МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 р. № 400/2252/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Державної установи "Центр пробації", вул. Юрія Іллєнка, 81,м. Київ,04050,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулась з позовною заявою до Державної установи "Центр пробації" (далі по тексту - Відповідач), у якій просить:
- визнати протиправними дії щодо не нарахуванні та виплати в повному обсязі додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022року, починаючи з 24.02.2022 року по 10.10.2022 року;
- зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 07.07.2022, в розмірі 30000,00 гривень щомісячно, а за період з 08.07.2022 по 10.10.2022 в розмірі 30000,00 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з виплатою компенсації податку ПДФО відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , яка проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі мала право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022року, починаючи з 24.02.2022 року по 10.10.2022 року.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову і серед іншого зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування питань, пов`язаних із військовополоненими в особливий період» прийнятим 24.03.2022 було внесено зміни, зокрема в статтю 12 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», в якій зазначено, що воєнізовані формування - підрозділи, які відповідно до закону діють у складі органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, призначені для їх охорони та запобігання і припинення дій, що дезорганізують роботу виправних установ. Під час дії воєнного стану в Україні воєнізовані формування можуть брати участь у відсічі збройної агресії проти України та охороні органів виконання покарань. Спільно із Збройними Силами України, органами військового управління, з`єднаннями та іншими підпорядкованими складовими сил оборони держави воєнізовані формування можуть брати участь в охороні та переміщенні військовополонених, захоплених внаслідок ведення воєнних (бойових) дій у зв`язку з відсіччю збройної агресії проти України.
Отже, Уряд, включаючи у Постанову № 168 право на отримання додаткової винагороди особами рядового і начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби, одночасно мав на меті покращення матеріального стану осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які беруть участь у відсічі збройної агресії проти України та охороні органів виконання покарань.
Позивач не брала безпосередню участь у бойових діях, не забезпечувала здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії. Сам факт проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби в установах, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" не є достатнім для виплати вказаної додаткової винагороди, оскільки зазначені суми є додатковою виплатою, що потребує виконання додаткових умов. Відповідач зауважує, що жодного наказу директора Центру пробації про залучення Позивача для захисту безпеки населення та інтересів держави України на території її проходження служби в уповноваженому органі пробації на час воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», не видавалось.
Оскільки, Позивач не залучалась до виконання завдань, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не несла службу у розумінні нормативно-правових актів, зазначених вище, а виконувала лише свої службові обов`язки, пов`язані з реалізацією завдань та функцій пробації відповідно до посадової інструкції, Положення про Подільський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області та Колективного договору (додаються), тому вважаємо, що правові підстави для виплати Позивачу додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168 відсутні.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Судом встановлено, що у спірний період позивач проходила службу в Державній установі «Центр пробації».
Відповідно до наказу Державної установи «Центр пробації» від 10.10.2022 № 495/К майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника Миколаївського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області, звільнено зі служби, відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) 10.10.2022.
13.02.2026 р. Позивач звернулась до відповідача із заявою, щодо нарахування та виплати мені додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022року.
Листом від 02.03.2026 відповідачем відмовлено у такій виплаті у зв`язку з відсутністю підстав.
Вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у повному розмірі, а саме за період з 24.02.2022 по 07.07.2022, в розмірі 30000,00 гривень щомісячно, а за період з 08.07.2022 по 10.10.2022 в розмірі 30000,00 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, остання звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Згідно з частиною першою статті 11 Кримінально-виконавчого кодексу України органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, його територіальні органи управління, уповноважені органи з питань пробації.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Пунктом 4 статті 2 Закону України «Про пробацію» встановлено, що орган пробації центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 655-р «Про утворення державної установи «Центр пробації» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства юстиції України про утворення з 1 січня 2018 р. державної установи «Центр пробації».
Державна установа «Центр пробації» є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належать до сфери управління Мін`юсту (абзац перший пункту 1 Положення про державну установу «Центр пробації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2020 № 4242/5).
Таким чином, Державна установа «Центр пробації» входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України як установа, створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації.
Згідно з пунктами 1 і 2 Типового положення про уповноважений орган з питань пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2017 № 2649/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2017 за № 1030/30898, уповноважений орган з питань пробації (далі орган пробації) є органом виконання покарань, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та пробації.
Орган пробації безпосередньо підпорядковується Державній установі «Центр пробації» (далі Центр пробації) та є відокремленим підрозділом без права юридичної особи.
Відповідно до абзаців першого і другого пункту 6 Положення про державну установу «Центр пробації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2020 № 4242/5, у структурі Центру пробації функціонують відокремлені структурні підрозділи (далі Філії) до складу яких входять уповноважені органи з питань пробації.
Філії не є юридичними особами та здійснюють частину делегованих функцій Центру пробації відповідно до мети (цілей), завдань та функцій.
Отже, Центральний районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області є уповноваженим органом з питань пробації, що входить до складу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області.
Згідно з абзацом першим пункту 7 Положення про державну установу «Центр пробації» до складу Центру пробації входять працівники, як працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально-виконавчої служби України.
Пунктом 5 статті 2 Закону України «Про пробацію» встановлено, що персонал органу пробації працівники, які відповідно до повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, виконують завдання пробації.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про пробацію» права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом.
Суд встановив, що позивачка з 26.06.2011 по 10.10.2022 проходила службу в Державно-кримінально-виконавчій службі України, що підтверджується записами №№ 1 і 24 трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 01.07.2018.
У преамбулі наказу Державної установи «Центр пробації» від 10.10.2022 № 495/к «Про особовий склад», відповідно до якого позивачку з 10.10.2022 звільнено з посади начальника Миколаївського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області, підставою його видання вказано Закон України «Про Національну поліцію» та наказ Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України».
З наведеного слідує, що у період з 26.06.2011 по 10.10.2022 позивачка проходила службу на посадах рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.
Згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною п`ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі державні органи).
Згідно з пунктом 3 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829 (далі Порядок № 925/5), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Пунктом 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, доповнивши абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,».
Згідно з пунктом 2 вищевказаної постанови вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, законодавством встановлено з 24.02.2022 на період дії воєнного стану для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби виплачується такий щомісячний додатковий вид грошового забезпечення, як додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168.
Відповідно до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р, Програма «єПідтримка» поширюється на Миколаївську область.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка набрала чинності 08.07.2022, внесено зміни до абзацу першого Постанови № 168, зокрема:
слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
Згідно з Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789 (у всіх редакціях) (втратив чинність 27.12.2022) Миколаївська міська територіальна громада відносилась до громад, що розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Відповідно до підпункту 2.6 пункту 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, Миколаївська міська територіальна громада з 26.02.2022 по 11.11.2022 відносилась до громад, на території яких велися активні бойові дії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка набрала чинності 18.10.2022, внесено зміни до абзацу першого Постанови № 168, а саме:
слова «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні),» та «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)» виключено;
доповнено абзац реченням такого змісту: «Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.».
Відтак на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, у тому числі уповноваженого органу з питань пробації, які несли службу в органах і установах зазначеної Служби, зокрема Державної установи «Центр пробації», що розташовувались на території Миколаївської міської територіальної громади Миколаївської області, повинна була виплачуватись додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення:
з 24.02.2022 по 07.07.2022 за несення служби в органах і установах, що розташовані в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка»;
з 08.07.2022 по 10.10.2022 за несення служби в органах і установах в межах територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Особливості виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, встановлені Порядком і умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2022 № 5251/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2022 за № 1470/38806, який набрав чинності 09.12.2022.
Таким чином, до 09.12.2022 (у період дії спірних правовідносин) особливості виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, не були встановлені.
У зв`язку з цим виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, з 24.02.2022 по 09.12.2022 повинна була здійснюватись у загальному порядку та умовах, встановлених для виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, у тому числі, відповідного персоналу органу пробації.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 925/5 встановлено, що виплата грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється за місцем їх служби в межах асигнувань, затверджених кошторисом відповідного органу або установи на грошове забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості, інтенсивності та умов проходження служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання особи рядового чи начальницького складу (пункт 6 Порядку № 925/5).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.
Таким чином, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме щомісячні його види, виплачуються пропорційно відпрацьованому часу.
Оскільки додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, відноситься до щомісячних видів грошового забезпечення, тому вона також підлягає виплаті пропорційно відпрацьованому відповідною особою часу в порядку, встановленому пунктом 8 Порядку № 925/5, а саме: розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць (30000,00 грн), на кількість календарних днів цього місяця.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що зміст внесених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом грошове забезпечення виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Тому вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивачки на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції.
З огляду на вищезазначене суд відхилив твердження позивачки про те, що відповідач повинен був виплатити їй додаткову винагороду, встановлену Постановою № 168, у розмірі 30000,00 грн щомісячно незалежно від відпрацьованого нею часу, оскільки ця допомога підлягає виплаті пропорційно до кількості відпрацьованих нею календарних днів у місяці.
Вказані вище висновки щодо правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 160/12981/22, від 25.07.2024 у справі №400/1895/23, від 21.03.2024 у справі № 160/12980/22, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій щодо не нарахуванні та виплати в повному обсязі додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022року, починаючи з 24.02.2022 року по 10.10.2022 року та зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 07.07.2022, в розмірі 30000,00 гривень щомісячно, а за період з 08.07.2022 по 10.10.2022 в розмірі 30000,00 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.
Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, суд зазначає наступне.
Відповідно до підп.164.2.1 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу України (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (із подальшими змінами) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 2 Порядку грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання нарахування та виплата додаткової винагороди позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22 та від 27 вересня 2023 року у справі № 420/23176/21.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо не нарахуванні та виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року, починаючи з 24.02.2022 року по 10.10.2022 року.
3. Зобов`язати Державну установу «Центр пробації» (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 41847154) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 07.07.2022, в розмірі 30000,00 гривень щомісячно, а за період з 08.07.2022 по 10.10.2022 в розмірі 30000,00 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з виплатою компенсації податку ПДФО відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 08.09.2026.
Суддя Н. В. Лісовська