Справа №: 532/748/26
провадження №: 2/398/3349/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"02" вересня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шинкаренко І.П.,
за участю секретаря судового засідання Калатаєвської С.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
її представника - адвоката Харути В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Харута Вікторія Анатоліївна, про зменшення розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, в якій просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02.11.2022 № 532/939/22 на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку щомісячно, на 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.01.2026.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02.11.2022 № 532/939/22 з нього стягуються аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12.07.2022 і до досягнення дітьми повноліття. З моменту винесення рішення сімейний та матеріальний стан позивача істотно змінився. Під час захисту України він отримав травми, що відносяться до тяжких, контузії, що призвело до значного погіршення його здоров`я, має 2 групу інвалідності. Внаслідок поранення та інвалідності стан здоров`я позивача суттєво погіршився, він не може ходити, пересувається на милицях, потребує довготривалого та дорого вартісного лікування. Його доходи значно зменшились, коли він втратив працездатність, він не має можливості працювати за станом здоров`я, його матеріальний стан суттєво погіршився, довгий період часу не отримував кошти, тому був змушений брати кошти в борг, які зараз необхідно повертати. Станом на дату звернення до суду пенсію не отримував. 24.01.2026 він створив нову сім`ю та зареєстрував шлюб і тепер утримує двох дітей нової дружини. Створення нової сім`є, утримання ще двох неповнолітніх дітей, травми під час захисту Батьківщини та інвалідність, відсутність власного житла ставить позивача у скрутне матеріальне становище.
На переконання позивача зазначені обставини свідчать про наявність підстав, для зменшення розміру аліментів.
Ухвалою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23.04.2026 справу передано за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
01 липня 2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що відповідач позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає у повному обсязі, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать інтересам дітей та загальним засадам законодавства щодо розміру аліментів, які присуджуються на утримання двох неповнолітніх дітей. Зазначає, що позивач ОСОБА_2 є сином відповідача. Він перебував у фактичних шлюбних відносинах, без державної реєстрації шлюбу, з ОСОБА_5 . Від спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно, діти є її рідними онуками. Від самого народження дітей їх батьки, внаслідок ведення аморального способу життя, зловживання спиртними напоями, небажання працювати, не виконували належним чином свої батьківські обов`язки по вихованню та матеріальному утриманню своїх дітей, а саме: зовсім не піклувалися про їх фізичний і духовний розвиток, підготовку до навчання і самостійного життя, не забезпечували дітям необхідне харчування, медичний догляд та лікування, що негативним чином впливало на їх здоров`я і фізичний розвиток. Внаслідок чого, практично з народження діти проживали з відповідачем, вона самостійно займалася їх вихованням, лікуванням і утриманням. Батьки з дітьми майже не спілкувалися, не цікавились їх життям і розвитком, у зв`язку з чим, за її позовом, рішенням суду позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав відносно їх дітей. Цим же рішенням суду з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було стягнуто аліменти на користь закладів, установ, опікунів або інших фізичних чи юридичних осіб, де перебуватимуть діти, у розмірі 1/3 частини всіх видів їх заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 12 липня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття. Таким чином, вона самостійно виховує та утримує двох малолітніх онуків фактично з їх народження, а сплата аліментів батьками на утримання дітей завжди була мінливою та нестабільною. ІНФОРМАЦІЯ_4 мати дітей ОСОБА_5 померла. З цього часу тягар по утриманню дітей покладено на відповідача та за рахунок аліментів позивача, який, у свою чергу за всі ці роки не виявив жодного інтересу до життя рідних дітей. Він не бере участі в їх вихованні, духовному та фізичному розвитку, раніше спілкувався з дітьми два-три рази на рік, а останній рік взагалі припинив будь-яке спілкування з ними, натомість проживає та утримує нерідних дітей своєї нової дружини, про що він повідомив у своєму ж позові. Вважає, що стягнуті рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02.11.2022 у справі №532/939/22, аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів їх заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідають положенням ч. 5 ст. 183 СК України, адже такий розмір є законодавчо визначеною часткою на утримання двох дітей. Тож, зменшення цієї частки призведе до грубого порушення прав дітей. Також представник відповідача зазначає, що сама по собі інвалідність чи погіршення стану здоров`я не є абсолютною підставою для зменшення аліментів, якщо позивач має стабільний дохід (пенсію по інвалідності, інші виплати). Аліменти стягуються у частці від доходу, тому, якщо дохід зменшився, автоматично зменшується і фактична сума виплат, що вже балансує майновий стан позивача без зміни поточної частки, що була визначена судовим рішенням. Згідно з довідками про розмір сплачених аліментів, виданих Кобеляцьким ВДВС у Полтавському районі Полтавської області від 25.04.2025 № 9343 та Звягельським ВДВС у Звягельському районі Житомирської області від 02.04.2026 № 43192/20.10-26/вч3772/3226, позивачу були нараховані та ним сплачені на утримання дітей аліменти за рахунок його відповідних доходів. Крім того, створення нової сім`ї є особистим вибором позивача, проте, відповідно до ст. 150 СК України, обов`язок утримувати рідних дітей є першочерговим і безумовним, передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Отже, наявність дітей дружини не може звільняти або зменшувати обов`язку позивача перед його рідними дітьми. Також додала, що позивач не надав належних та допустимих доказів, зокрема у розумінні норм права, що забезпечують захист прав дитини на належне матеріальне забезпечення для гармонійного розвитку батьками, що матеріальний стан позивача виключає можливість виплати ним 1/3 частини всіх видів його доходу на двох рідних дітей. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
