КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 939/3408/24
номер провадження 22-ц/824/8896/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Лапчевської О.Ф.,
суддів Березовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року /суддя Герасименко М.М./
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про відшкодування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з вимогами про стягнення з відповідача вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу у розмірі 22 186,37 грн, витрат, пов`язаних з експертизою засобу вимірювальної техніки, у розмірі 6 817,00 грн та судових витрат.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року позов задоволено повністю. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» вартість необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу в розмірі 22 186,37 грн, вартість проведеної експертизи засобу вимірювальної техніки в розмірі 6 817,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн. /а.с. 119-124/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також стягнути з позивача на його користь понесені судові витрати.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт вказував на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважав, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи та неправильно застосовані норми матеріального права. Зазначав, що газовий лічильник, який був демонтований та направлений на експертизу 19 лютого 2024 року, до цього був встановлений працівниками газової служби тимчасово, замість його власного лічильника, який вони зняли та направили на перевірку у 2012 році. Посилався на те, що лічильник був у використанні, що підтверджується записами у відомості контрольного зняття показників від 23 березня 2012 року, де зазначено, що на момент встановлення він мав показники 16141 куб.м. Вказував, що лічильник був опломбований працівником газової служби, і станом на 19 лютого 2024 року пломба не була пошкоджена, а зовнішніх пошкоджень лічильника не було видно. Зазначав, що представники позивача мали постійний доступ до лічильника, оскільки він встановлений на вулиці, та самостійно знімали показники, при цьому жодних питань у них не виникало. Посилався на те, що коли саме виникли пошкодження в лічильнику йому не відомо, можливо під час обстрілів, які велися російськими військовими на їхній вулиці, можливо пошкодження були вже на момент встановлення лічильника у 2012 році. Вказував, що його не викликали на комісію, яка розглядала питання, а акти він підписував без окулярів, не читаючи їх. Зазначав, що в будинку постійно проживають він, дружина та син-інвалід, які ніколи не втручались у роботу лічильника. Звертав увагу, що після встановлення нового лічильника у лютому 2024 року показники споживання газу суттєво не відрізняються від показників 2023 року, а в 2024 році споживання навіть зменшилось. Наголошував, що позивач не порівнював показники використання газу до та після заміни лічильника та не надав суду відомості про використання газу за 2023 та 2024 роки. Посилався на статтю 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Також посилався на статтю 386 ЦК України про рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
До суду апеляційної інстанції від позивача надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких він вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначав, що апелянт не надав жодного доказу на спростування порушення, а виявлене в акті експертизи втручання у газовий лічильник є свідченням встановленого факту викривлення даних обліку природного газу, яке може бути спростовано тільки іншим актом експертизи (постанова Верховного Суду у справі № 922/1790/18 від 12 червня 2019 року). Посилався на норми Кодексу газорозподільних систем, зокрема пункт 4 глави 1 розділу І, пункт 1 глави 2 розділу XI, пункт 1 глави 5 розділу XI, пункт 1 глави 3 розділу XI, пункт 8 глави 9 розділу X.
Про розгляд справи в порядку письмового провадження учасники справи поінформовані належним чином.
Колегія суддів, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 19 лютого 2024 року представниками позивача на об`єкті відповідача за адресою: Київська область, Бучанський район, селище Бородянка, вулиця Правика, 2, виявлено несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, що зафіксовано в акті про порушення № 330 від 19 лютого 2024 року. Акт складений у присутності відповідача та підписаний ним без зауважень.
Порушення усунуте шляхом демонтажу лічильника газу марки Октава G-6, зав. № 600314, та направлення його на експертизу. Відповідач надав письмову згоду на проведення експертизи лічильника газу без його присутності, що підтверджується протоколом щодо направлення ЗВТ на експертизу.
22 лютого 2024 року проведено експертизу лічильника газу Октава G-6, зав. № 600314, за участю представника ДП «Київоблстандартметрологія», якою виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме: виявлено конструктивні зміни у вихідному патрубку, внаслідок чого об`єм газу, що проходить через лічильник, обліковується частково (не в повному обсязі); відбувається викривлення даних обліку природного газу; ЗВТ експлуатується з порушенням законодавства. Встановлено похибки лічильника: Qmax = -3,82%; 0,2Qmax = -3,33%; Qmin = -99,21%.
Цього ж дня ДП «Київоблстандартметрологія» здійснено повірку ЗВТ та складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ДМКВ00121-24 від 22 лютого 2024 року, відповідно до якої ЗВТ не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020.
