Судові рішення

Постанова № 139565675 у справі № 591/590/26 від 08.09.2026

Постанова від 08.09.2026 в адміністративній справі № 591/590/26 (категорія «Військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Чалий І.С.

Справа№ 591/590/26
СудДругий апеляційний адміністративний суд
СуддяЧалий І.С.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата ухвалення08.09.2026
Надійшло до реєстру09.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139565675

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 р. Справа № 591/590/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми (головуючий суддя І інстанції Ніколаєнко О.О.) від 03.08.2026 по справі № 591/590/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 СУ № 2451/2025 від 13.11.2025 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП на ОСОБА_1 ;

- закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03.08.2026 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №СУ №2451/2025 від 13.11.2025 про накладення адміністративного стягнення відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що він відмовився від проходження ВЛК через об`єктивні причини: має хвору матір та займався збором документів для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації; не мав з собою медичних документів, які підтверджують наявні хронічні захворювання та порушення стану здоров`я; не міг технічно знаходитись в 17.50 09.11.2025. Вказує, що не міг пройти ВЛК в такі короткі строки, крім того 09.11.2026 є вихідним днем.

ІНФОРМАЦІЯ_3 , подав відзив на апеляційну скаргу, в якій проти її задоволення заперечував та просив відмовити. Вказав, що чинне законодавство не передбачає права військовозобов`язаного відмовитися від проходження медичного огляду з мотивів зайнятості оформленням відстрочки для хворої матері чи відсутності при собі медичної документації. Відповідно до абз. 1 та абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом ТЦК та СП і проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби. Проходження ВЛК є не правом, а прямим законодавчо встановленим обов`язком військовозобов`язаного, невиконання якого тягне адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним.

09.11.2025 позивачу було вручено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 09.11.2025 о 17:30 для проходження ВЛК.

09.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 складено направлення № 5458352 позивача на проходження ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби, датою початку медичного огляду визначено 09.11.2025.

У журналі реєстрації направлень на ВЛК це направлення зареєстроване та здійснено позначку про відмову від отримання направлення. Підпис позивача у графі щодо ознайомлення з наслідками ухилення від проходження призову та медичного огляду відсутній .

09.11.2025 позивачем складена заява, у якій відмовляється від проходження ВЛК у зв`язку з відсутністю при собі медичної документації та наявності хворої матері.

Відповідачем надано відеозапис, на якому зафіксовано відмову позивача проходити ВЛК за виданим 09.11.2025 направленням.Також уповноваженою особою відповідача повідомлено позивачу про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

09.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 складено протокол №СУ №2451/2025 про адміністративне правопорушення відносно позивача. Відповідно до протоколу 09.11.2025 у приміщенні у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач відмовився від проходження ВЛК (що підтверджується повісткою, направленням, витягом з журналу обліку направлень, заявою, відеозаписом), таким чином порушив вимоги абз. 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинено адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

У протоколі вказана дата та місце призначеного розгляду справи про адміністративне правопорушення - 13.11.2025. Додатками до протоколу вказано копія паспорту, повістки, направлення, витягу з журналу, заяви, відеозапис.

У протоколі позивач власним підписом підтвердив про ознайомлення з правами та обов`язками, датою розгляду справи про адміністративне правопорушення, отриманням копії протоколу.

Постановою №СУ №2451/2025 від 13.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Суть правопорушення, зазначеного у постанові, є аналогічною викладеному у складеному протоколі відносно позивача. У постанові мається відмітка про направлення її позивачу поштою.

Позивач, не погодившись з постановою звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова містить необхідні реквізити, у тому числі, виклад обставин правопорушення, установлених під час розгляду справи, посилання на правові норми, порушення яких стало підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частин другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та триває.

Згідно з Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 оголошено про проведення загальної мобілізації.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, згідно з абзацом 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

За приписами частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок) резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду (пункт 74-1 Порядку).

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 3 у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол (пункт 6 розділу ІІ Інструкції № 3).

Судом встановлено, що у даній справі предметом спору є саме оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення №СУ №2451/2025 від 13.11.2025, яка складена у звязку з тим, що ОСОБА_1 09.11.2025 відмовився від проходження військово-лікарської комісії (що підтверджується повісткою № 1927, направленням на ВЛК № 5458352, витягом з журналу направлень на ВЛК, заявою щодо мотивів відмови, відеозаписом з відео-реєстратора "BOBLOV" інв.№1), таким чином порушивши абз. 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було видано направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560, яке зареєстроване в журналі обліку направлень.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач написав власноруч відмову від проходження ВЛК, мотивуючи тим, що в нього відсутні при собі лікарські виписки і документи, а також з наявності хворої мами (інваліда ІІІ групи по зору).

Стосовно доводів позивача про те, що він був позбавлений можливості надати необхідні медичні документи про стан свого здоров`я для проходження ВЛК, колегія суддів зазначає таке.

Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями і поширюється зокрема і на військовозобов`язаних та резервістів (далі - Положення).

Згідно з пунктом 3.8 Розділу 3 Положення постанова ВЛК про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Отже, військовозобов`язані повинні один раз на рік проходити медичне обстеження, що є не правом, а встановлений законом обов`язок військовозобов`язаного, за порушення якого настає передбачена відповідальність.

Згідно з абз. 3 пункту 3.4 Розділу 3 Положення лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Отже, у лікарів, які включені до складу ВЛК, наявний доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов`язаного, а необхідність надання військовозобов`язаним додаткових документів про стан його здоров`я має вирішуватись лікарями ВЛК та не може бути підставою для відмови від проходження медичного огляду.

Водночас у разі незгоди з рішенням ВЛК таке рішення може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.

Будь-яких доказів, що ОСОБА_1 заявляв клопотання щодо перенесення проходження ВЛК на іншу дату та наявності у нього медичних документів про стан його здоров`я до матеріалів справи не надано, як і не долучено таку медичну документацію до позовної заяви.

Щодо посилання позивача на те, що він знаходився в процесі оформлення відстрочки від призову, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано підтверджуючих доказів того, що станом на момент складання постанови він мав належним чином оформлену відстрочку від призову.

Отже, ураховуючи досліджені докази, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), згідно з якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів уважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З огляду на приписи ст. 139 КАС України у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03.08.2026 по справі № 591/590/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис) І.С. Чалий

Судді (підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складений 08.09.2026 року

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.09.2026 Ухвала № 139416699 Другий апеляційний адміністративний суд
02.09.2026 Ухвала № 139416689 Другий апеляційний адміністративний суд
19.08.2026 Ухвала № 139094401 Другий апеляційний адміністративний суд
03.08.2026 Рішення № 138673425 Зарічний районний суд м. Сум
06.02.2026 Ухвала № 133925539 без тексту Зарічний районний суд м. Сум
29.01.2026 Ухвала № 133688415 без тексту Зарічний районний суд м. Сум