Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
08 вересня 2026 року № 520/17347/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_2 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини зазначені у абзаці 13 пункту 3 частини 12 статті 26 даного Закону.
2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини зазначені у абзаці 13 пункту 3 частини 12 статті 26 даного Закону за результатами розгляду поданого ним рапорту від 09.05.2026.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підлягає звільненню із військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ через сімейні обставини, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за членом сім`ї першого ступеня споріднення своєю матір`ю - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
Позивач подав рапорт про звільнення з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини зазначені у абзаці 13 пункту 3 частини 12 статті 26 даного Закону, проте за результатами розгляду даного рапорту йому було відмовлено у звільненні з військової служби.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник Військової частини НОМЕР_2 подав до суду відзив, в якому зазначив, що до поданого позивачем рапорту додано Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 від 30.03.2026, затверджений ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким встановлено наявність родичів ІІ ступеня споріднення - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому не наведено жодних об`єктивних та непереборних обставин, що заважали б онуку повернутись в Україну та здійснювати догляд за ОСОБА_2 (матір`ю позивача) - онук не має заборон щодо перетину кордону, не є громадянином іншої держави. За даних обставин Позивачу було відмовлено у звільненні з військової служби. Тому представник відповідача просить суд відмовити задоволенні позовних вимог.
Представник Позивача подав відповідь на відзив, в якому просив позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою № 1655 від 17.02.2026, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , про що в книзі реєстрації актів про народження 27.08.1973 зроблено запис № 1233.(а.с.33)
Мати Позивача- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно довідки МСЕК сер. 2-18 АЖ №109709 вона є особою з інвалідністю ІІ (другої) групи (безстроково) та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується висновком МОЗ форма №080-4/о від 31.01.2026 (безстроково), медичним висновком Лікарсько-консультативної комісії № 41 від 31.01.2026, виданого КНП «ЦЕНТР СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ № 1» Харківської міської ради (безстроково).(а.с.36-40)
Позивач зареєстрований та постійно проживав разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 що підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданих Безлюдівською селищною радою № 125 від 23.02.2026, довідкою про реєстрацію місця проживання Позивача № 127 від 17.03.2020, виданої Безлюдівською селищною радою.(а.с.41-42)
Згідно даних Акту перевірки сімейного стану військовослужбовця, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.03.2026 (надалі-Акт) виявлено, що ОСОБА_2 має родичів першого та другого ступенів споріднення:
- син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проходить військову службу і являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , та може здійснювати постійний догляд за свєю матір`ю - ОСОБА_2 ;
- чоловік ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 17.05.2006 року;
- онук ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_6 від 01.09.1998);
- онук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_7 від 15.11.2012)- неповнолітній;
- онука ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_8 від 15.11.2012)- неповнолітня;
Відповідно до зазначеного Акту установлено комісією та підтверджено факт про необхідність здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .
У зв`язку із необхідністю здійснювати постійний сторонній догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, Позивач звернувся до Командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом щодо звільнення з військової служби відповідно до пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII (далі - Закон України №2232-XII) (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме згідно абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Листом № 1886/вихЗВГ/278 від 16.06.2026 командування військової частини НОМЕР_2 надало відмову у задоволенні рапорту на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що відповідно до поданого Позивачем рапорту додано Акт обстеження сімейного стану від 30.03.2026, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якого встановлено наявність сина Позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є родичем ІІ ступеня спорідненості по відношенню до ОСОБА_2 . Додані документи щодо перебування ОСОБА_3 за кордоном не свідчать про неможливість його повернення та здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 .
Позивач вважає, що має право на звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військову службу і військовий обов`язок" через такі сімейні обставини: у зв`язку з необхідністю постійного догляду за своєю матір`ю.
Позивач вважає дії Відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з позовом.
Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військовий обов`язок і військову службу №2232-XII (далі за тестом Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Положенням частини шостою статі 2 Закону України №2232-ХІІ передбачені такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Статтею 24 Закону №2232-XII унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби, відповідно до частини третьої якої закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII, а у частині четвертій цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зокрема: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (п.1), під час воєнного стану (п. 2).
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду цієї справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Зокрема, частина 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовослужбовці під час дії воєнного стану звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:
- військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю;
- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
- військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
- військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
- виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов`язані її виховувати;
- утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати;
- необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
-якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
- якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавцем встановлено ряд умов для звільнення військовослужбовця з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення догляду.
Отже, обов`язковими умовами для отримання позивачем права на звільнення з військової служби за сімейними обставинами у цьому випадку є:
- наявність одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
- необхідність здійснювати постійний догляд за особою, яка є особою з інвалідністю I або II групи;
- відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Зазначені обставини мають існувати в сукупності та бути підтвердженими доказами.
