Справа № 152/397/26
Провадження № 22-ц/801/1764/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаровський І. В.
Доповідач:Голота Л. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року Справа № 152/397/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач),
суддів Оніщука В.В., Сала Т.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження справу № 152/397/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 6.05.2026, ухвалене у складі судді Войнаровського І.В. в приміщенні суду в м. Шаргород, -
в с т а н о в и в :
17.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із позовом в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 12293-07/2023 від 8.07.2023 в загальному розмірі 29009,4 грн та судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 8.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі - ТОВ «Аванс Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 12293-07/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 7000 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором. ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.
12.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу № 12122023, відповідно до якого у відповідності до статті 512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Аванс Кредит» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 12293-07/2023 від 8.07.2023.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 29009,4 грн, а саме : заборгованість за тілом кредиту 7000 грн; заборгованість за процентами 22009,4 грн.
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 6.05.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним № 12293-07/2023 від 8.07.2023 у розмірі 29009 грн 40 коп, з них: 7000 грн тіло кредиту та 22009,40 грн проценти за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 грн та понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду, представником ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,подано апеляційну скаргу (вх. № 7324/26-вх від 6.06.2026), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог; стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір в розмірі 3993,60 грн.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що : (1) у справі відсутні документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_3 як адвоката та наявності трудових відносин з АО «Апологет»; повноваження ОСОБА_3 на підписання позовної заяви у справі відсутні; (2) позовні вимоги визнаються відповідачем частково в частині заборгованості по тілу кредиту в сумі 7000 грн; (3) судом першої інстанції не взято до уваги положення пункту 6-2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого під час врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія, фізичні та юридичні особи, залучені на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією до безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, додатково зобов`язані дотримуватися таких вимог щодо етичної поведінки: 1) не взаємодіяти за власною ініціативою із споживачем, який у передбачений цим пунктом спосіб повідомив про свою належність до захищеної категорії або щодо належності якого до захищеної категорії у передбачений цим пунктом спосіб повідомили близькі особи такого споживача, його представники, спадкоємці, поручителі, майнові поручителі або треті особи, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію. ОСОБА_1 має статус інваліда ІІ групи, учасника бойових дій та ветерана війни, а отже, виходячи зі змісту частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» немає підстав для нарахування та стягнення процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій.
17.08.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 10828/26-вх) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Представником Бурцевою А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 6.05.2026 у справі з ціною позову (29009,40), що є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (99840 грн).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17.08.2026 призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні Вінницького апеляційного суду, зала № 2, за адресою: м. Вінниця вул. Соборна, 6, який у відповідності до норм статей 368, 369 ЦПК України постановлено здійснити без повідомлення учасників справи не раніше як через п`ятнадцять днів, але протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
У справі встановлено наступні обставини.
8.07.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 12293-07/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 7000 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором. Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису 0300 /а. с. 11-15/. Також між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 підписано додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 12293-07/2023 від 8.07.2023 /а. с. 16-17/.
ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, що підтверджується листом вих № 3466_2506301140011 від 30.06.2025 ТОВ «Аванс Кредит» про перерахунок 8.07.2023 19:30:03 на суму 7000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 260439043, призначення платежу: зачислення 7000 грн на картку НОМЕР_1 /а. с. 19/.
Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 3.04.2026№ 20.1.0.0.0/7-260331/62773-БТ повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 на яку було зараховано кошти в сумі 7000 грн в період з 8.07.2023-8.07.2023 /а. с. 54/.
12.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу № 12122023, відповідно до якого у відповідності до статті 512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Аванс Кредит» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 12293-07/2023 від 8.07.2023 /а. с. 22 - 27/.
На аркушах справи 27 зворотна сторона - 28 містяться копія витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 12122023 від 12.12.2023; копія акта приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 12.12.2023 до договору факторингу № 12122023 від 12.12.2023; платіжна інструкція від 12.12.2023 про здійснення оплати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ТОВ «Аванс Кредит» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 12122023 від 12.12.2023.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 12293-07/2023 від 8.07.2023 станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 29009,4 грн, а саме : заборгованість за тілом кредиту 7000 грн; заборгованість за процентами 22009,4 грн /а. с. 19 зворотна сторона - 20/.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, відтак наявні правові підстави для їх задоволення.
Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 22009,40 грн по процентам за користування кредитом зроблено за неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.
В апеляційній скарзі не оспорюється доведеність укладення договору про надання фінансового кредиту № 12293-07/2023 від 8.07.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , а також відступлення права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 12293-07/2023 від 8.07.2023, укладеного між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , на підставі договору факторингу № 12122023 від 12.12.2023, укладеного між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал»,а тому апеляційним судом не перевіряється відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України.
Щодо доведеності розміру заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 12293-07/2023 від 8.07.2023, апеляційний суд зазначає наступне.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9.01.2020 у справі № 643/5521/19 зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
8.07.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 12293-07/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 7000 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором. Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису 0300 /а. с. 11-15/.
Умовами договору передбачено наступне: тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту : на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 8.07.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 1.07.2024. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору (п. 1.3, 1.4, 1.4.1).
Також між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 підписано додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 12293-07/2023 від 8.07.2023 /а. с. 16-17/.
У постанові від 30.09.2020 по справі № 559/1605/18 Верховний Суд зазначив, що тлумачення статті 627 ЦК України свідчить, що за загальним правилом обсяг договірної відповідальності регулюється в ЦК України нормами, які мають диспозитивний характер. Тобто, сторони при укладенні конкретного виду договору можуть регулювати їх самостійно.
Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена статтями 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили строк кредитування, а також передбачили право кредитора нарахувати проценти у визначеному договором розмірі.
При цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 12293-07/2023 від 8.07.2023 станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 29009,4 грн, а саме : заборгованість за тілом кредиту 7000 грн; заборгованість за процентами 22009,4 грн (за період з 8.07.2023 по 12.12.2023) (розрахунок 7000 х 1,99 % = 139,3 х 158 (кількість днів прострочення) = 22009,40 грн) /а. с. 19 зворотна сторона - 20/.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (статтю 8 було доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023).
Згідно пункту 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» № 3498-IX, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон набрав чинності 24.12.2023.
Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023.
У позовній заяві та відповідно до розрахунку заборгованості позивач просив стягнути проценти за період з 8.07.2023 по 12.12.2023, тобто розмір денної процентної ставки не порушує положення Закон України № 3498-ІХ, який набув чинності 24.12.2023.
Разом з тим, апеляційний суд вважає такими, що заслуговують на увагу аргументи апеляційної скарги про звільнення відповідача, як військовослужбовця від сплати процентів (за період з 8.07.2023 по 12.12.2023).
Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Цей припис Закону є самостійною нормою і дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення (Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 по справі № 522/12270/15-ц та від 11.12.2019 по справі № 521/7927/16-ц).
У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі № 199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 по справі № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною (Аналогічна позиція викладена в постанові КЦС ВС від 4.09.2024 у справі № 426/4264/19).
На підтвердження статусу військовослужбовця представником відповідача надано суду копію посвідчення ветерана; копію довідки-характеристики від 27.04.2026 № 80; копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 21.03.2024 № 542 у період з 23.11.2022 по 25.12.2023.
Ці докази були надані представником відповідача також в суді першої інстанції /а. с. 65-67/, однак їм не надана оцінка в рішенні суду.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, та який триває і наразі.
Вінницький апеляційний суд зазначає, що відповідачем доведено ту обставину, що ОСОБА_1 (в період здійснення нарахування процентів (за період з 8.07.2023 по 12.12.2023) за договором про надання фінансового кредиту № 12293-07/2023 від 8.07.2023) відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 21.03.2024 № 542, виданої військовою частиною НОМЕР_3 від 21.03.2024 № 542, дійсно в період з 23.11.2022 по 25.12.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населених пунктах с. Курдюмівка, с. Озарянівка, с. Кліщіївка Донецької області.
Колегія суддів враховує, що стаття 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» визначає порядок подання документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги саме банку, однак зважаючи, що позивачем не доведено досудовий порядок вирішення спору та наявності у відповідача можливості подати позивачу даний перелік документів до подання позову, приходить висновку про можливість застосування даної норми при розгляді справи судом.
Таким чином, у період укладення та виконання умов договору, відповідач мав статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширюються пільги, передбачені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до відповідача не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом, чого судом першої інстанції враховано не було.
Враховуючи вищенаведене та приписи законодавства, колегія суддів вважає, що та обставина, що позивач не знав і нараховував заборгованість включно зі всіма складовими, не спростовують права відповідача, як військовослужбовця, на гарантоване законом надання йому відповідних пільг.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, а тому рішення суду в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині (в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 12293-07/2023 від 8.07.2023 у розмірі 7000 грн тіло кредиту) рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 6.05.2026 слід залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги про те, що повноваження ОСОБА_3 на підписання позовної заяви у справі не підтверджені, адже документи, які підтверджують повноваження Усенко М.І. як адвоката та наявності трудових відносин з АО «Апологет» суду не надано, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки на підтвердження повноважень на подання позовної заяви представником ОСОБА_3 подано копію ордеру серії ВС № 1381377 від 2.07.2025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору про надання правничої допомоги у судах загальної юрисдикції уповноважує адвоката Усенко М,І. бути представником. Договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються /а.с. 33/; також надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 1.07.2025 /а. с. 31 зворотна сторона/.
Згідно з частиною першою, другою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Таким чином, у справі містяться докази на підтвердження повноважень представника Усенко М.І. на підписання позовної заяви у справі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (частина десята статті 141 ЦПК України).
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн /а. с. 1/.
Також в позовній заяві позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн /а.с. 5 зворотна сторона/.
При поданні апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір в розмірі 3993,60 грн.
Ураховуючи те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, скасуванню підлягає рішення місцевого суду також в частині розподілу судових витрат.
Здійснюючи розподіл судових витрат, враховуючи положення частини десятої статті 141 ЦПК України, колегія суддів вважає, що стягненню з позивача на користь відповідача підлягають судові витрати пропорційно задоволеній частині вимоги, що становить 457,10 грн
(7000 (задоволена частина позовних вимог) х 100 : 29009,4 (ціна позову) = 24,13 %;
2662,40+8000 = 10662,40 (судові витрати позивача) х 24,13 % = 2572,84 грн;
3993,60 (судові витрати відповідача) х 75,87 % = 3029,94;
3029,94 (судові витрати відповідача пропорційно задоволеним вимогам) - 2572,84 (судові витрати позивача пропорційно задоволеним вимогам) = 457,10 грн).
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 6.05.2026 у частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 12293-07/2023 від 8.07.2023 у розмірі 22009 гривень 40 копійок проценти за користування кредитом, а також в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 12293-07/2023 від 8.07.2023 у розмірі 22009 гривень 40 копійок проценти за користування кредитом (за період з 8.07.2023 по 12.12.2023) - відмовити.
В іншій частині (стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 12293-07/2023 від 8.07.2023 у розмірі 7000 грн тіло кредиту) рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 6.05.2026 залишити без змін.
Поновити (в нескасованій частині) дію рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 6.05.2026 у даній справі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, п. і. 79029) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 457 (чотириста п`ятдесят сім) гривень 10 (десять) копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: В. В. Оніщук
Т. Б. Сало