Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
08 вересня 2026 року № 520/16217/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колотекс" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОТЕКС" (вул. Муромська, буд. 38,м. Харків,61054, код 41891481) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці(вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 807000/2025/000228/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2025/000246.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб.
Копія вказаної ухвали надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя у період з 10.11.2025 по 14.11.2025, з 22.12.2025 по 13.01.2026, з 29.06.2026 по 13.07.2026 та з 30.07.2026 по 31.07.2026 перебував у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
До митного поста Харківської митниці 26.05.205 року, подана електронна митна декларація № 25UA807200007512U3 на два види товарів, що надійшли на адресу ТОВ «КОЛОТЕКС» за зовнішньоекономічним контрактом з Zheinjiag Fortune Enterprise Co., Ltd. У графі 43 ЕМД № 5UA807200007512U3 від 26.05.2025 позивачем зазначено основний метод визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст. ст. 57, 58 МК України. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з митною декларацією позивачем надані наступні документи, зазначені у графі 44 вказаної ЕМД № 25UA807200007512U3 від 26.05.2025 року: Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 2510/2021; Специфікація до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 05.03.2025 року; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № FT25 - A0301 від 05.03.2025; Пакувальний лист (Packing list); Коносамент (Bill of lading) від 14.03.2025 року; Договір (контракт) про перевезення № 13/06 від 13.06.23; Інвойс № 0087 від 05.05.2025 року; Договір № 01/01 - 21; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8154/2; Рахунок на оплату № Ін 00 - 819 від 20.05.25 року; Банківські платіжні документи; Довідка від 20.05.25 року.
Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №25UA807200007512U3 від 26.05.2025, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст. 54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст. 336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.
Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення та митного контролю відповідно до ЕМД №25UA807200007512U3 від 26.05.2025, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додається до відзиву), зокрема за кодами: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості); 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів).
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено таке. 1. Задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях:- ЕМД №UA100340/2025/312263 (25UA10[телефон приховано]U8) від 18.04.2025 з митною вартістю 3,96 дол.США/кг (код товару згідно з УКТ ЗЕД [номер приховано], назва товару: «Текстильні матеріали, з покриттям полівінілхлориду, шириною 150+/-2см.Склад 100% поліестр :арт. Taffeta PVC - 2940 м.п.арт. Taffeta…», країна походження CN (Китай), вага нетто 5082, умови поставки FOB.- ЕМД №UA807200/2025/004965 (25UA807200004965U1) від 07.04.2025 з митною вартістю 3,97 дол.США/кг (код товару згідно з УКТ ЗЕД [номер приховано], назва товару: «Тканина меблева оббивочна, офісна, зполіефірних текстурованих…», країна походження CN (Китай), вага нетто 887, умови поставки FOB. Отже, митна вартість товару № 1, визначена за резервним методом, становить: 3,96 дол.США/кг * 6496,5 кг = 25726,14 дол.США. Митна вартість товару № 2, визначена за резервним методом, становить: 3,97 дол.США/кг * 15048,5 кг = 59742,545 дол.США. Аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби показав, що рівень митної вартості товарів за фактами митних оформлень митницями України був значно вищим ніж заявлений, а саме: товар №1 рівень митної вартості згідно ЄАІС - 3,96$, задекларований рівень митної вартості - 2,51$, джерело - №UA100340/2025/312263 (25UA10[телефон приховано]U8) від 18.04.2025; товар №2 рівень митної вартості згідно ЄАІС - 3,97$, задекларований рівень митної вартості - 3,37$, джерело - №UA807200/2025/004965 (25UA807200004965U1) від 07.04.2025.
На підставі викладеного, коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом відповідно до ст. 64 МКУ.
Митним органом з дотриманням порядку черговості послідовного використання методів, визначених положеннями ст. 59-64 МКУ, прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA807000/2025/000228/2 від 26.05.2025 за другорядним (резервним) методом відповідно ст. 64 МКУ.
Зважаючи на прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів позивача, Харківською митницею була оформлена оскаржувана картка відмови - UA807200/2025/000246, яка винесена у спосіб, що визначений Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672.
Не погоджуючись із вказаним рішенням про коригування та карткою відмови митного органу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
При цьому, п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, положеннями ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, виходячи з положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно із ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, відповідно до п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд зазначає, що приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно правової позиції, викладеної в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.10.2014 у справі № К/800/39236/14, відомості з інформаційних баз даних відповідача мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
У цьому випадку митний орган повинен здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.
За позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.02.2021 у справі № 805/5039/16-а, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митна вартість використовується для нарахування митних платежів, тому збільшення митної вартості призводить до збільшення розміру податків, належних до сплати з позивача.
Проаналізувавши матеріали справи суд зазначає, що митний орган не вказав, який саме документ містить розбіжності, та які конкретно були розбіжності. Крім цього, у запиті митний орган не зазначив які саме розбіжності містилися в товаросупровідних документах, а тому декларант був позбавлений можливості усунути сумніви, які виникли у митного органу, на етапі консультацій перед винесенням рішення про коригування митної вартості.
До того ж, відповідачем у жодному документі не зазначено та не надано доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності або ознаки підробки. Самого лише посилання митного органу на те, що надані декларантом документи містять розбіжності, без посилання на такі конкретні числові значення та конкретні не точності та (або) не співпадіння в документах - не достатньо для обгрунтування процесуального рішення.
Відповідач не надав підтверджень того, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Разом з тим посилання відповідача при прийнятті оскаржуваних рішень на винесенні раніше рішення про коригування митної вартості не мають правового обґрунтування, не є правовою підставою для винесення подальших процесуальних рішень про коригування митної вартості стосовно цього ж декларанта та (або) подібної групи товарів. Окрім того в ході провадження по справі було встановлено, що митницею вже виносились рішення про коригування стосовно позивача та аналогічних партій товарів, які були скасовані в судовому порядку.
Крім того, суд зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 24.10.2024 р. у справі № 804/1779/16.
Отже, суд дійшов висновку, що прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій.
Ті обґрунтування та доводи митного органу, які визначенні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не спростовують наданих декларантом числових значень. При цьому навпаки, заявлені числові значення та їх підтвердження повністю відповідають розміру заявленої митної вартості товару.
Так само в оскаржуваному рішенні не обґрунтована позиція щодо не можливості застосування першого методу визначення вартості товару, за договірною, задекларованою вартістю.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою коригування митної вартості відповідачем вказана: неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та нібито не підтвердження всіх її складових.
А саме лише посилання на наявність альтернативної інформації в системі ЄАСІС Держмитслужби - не є достатньою та єдиною підставою для застосування резервних (альтернативних) методів визначення митної вартості товарів.
Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
Таким чином, перевіривши рішення про коригування митної вартості № UA 807000/2025/000228/2 від 26.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2025/000246 від 26.05.2025 року, суд вважає, що вони підлягають скасуванню, оскільки прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, без дотримання вимог законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОТЕКС" (вул. Муромська, буд. 38,м. Харків,61054, код 41891481) до Харківської митниці(вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості № UA 807000/2025/000228/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2025/000246.
Стягнути з Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОТЕКС" (вул. Муромська, буд. 38,м. Харків,61054, код 41891481) сплачений судовий збір у розмірі 6 430, 38 грн (шість тисяч чотириста тридцять гривень 38 коп).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тітов О.М.