Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/2259/26
Номер провадження2/173/1945/2026
УХВАЛА
07 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,за участі: секретаря Салтикової С.І., при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають у шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину. Сімейне життя між сторонами не склалося у зв`язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння, втратою почуттів любові та поваги. Сторони не підтримують подружніх стосунків, спільного господарства не ведуть, фактично сімейні відносини між ними припинені.
Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив надати сторонам строк для примирення з метою збереження сім`ї.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно з пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови встановлення того, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей.
Із цією метою суди повинні уникати формалізму під час вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої чи неповнолітньої дитини, а також інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін та вживати заходів щодо примирення подружжя.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 лютого 2010 року. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину.
Як убачається з матеріалів справи та пояснень сторін, сімейні відносини між подружжям фактично припинилися, сторони не підтримують подружніх стосунків та спільного господарства не ведуть.
Разом із тим відповідач не погоджується з розірванням шлюбу та звернувся до суду із заявою про надання сторонам строку для примирення, зазначивши про бажання зберегти сім`ю.
Вирішуючи питання щодо доцільності надання сторонам строку для примирення, суд бере до уваги характер взаємовідносин подружжя, причини, з яких позивач ставить питання про розірвання шлюбу, наявність у сторін неповнолітньої дитини, а також волевиявлення відповідача щодо збереження сім`ї.
За таких обставин суд вважає, що надання сторонам строку для примирення відповідає вимогам статті 111 Сімейного кодексу України, не суперечить моральним засадам суспільства та спрямоване на забезпечення можливості збереження сім`ї.
Отже, з урахуванням наведених обставин суд доходить висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя шляхом надання сторонам строку для примирення.
Керуючись ст. 111 СК України, ст. 258-261, 353 ЦПК України суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання відповідача про надання строку для примирення - задовольнити.
Надати сторонам строк для примирення тривалістю 1 (один) місяць.
Відкласти судове засідання та призначити його на 08 жовтня 2026 року о 09 год. 30 хв.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя: Є.В. Челюбєєв