КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 752/20872/21
номер провадження №22-ц/824/9095/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Лапчевської О.Ф.,
суддів Березовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну представника ОСОБА_1 - Ковалевської Дар`ї Сергіївни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року /суддя Плахотнюк К.Г./
у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, пені, три відсотка річних та інфляційних втрат, матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «СК «Альфа-Гарант»» на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 10 885,73 грн, пеню в розмірі 12 466,19 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 046,30 грн, 3% річних у розмірі 1 089,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 96 048,79 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. Вирішено питання судових витрат. В задоволенні решти вимог відмовлено. /т. 2 а.с. 199-213/
27 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про намір подати докази витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення.
07 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. /т. 2 а.с. 246-248/
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Ковалевська Д.С. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 20 000,00 грн.
На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, порушивши вимоги статей 133, 137 та 246 ЦПК України. Вказує, що відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу достатньо подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат. Такий опис було надано суду разом з договором про надання правничої допомоги, в якому гонорар визначено у фіксованому розмірі 20 000,00 грн. Зазначає, що закон не містить вимоги про обов`язкове надання акту виконаних робіт як умови для стягнення витрат на правничу допомогу, а відсутність такого акту не може бути підставою для відмови у задоволенні відповідної заяви. Крім того, апелянт посилається на правові позиції Верховного Суду, згідно з якими надмірний формалізм при оцінці доказів понесених витрат на правничу допомогу є неприпустимим і суперечить принципу доступу до правосуддя, а витрати можуть бути стягнуті як уже сплачені, так і ті, що підлягають сплаті у майбутньому.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт оскаржує ухвалу суду першої інстанції виключно в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, а тому перегляд ухвали та задоволення вимог апеляційним судом здійснюється лише в межах оскарження.
Відповідачі про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформовані належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не зверталися.
Колегія суддів, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду скасуванню на підставі наступного.
Судом встановлено, що 02 квітня 2025 року Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 752/20872/21, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постановою Київського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
27 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про намір подати докази витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення.
07 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат надано: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н від 23 липня 2021 року (т. 2 а.с. 223), детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги (т. 2 а.с. 227), ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції керувався статтями 133, 137 та 246 ЦПК України і виходив з того, що позивач та його представник не надали суду на виконання положень п. 6.1 Договору № б/н від 23.07.2021 акт виконаних робіт (наданих послуг), а тому суд позбавлений можливості встановити обсяг робіт, виконаних адвокатом.
Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що витрати на професійну правничу допомогу не підтверджені належними та допустимими доказами.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н від 23 липня 2021 року (т. 2 а.с. 223), відповідно до п. 5.3.1 якого розмір гонорару є фіксованим та становить 20 000,00 грн, що мають бути сплачені позивачем на користь Адвокатського бюро після ухвалення остаточного судового рішення по справі у термін, що не перевищує три робочі дні після набрання остаточним рішенням законної сили; детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги (т. 2 а.с. 227), який містить перелік виконаних адвокатом робіт: підготовка до розгляду справи (аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій) - 2 год.; складання, оформлення і надсилання позовної заяви - 4 год.; контроль відкриття провадження по справі та змін стадії розгляду справи, повідомлення клієнта про стан розгляду справи, надання роз`яснень клієнту про його процесуальні права та обов`язки - 1 год.; складання процесуальних документів (дві відповіді на відзив, клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, письмові пояснення позивача на клопотання сторони відповідача-2 про долучення доказів, клопотання про проведення судового засідання в режимі ВКЗ, заява про долучення доказів, заява на ознайомлення з матеріалами справи, заява про здійснення оплати судової автотоварознавчої експертизи, заява про призначення додаткової судової автотоварознавчої експертизи, заява про поновлення строку на зменшення позовних вимог та зменшення розміру позовних вимог, клопотання про стягнення судових витрат, детальний опис робіт) - 29 год.; ознайомлення з матеріалами справи - 3 год.; підготовка до судових засідань, представництво інтересів позивача у Голосіївському районному суді м. Києва - 8 год.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зазначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 357/11023/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 390/1133/19, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 444/2445/19.
Отже, вирішальне значення для вирішення питання про розподіл судових витрат має підтвердження факту надання правничої допомоги, її обсягу та вартості. Відсутність акта виконаних робіт (наданих послуг) не є безумовною підставою для відмови у стягненні таких витрат, якщо їх розмір та обсяг підтверджуються іншими доказами, зокрема детальним описом робіт (наданих послуг), складеним адвокатом, та договором про надання правничої допомоги, в якому визначено фіксований розмір гонорару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги, який містить перелік виконаних адвокатом робіт із зазначенням витраченого часу. Зазначений опис є достатнім для встановлення обсягу наданих послуг та їх вартості, оскільки розмір гонорару визначено договором у фіксованій сумі.
Щодо доводів суду першої інстанції про відсутність акта виконаних робіт, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 8.2 Договору № б/н від 23 липня 2021 року, строком закінчення дії даного Договору вважається отримання клієнтом присуджених коштів / отримання таких у добровільному порядку, а тому дія Договору продовжується до набрання рішенням законної сили та отримання позивачем коштів, через що підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) є передчасним. Водночас, закон не передбачає обов`язкового надання акта виконаних робіт для стягнення витрат на правничу допомогу.
Крім того, слід зазначити, що відповідачі не подавали клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та не надавали доказів їх неспівмірності.
Оскільки рішенням суду першої інстанції від 02.04.2025 позов задоволено частково, судові витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зазначене правило застосовується і до розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позовні вимоги на загальну суму 187 624,83 грн, задоволено вимог на суму 130 536,01 грн. Відсоток задоволених позовних вимог становить 69,57 %.
Сума витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог, становить: 20 000,00 грн ? 69,57% = 13 914,00 грн.
Вказана сума підлягає розподілу між відповідачами пропорційно розміру задоволених позовних вимог до кожного з них: до ТДВ «СК «Альфа-Гарант»» задоволено вимог на суму 29 487,22 грн, що становить 22,59 % від загальної суми задоволених вимог (130 536,01 грн), а тому з ТДВ «СК «Альфа-Гарант»» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі: 13 914,00 грн ? (29 487,22 / 130 536,01) = 3 142,00 грн; до ОСОБА_3 задоволено вимог на суму 101 048,79 грн, що становить 77,41 % від загальної суми задоволених вимог (130 536,01 грн), а тому з ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі: 13 914,00 грн ? (101 048,79 / 130 536,01) = 10 772,00 грн.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 141, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковалевської Дар`ї Сергіївни - задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року - скасувати.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»» (ЄДРПОУ 32382598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 142 (три тисячі сто сорок дві) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 772 (десять тисяч сімсот сімдесят дві) грн 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: