КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
08 вересня 2026 рокум. Київ
Унікальний номер справи № 755/15215/23
Головуючий у першій інстанції - Марфіна Н.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13990/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Будівництво», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Олена Павлівна, Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Набок Віталій Миколайович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталя Вікторівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кара Олександра Олександрівна, про витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дольової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку, -
в с т а н о в и в :
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Інком-Будівництво», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова О.П., Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Набок В.М., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кара О.О., про витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно - відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дольової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку - відмовлено.
Застосовані ухвалою суду від 09.10.2023 року заходи забезпечення первісного позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №6154 від 21.09.2023 року посвідченому ПН КМНО Кара О.О. - скасовано (т. 4 а.с. 177-213).
Не погодившись з рішенням районного суду, 24 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Оплачко В.О. направив до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу (т. 4 а.с. 216-245).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 червня 2026 року витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції (т. 4 а.с. 247).
22 липня 2026 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 31 серпня 2026 року передана судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали (т. 5 а.с. 2-3).
Апелянту на виконання вимог ухвали слід було направити до Київського апеляційного суду документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 13 289,41 грн. та надати докази направлення апеляційної скарги ТОВ «Інком-Будівництво».
З супровідного листа Київського апеляційного суду вбачається, що копію вказаної ухвали було направлено апелянту ОСОБА_1 на поштову адресу та представнику апелянта - адвокату Опалачко В.О. до електронного кабінету (т. 5 а.с. 4).
Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, вказану ухвалу було доставлено до електронного кабінету представника ОСОБА_1 - адвоката Оплачко В.О. 01.09.2026 року (т. 5 а.с. 5).
Частиною шостою статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Пунктом 17 Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пункту 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
02 вересня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Оплачко В.О. про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору у розмірі 13 289,41 грн. (т. 5 а.с. 6-8).
Проте, станом на 08 вересня 2026 року недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року, апелянтом не було усунуто у повному обсязі, не надано докази направлення апеляційної скарги ТОВ «Інком-Будівництво».
Згідно з частиною третьою ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у тому числі цікавиться рухом справи.
Європейський суд з прав людини зазначав, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (рішення ЄСПЛ від 20 січня 2011 року у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 року підлягає поверненню у зв`язку з неусуненням недоліків в повному обсязі.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 185, ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 року - визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов