КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 753/23517/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12857/2026 Головуючий у суді першої інстанції - Кулик С.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
за участю:
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Крестьянікової Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Крестьяніновою Лідією Володимирівною, на рішення Дарницького рай онного суду м. Києва від 27 січня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просив стягнути з відповідача суму авансу у розмірі 3000,00 доларів США, витрати на правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн., та судовий збір у розмірі 1096,80 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 25.01.2022 року позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 3000 доларів США. В перерахунку на гривню передана сума становила 109680,00 грн. Покупець передав продавцю зазначену суму як попередній платіж та гарантію придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 та гараж, про що відповідачем було написано власноручну розписку.
Договір купівлі-продажу планували укласти до 25.02.2022 року про що зазначено в розписці.
До зазначеної дати укладення договору не відбулось.
06.10.2023 року покупець направив продавцю письмову претензію про повернення переданої суми. Відповіді на претензію покупець не отримав.
Станом на грудень 2023 року продавець не повернув передану йому суму.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27.01.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3000 доларів США та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1096 грн. 80 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено (а.с. 149, 150).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що той факт, що поперденій договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, не змінює правової природи завдатку та не свідчить про безпідставність отримання коштів відповідачем.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення коштів з відповідача, не встановивши при цьому: вину відповідача, факт ухилення відповідача від укладення договору та будь-яких доказів порушення домовленостей саме з боку відповідача.
При цьому, на думку апелянта, суд першої інстанції повністю проігнорував факт визнання вини покупцем та правової природи коштів, наявність усіх істотних умов у письмовій розписці та очевидне зловживання правом з боку покупця, який намагається збагатитися за рахунок створеного ним порушення (а.с.158-166).
Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістив.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглядати справу за відсутності позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.01.2022 ОСОБА_1 , було написано власноручно розписку, зі змісту якої вбачається, що останній отримав від ОСОБА_2 , грошові кошти в сумі 3000 доларів США в якості завдатку за квартиру в АДРЕСА_1 та гараж № НОМЕР_1 за вказаною адресою. З визначенням строку укладення договору купівлі-продажу до 25.02.2022 року.
При цьому, цьому сторонами не заперечується факт передачі позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 3000 доларів США, досягнення усної домовленості щодо можливого укладення в майбутньому договору купівлі-продажу квартири та гаражу, а також те, що договору купівлі-продажу між ними укладено не було.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першой інстанції виходив з того, що отримані відповідачем грошові кошти є авансом, який підлягає поверненню позивачу, оскільки договір, у рахунок якого вони сплачувалися, укладений не був, а відтак правові підстави для утримання відповідачем відстуні.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, вважає його правильним та обгрунтованим, з огляду на наступне.
Так, ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорення.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Отже, ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.
Аванс не має забезпечувальної функції. Якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається його власникові.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 296/10217/15-ц.
Таким чином, оскільки в даних спірних правовідносинах договору про купівлю-продаж нерухомого сторонами не укладено, тобто зобов`язання не вважається дійсним і, як наслідок, сплачена позивачем сума коштів у розмірі 3000 доларів США, не може бути визначена як завдаток, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що сплачена позивачем за попереднім договором сума коштів є авансом, який підлягає поверненню позивачеві.
Посилання апелянта на те, що саме з вини позивача сторони не уклали основний договір, є безпідставними, оскільки сума грошових коштів, що за своєю правовою природою є авансом, підлягає поверненню особі, яка їх сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору.
Тобто, відсутність вини у неукладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна правового значення не мають та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку повернути сплачений за попереднім договором аванс, оскільки чинним законодавством не передбачено залишення авансу або його частини у сторони попереднього договору у випадку неукладення основного договору.
Інші доводи апеляційної скарги, які на думку скаржника, є підставою для скасування рішення суду, є тотожними із його запереченнями щодо позовних вимог, були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав грунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Крестьяніновою Лідією Володимирівною, - залишити без задоволення.
Рішення Дарницького суду м. Києва від 27 січня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 07 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова