ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
07 вересня 2026 року Справа № 160/27079/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
01 вересня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 01 вересня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить (текст позовної вимоги наведено дослівно):
стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , на користь Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , призначення платежу: повернення додаткової грошової винагороди у розмірі 149 077,43 грн (сто сорок дев`ять тисяч сімдесят сім гривень 43 копійки), отриманої із порушенням вимог пункту 4 розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Згідно із пунктом 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем у переліку додатків до позовної зави серед іншого зазначено такі документи:
1.pdf. (порядковий № 3).
2.pdf. (порядковий № 4).
3.pdf (порядковий № 5).
При відкритті вказаних файлів суд встановив, що ці додатки містять різні за своїм змістом документи, а саме накази про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям різних військових частин.
Суд зауважує, що неконкретизувавши назви додатків, позивач позбавив суд можливості перевірити відповідність зазначених в позовній заяві додатків долученим до позовної заяви документам.
Отже, позовна заява в цій частині підлягає уточненню, а саме шляхом конкретизації назв долучених документів, а саме додатків позовної заяви за №№ 3-5 (кожного документа) в уточненій позовній заяві та надання таких документів до уточненої позовної заяви.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци перший, другий частини дев`ятої статті 44 КАС України).
Суд зазначає, що у відповідача - ОСОБА_1 відсутній зареєстрований електронний кабінет.
Водночас, позивач, у порушення вимог абзацу першого частини другої статті 161 КАС України, не надав суду доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами в паперовій формі листом з описом вкладення на адресу відповідача.
Згідно із пунктом 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У частинах першій, другій статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 160 КАС України).
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві зазначає серед іншого таке:
[… Позивач скористався досудовим врегулюванням спору та 20.07.2026 направив рекомендований лист № 1656/20553 за новим місцем служби військової частини НОМЕР_4 відповідача із вимогою добровільного відшкодування отриманого ним майна (грошових коштів), набутих без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) за період з 29.09.2023 по 31.10.2024 у розмірі 149 077, 44 грн, однак грошові кошти добровільно не повернуто, відповідач на адресу військової частини НОМЕР_1 направив лист про відмову щодо повернення отриманих ним коштів в добровільному порядку. …].
[… Відповідач - військовослужбовець ОСОБА_2 у період з 29.09.2023 по 31.10.2024 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_5 на посаді начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу. …].
[Згідно довідки-розрахунку від 20.08.2026 №1656/23936 вартісної оцінки заподіяної державі шкоди внаслідок безпідставної виплати додаткової винагороди молодшому лейтенанту ОСОБА_3 за період з 29.09.2023 по 31.10.2023 становить 149 077,43 грн (з ПДФО та ЄСВ).
Факт отримання грошових коштів підтверджується випискою із АТКБ «ПриватБанк». …].
Жодного доказу на підтвердження вищезазначених фактів позивач суду не надав.
Також позивач не надав до позовної заяви доказів, які підтверджують факт нарахування відповідачу за період з 29 вересня 2023 року по 31 жовтня 2024 року додаткової винагороди.
З огляду на викладене, позивач має надати суду всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у цій справі.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Тобто, за одну вимогу майнового характеру суб`єкт владних повноважень має сплатити судовий збір у розмірі не менше 3328,00 грн.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об`єднано декілька вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).
Позивачем у цій справі заявлено одну вимогу майнового характеру.
Ціна позову складає 149077,44 грн. Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8).
Позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову в електронній формі з позовними вимогами майнового характеру у загальному розмірі 2662,40 грн не сплачено.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення Військовій частині НОМЕР_1 сплати судового збору до ухвалення судом рішення у вказаній справі.
На обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що Військова частина НОМЕР_1 здійснює відшкодування витрат, пов`язаних із своєю діяльністю, за рахунок коштів державного бюджету. Позивач не є прибутковою організацією, фінансується за рахунок Державного бюджету України та не має у своєму розпорядженні вільних коштів. З метою оплати державного мита подається заявка на фінансування. Сплата державного мита здійснюється після отримання фінансування безпосередньо на реєстраційний рахунок Військової частини НОМЕР_1 та потребує певного часу.
Відповідно до пункту 11.3 розділу ХІ Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних інструкцій за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.
Крім того, дія правового режиму воєнного стану в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України зумовила значне, в порівнянні з періодом до моменту настання вказаних подій, зростання чисельності військових формувань на території України та збільшення чисельності вже існуючих військових формувань. Зазначене, в свою чергу, призводить до значного зростання потреби в коштах для виконання невідкладних бойових завдань для захисту Батьківщини, а також для оплати діяльності захисників Батьківщини.
Враховуючи наведене, юридичною службою на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 подано рапорт на фінансування, однак отримання фінансування безпосередньо на реєстраційний рахунок військової частини потребує певного часу, після отримання платіжної інструкції з Держказначейства про сплату судового збору Військовою частиною НОМЕР_1 до суду будуть надані докази сплати судового збору.
Відповідно до листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04 листопада 2024 року № 220/13/9088 у зв`язку із скрутним станом справ щодо фінансування витрат видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», для забезпечення належного представництва інтересів під час розгляду справ судами, керівникам структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, командирам (начальникам, керівникам) військових частин (установ, організацій), пропонується доручити особам, визначеним у встановленому порядку, уповноваженими діяти від імені юридичної особи (самопредставництво) або уповноваженим представникам, при поданні позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг по судових справах, подавати до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на дане роз`яснення.