04 березня 2024 року відповідача повідомлено про засідання комісії з розгляду акту про порушення, яке відбудеться 12 березня 2024 року. Повідомлення вручено відповідачу особисто під підпис.
12 березня 2024 року на засіданні комісії з розгляду акту про порушення № 330 від 19 лютого 2024 року прийнято рішення про задоволення акту про порушення.
Позивачем здійснено розрахунок вартості необлікованого обсягу газу за період з 01 вересня 2023 року по 18 лютого 2024 року у сумі 22 186,37 грн, про що складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 12 березня 2024 року.
26 березня 2024 року відповідачу направлено повідомлення щодо оплати вартості необлікованого газу та вартості проведеної експертизи, однак вимога залишена без виконання.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем про те, що несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу; пунктом 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС про те, що до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ, належать, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ; пунктом 1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС про те, що у разі виявлення у споживача порушень на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення; пунктом 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС про те, що у разі виявлення несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців); пунктом 8 глави 9 розділу X Кодексу ГРС про те, що якщо за результатами експертизи буде підтверджено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, витрати, пов`язані з експертизою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача; статтею 18 Закону України «Про ринок природного газу» про те, що приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги природного газу під час його споживання; статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» про те, що споживач зобов`язаний забезпечувати цілісність обладнання приладів обліку та не втручатися в їхню роботу.
Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що пошкодження лічильного механізму лічильника, встановлене оператором ГРМ, що призводить до викривлення даних обліку природного газу, є підставою для проведення розрахунку необлікованого об`єму природного газу у порядку, визначеному розділом XI Кодексу ГРС, а обов`язок збереження лічильника покладено на споживача (постанови Верховного Суду у справі № 321/1287/18 від 11 грудня 2019 року та у справі № 314/259/18 від 17 березня 2021 року).
Доводи апеляційної скарги про те, що лічильник був у використанні, пломба не була пошкоджена, відсутні докази втручання саме відповідача, показники споживання не збільшились, експертиза проведена заінтересованими особами, а акти підписані без ознайомлення, - відхиляються з таких підстав.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Вказаною нормою визначено, що пошкодження пломб є однією з форм несанкціонованого втручання, однак не єдиною. Втручання може бути здійснене без пошкодження пломб, зокрема шляхом конструктивних змін у внутрішніх елементах лічильника, що і було виявлено експертизою. Тому доводи апелянта про цілісність пломб не спростовують факту несанкціонованого втручання.
Крім того, апелянтом не надано жодного доказу на спростування факту несанкціонованого втручання. Виявлене в акті експертизи втручання у газовий лічильник є свідченням встановленого факту викривлення даних обліку природного газу, а отже, може бути спростовано тільки іншою експертизою. Відповідач не скористався своїм правом на проведення альтернативної експертизи та не надав суду жодного доказу, який би спростовував висновки експертизи, проведеної 22 лютого 2024 року.
Посилання апелянта на те, що лічильник був у використанні та встановлений працівниками газової служби, не спростовує факту несанкціонованого втручання, виявленого під час експертизи. Відповідно до вимог Кодексу ГРС, саме споживач несе відповідальність за збереження та цілісність засобу вимірювальної техніки. Наявність у відповідача обов`язку забезпечити схоронність лічильника не залежить від того, чи був він новим чи раніше використовувався.
Доводи апелянта про те, що показники споживання газу після встановлення нового лічильника не збільшились, а в окремі періоди навіть зменшились, є необґрунтованими, оскільки розрахунок вартості необлікованого об`єму природного газу здійснюється не за фактичними показниками споживання, а за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 19 до Кодексу ГРС, з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача. Такий порядок розрахунку передбачений пунктом 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС та спрямований на відшкодування оператору ГРМ вартості газу, який був спожитий, але не облікований внаслідок несанкціонованого втручання.
Відносно доводів апелянта про те, що він підписував акти без окулярів, не читаючи їх, колегія суддів зазначає, що підписання акта про порушення без зауважень свідчить про згоду споживача з його змістом. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідачем не надано доказів визнання акта про порушення недійсним у встановленому законом порядку. Крім того, відповідач надав письмову згоду на проведення експертизи без його присутності, тому його посилання на неповідомлення про проведення експертизи є безпідставним.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та ґрунтуються на формальних міркуваннях без урахування вимог Кодексу газорозподільних систем та сталої судової практики.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: