КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 756/3758/26
номер провадження № 22-ц/824/9827/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Лапчевської О.Ф.,
суддів Березовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року /суддя Андрейчук Т.В./
у справі за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з заявою, в якій просила суд встановити факти родинних відносин, а саме: факт того, що ОСОБА_5 є батьком загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , а також факт того, що ОСОБА_6 є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнано неподаною і повернуто заявниці. /а.с. 27-28/
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник заявника - адвокат Болінський С.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що заява про усунення недоліків була подана вчасно - 18 березня 2026 року о 13:12 через підсистему ЄСІТС, що є офіційним засобом подання процесуальних документів. Суд першої інстанції не перевірив наявність поданих документів в електронному кабінеті та безпідставно дійшов висновку про неподання заяви у строк. Таке рішення, на думку апелянта, є проявом надмірного процесуального формалізму та порушує право на доступ до правосуддя.
Заінтересована особа про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформована належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не зверталася.
Колегія суддів, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на підставі наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме: факту того, що ОСОБА_5 є батьком загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , а ОСОБА_6 є його матір`ю.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 березня 2026 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про залишення заяви без руху від 13 березня 2026 року була надіслана заявниці та її представнику через підсистему ЄСІТС 13 березня 2026 року та доставлена до електронного кабінету представника 14 березня 2026 року о 12:01.
На виконання вимог ухвали суду, 18 березня 2026 року о 13:12 представником заявника через підсистему ЄСІТС подано заяву про усунення недоліків з доданими документами, що підтверджується самою заявою (а.с. 30), згідно з якою документ сформовано 18.03.2026.
Водночас, згідно з матеріалами справи, зазначена заява отримана судом першої інстанції 24 березня 2026 року. При цьому матеріали справи не містять даних щодо причин такої затримки доставки документа та отримання судом.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції керувався статтею 185 ЦПК України та дійшов висновку, що заявниця не усунула недоліки заяви у строк, встановлений ухвалою від 13 березня 2026 року, у зв`язку з чим заява підлягає поверненню як неподана. Суд виходив з того, що останній день для усунення недоліків припав на 19 березня 2026 року включно, однак у вказаний строк заявниця та її представник не подали заяву про усунення недоліків.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до частини шостої статті 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Як вбачається з матеріалів справи, представником заявника 18 березня 2026 року через підсистему ЄСІТС подано заяву про усунення недоліків, тобто у межах встановленого судом строку (а.с. 30).
При цьому, відповідно до підпункту 15.17 пункту 15 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, у разі подання документів до суду в електронній формі такий документ вважається поданим у день його направлення до суду, а не в день його реєстрації судом.
Таким чином, заява про усунення недоліків вважається поданою 18 березня 2026 року, тобто у строк, встановлений ухвалою суду від 13 березня 2026 року.
Суд першої інстанції, не надав розумного часу для усунення недоліків, з урахуванням особливостей реєстрації судових документів у суді, враховуючи технічні особливості роботи підсистеми ЄСІТС.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що ухвала про залишення заяви без руху від 13 березня 2026 року була доставлена до електронного кабінету представника лише 14 березня 2026 року, а тому строк для усунення недоліків мав обраховуватися саме з цієї дати, що також свідчить про дотримання заявником встановленого строку.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Повернення заяви з формальних підстав, раніше строку, який було надано судом з урахуванням отримання ухвали про залишення заяви без руху є проявом надмірного формалізму, що суперечить завданням цивільного судочинства та принципу забезпечення права на доступ до правосуддя, закріпленого статтею 55 Конституції України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення заяви заявниці, оскільки недоліки заяви були усунуті у встановлений строк.
Відповідно до частини першої статті 379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , - адвоката Болінського Святослава Святославовича - задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року - скасувати, справу направити до Оболонського районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: