ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
08 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/6409/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді Гебеш С.А., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, у якому просить:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 17.07.2026 року № 0533964-2412-0701-UA2612007[телефон приховано] на суму 27 915,55 грн;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 17.07.2026 року № 0533965-2412-0701-UA2612007[телефон приховано] на суму 35 498,58 грн;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 17.07.2026 року № 0533969-2412-0701-UA2612007[телефон приховано] на суму 23 332,40 грн;
Стягнути на користь Позивача судові витрати (судовий збір) з Головного управління ДПС у Закарпатській області та/або Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань.
Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:
Заборонити Головному управлінню ДПС у Закарпатській області, Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області та Державній податковій службі України здійснювати залік (зарахування) грошових сум, визначених Спірними ППР від 17.07.2026 року № 0533964-2412-0701-UA2612007[телефон приховано], № 0533965- 2412-0701-UA2612007[телефон приховано] та № 0533969-2412-0701-UA2612007[телефон приховано] на загальну суму 86 746,53 грн, у рахунок грошових коштів, що підлягають поверненню Позивачу на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року у справі № 260/7401/25 (пеня 27 915,55 грн та переплата 54 164,50 грн), до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
Заборонити органам Державної казначейської служби України відмовляти у виконанні висновку про повернення Позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань, підготовленого на виконання рішення у справі № 260/7401/25, з підстав наявності податкового боргу за Спірними ППР, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
Ухвалу про забезпечення позову направити для виконання Головному управлінню ДПС у Закарпатській області, Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області, Державній податковій службі України та відповідним органам Державної казначейської служби України.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року у справі № 260/7401/25 (суддя Дору Ю.Ю.) частково задоволено мій позов до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: визнано протиправними дії до нарахування та стягнення пені у розмірі 27 915,55 грн та зобов`язано повернути мені надміру сплачену пеню у зазначеному розмірі; визнано протиправною бездіяльність щодо неподання висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно у розмірі 54 164,50 грн та зобов`язано підготувати і подати відповідний висновок до органу Державної казначейської служби України (далі - Рішення у справі № 260/7401/25). Зазначене рішення оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду і законної сили не набрало.
Заявник зазначає, що відповідно до п. 43.2 ст. 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Спірні ППР, оскаржувані в цій справі, обліковуються в інтегрованій картці платника (платіж 18010300) як податковий борг на суму 86 746,53 грн, попри те, що вони оскаржені в судовому порядку. Крім того, за тим самим платежем в інтегрованій картці платника вже наявний факт часткового заліку (зарахування) переплати в рахунок пені, з якого утворився перехідний залишок 703,66 грн, - тобто контролюючі органи системи ДПС України фактично здійснюють залік сум, які одночасно є предметом судового оскарження. За таких обставин існує реальний ризик того, що Відповідач-1 та/або органи Державної казначейської служби України, посилаючись на наявність обліковуваного податкового боргу за Спірними ППР, здійснять залік (зарахування) присудженої за Рішенням у справі № 260/7401/25 суми 54 164,50 грн у рахунок цього боргу, або відмовлять у її поверненні до погашення такого боргу, ще до вирішення цієї справи по суті. У разі задоволення цього позову та скасування Спірних ППР такий залік виявиться безпідставним, а його наслідки - грошові кошти, зараховані в рахунок неіснуючого боргу, - буде складно та тривало відновлювати, в тому числі в порядку нового звернення до суду. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами пунктів 2, 3 ст. 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вважає за необхідне повідомлення учасників справи, та виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Отже, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та аналізу положень чинного законодавства України, суд зазначає наступне.
Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (статті 150-158).
Згідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно частини першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, які суд враховує в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, суд зазначає, що відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5 затвердено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (п.1 Порядку).
Відповідно до п.1-2 Глави 13 «Відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями» розділу ІV «Облік сум нарахувань, визначених самостійно платниками та податковими органами у випадках, не пов`язаних із порушенням податкового законодавства», після внесення до ІКС ДПС інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення первинні показники оперативного обліку щодо нарахованих територіальним органом ДПС податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю відображаються в ІКП датою граничного строку сплати (60 календарних днів з дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення).
Якщо платнику, якому сформовано податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, не відкрито відповідну ІКП, вона відкривається автоматично за реквізитами, зазначеними у податковому повідомленні-рішенні.
Інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до ІКС ДПС працівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом трьох днів з дати отримання такого документа.
На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються первинні показники оперативного обліку щодо її виключення.
За результатами адміністративного або судового оскарження:
у разі часткового скасування сум формується нове податкове повідомлення-рішення на суму, що залишилась;
у разі збільшення донарахованої суми формується податкове повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до ІКС ДПС та виконуються процеси, описані у підрозділі 12 цього розділу).
У разі якщо за результатами адміністративного/судового (рішення суду, прийняте по суті) оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються первинні показники оперативного обліку щодо її поновлення.
У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення первинних показників оперативного обліку щодо поновлення такої суми не проводиться.
Відповідно до п.1 -2 Глави 4 «Відображення в ІКС ДПС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП» розділу V «Перенесення до ІКП, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи, сум грошових зобов`язань, податкових та інших платежів, єдиного внеску. Методи контролю відповідності показників результатів контрольно-перевірочної роботи даним ІКП» Порядку № 5, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних ІКС ДПС вносять дані до ІКС ДПС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених ІКС ДПС із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в ІКС ДПС підлягають матеріали, які зареєстровані в ІКС ДПС, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Залежно від інформації, яка завантажена в ІКС ДПС з ІКС ДПС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:
1) інформація із заяви-оскарження податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску.
2) інформація з ухвали суду про відкриття провадження.
На підставі інформації з ІКС ДПС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).
У разі внесення вказаної інформації: до настання граничного строку сплати/зменшення суми - відповідні первинні показники оперативного обліку в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участь у розрахунках; після настання граничного строку сплати/зменшення суми - в ІКП відображаються первинні показники оперативного обліку щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Інформація з ІКС ДПС податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову;
3) інформація з рішення про результати розгляду скарги (заяви).
4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».
Під час часткового скасування формується нове податкове повідомлення-рішення / рішення/ вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.
Під час збільшення зазначених сум у податковому повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску формується податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику (вноситься дата вручення до ІКС ДПС та виконуються процеси, описані в пункті 2 підрозділу 1 цього розділу).
На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються первинні показники оперативного обліку щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/ зменшення суми.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення первинних показників оперативного обліку щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до ІКС ДПС податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та ІКС ДПС податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з ІКС ДПС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Так, вищевказані положення надають підстави зробити висновки, що інформація щодо початку судового оскарження ППР вноситься до інформаційної системи працівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, яким ППР було сформовано, на підставі ухвали суду про відкриття провадження. На підставі інформації про початок процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться. У разі внесення вказаної інформації: до настання граничного строку сплати відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані суми не відображаються та не беруть участь у розрахунках; після настання граничного строку сплати в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Отже, податкове повідомлення-рішення можна оскаржити в адміністративному (в ДПС України) або судовому порядку. До закінчення процедури оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим, і податкова не має права вносити суму боргу до інформаційної картки, як узгоджений податковий борг.
З огляду на викладене, податковий орган не має права вчиняти дії щодо грошових зобов`язань, визначених в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні до набрання чинності судовим рішенням у цій справі, тобто до його перегляду в суді апеляційної інстанції (набрання законної сили рішення суду апеляційної інстанції).
Аналіз змісту поданої заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не наведення заявником обґрунтованих та переконливих доводів й, відповідно, не надання відповідних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити: 1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду адміністративної справи; 2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Так, суд вказує на те, що інформація щодо початку судового оскарження ППР вноситься до інформаційної системи працівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, яким ППР було сформовано, на підставі ухвали суду про відкриття провадження.
Таким чином, враховуючи те, що позивач лише 07.09.2026 року звернувся до суду із позовною заявою про оскарження податкових повідомлень - рішень, та судом на даний час не вирішено питання про відкриття провадження у даній справі, то у податкового органу ще не було підстав для внесення до ІПК позивача інформації щодо початку судового оскарження ППР, так як така вноситься до інформаційної системи працівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, яким ППР було сформовано, на підставі ухвали суду про відкриття провадження.
Відтак, суд зазначає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Застосування ж судом обраних заявником заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на доводах заяви про ймовірність порушення прав та інтересів позивача оскаржуваним рішенням.
До заяви про забезпечення позову заявником додано документи, які є недостатніми для того, аби обґрунтовано підтвердити наявність правових підстав для забезпечення позову.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення, оскільки станом на день розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб який просить заявник жодним чином не підтверджено належними та допустимими доказами.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Суддя С.А. Гебеш