Справа № 276/1099/26
Провадження по справі №2/276/852/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
представника позивача - адвоката Мосійчук О.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Михальчук К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітей у твердій грошовій сумі .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що від шлюбу з відповідачем вона має двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України позивач у березні 2022 року вимушено виїхала з дітьми до Чеської Республіки, де вони проживають і на сьогодні. Позивач одноособово забезпечує умови для проживання, навчання, лікування та всебічного розвитку спільних дітей. Вона несе постійні щомісячні та щорічні витрати, а саме: на утримання сина ОСОБА_5 : шкільне харчування (650 чеських крон на місяць), заняття з фехтування (2000 чеських крон на рік), заняття в рибальському гуртку (2000 чеських крон на рік); на утримання сина ОСОБА_6 : оплата дитячого садка (1400 чеських крон на місяць), заняття з кераміки (2000 чеських крон на рік), заняття з фехтування (2000 чеських крон на рік). Також діти пройшли відбір та від початку нового навчального року Назар відвідуватиме гурток зі співів, вартість якого на місяць складатиме 500 крон (приблизно 950 грн.), а Давид на танці, вартість яких на місяць складатиме 500 крон (приблизно 950 грн.). Позивач згідно з умовами за результатами конкурсних відборів за перші 2 місяці вже сплатила відвідування дітьми гуртків, що складає суму 2000 крон (приблизно 3 800 грн.) З метою забезпечення своєчасного та щоденного відвідування дітьми школи та дитячого садка, Позивач вимушена щоденно використовувати автомобіль. Витрати на пальне для забезпечення логістики дітей до навчальних закладів складають у середньому від 5 000 до 6 000 чеських крон на місяць (приблизно 9 500 - 11 400 грн).
Загальні витрати на життєдіяльність дітей: щомісячна оренда квартири в м. Хомутов (18 050 чеських крон), оплата комунальних послуг, витрати на харчування (близько 4000 чеських крон на місяць), щорічна обов`язкова вакцинація дітей (по 1000 чеських крон на кожну дитину на рік) та сезонне оновлення гардероба дітей, які перебувають у періоді швидкого росту. Для забезпечення першочергових витрат на дітей для їх життєдіяльності, на засоби гігієни, ліки, розвиваючі ігри, книжки, шкільні заняття для ОСОБА_5 та відвідування садочка ОСОБА_6 (який вже у вересні 2026 року піде до школи), діти потребують утримання від батька в розмірі 10 000,00 грн. щомісяця (по 5 000,00 грн на кожну дитину). Окрім того, на утриманні позивачки перебуває її старший син від попереднього шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітня донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також її літні батьки-пенсіонери, які перебувають разом із нею в Чеській Республіці та потребують догляду.
Позивач зазначає, що відповідач ухиляється від свого конституційного та батьківського обов`язку щодо матеріального утримання дітей, не цікавиться їхнім здоров`ям, навчанням та щоденними потребами. Спроби досудового врегулювання спору не дали результатів. Водночас, позивач стверджує, що відповідач є працездатною особою, не має інвалідності та хронічних захворювань. Його офіційне працевлаштування водієм на 0,5 ставки є свідомим кроком для штучного заниження бази розрахунку аліментів, оскільки жодних медичних протипоказань для повноцінної праці відповідач не має. Надані відповідачем квитанції про перекази коштів позивачка вважає несистематичними та мізерними, зважаючи на трирічний період після розірвання шлюбу. У зв`язку з цим позивачка просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 5 000 грн щомісячно на кожну дитину (всього 10 000 грн) до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня подання позовної заяви.
Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 24.06.2026 відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.
29.07.2026 представником відповідача - адвокатом Михальчук К.О. в інтересах ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву. Відповідач не погоджується з твердженнями про ухилення від утримання дітей та вказує, що систематично за першої ж можливості надсилав колишній дружині грошові перекази, що підтверджується долученими квитанціями за період 2024-2026 років. Заперечуючи проти стягнення аліментів у розмірі 10 000 грн щомісячно, відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, незадовільний стан здоров`я та наявність інших утриманців. Він офіційно працевлаштований водієм легкового (спеціального) автомобіля в Новоборівському дитячому будинку-інтернаті Житомирської обласної ради на 0,5 ставки, це місце роботи є його єдиним джерелом доходу. Його середній щомісячний дохід становить 5 582 грн 22 коп., що робить заявлену суму аліментів у 10 000 грн абсолютно неспівмірною та такою, що позбавить його засобів для власного існування. Відповідач стверджує, що не має об`єктивної можливості працювати на повну ставку або знайти додатковий заробіток з огляду на: незадовільний стан здоров`я та обов`язок догляду за матір`ю похилого віку. Додатково відповідач зазначає, що діти є громадянами України, де лікування, навчання та вакцинація є безкоштовними. Проживання дітей за кордоном та значні витрати на їхнє утримання там зумовлені виключно особистим рішенням позивачки, що не повинно накладати на відповідача надмірний фінансовий тягар. З огляду на це відповідач просить визначити розмір аліментів на рівні мінімального гарантованого законодавством розміру - по 1 756 грн щомісячно на кожну дитину, що становить 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
04.08.2026 представником позивача - адвокатом Мосійчук О.В. в інтересах ОСОБА_2 подано відповідь на відзив, за змістом якої, зокрема, твердження ОСОБА_1 про те, що він переніс хірургічне втручання на початку 2026 року, має суттєві вади здоров`я, не має можливості додаткового заробітку, оскільки допомагає своїй матері, не підтверджені відповідними доказами. Водночас, відповідач працює на умовах неповного робочого дня (0,5 ставки) за власним бажанням (на підставі особистої заяви), не маючи при цьому жодних медичних чи інших об`єктивних протипоказань для повноцінної праці на повну ставку. На переконання позивача, викладена у відзиві позиція відповідача повністю необґрунтована, безпідставна та спрямована на ухилення від виконання свого конституційного та сімейно-правового обов`язку щодо належного утримання своїх неповнолітніх дітей. Позивач самостійно несе основний фінансовий тягар, тоді як відповідач обмежився виплатою незначних сум двічі протягом останніх 3-х років.
25.08.2026 в судовому засіданні суд постановив ухвалу без оформлення окремим документом, якою продовжив відповідачу строк для подання відзиву разом з долученими до відзиву доказами. Окрім того, судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача від 15.08.2026 про долучення доказів.
У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Відповідач та його представник не заперечили щодо стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховуючи доводи, які наведені у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі поданих учасниками справи доказів (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши всі докази, надані учасниками справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2023 року у справі № 278/3628/22 (провадження No 2/276/97/23) розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , який було зареєстровано 04.08.2015 виконавчим комітетом Іршанської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (актовий запис № 35).
ОСОБА_1 (після розірвання шлюбу змінено прізвище на ОСОБА_9 ) та ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження: серії НОМЕР_1 , видане 27.09.2016 Житомирським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Житомирській області, актовий запис № 2847, та серії НОМЕР_2 , видане 11.03.2020 виконавчим комітетом Новоборівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області, актовий запис № 7.
Місце проживання сторін та їхніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстроване в АДРЕСА_1 , про що свідчать відповідні витяги з реєстру територіальної громади та відомості з Єдиного державного демографічного реєстру (а.сп. 7, 13, 21, 52).
Водночас, діти фактично проживають разом з матір`ю в Чеській Республіці з 2022 року, що стверджується позивачем та визнається відповідачем, а тому вказана обставина не підлягає доказуванню, в силу положень, визначених ч.1 ст. 82 ЦПК України. Окрім того, на підставі договору суборенди житлового приміщення від 20.06.2025 року, укладеного між орендарем ОСОБА_10 та суборендарем ОСОБА_11 , остання орендує кооперативну квартиру у м. Хомутов в Чеській Республіці, разом з нею користуються житлом: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вартість щомісячного проживання складає 18050 чеських крон. Вказане підтверджується відповідним договором суборенди та письмовим дозволом правління Будівельного житлового кооперативу Хомутов від 25.05.2026 за постановою № 40/2026 про надання згоди на здачу вказаної квартири в суборенду зазначеним особам на строк до 31.12.2028 року. (а.сп. 30-37).
ОСОБА_17 та ОСОБА_18 перебувають у Чеській Республіці під тимчасовим захистом, строк дії якого електронно продовжено, про що свідчать візи на перебування в країні та підтвердження електронної реєстрації на продовження тимчасового захисту Міністерства внутрішніх справ Чеської Республіки від 25.01.2026 (а.сп.39-40, 42-43).
Згідно з довідкою-підтвердження про відвідування школи від 01.07.2025 року, видана Початковою школою Хомутов, ОСОБА_17 є учнем 3-В класу (а.сп. 17).
Як свідчить підтвердження про навчання від 24.02.2026, видане Спеціальною початковою школою та дитячим садком ОСОБА_19 , ОСОБА_13 відвідує вказаний дитячий навчальний заклад з 01.03.2023 року (а.сп.22).
