Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2573/26
Провадження № 2/935/1770/26
У Х В А Л А
07 вересня 2026 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Рибнікова М. М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Подільського ВДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватного нотаріуса Паламарчук Алли Павлівни про звільнення майна з-під арешту,
встановила:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Коростишівського районного суду Житомирської області з даним позовом, в якому просить скасувати арешт на нерухоме майно, йому належне, а саме на: земельні ділянки з кадастровим номером: [номер приховано]:04:000:0610; [номер приховано]:04:000:0614; [номер приховано]:04:000:0611; [номер приховано]:04:000:0619, що розташовані за адресою: Житомирська обл., Коростишівський р-н, с/рада Торчинська.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі Договорів купівлі-продажу від 26.01.2018 року є власником земельних ділянок, що розташовані за адресою: Житомирська обл., Коростишівський р-н, с/рада Торчинська, з кадастровими номерами [номер приховано]:04:000:0610; [номер приховано]:04:000:0614; [номер приховано]:04:000:0611; номером [номер приховано]:04:000:0619.
Однак, в червні 2026 року позивачем встановлено, на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, в тому числі Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, про перебування зазначених земельних ділянок під арештом, а підставою державної реєстрації обтяження на майно стала постанова про арешт майна боржника №341/6, видана 10.01.2012 року ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві державним виконавцем Павленко Ю.А.
Згідно відповіді Подільського ВДВС у м.Києві КМУ МЮУ №55 276 від 09.06.2026 року неможливо однозначно ідентифікувати номер виконавчого провадження, у межах якого ВДВС Подільського РУЮ м.Києва виносилась постанова про арешт майна боржника №341/6 від 10.01.2012, а тому запропоновано звернутись до суду із заявою про зняття арешту з нерухомого майна.
Згідно відповіді Подільського ВДВС у м.Києві КМУ МЮУ №68918 від 07.07.2026 року станом на 07.07.2026 року виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 не перебувають, обтяження за виконавчим провадження №643399930 були вилучені, однак у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться обтяження накладені на підставі постанови про арешт майна боржника №341/6 від 10.12.2012 року виданої ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві, але ідентифікувати в рамках якого виконавчого провадження винесена постанова не вбачається за можливе, а тому з метою вирішення питання щодо зняття арешту з об`єкта обтяження запропоновано звернутися до суду.
Згідно відповіді Міністерства Юстиції України №102434/124953-33-26 від 10.07.2026 року, система державної реєстрації прав відповідно до запроваджено в Україні з 01.01.2013 року, а до впровадження Державного реєстру прав, реєстрація обтяжень нерухомого майна проводилась у Реєстрі заборон. Згідно з даними Системи та за інформацією Управління примусового виконання рішень у м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні у відділі державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві з 21.07.2010 року перебувало виконавче провадження №20394379 з примусового виконання постанови Управління Пенсійного фонду України Іллінецького району від 21.06.2010 року №4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 6800,00 грн. Однак, у зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документу, державним виконавцем 16.03.2012 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
В свою чергу, за інформацією Управління, відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 від 02.02.2012 року №24553498, №24554822, №24554492, на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві про арешт майна боржника, серія та номер:341/6 від 10.01.2012 року.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшла до висновку, що провадження по даній справі не може бути відкрито, зважаючи на таке.
Згідно з ч. 1ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч. 1ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається із змісту позовної заяви та матеріалів, до неї долучених, у 2026 році позивач дізнався про факт перебування належного йому майна, зокрема земельних ділянок, під арештом, який був накладений на підставі постанови державного виконавця ВДВС Подільського районного управління юстиції у м.Києві. №341/6 від 10.01.2012.
Перевіркою даних , наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 виявлено наявні обтяження , накладені у рамках виконавчого провадження №64399930. Станом на 07.07.2026 державним виконавцем вилучені обтяження , накладені у межах виконавчого провадження 64399930. Однак у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться обтяження , накладені на підставі постанови про арешт майна боржника №341/6 від 10.12.2012, виданої ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві , ідентифікувати у рамках якого виконавчого провадження винесена ця постанова державним виконавцем неможливо.
Станом на 07.07.2026 виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 у Подільському ВДВС у м.Києві не перебувають.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
За приписами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ч. 4ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з п. 16 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. До заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», в питанні щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права, а саме, на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного), а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.
Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.
Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За змістом ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
У цій справі арешт на майно було накладено державним виконавцем, спір не пов`язаний з належністю майна, на яке накладено арешт, позивач у цих правовідносинах є боржником, тобто є стороною виконавчого провадження, не може виступати позивачем у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, а належним способом захисту даного права є саме звернення до суду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а не з позовною заявою.
Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26 вересня 2019 року у справі №607/3894/17.
З огляду на наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суддя дійшла висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення такого питання, а саме, шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України.
За таких обставин, у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя
постановила:
У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Подільського ВДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватного нотаріуса Паламарчук Алли Павлівни про звільнення майна з-під арешту - відмовити.
Роз`яснити позивачу про право звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку, визначеному Розділом VII ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя М. М. Рибнікова