Рішення № 139557705 у справі № 320/26518/24 від 07.09.2026

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 [телефон приховано]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року Справа № 320/26518/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши в порядку письмового провадження з дотриманням правил загального провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції м. Києва

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту патрульної поліції м. Києва (далі - відповідач, ДПП), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції м. Києва від 30.01.2024 р. № 59 «Про застосування до працівника УПП у м. Києві ДПП дисциплінарного стягнення» про застосування до сержанта поліції ОСОБА_1 (0161886) поліцейського взводу № 1 роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берегу) УПП у м. Києві дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції у м. Києві від 16.02.2024 р. № 255 о/с «По особовому складу» про звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 (0161886) поліцейського взводу № 1 роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берегу) УПП у м. Києві.

3. Поновити сержанта поліції ОСОБА_1 (0161886) поліцейського взводу № 1 роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берегу) УПП у м. Києві з 17.02.2024 р. та в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допустити до негайного виконання.

4. Стягнути з Департаменту Патрульної поліції у м. Києві середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.02.2024 р. по час винесення рішення судом та допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині.

Позиції сторін

Позивач вказує, що відповідач на підставі матеріалів службового розслідування безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем службової дисципліни та вчинення вчинку, що підриває авторитет поліції, оскільки не існує жодних доказів тому, що позивач 16.12.2023 керував автомобілем у нетверезому стані, при проведені службового розслідування не було відібрано пояснення від гром. ОСОБА_2 , яка стверджувала, що саме вона була за кермом автомобіля.

Вказує, що справа про притягнення до адміністративної відповідальності у справі № 369/295/24 за ч. 1 ст. 130 КУпАП ще не розглянута Києво-Святошинським районним судом Київської області.

Докази притягнення до відповідальності за ст. 126 КУпАП відсутні, оскільки не був за кермом автомобіля.

Позивач наполягає, що застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку із чим вважає протиправними накази про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення зі служби в поліції, вважає наявні підстави для їх скасування судом та поновлення позивача на посаді із якої було звільнено зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідач вказує, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні поліцейським вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, дев`ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.1 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, підтверджується зібраними в ході дисциплінарного провадження доказами, матеріалами, висновком службового розслідування.

Зазначив, що перебування позивача 16.12.2023 в стані алкогольного сп`яніння в поза службовий час, керування транспортного засобу щодо якого порушено обмеження, встановленим Митним кодексом України в стані алкогольного сп`яніння, без пред`явлення документів, не вічлива поведінка під час спілкування з ним працівників поліції при оформленні адміністративних матеріалів протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП, приниження честі та гідності свідка подій та самих працівників поліції є недостойною поведінкою поліцейського, який несе особисту відповідальність перед державою та суспільством враховуючи займану ним посаду, статус, довіру народу.

Вказав також, що позивач відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, намагався покинути місце події. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами відоезапису із камер зовнішнього спостереження в зоні подій 16.12.2023 з 22 год. 01 хвил. 15 сек по 23 год. 00 хвил включно.

Зауважив, що перебування позивача за кермом автомобіля в якому як встановлено він був у стані алкогольного сп`яніння підтверджується відеозаписами, наявними в матеріалах службового розслідування, що спростовує твердження позивача про доводи свідка пасажирка автомобіля що за кермом автомобіля була вона а не позивач.

Вважає, що дії позивача є несумісними зі статусом поліцейського, підривають авторитет органів НПП.

Застосований вид дисциплінарного стягнення вважає співмірним до вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, застосований щодо позивача обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Додав, що 16.07.2024 Києво-Святошинський районний суд Київської області у справі №369/295/24 постановив притягнути ОСОБА_1 відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП (протокол серії ААД № 275683 від 16 грудня 2023 року про адміністративне правопорушення) та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановою Київського апеляційного суду від 16.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/295/24 - залишено без змін.

Спірні накази ДПП від 30.01.2024 № 59 про застосування дисциплінарного стягнення та від 16.02.2024 № 255 о/с про звільнення зі служби в поліції вважає правомірними, підстави для їх скасування відсутні.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 провадження у справі відкрито, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

02.08.2024 до суду надійшов відзив від відповідача із доказами.

03.06.2026 суд своєю ухвалою перейшов до розгляду адміністративної справи № 320/26518/24 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 13 липня 2026 року о 12:00 год., витребувано від відповідача довідку про доходи відповідно до постанови КМУ №100 від 02.08.1995.

