Справа № 369/17577/25
Провадження №2-а/367/64/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
08 вересня 2026 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 серії R №69546 від 11.09.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача; стягнути з відповідача судові витрати у розмірі сплаченого судового збору.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, а саму постанову винесено з грубим порушенням норм процесуального права. Зокрема, позивач стверджує, що він ніколи не отримував ані повістки про виклик для проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), ані направлення на медичний огляд у встановленому законом порядку, підпис про їх отримання не ставив та від отримання у присутності свідків не відмовлявся. З огляду на це, на переконання позивача, у нього не виник юридичний обов`язок з`явитися для проходження ВЛК у певний день і час, а отже відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем його прав, передбачених статтею 268 КУпАП (розгляд справи відбувся за його відсутності), та статтею 285 КУпАП (копію постанови позивачу не вручено і не надіслано ані у паперовому, ані в електронному вигляді).
2. Процесуальні дії суду та подання учасників справи
Ухвалою суду від 15.06.2026 у справі витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно позивача, а також належним чином засвідчену копію постанови серії R №69546 від 11.09.2025, з установленням строку подання доказів до 23.06.2026.
На виконання зазначеної ухвали відповідач листом від 22.07.2026 № 17/6824 надіслав суду копію оскаржуваної постанови серії R №69546 від 11.09.2025 на одному аркуші. Інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення - зокрема доказів вручення позивачу повістки або направлення на ВЛК, відомостей про попереднє визнання позивача обмежено придатним до військової служби, пояснень позивача, протоколу чи інших документів, що стали підставою для висновку про вчинення правопорушення, - відповідач суду не надав. Заперечень (відзиву) проти позову відповідач також не подав.
24.07.2026 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких звернуто увагу суду на те, що правова підстава, зазначена відповідачем у мотивувальній частині оскаржуваної постанови - пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX - поширюється виключно на громадян, яких до набрання чинності цим Законом (до 04.05.2024) в установленому порядку було визнано обмежено придатними до військової служби, тоді як позивач обмежено придатним ніколи не визнавався і доказів протилежного матеріали справи не містять.
3. Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 серії R №69546 від 11.09.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Постанова прийнята за наслідками розгляду поданої позивачем через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста заяви від 09.09.2025 про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності в порядку статті 279-9 КУпАП.
Суд звертає увагу, що в тексті позовної заяви розмір накладеного штрафу зазначено як 8 500 грн, тоді як із самої копії оскаржуваної постанови, наданої відповідачем на виконання ухвали суду, вбачається сума штрафу 17 000,00 грн. Оскільки предметом судового контролю є законність постанови в тому вигляді, в якому її прийнято суб`єктом владних повноважень, суд виходить із суми, зазначеної безпосередньо в оскаржуваній постанові, і зауважує, що ця розбіжність підлягає уточненню учасниками справи та не впливає на правову оцінку підстав притягнення позивача до відповідальності.
Із мотивувальної частини постанови вбачається, що правопорушення, поставлене позивачу в вину, кваліфіковано відповідачем як таке, що передбачене абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з посиланням на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», і полягає у тому, що позивач «не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК».
4. Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для, зокрема, проходження медичного огляду, а також проходити такий огляд згідно з рішенням ВЛК чи керівника відповідного територіального центру.
Підпунктом 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, та пунктом 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі направлення.
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX встановлено обов`язок громадян віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження повторного медичного огляду до 5 червня 2025 року.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
5. Оцінка суду
Оцінюючи подані сторонами докази в їх сукупності, суд виходить з наступного.
По-перше, застосована відповідачем правова підстава притягнення позивача до відповідальності - пункт 2 розділу II Закону України № 3621-IX - поширюється виключно на осіб, яких до дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку вже було визнано обмежено придатними до військової служби. У матеріалах справи відсутні будь-які докази (висновок ВЛК, витяг з протоколу засідання ВЛК, відмітка у військово-обліковому документі тощо) того, що позивач коли-небудь визнавався обмежено придатним. Відповідач, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок довести правомірність оскаржуваного рішення, таких доказів суду не надав ні на стадії винесення постанови, ні на виконання ухвали суду про витребування доказів від 15.06.2026. За цих обставин суд доходить висновку, що зазначена правова підстава до позивача застосована безпідставно.
По-друге, за відсутності підстав для застосування спеціальної норми (Закону № 3621-IX) обов`язок позивача пройти ВЛК міг виникнути лише за умови належного вручення йому персонального направлення або повістки про виклик для проходження такого огляду. Позивач заперечує факт отримання будь-якого із цих документів. Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження вручення позивачу повістки чи направлення (розписки, акта про відмову від отримання у присутності свідків, поштового повідомлення тощо), хоча такий обов`язок доказування покладений на нього законом.
За таких обставин суд вважає, що відповідачем не доведено ні наявності в позивача обов`язку пройти ВЛК у визначений термін, ні факту повідомлення позивача про такий обов`язок у встановленому законом порядку, а отже не доведено вчинення позивачем діяння, яке утворює об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Суд також враховує доводи позивача щодо порушення відповідачем процедурних гарантій, передбачених статтями 268 та 285 КУпАП (розгляд справи за відсутності позивача без доведення факту належного повідомлення про це, невручення копії постанови), проте зазначає, що подана позивачем 09.09.2025 заява про згоду на розгляд справи за його відсутності в порядку статті 279-9 КУпАП сама по собі не звільняла відповідача від обов`язку довести наявність події та складу правопорушення. З огляду на висновок про недоведеність складу правопорушення, зазначені процедурні порушення є додатковою, а не самостійною визначальною підставою для задоволення позову.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята за відсутності доведених події та складу адміністративного правопорушення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
6. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією, а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 210-1, 247, 268, 285, 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 серії R №69546 від 11.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя: Л.В. Мерзлий