Справа № 214/6254/26
2/214/5200/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
08 вересня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу у Дніпропетровській області у складі:
головуючого судді Ковтун Н.Г.
при секретарі Фартушній Є.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначив, що 25.04.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 862325712 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора NDCP-6382. Шляхом заповнення заявки на офіційному веб сайті ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відповідач отримав кредит в розмірі 29 000 грн.
01.07.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/42, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 862325712 .
04.12.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та Позивачем укладено Договір факторингу №04/1225-01.
У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на час звернення з позовом становить 103 071,80 грн., яка складається з 29 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 57 831,80 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 1740,00 грн. - заборгованість за комісією; 14 500,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Позивач звертає увагу, що вимоги про стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляє, просить стягнути заборгованість у загальному розмірі 88 571,80 грн.
Ухвалою суду від 01 червня 2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
01 липня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Зачепіло З.Я. подано відзив на позову заяву, відповідно до якого позов просить суд задовольнити частково , а саме стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 29 000,00 грн., відсотки в розмірі 25 160,40 грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Ознайомившись із договором кредитної лінії № 862325712 від 25.04.2025 року та паспортом споживчого кредиту вбачається , що сторони погодили суму кредиту 29 000,00 грн., дата надання кредиту - 25.04.2025, строк кредитування - до 1826 днів, загальні витрати за кредитом - 520 689,20 грн., орієнтована загальна вартість кредиту - 549 689,20 грн., комісія за надання кредиту -1740,00 грн., кінцева дата повернення кредиту - 25.05.2030 року, базова процентна ставка - 0,98 % в день.
Із розрахунків заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором № 862325712 від 25.04.2025 та Розрахунків заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за договором № 862325712 від 25.04.2025 вбачаються нараховані проценти в сумі 17 475,40 грн., нараховані проценти вторинним кредитором - 40 356, 40 грн.
Проте, як вбачається із розрахунків заборгованості, первинним кредитором до загальної суми заборгованості за процентами 29.05.2025 року було нараховано суму в розмірі 1136,80 грн. та 01.06.2025 року - 6374,20 грн.
Порядок нарахування зазначених сум в позовній заяві та в матеріалах до неї не відображено, а тому відсутні підстави для їх стягнення.
Окрім того, представник відповідача просить суд звернути увагу, що відповідачка перебуває у скрутному фінансовому становищі , що зумовлено сукупністю складних життєвих обставин. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, та потребуває постійного медичного догляду та регулярного лікування. Крім того у сім`ї ОСОБА_1 нещодавно народилася дитина.
З урахуванням викладеного нараховані проценти у сумі 50 320,80 не можуть вважатися такими, що відповідають меті кредитного договору та підлягають оцінці судом з огляду на їх явну непропорційність сумі кредиту та реальними наслідкам порушення зобов`язання.
Щодо стягнення комісії у розмірі 1740,00 грн. вказує, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому особливості регулювання відносин сторін визначається ЗУ «Про захист прав споживачів».
У зв`язку з чим вважає, що відповідно до вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» та постанови Верховного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц пункти кредитного договору про сплату комісії за розрахунково-касове обслуговування є нікчемним.
Також заперечує проти стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.
03 липня 2026 року представником позивача ТОВ «Юніт капітал» Кукса К.О. подано відповідь на відзив, відповідно до якого вказує, що у зв`язку з обставинними викладеними у відзиві позивач та його представник не заперечують проти мирного врегулювання питання на взаємовигідних умовах шляхом укладення мирової угоди.
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором вказує, що відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.
Проте відповідач не відмовилася від одержання кредиту, свою згоду на укладення договору не відкликала, не зверталася за додатковим роз`ясненням положень договору .
Щодо витрат на правову допомогу зазначає, що позивачем долучено акт прийому- передачі виконаних робіт про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.
15 липня 2026 року представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив, в яких остання вказує, що із розрахунків заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором № 862325712 від 25.04.2025 та Розрахунків заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за договором № 862325712 від 25.04.2025 вбачаються нараховані проценти в сумі 17 475,40 грн., нараховані проценти вторинним кредитором - 40 356, 40 грн.
Проте, як вбачається із розрахунків заборгованості, первинним кредитором до загальної суми заборгованості за процентами 29.05.2025 року було нараховано суму в розмірі 1136,80 грн. та 01.06.2025 року - 6374,20 грн.
Порядок нарахування зазначених сум в позовній заяві та в матеріалах до неї не відображено, а тому відсутні підстави для їх стягнення.
Крім того, зазанчає, що відсотки у розмірі 50 320,80 грн. є очевидно надмірними та неспівмірними із сумою отриманого кредиту, строком користування коштами та фактичними обставинами виконання зобов`язань.
Заперечує проти стягнення комісії у сумі 1740,00 грн. та 7000 грн. витрат на правову допомогу.
17 липня 2026 року представником позивача надано додаткові пояснення у яких остання вказує на висновки у Постановах судів апеляційної інстанції та просить їх врахувати при винесенні рішення.
У зв`язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
25.04.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за допомогою електронного сервісу, що міститься на сайті www.moneyveo.ua, шляхом заповнення анкети-заяви укладений договір кредитної лінії № 862325712 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Для отримання кредиту відповідач 25.04.2025 сформував заявку на отримання грошових коштів та був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. У заявці вказані всі персональні дані ОСОБА_2 (а.с. 50 т.1).
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора NDCP-6382, який був направлений відповідачу 25.04.2025 о 22:41:43 год на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів, НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введений відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 25.04.2025 о 22:42:48 .
Підписавши кредитний договір одноразовим електронним ідентифікатором, позичальник автоматично підписав паспорт споживчого кредиту, що є невід`ємною частиною цього договору, а також погодився з правилами до кредитного договору та усіма умовами кредитного договору .
Вчинення відповідачем вказаних дій, свідчить про згоду ОСОБА_1 на умови кредитування, запропоновані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та укладення кредитного договору.
Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 29 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачеві кредит у національній валюті у розмірі 29 000,00 грн з кінцевою датою повернення 25.05.2030.
Згідно з п. 2.5 Договору кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника.
Пунктом 3.1. Договору передбачено надання позичальнику дисконтного періоду кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду кредитування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.
Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 870,00 грн.
Відповідно до п.п. 8.3 Договору Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту , яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.
Пунктом 8.5 Розмір комісії що нараховується на надання Першого траншу за цим Договором становить 1740,00 грн.
Відразу після укладення договору 25.04.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило грошовий переказ грошових коштів у сумі 29 000,00 грн на платіжну карту відповідача № 4731-21хх-хххх-7360, вказану нею у заявці на отримання кредиту, що підтверджується платіжним дорученням від 25.04.2025 та випискою по рахунку ОСОБА_1 наданої АТ КБ «Приват банк», отже первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти у визначеному договором порядку виконав у повному обсязі.
Всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, в зв`язку з невиконанням позичальником умов договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, утворилася заборгованість, яка станом на станом на час звернення з позовом становить 88 571,80 грн., яка складається з 29 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 57 831,80 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 1740,00 грн. - заборгованість за комісією;
Відповідно до п. 9.1.1.5 Договору, кредитодавець має право в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити право грошової вимоги до договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема, договору факторингу.
01.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № МВ-ТП/42, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з витягом із реєстру прав вимоги № Б/Н від 01.07.2025 , ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступлено ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 862325712.
04.12.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та Позивачем укладено Договір факторингу №04/1225-01.
Згідно з витягом із реєстру прав вимоги №2 від 04.122025 , ТОВ «Таліон Плюс» відступлено позивачу право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 86232571 у розмірі 103 071,80 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Щодо розміру кредитної заборгованості, суд зазначає, що із розрахунку заборгованості первинним кредитором до загальної суми заборгованості нараховані проценти 29.05.2025 в розмірі 1136,80 грн. та 01.06.2025 - 6374,20 грн. , однак порядок нарахування зазначених сум суду не надано, а тому відсутні підстави щодо їх стягнення.
Стосовно розмір заборгованості по тілу кредиту та відсотках за користування кредитними коштами підтверджений належними та достатніми доказами, зокрема розрахунками заборгованості випискою з особового рахунку за кредитним договором №862325712 , договором кредитної лінії та паспортом споживчого кредиту, де визначено суму кредиту, розмір відсотків за користування кредитними коштами та порядок їх нарахування, які підтверджують розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №862325712 в сумі 79 321,60 грн.
Доводів щодо спростування суми заборгованості скаржником не наведено, як не надано іншого розрахунку заборгованості або доказів повернення кредитних коштів з відсотками.
Що стосується посилань представника відповідача на скрутне матеріальне становище відповідачки , слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1740,00 грн. заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.
Разом з тим, згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, за змісту ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
У відповідності до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.
Таким чином, комісія за обслуговування кредиту є необґрунтованою та суперечить вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1740,00 грн. заборгованості по комісії за обслуговування кредиту слід відмовити.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, суд вважає за необхідне стягнути в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2384,34 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Представником позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 20/01/26-02 від 20.01.2026 та додаткову угоду до нього № 25771515876 від 21.01.2026 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати неспівмірні зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для його зменшення та стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2 000,00 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись 10,12,13,141,263,265,280-282 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал » заборгованість за Кредитним договором № 862325712 від 25.04.2025 року у розмірі 79 321 грн. 60 коп.
В іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал »судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал »судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2384 грн. 34 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал», юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Н.Г.Ковтун