08.06.2026 відповідачем подано до суду довідку про доходи відповідно до постанови КМУ №100 від 02.08.1995.

12.07.2026 (зареєстрована 13.07.2026) до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява від представника позивача, в якій просить суд розглядати справу без участі представника позивача та позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

13.07.2026, за наслідками проведених підготовчих дій у справі, за участі представника відповідача Бобошко О.П., враховуючи заяву представника позивача від 12.07.2026, суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 31.08.2026 об 11:30 год.

31.08.2026 до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника відповідача до суду надійшла заява від 28.08.2026 про розгляд справи в порядку письмового провадження із долученням постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.07.2024 у справі №369/295/24.

31.08.2026 до суду прибув представник відповідача Габро Р.О., подав заяву щодо розгляду справи у порядку письмового провадження, відзив на позов підтримує, долучив додаткові докази постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.07.2024 та постанову Київського апеляційного суду від 16.12.2024 у справі №369/295/24.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 судом ухвалено здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін.

Встановлені судом обставини

На підставі наказу ДПП від 18.12.2023 №2558 з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 1 роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_1 , стосовно якого 16.12.2023 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП серії ААД № 275683 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною першою статті 126 КУпАП серії БАБ № 188888, призначено службове розслідування, утворено склад дисциплінарної комісії та відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків.

Наказом ДПП від 01.01.2024 №4 проведення службового розслідування було продовжено.

Підставою для призначення та проведення службового розслідування слугував рапорт т.в.о. інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП сержанта поліції М. Максименка, який зареєстровано у відділі документального забезпечення УПП у місті Києві ДПП від 18.12.2023 № 8478вн/41/11/2-2023 щодо обставин подій 16.12.2023 із складеним протоколом про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП серії ААД № 275683 та винесеною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною першою статті 126 КУпАП серії БАБ № 188888.

В ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 16.12.2023 року під час несення служби старший інспектор СРПП ВП № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції Величка Є.Ю. спільно з лейтенантом поліції Бондаренко Д.В. було здійснено виїзд за адресою: пр. Героїв Небесної Сотні, 40, с. Софіївська Борщагівка, по виклику «Порушення ПДР» з лінії « 102», про те, що водій BMW поводить себе неадекватно на дорозі та може керувати у стані алкогольного сп`яніння. В подальшому було встановлено, що водієм BMW є працівник поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на що останній відмовився. Після чого, відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали, а саме: протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та постанову про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 126 КУпАП та повідомлено відповідні служби, що відображено в поясненнях інспектора ОСОБА_3 .

Опитаний в ході проведення службового розслідування ОСОБА_4 , який є заявником та свідком даної події, пояснив, що 16.12.2023 близько 22 години він рухався на транспортному засобі марки Gelly Emgrand X7 (номерні знаки не вказав) по вул. Ярова. Попереду нього рухався BMW, пасажир якого частиною тулуба виліз на зовнішній бік транспортного засобу та, тримаючи в руках мобільний телефон, проводив відеозйомку. В цей час ОСОБА_4 зробив зауваження даній особі, моргнувши дальнім світлом фар. Після чого останній заліз до транспортного засобу і вони продовжили рух. Проїхавши близько 500 метрів, пасажир BMW знову виліз на зовнішній бік транспортного засобу та продовжив відеозапис ледь не випавши з нього. ОСОБА_4 , здійснивши обгін BMW, зупинив його та підійшовши до водійських дверцят постукав у скло. За кермом BMW знаходилась дівчина. В цей час з передньої пасажирської сторони вийшов чоловік та почав агресивно себе поводити, вживаючи ненормативну лексику, показав ОСОБА_4 службове посвідчення, схоже на поліцейське та різко сховав його. З водійської сторони BMW вийшла дівчина та сіла на пасажирське місце, а чоловік відповідно сів за кермо та продовжив рух на великій швидкості в бік пр. Героїв Небесної Сотні. В подальшому ОСОБА_4 , рухаючись пр. Героїв Небесної Сотні, на парковці біля магазину «Фора» він помітив даний BMW та заблокував його своїм транспортним засобом. Біля BMW знаходився чоловік (водій) та дівчина. Вийшовши з транспортного засобу, ОСОБА_4 повідомив чоловіку, щоб він залишався на місці до приїзду працівників поліції. Однак останній неодноразово намагався покинути дане місце та повідомляв, що це не його BMW. Через деякий час на місце прибув наряд поліції та почав спілкуватися з даним чоловіком. В свою чергу останній почав висловлюватися нецензурною лайкою в бік працівників поліції та нести нісенітницю. Після встановлення обставин події працівники поліції запропонували водію BMW пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Даний чоловік відмовився. Під час складання адміністративних матеріалів відносно останнього, він продовжував вживати ненормативну лексику в бік працівників поліції та ОСОБА_4 . Також ОСОБА_4 зазначає, що даний чоловік неодноразово хапав працівників поліції за формений одяг, штовхав, намагаючись спровокувати їх на конфліктну ситуацію. Зазначене відображено в поясненнях ОСОБА_4 .

З метою повного, об`єктивного встановлення усіх обставин, до Бучанського РУП ГУНП в Київській області було направлено запит за вих. УПП у м. Києві ДПП від 19.12.2023 № 41500/41/11/2/02-2023 на отримання копій відеозаписів з портативних відеореєстраторів працівників ГРПП, котрі здійснювали оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , а також усіх наявних відеозаписів у матеріалах адміністративної справи.

За наслідками вивчення дисциплінарною комісією відеофайлів встановлено наступне.

На відеозаписі з камери зовнішнього спостереження, яка знаходиться на будинку, що по пр. Героїв Небесної Сотні, 40, с. Софіївська Борщагівка, Київська обл., ch17_20231216220110 зафіксовано, як автомобіль марки «BMW 3» 16.12.2023 о 22 год. 01 хв 15 сек здійснює паркування поблизу магазину «Фора» за адресою: с. Софіївська-Борщагівка, пр. Героїв Небесної Сотні, 40. О 22 год 01 хв 31 сек з водійської сторони виходить особа чоловічої статі та швидко залишає місце зупинки, рухаючись при цьому, на іншу сторону дороги на узбіччя, ховаючись поміж машин. Через деякий час ОСОБА_1 побіг в напрямку, звідки здійснював рух на автомобілі. О 22 год 06 хв 37 сек по маршруту руху автомобіля марки BMW 3 до особи жіночої статі, яка попередньо вийшла з пасажирської сторони автомобіля, підійшов ОСОБА_1 та разом повернулись до місця паркування транспортного засобу. О 22 год 07 хв 21 сек ОСОБА_4 припаркував свій транспортний засіб марки GEELY EMGRAND X7 таким чином, щоб ОСОБА_1 не зміг здійснювати у подальшому рух. О 22 год 17 хв зафіксовано як до місця зупинки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прибув наряд поліції на службовому транспортному засобі марки Skoda Octavia.

На відеозаписі з портативного відеореєстратора працівників ГРПП, які прибули на місце встановлено, що ОСОБА_1 мав характерні ознаки алкогольного сп`яніння, які можливо встановити на відеозаписі, а саме: нечітка вимова, порушення координації рухів.

Також на відеозаписі зафіксовано, що о 22 год 18 хв 14 сек ОСОБА_1 надає одному із працівників для ознайомлення невстановлений документ у предметі схожому на гаманець. О 22 год 19 хв 11 сек ОСОБА_1 у ході спілкування з одним із працівником ГРПП розвернувся та намагався залишити місце зупинки. Зупинивши його, працівники поліції спільно з його дівчиною та заявником продовжили спілкування з метою встановлення усіх обставин. О 22 год 21 хв 09 сек ОСОБА_1 працівником ГРПП було висловлено вимогу пред`явити документи, на що останній відповів, що в нього вони відсутні. ОСОБА_1 у ході спілкування постійно поводив себе провокативн проявляючи явну неповагу до працівників поліції, висловлюючись (мовою оригінал (рос.)): «дядь», «ты кто такой?», «документы свои ..(ненормативна лексика)», «инспектор, .. (ненормативна лексика) себе «ты с ума сошел, инспектор» та ОСОБА_4 . Під час спілкування ОСОБА_1 неодноразово намагався залишити міс події. О 22 год 42 хв 25 сек ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager» на що ОСОБА_1 відповів відмовою, та йому було запропоновано надати документи для оформлення адміністративних матеріалів за частиною першою статті 130 КУпАП. ОСОБА_1 відмовився пред`явити документи унаслідок чого працівниками поліції було повідомлено, що відносно нього буде винесена постанова про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.

Так, у подальшому працівниками поліції було оформлено адміністративні матеріали, а під час спілкування з дівчиною ОСОБА_1 , останній підійшов до працівника ГРПП зі сторони входу до магазина «ФОРА» двічі жбурнув снігом в поліцейського, що зафіксовано на відеозаписі о 22 год 51 хв 46 сек, при цьому висловлюючись нецензурною лайкою у бік працівника поліції (мовою оригіналу (рос.)): «Ты ... (ненормативан лексика), осел», «приходи в себя, ты». О 22 год 56 хв на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 зателефонував на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» зі скаргою на працівників поліції, які нібито неправомірно його зупинили, та він не керував транспортним засобом. О 22 год 58 хв 27 сек ОСОБА_1 , спілкуючись із оператором « 102» починає шарпати працівника ГРПП за формений одяг, з метою ознайомлення з його спеціальним жетоном, при цьому висловлюючись (мовою оригіналу (рос.)): «сюда иди .. (ненормативна лексика)» на що працівник поліції відштовхнув останнього та наказав не чіпати його формений одяг, а також тримати руки при собі. О 22 год 58 хв 40 сек ОСОБА_1 продовжив висловлюватись нецензурною лайкою у бік працівника ГРПП, а саме (мовою оригіналу (рос.)): «дядя .. (ненормативна лексика) ..... шо только пришел или шо, шо ты хочешь, ты расслабся». О 23 год 00 хв ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись із протоколом про адміністративне правопорушення, на що останній розвернувся та пішов у невідомому напрямку.

В ході службового розслідування за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформаційної підсистеми «Митниця» здійснено перевірку транспортного засобу з іноземною реєстрацією, яким керував сержант поліції ОСОБА_1 , а саме «BMW» номерні знаки НОМЕР_1 та встановлено, що даний транспортний засіб був ввезений на територію України 09.06.2017 громадянином Республіки Молдова ОСОБА_5 через пункт пропуску «Сокиряни-Окниця» строком до одного року.

Комісією встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW» номерні знаки НОМЕР_1 , щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме порушено строки його тимчасового ввезення на митну територію України строком до 1 року, згідно системи ІПНП транспортний засіб ввезено 09.06.2017 Manziuc Stanislav та транспортний засіб використовувався ОСОБА_1 , який не ввозив його на митну територію України, у зв`язку із чим, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною восьмою статті 121 КУПАП.

Враховуючи частину 1 статті 276 КУпАП, місце проживання ОСОБА_1 та місце вчинення адміністративного правопорушення дисциплінарна комісія вважала за необхідне скерувати лист до згаданого підрозділу адміністративних матеріалів за частиною восьмою статті 121 КУпАП та метою оформлення стосовно ОСОБА_1 інформування митних органів.

Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було опрацьовано копії адміністративних матеріалів, оформлених працівниками СРПП ВП № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області стосовно сержанта поліції ОСОБА_1 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 275683 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , постанова про адміністративне правопорушення серії БАБ № 188888 за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 (адміністративний штраф стягнено 25.12.2023); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а саме транспортний засіб марки BMW номерні знаки НОМЕР_1 ; пояснення ОСОБА_4 ; пояснення ОСОБА_6 .

З пояснень ОСОБА_1 слідує, що він 16.12.2023 близько 23 год. 30 год. разом з дівчиною їхав додому (пр. Героїв Небесної Сотні 32/1, с. Софіївська Борщагівка, Київська обл.) котра була за кермом. За ними рухався невідомий транспортний засіб, який почав сліпити дальнім світлом фар та змусив їх зупинитись. Потім водій невідомого транспортного засобу підійшов до них та виникла суперечка. Після чого вони поїхали далі та невідомий транспортний засіб почав їх переслідувати та викликав наряд поліції. По прибуттю наряду поліції ОСОБА_1 розхвилювавшись, почав сваритись з працівниками поліції, а водій невідомого транспортного засобу повідомив працівникам поліції, що саме ОСОБА_1 керував BMW. ОСОБА_1 заперечує те, що він знаходився у стані алкогольного сп`яніння та керував BMW. Свою поведінку пояснює тим, що був схвильованим від даної ситуації.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, його характеризуючи відомості, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Дисциплінарна комісія у ході службового розслідування досліджувала обставини, що стосуються службової дисципліни працівника поліції, а не вчинення сержантом поліції ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, розгляд якого відноситься до компетенції суду.

Пом`якшуючих обставин під час визначення виду стягнення дисциплінарною комісією виявлено не було та обтяжуючою обставиною під час визначення виду стягнення встановлено вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння.

У висновку дисциплінарною комісією вказано, що 16.12.2023 о 21 год. 58 хв. за адресою: пр. Героїв Небесної Сотні, буд. 40, с. Софіївська Борщагівка, Київська обл., сержант поліції ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW, номерний знак НОМЕР_1 , щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимогу пункту 2.5 ПДР, що стало підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 275683 за частиною першою статті 130 КУпАП. Водночас сержант поліції ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції не пред`явив для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимогу пункту 2.1 «б» ПДР, що в свою чергу стало підставою для винесення відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 188888 за частиною першою статті 126 КУпАП.

Разом з цим 16.12.2023 сержант поліції ОСОБА_7 не дотримався норм професійної етики, був неввічливим, висловлювався та вчиняв дії, що принижували честь і гідність свідка події ОСОБА_8 та працівників поліції, які оформлювали стосовно сержанта поліції ОСОБА_7 адміністративні матеріали.

Крім того, недостойна поведінка сержант поліції ОСОБА_1 , що зокрема виразилась у нецензурній лайці, хапанні за однострій поліцейського, відмові на законну вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння, а також у тому, що останній намагався покинути місце події, лише підкреслює факт його грубого і безпрецедентного порушення службової дисципліни, яке ганьбить звання поліцейського.

Такі дії сержанта поліції ОСОБА_1 є несумісними зі статусом поліцейського, підривають авторитет органів Національної поліції України, що унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Про факт складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 не поінформував свого безпосереднього керівника.

Дисциплінарна комісія вважала, що причинами які призвели до вчинення дисциплінарного проступку сержантом поліції ОСОБА_1 є нехтування останнім особистою відповідальністю перед суспільством і державою та його низький рівень особистих етичних якостей.

Встановивши обставини, зібравши докази, перевіривши їх на предмет наявності чи відсутності вчинення дисциплінарного проступку, встановивши характер вчиненого проступку, наслідки, вину поліцейського, дисциплінарною комісіє зафіксовано про порушення позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, дев`ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.1 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, та відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ДПП від 30.01.2024 № 59, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, дев`ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.1 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, керуючись пунктом 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, застосовано до сержанта поліції ОСОБА_1 (0161886), поліцейського взводу № 1 роти № 5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ДПП від 16.12.2024 №255 о/с звільнено сержанта поліції ОСОБА_1 (0161886), поліцейського взводу № 1 роти № 5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 16 лютого 2024 року.

Підстава: наказ ДПП від 30.01.2024 № 59.

Позивач не погоджуючись із наказами про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення зі служби звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно, предметом спору у справі є накази ДПП від 30.01.2024 № 59 про застосування дисциплінарного стягнення та від 16.02.2024 № 255 о/с про звільнення зі служби в поліції, які підлягають перевірці судом на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначені в частиною 3 даної статті кодексу.

Застосовані судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 КАС України).

За частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Частиною першою статті 1 Закону №580-VIII, поліція центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 статті 8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону №580-VIII рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обставини, обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно частини першої статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові.

Відповідно до пункту 2 «Про затвердження Порядку складання Присяги працівника поліції» затвердженого наказом МВС України від 09.11.2015 № 1453, з прийняттям Присяги, поліцейський повинен беззаперечно дотримуватися Конституції та законів України при виконанні службових обов`язків, поважати та охороняти права і свободи людини, а також забезпечувати інтереси суспільства і держави.

Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово - дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, службова дисципліна є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

За частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію України», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1);

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Правила етичної поведінки поліцейських поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Поліцейський має дотримуватись встановлених правил поведінки як під час несення служби, так і поза її межами. При цьому перебування поліцейського поза межами служби не звільняє його від дотримання інших вимог законодавства і загальноприйнятих правил поведінки.

Відповідно, чинне законодавство встановлює підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку, та у свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, що узгоджується із правовою позицією аналогічного змісту викладеної в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 10.06.2021 у справі №420/241/20, від 27.04.2021 у справі № 160/6819/19, від 05.03.2020 у справі № 160/4878/19 та інших.

Також слід зазначити, що відповідно до постанов Верховного Суду від 29.09.2015 (справа № 21-1288а15) від 20.10.2015 (справа № 21-2103а15) від 22.09.2022 (справі № 420/4977/20) визначено, що в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників Національної поліції та власне Національна поліція, пов`язані, насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Проходження служби в поліції, зважаючи на специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

У постанові від 14.02.2019 по справі №824/1022/16-а Верховним Судом зазначено, що обов`язок дотримання службової дисципліни та присяги працівника поліції є абсолютним, що означає неухильне дотримання поліцейським вимог Конституції України та законів України незалежно від того, чи перебуває він на службі, у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності.

Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року №1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).

Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 у справі № 813/4074/16 зазначив, що зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

У висновку, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, в тому числі звільнення посади.

За змістом пункту 1 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (пункт 2 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 3 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Підставою для призначення службового розслідування є рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (пункт 4 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (пункт 6 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (пункт 10 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

За статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, не допускається, а підлягає відкладенню до його протверезіння.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є, зокрема, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно пунктів 4-6 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування. Голова дисциплінарної комісії впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.

Письмова скарга на дії осіб, які проводять службове розслідування, подається поліцейським, стосовно якого його призначено, уповноваженому керівнику. У разі визнання такої скарги обґрунтованою уповноважений керівник у межах строку, встановленого законодавством України, може прийняти рішення про виключення особи, дії якої було оскаржено, зі складу дисциплінарної комісії, а також про призначення відносно неї (у разі виявлення ознак дисциплінарного проступку) службового розслідування.

Згідно пункту 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (пункт 14 розділу V Порядку 893).

Згідно розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

У разі якщо уповноважений керівник не має права на накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на поліцейського, він затверджує висновок службового розслідування і одночасно порушує перед старшим прямим керівником, наділеним правом накладати таке стягнення, клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Зокрема згідно пунктів 3-8 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно пунктів 2-4 розділу VII Порядку №893 наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.

Враховуючи зазначене вище вбачається, що законодавство встановлює підстави для призначення службового розслідування відносно поліцейського та вимоги щодо проведення службового розслідування в разі наявності ознак чи отриманої інформації/рапорту про вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним саме дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися як в службовий та і в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Тобто, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції. Також, слід зазначити, що у відповідності до складеної присяги та відповідно до діючого законодавства дії поліцейського мають сприяти підтримці авторитету та довіри до органів поліції. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.

Також, виходячи із аналізу чинного законодавства, суд зазначає, що службове розслідування згідно положень Порядку №893 призначається наказом керівника за наявності зокрема встановлення причин та обставин вчиненого дисциплінарного проступку. Службове розслідування може проводитись у письмовому провадженні, а може у відкритих засіданнях дисциплінарної комісії, та за вказаних варіантів, поліцейський відносно якого проводиться службове розслідування має бути належним чином повідомлений про його призначення та проведення в запрошенні для надання пояснень, оскільки законодавство відповідно також закріплює право поліцейського бути присутнім в ході службового розслідування, надавати пояснення чи відмовитись від їх надання, надавати письмові документи, докази, користуватись правовою допомогою. Всі події, які відбуваються в ході службового розслідування та всі матеріали і докази, які досліджувались мають бути відображені у висновку службового розслідування, на підставі яких, дисциплінарна комісія робить свої висновки та викладає свою позицію.

Законодавство також передбачає, що поліцейський може подавати скарги на дії дисциплінарної комісії вчинені в ході проведення службового розслідування, які підлягають розгляду та вирішенню уповноваженим на розгляд скарги керівником.

Суд вважає необхідним також зазначити, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення та наказ про реалізацію останнього, мають відповідати вимогам до них згідно чинного законодавства.

Суд зауважує, що позиція дисциплінарної комісії може братись до уваги суб`єктом уповноваженого на вирішення питання про застосування виду стягнення щодо поліцейського, а може й не враховуватись, оскільки суб`єкт застосування може встановити факт відсутності доказів вчиненого поліцейським дисциплінарного проступку, відсутність підстав для застосування дисциплінарного стягнення, чи прийняти рішення про накладення іншого виду стягнення, ніж той, що вказаний комісією.

Суд зауважує, що дисциплінарна комісія у своїх висновках має зазначити, а суб`єкт застосування врахувати характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, відповідно, комісія вносить свою пропозицію щодо застосування відповідного виду дисциплінарного стягнення, а суб`єкт застосування визначити вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видати письмовий наказ про його застосування.

Згідно пункту 3 статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських.

За пунктом 1 статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Право на оскарження поліцейським наказу про застосування дисциплінарного стягнення визначено законодавством (стаття 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункт 4 розділу VII Порядку №893).

Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII).

Як встановлено судом службовим розслідуванням дисциплінарною комісією перевірено обставини можливого вчинення дисциплінарного проступку поліцейськими ОСОБА_1 стосовно якого 16.12.2023 було складно протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП серії ААД №275683 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за частиною 1 статті 126 КУпАП серії БАБ №188888, відібравши пояснення від позивача поліцейського, зібравши матеріали щодо стану алкогольного сп`яніння позивача, відеоматеріали, встановивши характер вчиненого проступку, наслідки, вину поліцейського, встановлено порушення відповідно позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, дев`ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.1 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, та відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Суд враховує також та зазначає наступне.

Відповідно до абзацу дев`ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту;

Відповідно до частини восьмої статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини п`ятої статті 25 Закону України «Про Національну поліцію України» поліція зобов`язана письмово інформувати митні органи про виявлення нецільового використання та/або передачі транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, а також про виявлення розкомплектування таких транспортних засобів.

Відповідно до частини першої та другої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Відповідності до статті 15 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах. Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Згідно пункту 2.4 (а) ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до пункту 2.1. (6) Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2, 3 та 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкції) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У відповідності до вимог пункту 2, підпункту 1 пункту 3, пункту 4, 6 та 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі- Порядок) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно з частиною другою статті 266 КУпАП, зокрема огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 резолютивної частини наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, державних установ, що належать до сфери управління Національної поліції (відповідно до компетенції): застосовувати за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов`язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп`яніння, перебування на службі в стані сп`яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності -звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до доручення УПП у місті Києві ДПП № 515вн/41/11/6/02-2022 від 28.07.2022 поліцейського взводу № 1 роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (3 обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 05.08.2022 ознайомлено з наказом Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» під особистий підпис.

Підпунктами 1, 7, 10 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 16.08.2021 № 1784, поліцейський під час несення служби зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; під час спілкування з громадянами дотримуватися правил поведінки на професійної етики; професійно виконувати свої службові обов`язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

За встановлених обставин подій 16.12.2023 судом встановлено, та як було дисциплінарною комісією відповідно та належним чином перевірено та підтверджено зібраними доказами, що поведінка та дії позивача були несумісні із етичними нормами, які висуваються до поліцейських діючим законодавством та нормативними актами Парламентської асамблеї Ради Європи. ОСОБА_1 маючи статус поліцейського в поза робочий час перебував в стані алкогольного сп`яніння за кермом автомобіля, щодо якого також було порушено обмеження згідно митного законодавства, що як наслідок призвело до складення протоколів та винесення постанов про стягнення адміністративного штрафу. Також, будучи у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 вів себе неввічливо, принижував честь та гідність посадових осіб поліцейських та свідка подій, намагався покинути місце події. Такі дії поліцейського, позивача ОСОБА_1 у даній справі, суд вважає є несумісними зі статусом поліцейського, підривають авторитет органів Національної поліції України, що унеможливлює подальше виконання ним своїх посадових обов`язків.

Доводи позивача про те що дисциплінарна комісія дійшла передчасних висновків щодо наявності обставин вчинення дисциплінарного проступку, суд вважає безпідставними оскільки матеріалами дисциплінарного провадження, які перевірені судом, зокрема відеоматеріали, спростовуються твердження про те, що позивач не перебував за кермом означеного автомобіля будучи в стані алкогольного сп`яніння.

Також слід зазначити, що у своїх поясненнях позивач не ідентифікував особу дівчину, з якою був в автомобілі, у зв`язку із чим необхідності у вжитті додаткових заходів для встановлення обставин подій у комісії не було.

При цьому слід вказати, що зібрані відеоматеріали із зовнішніх камер спостереження з місці подій для комісії були достатніми доказами на встановлення вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.

Суд вказує, що позивач не був позбавлений права відмовитись від огляду на стан алкогольного сп`яніння, та обставини подій, та як вказує позивач щодо його хвилювання на місці, останні не позбавляли його можливості спростувати виявлений стан працівниками поліції згідно його огляду. Від так стан позивача чітко зафіксовано в направленні на огляд, де зокрема вказано ознаки алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду, як і огляд автомобіля, який мав митні обмеження зафіксований працівниками поліції відповідним актом.

Суд вказує, що дисциплінарною комісією повністю враховано пояснення ОСОБА_1 та надано їм свою оцінку, яка відповідно до діючого законодавства може бути оскаржена позивачем. В свою чергу позивач не подавав скарг чи зауважень на висновок комісії.

Докази використання позивачем такого права матеріали справи не містять.

Також позивачем не надано доказів порушення дисциплінарною комісією порядку проведення службового розслідування.

Порушення дисциплінарною комісією порядку проведення службового розслідування судом не встановлено.

В свою чергу суд відмічає також, що в ході службового розслідування комісія не має розшукувати та допитувати інших учасників конфлікту, окрім службових осіб, оскільки службове розслідування проводиться в межах можливого вчиненого дисциплінарного проступку стосовно саме службової особи поліцейського, відносно його дій та, наслідки вчинення чи не вчинення таких дій. Комісією відбираються пояснення та збираються відповідні докази на виконання предмету наказу про призначення службового розслідування.

Судом встановлено, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області 16.07.2024 у справі №369/295/24 притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановою Київського апеляційного суду від 16.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/295/24 - залишено без змін.

Суд враховує постанови у справі №369/295/24 відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, як доказ на підтвердження вчинення позивачем 16.12.2023 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як встановлено судом дисциплінарна комісія у ході службового розслідування досліджувала лише обставини, що стосуються службової дисципліни працівника поліції, а не вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, розгляд якого відноситься до компетенції суду.

Суд зауважує, що згідно частин 2 та 3 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Таким чином, дисциплінарною комісією належним чином проведено службове розслідування, всебічно та об`єктивно, з урахуванням усіх обставин, зібрано докази, враховані пояснення поліцейських, свідка та позивача. Також комісією враховано характеризуючи відомості позивача, пом`якшуючих обставин не встановлено та обтяжуючими обставинами зафіксовано вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння.

У постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №160/6819/19 зазначено, що підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.

У постановах Верховного Суду від 17.07.2019 № 806/2555/17, від 06.04.2021 у справі №420/3659/19, постанові Верховного Суду від 22.07.2020 по справі №804/8515/17, постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №806/2555/17 вказано наступні правові висновки про те, що порушення працівником поліції Правил дорожнього руху, яке виразилось у перебуванні у етапі алкогольного сп`яніння, незалежно чи працівник поліції притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, ігнорував виконання вимог Дисциплінарного статуту затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337- VІІІ, Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, знехтував Присягою поліцейського, цим самим вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Згідно постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 №160/9275/18 погодився з позицією, що визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом безпосередньо начальника Департаменту патрульної поліції та зазначив, що дискреція це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що згідно із частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Зі змісту наведених норм слідує, що визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Закон не встановлює необхідність послідовного призначення стягнень від менш суворого до більш суворого.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, правил етичної поведінки, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту Національної Поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», про дорожній рух та ПДР, про корупцію, а отже своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність.

Вид застосованого дисциплінарного стягнення суд вважає пропорційним до вчиненого позивачем проступку, враховуючи обставини вчиненого поступку, характер, обтяжуючі обставини та вину позивача.

Відтак, судом не встановлено протиправності наказів Департаменту патрульної поліції м. Києва від 30.01.2024 № 59 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та від 16.02.2024 № 255 о/с «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції, останні відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України, підстави для їх скасування відсутні, у зв`язку із чим суд відмовляє в задоволенні заявлених вимог позивача.

Протилежного позивачем та/або його представником суду належними та достатніми доказами не наведено та не доведено.

Щодо заявлених вимог про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, зазначені вимоги є похідними від оскаржуваних позивачем вказаних вище наказів та враховуючи висновки суду не розглядаються.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац другий частина друга статті 77 КАС України).

Згідно частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Решта доводів не впливають на висновки суду та не підлягають наданню оцінки.

Враховуючи наслідки вирішення справи судом, підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.