На підтвердження здійснення регулярних витрат на харчування та розвиток дітей у Чеській Республіці позивачем надано копії платіжних документів:
-витрати на харчування Назарія в школі: платіжне доручення банку від 01.09.2025 року про переказ 650,00 чеських крон (CZK) на рахунок одержувача № 123-8124490247/0100;
-витрати на відвідування Назарієм гуртка із фехтування: платіжне доручення банку від 02.09.2025 року про переказ 2 000,00 (CZK) на рахунок одержувача № 107-8357020297/0100;
-витрати на на відвідування Назарієм рибальського гуртка: платіжне доручення банку від 08.09.2025 року про переказ 2 000,00 (CZK) на рахунок одержувача № 107-8357020297/0100;
-витрати на відвідування Давидом дитячого садка: платіжне доручення банку від 07.01.2026 року про переказ 1 400,00 CZK на рахунок одержувача № 107-8421380247/0100;
-витрати на відвідування Давидом занять з кераміки: платіжне доручення банку від 01.09.2025 року про переказ 2 000,00 CZK на рахунок одержувача № 107-8357020297/0100;
-витрати на відвідування Давидом підготовчої групи з фехтування: платіжне доручення банку від 29.08.2025 року про переказ 2 000,00 CZK на рахунок одержувача № 107-8357020297/0100.
Окрім того, у позивача на утриманні ще є інші діти: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.сп. 27-29).
Відповідач ОСОБА_1 з 05.09.2024 займає посаду водія легкового (спеціального) автомобіля в Новоборівському дитячому будинку-інтернаті Житомирської обласної ради на умовах неповного робочого часу (0,5 ставки, тривалість робочого часу - 20 годин на тиждень, графік роботи: з понеділка по п`ятницю з 08:00 до 12:00). Вказане підтверджується копією наказу директора Новоборівського дитячого будинку-інтернату Житомирської обласної ради № 203-К від 04.09.2024 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 ».
Згідно з довідкою про доходи № 24 від 06.07.2026 року, виданої Новоборівським дитячим будинком-інтернатом, загальний дохід відповідача за перші 6 місяців 2026 року становить 33 493,33 грн (середній заробіток - 5 582,22 грн). Помісячний дохід становить: січень - 4 323,50 грн; лютий - 5 285,27 грн; березень - 6 107,60 грн; квітень - 6 107,60 грн; травень - 5 789,06 грн; червень - 5 880,30 грн.
Загальна сума доходів ОСОБА_1 за 2025 рік становив 43 818,18 грн, що стверджується довідкою про доходи № 23 від 06.07.2026 року за 2025 рік.
Суд встановив, що відповідач у позасудовому порядку періодично переказував кошти на ім`я ОСОБА_20 як матеріальну допомогу на утримання дітей, про що свідчать такі копії платіжних інструкцій щодо переказів коштів через АТ КБ «Приватбанк»: інструкція № P24A[номер приховано]D9456 від 04.12.2024 року на суму 6 030,15 грн; призначення платежу: "Переказ власних коштів", інструкція № P24A[номер приховано]D5174 від 26.04.2025 року на суму 5 025,13 грн; призначення платежу: "Переказ власних коштів, аліменти", інструкція № P24A[номер приховано]D2158 від 27.07.2025 року на суму 6 030,15 грн; призначення платежу: "Переказ власних коштів, аліменти", інструкція № P24A[номер приховано]D0391 від 24.09.2025 року на суму 5 025,13 грн; призначення платежу: "Переказ власних коштів, аліменти", інструкція № P24A[номер приховано]D1470 від 07.01.2026 року на суму 5 025,13 грн; призначення платежу: "Переказ власних коштів, аліменти", інструкція № P24A[номер приховано]D4327 від 02.03.2026 року на суму 5 025,13 грн; призначення платежу: "Переказ власних коштів, аліменти",
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Дитина у будь-якому випадку повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків, що гарантовано як нормами СК України, так і ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно з якою держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959 року), «Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості».
Згідно частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно частин 1, 2статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до частини 3статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно частин 1-3статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує зміст положень ст. 199 СК України, в тому числі те, що Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності обов`язків батьків брати участь у матеріальних витратах на дитину.
Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що позивач не може самостійно матеріально утримувати їх спільних з відповідачем дітей. Згоди щодо розміру аліментів, які відповідач має сплачувати на утримання синів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 між сторонами не досягнуто.
Суд приймає до уваги обов`язок обох батьків брати участь у матеріальному утриманні своїх дітей до їх повноліття, повноцінно забезпечувати їх інтереси та право на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також те, що матеріальне забезпечення дітей повинно мати регулярний характер.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання двох дітей урозмірі 10 000,00 грн щомісяця (по 5 000,00 грн на кожну дитину). Водночас, щомісячні витрати на утримання дітей в такій сумі не підтверджені відповідними доказами.
Так, на підтвердження витрат на харчування ОСОБА_5 в школі та відвідування Давидом дитячого садка надано лише два платіжні доручення: від 01.09.2025 року про переказ 650,00 чеських крон (CZK) та від 07.01.2026 року про переказ 1 400,00 CZK, відповідно. Однак, зважаючи на неподання позивачем інших платіжних доручень про систематичну оплату витрат та відсутність в матеріалах справи відомостей про те, за який період оплачено зазначені послуги (за місяць, пів року, рік тощо), тому суд не може дійти обгрунтованого висновку, що ці кошти сплачувались позивачем щомісячно.
Щодо витрат на відвідування Назарієм та ОСОБА_6 гуртків з фехтування, з кераміки, рибальського гуртка, то суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 185 Сімейного кодексу України такі витрати на дітей відносяться до додаткових, оскільки викликані необхідністю розвитку певних здібностей дітей. Відтак, вони не охоплюються аліментами, що спрямовані для забезпечення першочергових потреб дитини.
Стосовно витрат на щорічну обов`язкову вакцинацію дітей, то суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази фактичного проведення такої вакцинації на платній основі та розміру відповідних витрат.
Щодо щомісячних витрат на проживання в розмірі 18050 чеських крон суд враховує, що згідно з договором суборенди, в квартирі, окрім позивача та дітей ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , також проживають ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та інші діти: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також слід зазначити, що щомісячні витрати на проїзд (пальне для автомобіля) у розмірі 9500-11400 грн не підтверджені належними доказами, а тому судом не враховуються.
Разом з тим, необхідність витрати коштів на проживання, харчування, одяг, засоби гігієни, придбання шкільного приладдя для дітей суд не ставить під сумнів, оскільки вони покликані забезпечити нормальну життєдіяльність і щоденні фізіологічні потреби дитини, а отже суд дійшов висновку, що позивач дійсно потребує матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3 512 гривень. Відтак, враховуючи положення частини другої статті 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину від 6 до 18 років становить 1 756 грн на кожну дитину.
Водночас, слід врахувати і спроможність батька дітей надавати матеріальну допомогу у належному розмірі.
Як зазначено вище, ОСОБА_1 офіційно працевлаштований водієм на умовах неповного робочого часу (0,5 ставки з графіком роботи: з понеділка по п`ятницю з 08:00 до 12:00), а його середній щомісячний заробіток складає 5 582,22 грн. Вказане підтверджує його можливість працювати. При цьому, покликання відповідача на те, що він за станом здоров`я не може влаштуватись на іншу роботу, суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 є особою працездатного віку, не має інвалідності, останнім не надано доказів (відповідні висновки лікарської комісії), які б свідчили про те, що йому протипоказані певні види діяльності.
Відтак, суд вважає, що відповідач, з метою забезпечення якнайкращих інтересів його дітей, може вжити заходів для отримання доходу та подальшого забезпечення їх на належному рівні.
Твердження відповідача про неможливість додаткового заробітку через постійний догляд та допомогу матері похилого віку ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , судом відхиляються. Так, сама лише копія паспорта матері не свідчить про перебування її на утриманні відповідача чи спільне проживання з ним.
Суд дослідив надані відповідачем платіжні інструкції АТ КБ «Приватбанк» за період 2024-2026 років, згідно з якими він перераховував позивачу кошти як добровільну допомогу (аліменти). Суми цих одноразових добровільних переказів (по 5 025,13 грн та 6 030,15 грн) безпосередньо вказують на те, що відповідач має реальну фінансову можливість сплачувати аліменти у розмірі, вищому за офіційно задекларовані 50% прожиткового мінімуму (по 1756 грн). Здійснення таких платежів при офіційній заробітній платі у 5 582,22 грн на місяць свідчить про наявність у відповідача інших джерел доходу або додаткових фінансових можливостей.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 гривень 00 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 23 червня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
На переконання суду, в даному випадку такий розмір аліментів, з урахуванням наданих сторонами доказів, буде достатнім та справедливим, зможе забезпечити утримання дітей на мінімальному рівні та не буде надмірним для відповідача.
При постановленні рішення про стягнення аліментів суд також враховує, що позивач та відповідач в даному випадку не позбавлені права в разі зміни матеріального чи сімейного стану звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів в порядку ст. 192 СК України.
На підставі пункту 1 частини 1статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки позов задоволено частково (50%), тому з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,щомісячно, починаючи 23 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,щомісячно, починаючи з 23 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 07.09.2026.
Суддя А.М. Збаражський