ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/6223/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , через представника - адвоката Пагер Альону Миколаївну, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №М415 від 31.07.2026 у частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 2. Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_2 та виключити його із списків особового складу.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №М415 від 31.07.2026 у частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити та виключити позивача із списків особового складу
Однак суддя зазначає, що заявляючи поновні вимоги до військової частини, позивачем та його представником не зазначено, чи приймала військова частина наказ про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини.
Суддя звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко, лаконічно і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
Зважаючи на наведені приписи процесуального закону суд звертає увагу на те, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.
Крім того, згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суддя звертає увагу, що предметом спору є зокрема зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити позивача із списків особового складу, проте позивачем на обґрунтування обставин викладених у позові не надано жодного доказу.
За відсутності доказів на підтвердження доводів викладених у позові, суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини справи, характер правовідносин, що склалися між сторонами та, відповідно, вирішити спір.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак, позивачеві необхідно надати до суду уточнюючу позовну заяву, в якій визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги у відповідності до частини першої статті 5 КАС України.
Також суддя зазначає, що частиною 7 ст.161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Приписами частин 1, 3 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають учасники справи.
За змістом статей 79, 80 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, поряд з іншим, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
З наведеного видно, що позивач, звертаючись до суду про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зазначаючи у позовній заяві про певні обставини, зобов`язаний при зверненні до суду подати спірне рішення та відповідні докази, якими засвідчуються наведені у позові обставини.
Позивач має право заявити клопотання про витребування доказів у разі неможливості надати такі докази самостійно. У такому клопотанні позивач зобов`язаний зазначити про заходи, які ним вжито для отримання відповідного доказу самостійно або причини неможливості самостійного отримання доказу, а також надати суду докази на підтвердження здійснення усіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання такого доказу.
Положеннями частини 2 статті 80 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Водночас, суддя зазначає, що основним завданням адвоката є вжиття всіх можливих, передбачених законом заходів, спрямованих на захист порушеного чи оспорюваного права, в тому числі й шляхом звернення до суду.
Вже на стадії підготовки матеріалів та звернення до суду адвокат має вживати заходи для самостійного отримання додаткових доказів шляхом запиту інформації, яка стосується предмета спору у відповідних посадових осіб, підприємств, установ та організацій. Згідно зі ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами (у тому числі щодо отримання копій документів) до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб). Разом з тим, слід вказати, що основними причинами штучних перешкод, що створюються службовими, посадовими особами підприємств, установ, організацій під час надходження та розгляду запитів адвоката, у більшості випадків, є зловживання такими особами своїм становищем, поєднане з використанням неточного формулювання правових норм.
Прийняття судом до свого провадження позовної заяви, скарги, заяви породжує для представника певні обов`язки та наділяє їх певними процесуальними правами. При цьому, варто зазначити, що процесуальне представництво адвоката містить у собі два види правовідносин між адвокатом і клієнтом та між адвокатом і судом. Саме тому у процесі судового розгляду справи завданням адвоката є не лише захист суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів осіб, а й сприяння суду у всебічному, повному й об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи.
Тому, суддя пропонує представнику позивача звернутися до відповідача - 2 для отримання додаткових доказів шляхом запиту інформації відповідно до ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги у відповідності до частини першої статті 5 КАС України;
- подання до суду належним чином засвідчених доказів на підтвердження своїх вимог (адвокатські запити і докази їх надіслання).
У зв`язку з перебуванням головуючої судді Калинич Я.М. у відрядженні з 02 вересня 2026 року по 04 вересня 2026 року (включно), ухвалу постановлено 07 вересня 2026 року.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю 5 (п`ять) днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я. М. Калинич