З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Жодних доказів неможливості сплати судового збору суду не надано.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, суд встановив таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Водночас, статтею 8 Закону № 3674-VI визначені умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або (пункт 1)
позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або (пункт 2)
предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (пункт 3);
заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника (пункт 4).
Суд зазначає, що доданих до позовної заяви документів недостатньо для вирішення по суті поданого клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки позивач не надав суду документального підтвердження неможливості сплатити судовий збір, зокрема не надав документів, з яких можна встановити реальну наявність / відсутність коштів у військової частини на сплату судового збору.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду або документів, з яких можна встановити реальну наявність / відсутність коштів у військової частини на сплату судового збору, або документа про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 2662,40 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абзац другий частини другої статті 122 КАС України).
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно із пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 520/10899/22 Верховний Суд зазначив, що питання щодо повернення надмірно виплаченого грошового забезпечення, не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби (частина п`ята статті 122 КАС України), відповідно, до них мають застосовуватися приписи абзацу другого частини другої статті 122 КАС України, якими встановлено тримісячний строк звернення до суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 лютого 2026 року № 710 «Про результати додаткової службової перевірки за фактом виявлених під час внутрішнього аудиту порушень фінансово-економічної діяльності військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 щодо нарахування та виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану» визначено:
вважати факт виплати за період з 29 вересня 2023 року по 31 жовтня 2024 року додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_7 серед іншого молодшому лейтенанту ОСОБА_1 на загальну суму 149077 (сто сорок дев`ять тисяч сімдесят сім) гривень 43 копійки таким, що на підставі Аудиторського звіту № 535/29/1 від 05 лютого 2025 року відбулись без достатньої правової підстави, а тому відповідно до вимог частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно отримані грошові кошти підлягають поверненню в дохід держави в особі Військової частини НОМЕР_1 в повному обсязі (пункт 1 наказу);
у зв`язку із вибуттям молодшого лейтенанта ОСОБА_1 для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_10 , начальнику групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень Військової частини НОМЕР_1 направити витяг з акту службової перевірки, витяг з наказу про результати службової перевірки та акт приймання-передавання заборгованості стосовно вказаного військовослужбовця до командира Військової частини НОМЕР_10 для вирішення питання щодо стягнення заподіяної державі шкоди на суму 149077 (сто сорок дев`ять тисяч сімдесят сім) гривень 43 копійки (пункт 12 наказу);
внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_11 (з основної діяльності) від 04 червня 2025 року № 489 «Про результати службового розслідування за фактом виявлених під час внутрішнього аудиту порушень фінансово-економічної діяльності Військової частини НОМЕР_1 », виключивши з розпорядчої частини наказу пункти 1, 2 (пункт 25 наказу).
Отже, результати службового розслідування за фактом виявлених під час внутрішнього аудиту порушень фінансово-економічної діяльності Військової частини НОМЕР_1 затверджені наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 04 червня 2025 року № 489, а не наказом від 26 лютого 2026 року № 710 «Про результати додаткової службової перевірки за фактом виявлених під час внутрішнього аудиту порушень фінансово-економічної діяльності військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 щодо нарахування та виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану».
Таким чином, саме з 05 червня 2025 року слід обраховувати тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Окрім того, суд відхиляє доводи позивача щодо того, що строки на час звернення до суду переривалися на підставі прийнятого наказу командиру Військової частини НОМЕР_1 від 02 квітня 2026 року № 1306 «Про зупинення дії окремих положень наказу військової частини НОМЕР_11 від 26.02.2026 № 710», оскільки прийняття такого наказу не передбачено чинним законодавством. Зупинення дії наказу можливе лише на підставі судового рішення у випадку застосування судом відповідних заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що шляхом винесення наказу від 26 лютого 2026 року № 710 «Про результати додаткової службової перевірки за фактом виявлених під час внутрішнього аудиту порушень фінансово-економічної діяльності військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 щодо нарахування та виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану» та наказу від 02 квітня 2026 року № 1306 «Про зупинення дії окремих положень наказу військової частини НОМЕР_11 від 26.02.2026 № 710» позивач намагається штучно продовжити собі строки звернення до суду, що, у свою чергу, є неприпустимим.
Отже, з 05 червня 2025 року розпочався перебіг тримісячного строку звернення до суду з позовом, який сплив 05 вересня 2025 року.
Проте до адміністративного суду позивач звернувся тільки 1 вересня 2026 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.
До позовної заяви позивачем не додано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
У постанові від 20 червня 2024 року у справі № 420/29265/23 Верховний Суд зазначив, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків позовної заяви. Як у випадку невиконання вимог статті 160 КАС щодо форми та змісту позову, так і вимог щодо дотримання строку подання позову, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - позовна заява залишається без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. При цьому, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.
У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку, суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними / неповажними.
Мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині для уникнення перешкод для належного виконання учасником справи рішення суду та забезпечення його зрозумілості для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Залишити без руху позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд»:
- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України;
- докази направлення позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з доданими до неї документами в паперовій формі листом з описом вкладення на адресу відповідача.
- або документи, з яких можна встановити реальну наявність / відсутність коштів у Військової частини НОМЕР_1 на сплату судового збору, або документ про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 2662,40 грн;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали надіслати позивачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.І. Чернявська