Суд наголошує, що перелік документів, що підтверджують обставини, що слугують підставами для звільнення військовослужбовця з військової служби у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи визначений пунктом 26 Переліку, що викладено у додатку №19 до Інструкція №170.
Відповідно до пункту 26 Переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, який є Додаток 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII), при поданні до звільнення з військової служби за підставами у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:
- документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);
- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", ";Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;
- висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.
Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , про що в книзі реєстрації актів про народження 27.08.1973 зроблено запис № 1233.(а.с.33)
Мати Позивача- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно довідки МСЕК сер. 2-18 АЖ №109709 вона є особою з інвалідністю ІІ (другої) групи (безстроково) та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується висновком МОЗ форма №080-4/о від 31.01.2026 (безстроково), медичним висновком Лікарсько-консультативної комісії № 41 від 31.01.2026, виданого КНП «ЦЕНТР СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ № 1» Харківської міської ради (безстроково).(а.с.36-40)
Отже, суд доходить до висновку, що позивач є сином, особи з інвалідністю ІІ групи та яка потребує постійного стороннього догляду.
Також обов`язковою умовою звільнення з військової сімейними обставинами у цьому випадку є відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Слід зауважити, що обов`язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в 51 статті Конституції України. Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України право на утримання виникає за умови, якщо батьки: є непрацездатними. Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону (абзац сімнадцятий статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").
Як зазначено в підпункт г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ регламентує можливість звільнення військовослужбовця з військової служби через необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Тобто, вказану норму слід тлумачити не лише як їх юридичну чи фізичну відсутність, але й як об`єктивну неможливість виконання такими членами сім`ї, зокрема другого ступеня споріднення обов`язків по здійсненню постійного догляду за особою, з певних об`єктивно існуючих причин.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 27 лютого 2025 роках у справі №380/16966/24: "Таким чином, "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2122-IX.
Відповідні висновки також були зазначені у постанові Верховного Суду від 07.05.2025р. у справі №420/30227/24.
Згідно даних Акту перевірки сімейного стану військовослужбовця, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.03.2026 (надалі-Акт) виявлено, що ОСОБА_2 має родичів першого та другого ступенів споріднення:
- син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проходить військову службу і являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , та може здійснювати постійний догляд за свєю матір`ю - ОСОБА_2 ;
- чоловік ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 17.05.2006 року;
- онук ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_6 від 01.09.1998);
- онук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_7 від 15.11.2012)- неповнолітній;
- онука ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_8 від 15.11.2012)- неповнолітня;
Відповідно до зазначеного Акту установлено комісією та підтверджено факт про необхідність здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .
У своїй позовній заяві Позивач зазначає, що серед родичів першого та другого ступеня спорідненості, на яких законом покладається обов`язок здійснювати догляд за ОСОБА_2 , окрім Позивача є ще його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 25.10.2021 року залишив територію України та постійно проживає у Республіці Польща.
Факт тривалого проживання (близько 5 років) ОСОБА_3 на території Республіка Польща підтверджується наступними документами: копією закордонного паспорту на ім`я ОСОБА_3 , яким підтверджується факт перетину кордону України (виїзд) 25.10.2021; відомостями головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України № 19.5.2/29385-26-Вих від 22.04.2026 щодо перетинання ОСОБА_3 державного кордону України, якими підтверджується факт перетину останнім кордону України (виїзд) 25.10.2021 без зворотнього в`їзду.
Позивач вважає, що враховуючи тривале проживання в іншій країні, ОСОБА_3 не має можливості забезпечити належні умови для догляду за бабусею, яка є особою жіночої статі похилого віку та яка потребує спеціалізованої медичної та сторонньої допомоги.
Суд також зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_3 сам потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також, що він не може здійснювати постійний догляд за своєю бабусею, ОСОБА_2 , з об`єктивних причин.
Суд наголошує на тому, що обставини того, що ОСОБА_3 постійно проживає в іншій державі, не можуть вважатися об`єктивно непереборними та такими, які не залежать від його волі, а також позивачем не доведено, що вказані обставини можуть перешкоджати йому у постійному догляді за своїм родичем другого ступеня споріднення. Тому за вказаних обставин у суду також відсутні підстави констатувати відсутність вказаної особи у розумінні абзацу 13 підпункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII.
Відтак, надаючи оцінку обставинам даної справи, а також наявним в матеріалах справи доказам, суд зазначає, що не підтвердив, що він є єдиною можливою особою, яка буде здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю- ОСОБА_2 .
Лише за умови підтвердження таких взаємопов`язаних між собою обставин військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про відсутність протиправності у діях Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини зазначені у абзаці 13 пункту 3 частини 12 статті 26 даного Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Розподіл судових витрат здійснити у порядку передбаченому статтею 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Анатолій Бідонько