Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 року № 520/25341/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ) третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування висновку, пунктів наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування висновку, пунктів наказів, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) службового розслідування за фактом можливого неправомірного нарахування деяким військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону № 04.3.2/1310/25-Вн від 11.08.2025, прийнятого щодо військовослужбовця ОСОБА_1 .
- визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 7 наказу НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) № 4332-АГ від 20.08.2025 «Про підсумки службового розслідування» у частині щодо військовослужбовця ОСОБА_1 :
- 1. За порушення статей 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, положень посадової інструкції в частині неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень, здійснення контролю за підлеглим особовим складом, статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», статті 1.2.3 Бойового статуту механізованих і танкових військ Збройних Сил України, затвердженого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.12.2016 №605, майора ОСОБА_2 притягнути до відповідальності правами начальника прикордонного загону та оголосити дисциплінарне стягнення «догана».
- 2. За порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути до матеріальної відповідальності майора ОСОБА_2 по факту нанесення шкоди державі на загальну суму 2 244 561,68 (два мільйони двісті сорок чотири тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 68 копійок, внаслідок надмірного нарахування та виплати додаткової винагороди.
- 7. Щодо внесення до книги обліку нестач та відображення суми в книзі обліку грошових стягнень та нарахувань за ОСОБА_1 та щомісячного утримання з нього коштів в розмірі 20% місячного грошового забезпечення та додаткової винагороди до повного погашення збитку.
- зобов`язати НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити недоплачене (стягнуте) грошове забезпечення та додаткову винагороду за вересень 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у розмірі 24 007 (двадцять чотири тисячі сім) гривень 28 копійок відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, постанові Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комісія не дослідила всебічно та у повному обсязі матеріали справи, відповідно висновки службового розслідування, на підставі якого винесено оскаржуваний наказ, є поверхневими та необґрунтованими.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана сторонам по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування, якого зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 було проведено аудит, відповідно до якого групою офіцерів ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 01.03.2025 по 28.04.2025 було здійснено перевірку нарахування та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону за період з 01 березня 2024 року по 28 лютого 2025 року. У військовій частині НОМЕР_3 було призначено службове розслідування за фактом можливого неправомірного нарахування додаткової грошової винагороди деяким військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону, термін проведення якого було визначено до 11.08.2025 року. Тим самим висновок службового розслідування затверджений 11.08.2025 року. Окремо зазначено, що позивач відмовився надавати письмові пояснення без належних причин та обставин. Комісією по проведенню службового розслідування було встановлено, що службові, службово - бойові (графічні) документи відпрацьовано позивачем з порушеннями порядку їх ведення, також інформація, яка відображена в них не надає підстав для нарахування додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн та 100 000 грн деяким військовослужбовцям, які в них зазначені. Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків позивачем, грошова винагорода була нарахована без належних підтверджувальних документів, що прямо суперечить нормативним документам та призвело до матеріальних збитків.
Третьою особою до суду надано пояснення, в яких зазначено, що за результатами аналізу бойових розпоряджень, журналів бойових дій та інших документів, службовим розслідуванням було встановлено, що військовослужбовці, стосовно яких ОСОБА_1 були подані рапорти, фактично не виконували завдання, які надають право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Дії ОСОБА_1 призвели до порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» в частині обов`язку неухильно додержуватися законодавства та сумлінно виконувати військовий обов`язок.
Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що Військовою частиною НОМЕР_3 було порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, що свідчить про невідповідність спірного наказу НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 4332-АГ від 20.08.2025 «Про підсумки службового розслідування» вимогам Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України 08 листопада 2021 року № 815. При цьому, матеріали службового розслідування не містять жодних відомостей про те, що саме з вини позивача державі було завдано збитки у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків щодо контролю за наявністю та законністю здійснення виплат додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі по 100 000 грн., 30 000 грн. А тому, Військовою частиною НОМЕР_3 не доведено заподіяння саме позивачем шкоди через протиправну поведінку у вигляді не виконання (не належного виконання) службових обов`язків, не встановлено їх вину та причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд установив таке.
ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_3 ). Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №196-ОС «Про особовий склад» від 18.03.2024 року позивача призначено на посаду начальника прикордонної мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування
ІНФОРМАЦІЯ_5 було проведено аудит, відповідно до якого групою офіцерів ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 01.03.2025 по 28.04.2025 було здійснено перевірку нарахування та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону за період з 01 березня 2024 року по 28 лютого 2025 року відповідно до вимог Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726 (зі змінами внесеними наказами Міністерства внутрішніх справ України від 08.11.2023 №904, від 22.12.2023 №1062), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2023р. за № 1543/40599 (зі змінами).
Так, в ході перевірки аудиторською групою ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено ряд можливих фактів щодо неправомірного нарахування коштів деяким військовослужбовцям додаткової премії із розрахунку 70 000 грн та 100 000 грн на місяць, пропорційно часу участі в оборонних заходах.
За Наказом НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) № 3153-АГ від 14.06.2025 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування, яке наказано провести з 14.06.2025 до 13.07.2025, а висновок службового розслідування з додатками подати на розгляд та подальше затвердження до 08.07.2025 року.
За Наказом НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) № 3643-АГ від 14.07.2025 «Про продовження терміну проведення службового розслідування», термін службового розслідування, призначеного наказом НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 3153-АГ від 14.06.2025, продовжити до 11.08.2025, а висновок службового розслідування з додатками подати на розгляд та подальше затвердження до 05.08.2025 року.
Під час службового розслідування з метою встановлення або спростування фактів неправомірного нарахування та виплати окремій категорії військовослужбовців з числа управління та підрозділів прикордонної комендатури швидкого реагування (далі- ПРИККШР) одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн та 100 000 грн комісією по проведенню службового розслідування було проаналізовано ряд керівних, нормативно - правових, службово - бойових (графічних) документів та відібрано пояснення у відповідних начальників та керівників, як управління ПРИККШР так і її структурних підрозділів (в тому числі прикордонної мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону, керівництво якої належало майору ОСОБА_1 ).
3 метою перевірки та структуризації великого обсягу документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, комісією було здійснено перевірку наступних службових та службово - бойових документів, а саме:
бойових розпоряджень командира НОМЕР_8 отбр, бойових розпоряджень заступника начальника загону - коменданта;
журналів бойових дій управління приккшр та її структурних підрозділів;
рапортів заступника начальника загону - коменданта ПРИККШР про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
За результатами здійсненої перевірки встановлено, що представлені службово - бойові документи не надають підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн та 100 000 грн ряду військовослужбовців а саме:
По прикордонній мінометній заставі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону, керівництво якої належало майору ОСОБА_1 , було встановлено, що в деяких випадках:
1. Відповідно журналу бойових дій, виконання бойових (спеціальних) завдань деякими військовослужбовцями за відповідні періоди (детальніше висвітлено у висновку службового розслідування №04.3.2/1310/25-Вн від 11.08.2025 року з доданими до нього матеріалами) із розрахунку 100 000 грн не було підтверджено, що становило переплату.
2. Деякі військовослужбовці отримували одноразову винагороду у розмірі 70 000 грн (так звані «окопні»), право на яку не набували, оскільки протягом відповідних періодів (детальніше висвітлено у висновку службового розслідування №04.3.2/1310/25-Вн від 11.08.2025 року з доданими до нього матеріалами), виконували бойові (спеціальні) завдання в межах РОП першого ешелону оборони в районах ведення воєнних (бойових) дій, проте не мали сумарно 30 календарних днів виконання бойових (спеціальних) завдань, необхідних для отримання одноразової винагороди, що становило в свою чергу переплату.
Таким чином, на момент завершення службового розслідування було встановлено ряд порушень та прорахунків з боку посадових осіб ПРИККШР (в тому числі майором ОСОБА_1 ) щодо порядку нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям, а саме в частині відпрацювання та ведення службових та службово - бойових документів, нездійснення належного контролю за правильністю подання відповідних рапортів та інформації, що відображена в них.
Як наслідок, згідно довідки про вартісну оцінку завданої шкоди державі в особі НОМЕР_2 прикордонного загону, майором ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди на суму 2 244 561 грн 68 коп.
Службовим розслідуванням, встановлено підтвердження порушення службових обов`язків позивачем, а саме на момент завершення службового розслідування було встановлено ряд порушень та прорахунків з боку ОСОБА_1 , щодо порядку нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям, а саме в частині відпрацювання та ведення службових та службово - бойових документів, нездійснення належного контролю за правильністю подання відповідних рапортів та інформації, що відображена в них.
Наказом НОМЕР_2 прикордонного загону №4332-АГ «Про підсумки проведення службового розслідування» від 20.08.2025 року позивача також було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у частині щодо військовослужбовця ОСОБА_1 :
- 1. За порушення статей 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, положень посадової інструкції в частині неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень, здійснення контролю за підлеглим особовим складом, статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», статті 1.2.3 Бойового статуту механізованих і танкових військ Збройних Сил України, затвердженого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.12.2016 №605, майора ОСОБА_2 притягнути до відповідальності правами начальника прикордонного загону та оголосити дисциплінарне стягнення «догана».
- 2. За порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути до матеріальної відповідальності майора ОСОБА_2 по факту нанесення шкоди державі на загальну суму 2 244 561,68 (два мільйони двісті сорок чотири тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 68 копійок, внаслідок надмірного нарахування та виплати додаткової винагороди.
- 7. Щодо внесення до книги обліку нестач та відображення суми в книзі обліку грошових стягнень та нарахувань за ОСОБА_1 та щомісячного утримання з нього коштів в розмірі 20% місячного грошового забезпечення та додаткової винагороди до повного погашення збитку.
Позивач не погоджується з висновками проведеного відносно нього службового розслідування та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 17 та 65 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Цей конституційний обов`язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на момент виникнення даних спірних правовідносин.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до статті 2 Закону України № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут).
Як встановлено приписами статей 5, 6, 8 Загальних положень Статуту, внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.
У статтях 11, 16 Статуту зазначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Як вбачається із статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожною військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
За приписами статті 5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно абзацу 4 пункту 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 2 пункту 9 Положення про регіональне управління Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.10.2003 №173, начальник регіонального управління користується дисциплінарними правами командувача військ оперативного командування Збройних Сил України.
Згідно з приписами статті 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження старших прапорщиків (старших мічманів) у військовому званні на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман) із звільненням з військової служби у запас.
Згідно зі ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Судом встановлено, що позивач проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_3 ). Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №196-ОС «Про особовий склад» від 18.03.2024 року позивача призначено на посаду начальника прикордонної мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону, а тому позивач зобов`язаний бездоганно і неухильно додержуватись порядку і правил, виконувати обов`язки встановлені статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 №160-IX (далі - Закон України №160-IX).
Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 1 Закону України №160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Прямою дійсною шкодою є збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано (п.5 ч.1 ст.1 Закону №160-ІХ).
Згідно приписів частини першої, другої статті 3 Закону України №160-IX передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Водночас умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Враховуючи наведене, лише за одночасного доведення належними доказами наявності всіх чотирьох зазначених умов для притягнення особи до матеріальної відповідальності можливе притягнення військовослужбовця до одного з видів матеріальної відповідальності.
При цьому, дискреція командира у виборі виду матеріальної відповідальності не є необмеженою, а повинна ґрунтуватись на вимогах закону, який у свою чергу пов`язує настання повної та підвищеної матеріальної відповідальності саме із умисними протиправними діями військовослужбовця, наслідком яких стала втрата військового майна.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 25.03.2020 у справі №814/2281/16, від 25.06.2020 у справі №825/2405/18, від 11.06.2020 у справі №1540/4486/18, від 25.03.2020 у справі №825/1000/18, від 13.11.2019 у справі №620/302/19, від 12.12.2018 №813/2751/17.
Згідно із частиною першою статті 6 Закону України №160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до статті 7 Закону України №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Порядок проведення службового розслідування визначено положеннями статті 8 Закону України №160-ІХ.
Так, посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Правовий аналіз наведених норм свідчить, що до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки у зв`язку з неналежним виконанням ним обов`язків військової служби або службових обов`язків, та наявності взаємозв`язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608).
Згідно абзацу четвертого 4 пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Згідно з пунктами 3,4 цього ж розділу Порядку №608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов`язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.
У відповідності до підпунктів 1, 2 розділу IV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Особи, які проводять службове розслідування, мають право: запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані); з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування; за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді.
У відповідності до пункту 3 розділу IV Порядку № 608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Дослідивши надані відповідачем матеріали службового розслідування, судом встановлено, що за наказом від 14.06.2025 №3153-АГ "Про призначення службового розслідування" (термін проведення службового розслідування продовжувався наказом від 14.07.2025 №3643-АГ "Про продовження терміну службового розслідування") проведено службове розслідування за фактом виявлення безпідставних виплат військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
З метою перевірки та структуризації великого обсягу документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, комісією було здійснено перевірку наступних службових та службово - бойових документів, а саме:
бойових розпоряджень командира НОМЕР_8 отбр, бойових розпоряджень заступника начальника загону - коменданта;
журналів бойових дій управління приккшр та її структурних підрозділів;
рапортів заступника начальника загону - коменданта ПРИККШР про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
За результатами здійсненої перевірки встановлено, що представлені службово - бойові документи не надають підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн та 100 000 грн ряду військовослужбовців а саме:
По прикордонній мінометній заставі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону, керівництво якої належало майору ОСОБА_1 , було встановлено, що в деяких випадках:
1. Відповідно журналу бойових дій, виконання бойових (спеціальних) завдань деякими військовослужбовцями за відповідні періоди (детальніше висвітлено у висновку службового розслідування №04.3.2/1310/25-Вн від 11.08.2025 року з доданими до нього матеріалами) із розрахунку 100 000 грн не було підтверджено, що становило переплату.
2. Деякі військовослужбовці отримували одноразову винагороду у розмірі 70 000 грн (так звані «окопні»), право на яку не набували, оскільки протягом відповідних періодів (детальніше висвітлено у висновку службового розслідування №04.3.2/1310/25-Вн від 11.08.2025 року з доданими до нього матеріалами), виконували бойові (спеціальні) завдання в межах РОП першого ешелону оборони в районах ведення воєнних (бойових) дій, проте не мали сумарно 30 календарних днів виконання бойових (спеціальних) завдань, необхідних для отримання одноразової винагороди, що становило в свою чергу переплату.
Таким чином, на момент завершення службового розслідування було встановлено ряд порушень та прорахунків з боку посадових осіб ПРИККШР (в тому числі майором ОСОБА_1 ) щодо порядку нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям, а саме в частині відпрацювання та ведення службових та службово - бойових документів, нездійснення належного контролю за правильністю подання відповідних рапортів та інформації, що відображена в них.
Як наслідок, згідно довідки про вартісну оцінку завданої шкоди державі в особі НОМЕР_2 прикордонного загону, майором ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди на суму 2 244 561 грн 68 коп.
Комісія за результатами проведеного службового розслідування дійшла висновку про порушення позивачем нормативно-правових документів, зокрема статті 3 Закону України № 160-IХ, яким під час виконання обов`язків за посадою начальника прикордонної мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування допустив прорахунки, що полягало у неналежному виконанню службових обов`язків, а саме не перевірці достовірності поданих документів для нарахування додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн та 100 000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) за виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу до ротного опорного пункту включно, відповідно до підпункту 4 пункту 2 Наказу МВС №726, нездійсненні контролю за роботою підлеглих, що призвело до системних помилок нарахуванні та виплати військовослужбовцям підрозділу додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн та 100 000 грн, чим завдав шкоду державі на загальну суму 2 244 561 грн 68 коп.
Згідно наказу №4332-АГ від 20.08.2025 про підсумки службового розслідування комісією, на підставі наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 14.06.2025 року №3153-АГ «Про призначення службового розслідування», та наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 14.07.2025 №3643-АГ «Про продовження терміну службового розслідування» проведено службове розслідування за фактом можливих порушень нарахування та виплати окремій категорії військовослужбовців з числа підрозділів прикордонної комендатури швидкого реагування одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн. та 100 000 грн. за кожні 30 днів (сумарно обчислених) за виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу до ротного опорного пункту включно.
Факт порушень нарахування та виплати окремій категорії військовослужбовців з числа управління та підрозділів прикордонної комендатури швидкого реагування одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн. та 100 000 грн. за кожні 30 днів (сумарно обчислених) за виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу до ротного опорного пункту включно визнано таким, що підтверджений в частині незадовільного відпрацюванні та веденні службових, службово-бойових графічних) документів, нездійснення належного контролю за правильністю подання відповідних рапортів і інформації, що відображена в них знайшов своє підтвердження.
Таким чином, в діях майора ОСОБА_2 встановлено склад правопорушення, що полягало неналежному виконанню службових обов`язків, наданні недостовірної інформації при опрацюванні поданих документів для нарахування додаткових винагород військовослужбовцям підпорядкованого підрозділу у період з березня по червень 2024 року.
З метою притягнення до відповідальності винних осіб та недопущення в подальшому виявлених порушень пунктами 1 та 2 Наказу визначено, що за порушення статей 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, положень посадової інструкції в частині неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень, здійснення контролю за підлеглим особовим складом, статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», статті 1.2.3 Бойового статуту механізованих і танкових військ Збройних Сил України, затвердженого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.12.2016 №605, майора ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності правами начальника прикордонного загону та оголошено дисциплінарне стягнення «догана».
За порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути до матеріальної відповідальності майора ОСОБА_2 по факту нанесення шкоди державі на загальну суму 2 244 561,68 (два мільйони двісті сорок чотири тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 68 копійок, внаслідок надмірного нарахування та виплати додаткової винагороди.
Пунктами 7.1 та 7.2 Наказу визначено, що на підставі довідок - розрахунку суми завданого збитку облікувати за матеріально відповідальними особами в книзі грошових стягнень та нарахувань. Щомісяця здійснювати утримання коштів з вищезазначених військовослужбовців, які проходять службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні, в розмірі 20% місячного грошового забезпечення та додаткової винагороди до повного погашення збитку. Внести відповідні зміни до бухгалтерського обліку.
ОСОБА_1 отримано аркуш доведення наказу про підсумки службового розслідування № 4332-АГ від 20.08.2025, що не заперечується позивачем.
З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали службового розслідування, не встановив порушень проведення службового розслідування, доказів, що спростовують висновок службового розслідування або підтверджують правомірність його дій, позивачем не надано.
Стаття 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, чітко визначила роль та місце командирів (начальників). Так, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:
наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Частина четверта вступу (преамбули) Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України 24.03.1999 №551-XIV визначає, що дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно абзацу 4 пункту 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 2 пункту 9 Положення про регіональне управління Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.10.2003 №173, начальник регіонального управління користується дисциплінарними правами командувача військ оперативного командування Збройних Сил України.
Згідно з приписами статті 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження старших прапорщиків (старших мічманів) у військовому званні на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман) із звільненням з військової служби у запас.
Для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення. Вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення. З урахуванням наявності дисциплінарного проступку та вини, неможливо врахувати тяжкість провини та інші обставини, оскільки це означало б позбавлення можливості застосувати стягнення за наявності порушення (Постанова Вищого адміністративного суду від 03.02.2011 у справі К-3741/08).
Згідно зі статтею 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Слід зазначити, що так, в Державній прикордонній службі України передбачено проведення службових розслідувань відповідно до Наказу МВС № 815 від 08.11.2021 року «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України».
Тобто, проведення службового розслідування є правом, а не обов`язком командира у випадку, якщо необхідно уточнити причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини.
Відтак, судом встановлено, що начальник НОМЕР_2 прикордонного загону, під час накладення на позивача дисциплінарного стягнення відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV, діяв на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви.
При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, тому що не впливає на правильність розв`язання спору по суті.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ) третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування висновку, пунктів наказів, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Заічко О.В.