбачено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Приписами наведеної норми передбачено, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі є правом суду, а не його обов`язком, при цьому, суд вважає, що для вжиття таких заходів повинні існувати об`єктивні обставини, які б викликали сумнів щодо добровільного виконання відповідачами рішення суду.

Суд наголошує на тому, що відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Також відповідно до ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що належних доказів на обґрунтування необхідності покладення на відповідачів додаткового обов`язку під час виконання судового рішення позивач ані у позовній заяві, ані у додатково поданих клопотаннях не зазначив, а з матеріалів справи не встановлено об`єктивних обставин, які б викликали сумнів щодо добровільного виконання відповідачами рішення суду у цій справі.

За наведених обставин, у задоволенні клопотання позивача про зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання судового рішення у цій справі, суд відмовляє у зв`язку з його необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 246, 258, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274, місцезнаходження: пр. Науки, буд.74, офіс 503, м. Дніпро, 49107) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.08.2025 року №13196358/45806274 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.07.2025 року №142, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП», в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.07.2025 року №142, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274, місцезнаходження: пр. Науки, буд.74, офіс 503, м. Дніпро, 49107), датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274, місцезнаходження: пр. Науки, буд.74, офіс 503, м. Дніпро, 49107) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок).

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274, місцезнаходження: пр. Науки, буд.74, офіс 503, м. Дніпро, 49107) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок).

У стягненні з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» про встановлення судового контролю - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова