Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 року № 520/23791/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2026 року до Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - УПФ), третя особа комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», в якому просить:
1) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, викладену у листі № 2000-0305-8/99562 від 05 червня 2026 року щодо відсутності підстав для поновлення рішення про продовження пенсії по інвалідності;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності з дати продовження - 06 червня 2024 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером та перебуває на обліку в УПФ. На підставі довідки третьої особи № 192 від 30 грудня 2024 року про невизнання позивача особою з інвалідністю з 06 червня 2024 року рішенням відповідача від 13 березня 2025 року у пенсійній справі № 203040016253 скасовано попереднє рішення від 20 червня 2024 року про подовження позивачу пенсії по інвалідності.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 520/32228/25 визнано протиправним та скасовано рішення Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", викладене у формі довідки №192 від 30.12.2024 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю другої групи.
24 березня 2026 року позивача звернуся до відповідача із заявою щодо прийняття рішення про поновлення пенсії з дати продовження, а саме з 06 червня 2024 року.
Проте, відповідач у відповіді № 2000-0305-8/99562 від 05 червня 2026 року повідомив позивача про відсутність підстав для поновлення рішення про продовження позивачу пенсії по інвалідності та виплати існуючої заборгованості.
Позивач вважає такі дії УПФ протиправними, оскільки це порушує його конституційні права.
10 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала.
20 серпня 2026 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що поновлення виплати пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 буде розглянуто у разі надходження витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення ОСОБА_2 групи інвалідності.
На підставі наведеного, представник УПФ вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Від третьої особи пояснення на позов не надходили.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши позовну заяву, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вищевказані обставини не є спірними та визнаються сторонами.
Рішенням УПФ № 203040016253 скасовано рішення від 20.06.2024 за №203040016253 про подовження ОСОБА_1 пенсії по інвалідності II групи з дати подовження пенсії 06.06.2024 року. Підставою прийняття вказаного рішення вказано довідку, видану Департаментом охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 30.12.2024 № 192 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 06.06.2024 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 520/32228/25 визнано протиправним та скасовано рішення Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", викладене у формі довідки №192 від 30.12.2024 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю другої групи.
Згідно інформації з програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» вказане рішення набрало законної сили 20 березня 2026 року.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії по інвалідності з урахуванням рішення суду про скасування довідки медичного закладу про невизнання інвалідом.
Листом УПФ від 31.03.2026 № 2000-0305-8/54755, позивача повідомлено, що головним управлінням направлено відповідний запит до Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» з метою підтвердження ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю з 06.06.2024 до 01.07.2026, про результати чого буде повідомлено додатково.
Листом УПФ від 05.06.2026 року № 2000-0305-8/99562 позивача повідомлено, що питання поновлення виплати пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 буде розглянуто у разі надходження витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення ОСОБА_2 групи інвалідності.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
За приписами частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
За змістом частини 1 статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до статті 34 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
Статтею 35 Закону № 1058-IV передбачено, у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.
У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
У разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.
У разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю припинено у зв`язку з відновленням здоров`я або якщо така особа не отримувала пенсію внаслідок нез`явлення без поважних причин для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня наступного встановлення інвалідності, за умови що після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. Якщо минуло більше п`яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.
Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно- комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058 на підставі виписки з акту огляду Міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №953566 від 06.06.2024 про встановлення 2 групи інвалідності загального захворювання з 06.06.2024 року, виплату якої було припинено на підставі довідки Комунального закладу охорони здоров`я
«Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 30.12.2024 за №192 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 06.06.2024 року.
Суд звертає увагу, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 520/32228/25, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", викладене у формі довідки №192 від 30.12.2024 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю другої групи.
Вказані обставини визнаються сторонами та не є спірними.
Як наслідок, позивач має право на поновлення виплати пенсії з 06.06.2024 року (дати продовження інвалідності).
Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не прийнято законодавчо визначеного рішення про поновлення виплати пенсії позивачу.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Приймаючи до уваги наведене та враховуючи відсутність відповідного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, суд вважає, що в цій частині відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що повним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності щодо не поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з 06 червня 2024 року.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Клопотання позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення за умови подання позивачем відповідних доказів з цього питання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непоновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 06 червня 2024 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 06 червня 2024 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 900 (дев`ятсот) гривень 00 копійок.
Встановити ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до 14 вересня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лазарєв В.В.