КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/16101/2026
У Х В А Л А
м. Київ Справа № 369/6370/24
07 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кафідової О.В.
суддів: Оніщука М.І.
Шебуєвої В.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 квітня 2026 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартістю 1/2 частки автомобіля марки Renault Megane, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 в розмірі136 850,00 грн. (сто тридцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 368,50 грн. (одна тисяча триста шістдесят вісім гривень 50 коп.).
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 12 серпня 2026 року представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 квітня 2026 року, винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Також в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2026.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2026 року, апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 квітня 2026 року,залишено без руху для подання на адресу Київського апеляційного суду: оригіналу документу про сплату судового збору на суму 1 642 грн. 20 коп., подати нову редакцію апеляційної скарги, в якій зазначити всіх учасників справи, подати докази направлення іншим учасникам справи, а саме позивачу ОСОБА_4 копії апеляційної скарги листом з описом вкладення (засобами поштового зв`язку чи у електронному вигляді з використанням офіційних електронних адрес учасників справи). Окрім того, апелянту необхідно подати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 квітня 2026 року.
Надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснено, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
01 вересня 2026 року на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 25 серпня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Батченко О.О. подала до Київського апеляційного суду платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 1 642 грн. 20 коп., нову редакцію апеляційної скарги, в якій зазначила всіх учасників справи, докази направлення іншим учасникам справи, а саме позивачу ОСОБА_4 копії апеляційної скарги листом з описом вкладення та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вимог заяви зазначила, що 28 травня 2026 року нею через підсистему «Електронний суд» вже подавалася апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 03 квітня 2026 року, однак ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року ця апеляційна скарга була повернута заявнику.
Не погодившись із ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року, заявник звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батченко Оксана Олександрівна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року.
На думку заявника, саме подання касаційної скарги та очікування результатів її розгляду призвело до пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Також заявник посилається на те, що ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій їй не направлялися ані до підсистеми «Електронний суд», ані на електронну пошту, у зв`язку з чим, очікуючи відповіді на подані процесуальні документи, вона пропустила строк на апеляційне оскарження.
Дослідивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та надані на їх підтвердження матеріали, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними можуть бути визнані такі причини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка пропустила процесуальний строк, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії, існування яких підтверджено належними доказами.
З матеріалів справи встановлено, що представник відповідача вже зверталася з апеляційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 квітня 2026 року, однак ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року зазначену апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.
Матеріали справи містять відомості про направлення 02 червня 2026 року копії ухвали Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року представнику відповідача Батченко О.О. через підсистему «Електронний суд».
Крім того, подання заявником касаційної скарги саме на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року свідчить про її обізнаність щодо існування та змісту відповідного процесуального рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2026 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року відмовлено; загальний доступ до цієї ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено 09 липня 2026 року. Проте повторно з апеляційною скаргою заявник звернулася лише 12 серпня 2026 року.
Верховний Суд у постанові від 28 серпня 2024 року у справі № 727/12247/23 (провадження № 61-8787св24) зазначив, що при вирішенні питання про поновлення строку у разі повторного подання апеляційної скарги підлягають оцінці, зокрема, своєчасність первісного звернення, повторне звернення упродовж розумного строку без невиправданих затримок, добросовісність поведінки скаржника, усунення причин повернення попередньої скарги, а також наявність об`єктивних і непереборних обставин, які не залежали від скаржника.
Подібні критерії викладені Верховним Судом у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21: повторне подання апеляційної скарги має відбутися протягом розумного строку після повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, а причини, які унеможливили своєчасне звернення, повинні мати об`єктивний та непереборний характер.
Колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини таким критеріям не відповідають.
Сам по собі факт первісного звернення з апеляційною скаргою та її подальшого повернення не означає автоматичного збереження за особою права на повторне апеляційне оскарження протягом необмеженого часу та не є самостійною поважною причиною пропуску встановленого законом процесуального строку.
Після повернення первісної апеляційної скарги заявник обрала шлях касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року та очікувала результатів касаційного перегляду.
Разом з тим така процесуальна поведінка є наслідком власного вибору сторони та не свідчить про існування об`єктивних і непереборних обставин, які позбавляли заявника можливості повторно подати апеляційну скаргу після усунення причин, з яких попередню скаргу було повернуто.
Актуальний підхід Верховного Суду з цього питання викладено у постанові від 30 червня 2026 року у справі № 766/5577/25. Верховний Суд зазначив, що обрання особою шляху касаційного оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги є наслідком її власного процесуального вибору і не становить об`єктивної, непереборної та незалежної від волі особи перешкоди для повторного звернення з апеляційною скаргою. Оскарження ухвали про повернення скарги та повторне звернення після усунення її недоліків не є взаємовиключними процесуальними діями.
Таким чином, доводи представника відповідача про те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений у зв`язку з поданням касаційної скарги та необхідністю очікування результату її розгляду, не свідчать про наявність обставин, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне повторне звернення до суду апеляційної інстанції.
При цьому заявником не наведено конкретних обставин та не надано належних доказів, які б підтверджували неможливість повторного подання апеляційної скарги упродовж розумного строку після повернення первісної скарги, а також після постановлення Верховним Судом ухвали від 07 липня 2026 року.
Посилання заявника на ненаправлення їй процесуальних документів також не є достатньою підставою для поновлення строку, оскільки матеріали справи містять відомості про направлення ухвали Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд», а сам факт її касаційного оскарження свідчить про те, що заявнику було відомо про прийняття відповідного судового рішення.
Крім того, заявником не зазначено конкретної дати, коли їй стало відомо про ухвалу Верховного Суду від 07 липня 2026 року, та не надано доказів існування у період до повторного подання апеляційної скарги 12 серпня 2026 року об`єктивних перешкод, які унеможливлювали її подання.
Отже, наведені в клопотанні обставини залежали від процесуальної поведінки та обраного заявником способу реалізації права на оскарження і не можуть бути віднесені до об`єктивно непереборних обставин, які б давали підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Таким чином, наведені у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження слід визнати неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України, якщо апеляційну скаргу подано після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і підстави для поновлення строку визнано неповажними, апеляційна скарга залишається без руху з наданням особі можливості зазначити інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо вказані особою підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача, слід відмовити.
Керуючись ст. 354,357,358 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: