Справа № 157/69/26
Провадження №2/157/282/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок із господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_4 не залишила. Чоловік покійної ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину після смерті ОСОБА_4 фактично прийняли покійний батько позивача ОСОБА_5 та його рідні брати ОСОБА_1 і ОСОБА_6 шляхом проживання у цьому будинку на момент відкриття спадщини. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіту не залишив, ні дружини, ні дітей не мав. Батько позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері шляхом проживання у спадковому будинку на момент її смерті, однак у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини не звернувся, спадкових прав не оформив та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 та його рідний брат ОСОБА_1 стали власниками вказаного житлового будинку, що належав спадкодавиці, фактично прийняли спадщину після її смерті шляхом проживання у цьому будинку на момент відкриття спадщини та не відмовлялись від прийняття спадщини в порядку, встановленому ст. 1273 ЦК України.
Батько позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та його брат ОСОБА_1 відповідно до норм ч. 3 ст. 1268 ЦК України стали співвласниками спадкового будинку в рівних частках із часу відкриття спадщини. Обом синам спадкодавиці, які прийняли спадщину, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_1 із 29 листопада 2006 року (дня відкриття спадщини) належало по 1/2 частці вказаного житловому будинку як спадкоємцям першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом, хоч вони не звернулись до нотаріуса за оформленням своїх спадкових прав і у них відсутній документ про право на спадщину.
Батько позивача ОСОБА_2 проживав у згаданому будинку до дня своєї смерті, а позивач ОСОБА_1 проживає у ньому по цей час. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належну йому 1/2 частину вказаного житлового будинку. Спадкодавець ОСОБА_5 заповіту на випадок своєї смерті не залишив. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Друга дитина померлого ОСОБА_5 - дочка ОСОБА_7 не претендує на спадкове майно батька, про що подала письмову заяву до нотаріальної контори. У травні 2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 до держаного нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори, однак нотаріус відмовив у видачі такого свідоцтва через відсутність необхідних правовстановлюючих документів про належність майна спадкодавцеві та роз`яснив про необхідність звернення до суду для вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно.
Відповідно до вимог ст. 1268 Цивільного кодексу України позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5 шляхом постійного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, а отже йому належить 1/2 частка спадкового майна, що залишилося після смерті батька ОСОБА_5 . Оскільки правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок втрачений і відновити його неможливо, тому оформити своє право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку позивачі не можуть.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просять суд визнати за ними право власності на спадкове майно, а саме за ОСОБА_1 на 1/2 частину, а за ОСОБА_2 на 1/4 частину житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представник ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися, подали заяви, в яких просить розгляд справи провести за їх відсутності, позовні вимоги підтримали повністю.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнала повністю.
Оскільки відповідач визнає позов повністю, суд на підставі ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України ухвалює рішення в підготовчому засіданні.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до повного задоволення.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 за життя належав житловий будинок загальною площею 128,2 кв. м із господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На житловий будинок було видано свідоцтво про право власності, однак його оригінал був втрачений. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіту щодо розпорядження належним їй майном на випадок своєї смерті не залишила. Спадщину після її смерті своєчасно, у визначений законом строк, прийняли діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Чоловік спадкодавиці ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , не оформивши своїх спадкових прав, померли відповідно 26 квітня 2015 року та 21 березня 2018 року. Син покійного ОСОБА_5 позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину після батька шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім позивача ОСОБА_2 , спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , є також його дружина - відповідач ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на день його смерті, та дочка ОСОБА_10 , яка спадщину не прийняла та відмовилася від свого права на спадщину, про що подала нотаріусу відповідну заяву. Таким чином, позивач ОСОБА_2 поряд із іншим спадкоємцем за законом - своєю матір`ю, відповідачкою ОСОБА_3 має право на 1/2 частину спадкового майна, що залишилося після смерті його батька ОСОБА_5 , яка складається з 1/2 частини вказаного вище житлового будинку.
Зазначені обставини визнані відповідачем у поданій до суду заяві та підтверджуються дослідженими судом документами, зокрема: свідоцтвами про народження НОМЕР_1 від 11.09.1961, НОМЕР_2 , повідомленням державного нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кузуб Ю.В. №375/01-16 від 07.05.2025, свідоцтвами про смерть НОМЕР_3 від 23.04.2003, серії НОМЕР_4 від 01.12.2006, серії НОМЕР_5 від 27.10.2015, серії НОМЕР_6 від 26.03.2018, довідкою Камінь-Каширської міської ради №31/01-75/26 від 06.01.2026, будинковою книгою для прописки громадян, свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_7 від 15.06.1983, копією свідоцтва про право власності на житловий будинок серії НОМЕР_8 від 16.01.2003, копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №16631890 від 13.11.2007, висновком про вартість об`єкта оцінки від 05.01.2026, технічним паспортом на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 від 22.04.2024, витягом із реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 22.04.2024, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №461562655 від 26.01.2026, повідомленнями КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради №448/01-04 від 26.01.2026, №538/01-04 від 29.01.2026, спадковою справою №162/2018 від 09.07.2018.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_4 , якій належав житловий будинок із господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а позивач ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_5 , якому належала 1/2 частина вказаного житлового будинку після смерті ОСОБА_4 , фактично набули на нього право власності. На цей час право власності на це майно ніким не оспорюється, а тому суд вважає, що є всі підстави для визнання права власності на вказаний житловий будинок за позивачами у відповідних частках за кожним.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 200, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 328, 1216, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273, 1276, 1296 Цивільного кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування право власності на 1 /2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Повне ім`я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ; позивач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ; відповідач ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 .
Головуючий Б.С. Гамула