КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
01 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6075/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Державний нотаріальний архів Кіровоградської області (25015, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 1г, код ЄДРПОУ 38693333)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Адвокат Стріченко Димитрій Анатолійович, діючи як представник ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного нотаріального архіву Кіровоградської області, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державного нотаріального архіву Кіровоградської області щодо ненадання відповіді на адвокатський запит вих.11/5-1 від 11.05.2026 року та ухилення від розгляду звернення ОСОБА_2 про надання належним чином засвідченої копії договору дарування від 27.02.1995 року №4-423/, посвідченого Першою Кіровоградською державною нотаріальною конторою;
- зобов`язати Державний нотаріальний архів Кіровоградської області протягом визначеного судом строку надати належним чином засвідчену копію договору дарування від 27.02.1995 року №4-423/, посвідченого Першою Кіровоградською державною нотаріальною конторою, а за відсутності такого документа в архіві - надати обґрунтовану письмову відповідь по суті звернення із зазначенням підстав неможливості його видачі.
Частинами 1, 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 4 КАС України:
2) публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;
7) суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
8) позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;
9) відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з частиною 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Цей спір виник у зв`язку з тим, що у травні 2026 року адвокат Стріченко Д.А., діючи як представник громадянина ОСОБА_2 за договором про надання правової допомоги від 03.04.2026 року, звернувся до Державного нотаріального архіву Кіровоградської області із адвокатським запитом №11/5-1 від 11.05.2026 року, у якому просив надати належним чином засвідчену копію договору дарування від 27.02.1995 року №4-423/, посвідченого Першою Кіровоградською державною нотаріальною конторою. Цей запит адвокат 12.05.2026 року направив на електронну пошту Державного нотаріального архіву Кіровоградської області. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адвокат Стріченко Д.А. уклав із ОСОБА_1 (донькою ОСОБА_2 ) договір про надання правової допомоги від 25.08.2026 року та 26.08.2026 року звернувся до суду з цим позовом. Стверджує, що для доведення належності права власності ОСОБА_2 та його правонаступників на частину житлового будинку необхідно отримати копію договору дарування, який зберігається у Державному нотаріальному архіві Кіровоградської області. Бездіяльність відповідача щодо ненадання відповідачем відповіді на адвокатський запит порушує право позивачки (через належним чином уповноваженого представника) на отримання інформації, необхідної для захисту спадкових прав. Адвокат стверджує, що Державний нотаріальний архів Кіровоградської області як державна установа є суб`єктом владних повноважень, а позовну заяву слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Статтею 23 Закону України "Про нотаріат" (Державні нотаріальні архіви) передбачено, що в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі засновуються державні нотаріальні архіви, які є складовою частиною Національного архівного фонду і здійснюють тимчасове (до 75 років) зберігання нотаріальних документів.
Питання організації діяльності та компетенція державного нотаріального архіву визначаються положенням про нього, що затверджується Міністерством юстиції України.
Державний нотаріальний архів очолює завідуючий, який призначається на посаду і звільняється з неї відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
Мережа і штати державних нотаріальних архівів затверджуються в порядку, передбаченому для державних нотаріальних контор.
Державний нотаріальний архів є юридичною особою і має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
Згідно зі статтею 35 Закону України "Про нотаріат" (Нотаріальні дії, що вчиняються в державних нотаріальних архівах) державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються в справах цих архівів.
Статтею 50 Закону України "Про нотаріат" (Оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні) передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Наказом Міністерства юстиції України від 18.05.2009 року №870/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.05.2009 року за №443/16459, затверджене Положення про державний нотаріальний архів, яке містить такі норми:
1. Відповідно до статті 23 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон) державні нотаріальні архіви (далі - архів) засновуються в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі для тривалого (до 75 років) централізованого зберігання та використання відомостей, що містяться в них, передачі документів до відповідного державного архіву, надання методичної та практичної допомоги державним нотаріальним конторам, приватним нотаріусам, органам місцевого самоврядування, посадові особи яких вчиняють нотаріальні дії та дії, прирівнювані до нотаріально посвідчених (далі - фондоутворювачі), з питань організації роботи з документами.
9. Основними завданнями архіву є:
комплектування документами, склад яких передбачено цим Положенням;
забезпечення збереження та використання відомостей, що містяться в документах, які знаходяться на зберіганні;
створення і вдосконалення довідкового апарату до документів;
здійснення контролю за зберіганням документів та обліково-довідкового апарату до документів, які зберігаються у фондоутворювачів;
підготовка та своєчасна передача документів, внесених до Національного архівного фонду (далі - НАФ) на зберігання, до відповідного державного архіву з додержанням вимог, передбачених нормативно-правовими актами Укрдержархіву.
10. Архів відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі основні функції:
приймає від фондоутворювачів на зберігання документи нотаріального діловодства, сформовані відповідно до вимог, встановлених Законом, Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року N 3253/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за N 1318/18613 (далі - Правила), крім документів, переданих / переміщених в умовах воєнного стану;
приймає на зберігання заповіти, що надійшли від посадових осіб, зазначених у статті 40 Закону;
приймає на зберігання заповіти та довіреності, посвідчені особами, які в умовах воєнного стану відповідно до законодавства мають право їх посвідчувати, що надійшли від державної нотаріальної контори / приватного нотаріуса;
приймає на зберігання документи нотаріального діловодства та архіву державної нотаріальної контори, переміщені в умовах воєнного стану відповідно до Порядку переміщення документів нотаріального діловодства та архіву державної нотаріальної контори в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17 жовтня 2024 року N 2994/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2024 року за N 1574/42919;
приймає на зберігання справи нотаріальних документів постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання, закінчені у діловодстві документи довідкового та облікового характеру приватного нотаріуса, передані ним відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 11 лютого 2025 року N 356/5 "Деякі питання організації нотаріальної діяльності та ведення нотаріального діловодства приватних нотаріусів в умовах воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2025 року за N 212/43618;
приймає на тимчасове зберігання документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса, переміщені приватним нотаріусом в умовах воєнного стану відповідно до Порядку тимчасового переміщення документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 лютого 2025 року N 356/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2025 року за N 212/43618;
погоджує описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання та розглядає акти про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, які подаються на погодження експертної комісії відповідного територіального органу Міністерства юстиції;
організовує та здійснює зберігання документів, створює систему облікових документів архіву;
перевіряє наявність і стан справ постійного зберігання, що зберігаються в архіві;
проводить заходи щодо забезпечення режиму секретності;
створює та вдосконалює довідковий апарат до архівних документів, що зберігаються в архіві;
створює та організовує зберігання страхового фонду;
виявляє унікальні документи;
проводить експертизу цінності документів, що знаходяться в архіві, та надає методичну допомогу експертній комісії, створеній при відповідному територіальному органу Міністерства юстиції, фондоутворювачам у проведенні експертизи цінності документів;
складає списки фондоутворювачів, які передають документи до архіву, приймає ці документи на зберігання після закінчення строків їх тимчасового зберігання у фондоутворювачів;
складає графіки приймання від фондоутворювачів документів на зберігання;
інформує територіальний орган Міністерства юстиції про стан роботи з документами та вносить пропозиції щодо її поліпшення;
здійснює підготовку документів НАФ та у встановленому порядку своєчасно передає документи, що знаходяться в архіві, і довідковий апарат до них на постійне зберігання до відповідного архіву з додержанням вимог нормативно-правових актів Укрдержархіву;
на договірних засадах здійснює науково-технічне опрацювання документів і справ, надає методичну і практичну допомогу з питань архівної справи та діловодства, надає інформаційні послуги відповідно до переліку та розмірів плати, встановлених Міністерством юстиції;
веде прийом громадян з питань, що входять до компетенції архіву;
веде встановлену статистичну і бухгалтерську звітність;
бере участь у проведенні перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів та виконання ними правил ведення нотаріального діловодства;
здійснює внесення відомостей до Спадкового реєстру про заповіти, які надійшли на зберігання до архіву, веде алфавітні книги обліку заповітів;
видає дублікати документів, що зберігаються в архіві: за письмовою заявою фізичних та юридичних осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, їх спадкоємців, правонаступників; за письмовою заявою виконавця заповіту; на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу; дублікат іпотечного договору - в тому числі за письмовою заявою іпотекодержателя за іпотечним договором, його спадкоємців, правонаступників;
у випадках, передбачених законодавством, вносить відповідні відомості до Єдиних та Державних реєстрів;
засвідчує вірність копій (фотокопій) і виписок з документів, які знаходяться на зберіганні в архіві, проставляє службові відмітки про скасування заповітів, довіреностей, зняття заборон відчуження нерухомого майна, розірвання (припинення дії) договорів довічного утримання, ренти, спадкових та інших договорів тощо;
видає архівні довідки про наявність у документах архіву відомостей, що стосуються предмета запиту, із зазначенням пошукових даних документів на запити юридичних та фізичних осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії;
видає довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що знаходяться на зберіганні в архіві, фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії;
видає довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, державного та приватного виконавців, на письмовий запит Національного агентства з питань запобігання корупції, на обґрунтовану письмову вимогу Антимонопольного комітету України, його територіального відділення з додержанням вимог статей 8, 81 Закону.
Фактично у позові адвокат вимагає від відповідача видати позивачці копію (дублікат) нотаріально посвідченого правочину - договору дарування, стороною у якому був її батько ОСОБА_2 . Як стверджує адвокат, Державний нотаріальний архів Кіровоградської області прийняв цей документ на зберігання від Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори та повинен видати його засвідчену копію на адвокатський запит №11/5-1 від 11.05.2026 року, поданий в інтересах ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що питання доступу до нотаріального документа, його копії або дубліката регулюється спеціальними нормами законодавства про нотаріат і залежить, зокрема, від статусу особи, яка звертається, її правового інтересу та наявності передбачених законом повноважень. Законодавець, визначаючи порядок вчинення нотаріальних дій та наслідки відмови у їх вчиненні, одночасно встановив механізм захисту прав та інтересів осіб, яких стосується відповідна нотаріальна дія.
Відповідно до статей 34, 53 Закону України "Про нотаріат" видача дубліката нотаріально посвідченого документа є нотаріальною дією. Так, у разі втрати документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат втраченого або зіпсованого документа. Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані за письмовою заявою правонаступників або спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія. Відповідно до статті 35 Закону України "Про нотаріат" державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати документів, які зберігаються в справах цих архівів.
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про нотаріат" відмова у вчиненні нотаріальної дії може бути оскаржена до суду. Право на звернення до суду з позовом про незаконність нотаріальної дії чи відмови в її вчиненні мають заінтересовані особи (фізичні та юридичні), щодо яких були вчинені нотаріальні дії, або які одержали відмову в їх вчиненні, тобто безпосередньо брали участь у нотаріальному процесі. (див. постанову Верховного Суду від 01.06.2026 року у справі №295/1227/25). Право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб. У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року в справі № 438/610/14-ц).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Частиною 1 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Верховний Суд у постанові від 17.07.2026 року у справі №320/30984/25 вказав, що спеціальною нормою закону (статтею 212-3 КУпАП) встановлено спосіб захисту права адвоката на отримання інформації на адвокатський запит, а спори адвокатів щодо ненадання відповіді на адвокатський запит не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Тобто, якщо йдеться про порушення встановленого законом права адвоката на отримання відповіді на адвокатський запит, адвокат може звернутися до відповідної ради адвокатів із заявою про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП. Якщо ж ненадання інформації порушує права чи інтереси особи, якій адвокат надає правничу допомогу, оскаржувати відповідну бездіяльність адвокат може в інтересах клієнта.
Право на отримання інформації за адвокатським запитом пов`язане з конкретними правовідносинами між адвокатом, його клієнтом та адресатом запиту.
Право на інформацію належить до особистих немайнових прав фізичної особи і такі права не входять до складу спадщини, оскільки нерозривно пов`язані з особою спадкодавця (статті 302, 1219 ЦК України).
Клієнт ОСОБА_2 , в інтересах якого адвокат Стріченко Д.А. направив до Державного нотаріального архіву Кіровоградської області адвокатський запит №11/5-1 від 11.05.2026 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тож позивачка ОСОБА_1 не набула правонаступництва щодо особистого права ОСОБА_2 на отримання відповіді на адвокатський запит і не має права оскаржувати бездіяльність відповідача як державної установи щодо ненадання відповіді на цей адвокатський запит.
Це не позбавляє ОСОБА_1 права самостійно звернутися до нотаріального архіву як спадкоємицю та, у разі відмови - оскаржити таку відмову у відповідному судовому порядку.
У матеріалах позовної заяви відсутні докази, які підтверджують виникнення спору між ОСОБА_1 та Державним нотаріальним архівом Кіровоградської області. З будь-якими зверненнями, заявами, запитами позивачка особисто чи через уповноваженого представника до відповідача не зверталася.
Державний нотаріальний архів Кіровоградської області не здійснював щодо ОСОБА_1 публічно-владних управлінських функцій та не приймав щодо неї рішень, не вчиняв дій і не допускав бездіяльності у правовідносинах, пов`язаних із здійсненням нотаріальної діяльності, публічного управління або наданням адміністративних послуг.
Оскільки звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом зумовлене необхідністю захисту її спадкових та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, тому позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
У Х В А Л И Л А:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Роз`яснити позивачці, що спори щодо захисту спадкових прав та щодо оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії віднесені до юрисдикції цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