08 липня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якому зазначив, що від народження до червня 2022 року діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали разом зі ним та бабусею ОСОБА_1 в м. Горішні Плавні. Він постійно був поруч з дітьми, працював та утримував сім`ю, давав матері кошти на продукти, лікування, одяг, взуття дітям, займався вихованням своїх синів. Він офіційно працював на ДП «Кіровоградський облавтодор» Філія «Кіровоградський райавтодор», періодично ходив на підробітки, кошти на утримання дітей та всієї сім`ї надавав особисто моїй матері. Інформація, що він не цікавиться життям дітей не відповідає дійсності. ОСОБА_1 налаштовує дітей проти позивача та його дружини, забороняє спілкуватися по телефону, відео зв`язку, розбила подаровані ним телефони дітей, з метою щоб вони йому не телефонували. Спілкуватися телефоном з дітьми ОСОБА_1 не дає можливості, а змоги їздити до дітей в нього немає за станом здоров`я. Позивач з дружиною передавали матері речі та подарунки для дітей через відділення Нової пошти, але згодом вона почала відмовлятися їх забирати, тому вони більше цього не роблять. До виконавчої служби його мати звернулася, коли позивач пішов на військову службу, після чого почали блокувати карткові рахунки та накладати штрафи за не сплату аліментів. Відповідач приховала та не подала ті суми, які він їй особисто надавав для дітей та проживання. Вказує на те, що станом на 19.05.2026 відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державним виконавцем Титорчук Л.М. Звягельського ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького МУМЮ України сума сплачених аліментів становить 380955,08 грн. Ця сума є достатньою для проживання дітей та лікування дітей. Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, це право мають ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і це право також мають ОСОБА_8 та ОСОБА_9 теж, які є дітьми його дружини, яких вона утримує самостійно, оскільки, батько дітей практично не сплачує аліменти, тому повністю сплачувати комунальні послуги, платити за винайм житла, купувати продукти харчування на всю сім`ю та купувати позивачу ліки, збирати кошти на дороговартісні операції дружина не має можливості. Позивач вважає, що погіршення стану здоров`я платника аліментів є вагомою причиною для зменшення розміру аліментів. У даній ситуації він втратив працездатність, має II групу інвалідності, потребує тривалого лікування та безліч операцій, які є платними. Стан його здоров`я зазначено від 13.06.205 № 2025-0613-1117-0959-0 у Свідоцтві про хворобу, він перебував на обстеженні та лікуванні, переніс оперативне втручання, пересувається виключно на милицях. Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19.05.2026 року здійснюється відрахування від суми доходів (ТУ ПФУ в Житомирській області) 50%, що є частини всієї пенсії на погашення суми попередньої заборгованості, яка виникла через його непрацездатність та перебування в лікарні тривалий час. Він як військовий, який втратив своє здоров`я на війні, сьогодні не має фінансової стабільності, не може проходити лікування та операції, сума 7747,00 грн є досить малою для особи з інвалідністю. Позивач все життя вимушений сплачувати непосильні суми аліментів, оскільки ще сплачує борги за аліменти, які виникли коли отримав каліцтво. Коли він перебував у лікарнях та проходив реабілітацію доходу не мав, тому аліменти нараховувалися по статистиці, набігла велика сума боргу, а при виплаті розрахункових при звільнені з військової служби майже всі кошти були стягнуті на користь опікуна. Позивач не має коштів та ліки та операції, а заблоковані карткові рахунки та великі борги забирають у нього можливість покращити свій фізичний стан. Позивач вважає, що стягнуті виконавцем суми аліментів є достатніми для забезпечення належного рівня життя дітей, достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дітей. Також позивач додав, що йому відомо, що ОСОБА_1 на постійній основі отримує кошти від держави за опікунство у розмірі 17560,00, також періодично отримувала соціальну допомогу за періоди, коли не сплачувалися аліменти, також отримує аліменти для утримання дітей. Виходячи з цього розмір доходу отримувача аліментів, має значно більший дохід ніж платника аліментів, що дає право на зменшення їх розміру до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку дітей 50%. Крім того, позивач вважає, що створення нової сім`ї, а саме зміна сімейного стану, теж є важливим, адже дружина турбується про нього, крім того, сама виховує двох неповнолітніх дітей, батько яких є боржником по аліментах та не допомагає дітям, тому у неї немає змоги утримувати ще й позивача. У зв`язку з наведеним, просить суд відхилити доводи, зазначені у відзиві на позов, та позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Харута В.А у судовому засіданні з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши відповідача, її представника, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області у справі № 532/939/22 від 02.11.2022 позов ОСОБА_1 задоволено, позбавлено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь закладів, установ, опікунів або інших фізичних чи юридичних осіб, де перебуватимуть діти, аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 12.07.2022 до досягнення дітьми повноліття.
Судом встановлено, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають з ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними витягами з реєстру територіальної громади, яка є їхньої бабусею та відповідно матір`ю позивача, вона опікується дітьми та займається їхнім вихованням. Зазначене сторонами визнається та не оспорюється.
Мати дітей - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Кобеляцьким вілліом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтаському районі Полатвської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28.04.2026.
З наданих довідок про сплачені аліменти судом встановлено, що ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей за період з 01.04.2024 по 31.03.2025 аліменти сплачувались з квітня 2024 року по вересень 2024 року у розмірі 10000,00 грн щомісячно, з жовтня 2024 року по березень 2025 року відомості про сплату аліментів відсутні, а також за період з 01.04.2025 по 31.03.2026 аліменти сплачені за жовтень 2025 року у розмірі 14970,78 грн та за січень 2026 року у розмірі 36671,76 грн, відомості про сплату аліментів за інші місяці вказаного періоду у довідці відсутні.
Згідно з останнім розрахунком заборгованості, що міститься в матеріалах справи, виданим Звягельським ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за період з лютого 2026 року по квітень 2026 року наявні відомості про сплату аліментів за березень 2026 року у розмірі 1500,00 грн та у квітні 2026 року у розмірі 237812,54 грн, а залишок заборгованості станом на 19.05.2026 складає 109134,80 грн.
19.05.2026 головним державним виконавцем Звягельського ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 7155304 з примусового виконання виконавчого листа № 532/939/22 від 04.01.2023, виданого Кобеляцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , винесено постанову про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_2 , в якій постановлено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі частини пенсії, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 109134,80 грн, починаючи стягнення з 01.05.2026, після погашення заборгованості стягнення проводити у розмірі 1/3 частини пенсії, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Позивач надав до суду відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб за період з 26.03.2015 по 16.12.2025, а також довідку з місця його роботи за період з липня 2023 року по грудень 2023, однак відомостей про сплачені ОСОБА_2 аліменти вказані документи не містять.
Відповідно до довідки про доходи № 1779 8178 9673 2770, виданої ОСОБА_2 про те, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за період з 01.12.2025 по 30.06.2026 складає 88561,06 грн, з яких у грудні 2025 року - 6688,06 грн, у січні-лютому 2026 року - 13822,00 грн, у березні- травні 2026 року - 15494,00 грн, у червні 2026 року - 7747,00 грн.
Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради № 1470/25/484/В від 01.10.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено другу групу інвалідності за основним діагнозом: Т93.8 0 наслідки інших уточнених травм нижніх кінцівок зі супутніми діагнозами та ускладненнями основного діагнозу. Причиною інвалідності зазначено поранення (контузії, травми, каліцтво), захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, поранення - ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Дата повторного оцінювання: 01.10.2027.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 2025-0613-1117-0959 від 13.06.2025 цього дня Госпітальна ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 » провела огляд ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановила діагноз: Т93.8; S74/7; Т66 - наслідки перенесеної тяжкої вибухової травми (07.02.2024), вогнепального осколкового сліпого поранення правого стегна, лівого стегна, підколінної ямки, гострої ішемії лівої нижньої кінцівки ІІ ступеня, лівого колінного суглобу з вогнепальним переломом виростків стегнової і великогомілкової кісток та масивним дефектом м`яких тканин, після травматичної невропатії лівих сідничного, стегнового неврів лікованих оперативно (07.02.2024 :ПХО вогнепальних ран з перев`язкою підколінних судин; 08.02.2024: ХО вогнепальних ран, відновлення підколінної артерії та вени протезом, фасціотомії лівої гомілки; 10.02.2024 : ХО ран, фасціотомії лівого стегна; (17.02.2024, 19.02.2024, 22.02.2024, 27.02.2024, 01.03.2024, 05.03.2024, 08.04.2024, 11.04.2024: ПоХО; 08.03.2024 пластика раньового дефекту; 01.05.2024: демонтаж АЗФ) у вигляді консолідованого перелому виростків лівої стегнової і великогомілкової кісток, посттравматичного деформуючого остеоартрозу ІІ (другої) стадії лівого гомілковостопного суглобу, посттравматичного деформуючого остеоартрозу ІІІ (третьох) стадії лівого колінного суглобу зі стійкою змішаною комбінованою контрактурою та постійним больовим синдромом зі значним порушенням функцій; легкого проксимального, глибокого дистального парезу, прогресуючих вегетативно-трофічних розладів зі значним порушенням функцій, посттравматичної повної оклюзії лівої поверхневої стегнової артерії на межі середньої та нижньої третини стегна, алопротезування лівої ПКА, тромбоз протезу на всьому протязі з помірним порушенням кровообігу лівої нижньої кінцівки. ВЛК віднесла перенесені ним травми до ступеня тяжких та визнала їх такими, що пов`язані із захистом Батьківщини.
Військово-лікарська комісія вставила діагноз - Хронічний вірусний гепатит С з помірною цитолітичною активністю. Легко виражений антено-невротичний стан з явищами емоційно-вольової нестійкості інсомнії, ситуаційно зумовлений та визнана вказане захворювання пов`язаним з проходженням військової служби.
На підставі ст. 42, 76а, 78а, 61а графи ІІ розкладу хвороб ВЛК визнала ОСОБА_2 непридатним до військової служби.
Вказані діагнози ОСОБА_2 також підтверджено довідками військово-лікарської комісії № 1 військової частини НОМЕР_2 № 2025-0623-1138-5527-3 від 23.06.2025 та № 2025-0613-1007-4371-3 від 13.06.2025.
Згідно з довідкою № 1501 від 16.02.2024 та № 489 від 23.06.2025 про тимчасову непрацездатність ОСОБА_2 та перебування останнього на стаціонарному лікуванні.
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 2352 ОСОБА_2 у період з 14.05.2025 по 13.06.2025 отримував лікування на умовах стаціонару з діагнозом: Т93-2 - наслідки інших уточнених травм нижньої кінцівки.
У період з 16.06.2025 по 23.06.2025 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Лікарня № 1» Житомирської міської ради з діагнозом: хронічний вірусний гепатит С, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого 7829.
Крім того, ОСОБА_2 у період з 26.01.2026 по 29.01.2026 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» з діагнозом: наслідки перенесеної тяжкої вибухової травми (07.02.2024), вогнепального осколкового сліпого поранення правого стегна, лівого стегна, підколінної ямки, гострої ішемії лівої нижньої кінцівки ІІ ступеня, лівого колінного суглобу з вогнепальним переломом виростків стегнової і великогомілкової кісток та масивним мас ефектом м`яких тканин, після травматична невропатія лівих сідничних, стегнового нервів, що підтверджується випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 1329.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 від 31.05.2024 ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
На підтвердження зміни сімейного стану позивач надав копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого Звягельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 24.01.2026, згідно з яким він 24.01.2026 уклав шлюб з ОСОБА_11 .
Дружина ОСОБА_2 має також двох дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_5 від 10.02.2009 та серії НОМЕР_6 від 06.08.2012 відповідно.
Згідно з актом обстеження, виданим депутатом Звягельської міської ради Рудницьким Д.В. 02.04.2026, ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 .
Аналізуючи вимоги та заперечення сторін, суд виходить з наступного.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтями 150, 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст.182 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
При цьому, відповідно до аналізу ст.192 СК України й наданих Пленумом Верховного Суду України роз`яснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов`язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.
При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, суду необхідно з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і чи впливає ця зміна на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З аналізу зазначеного вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.
При цьому, позивач, який заявив вимогу про зміну (зменшення) розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, має довести не лише обставини, якими він обґрунтовує позов, а й факти, з наявністю яких закон пов`язує настання бажаного для нього правового наслідку.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Свідченням матеріального становища платника аліментів є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється поява у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримання і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Як на підставу для зменшення розміру аліментів позивач посилається на погіршення стану здоров`я внаслідок отриманих під час проходження військової служби та захисту Батьківщини травм та захворювань, вставлену у зв`язку з цим другу групу інвалідності, як наслідок непрацездатність та погіршення матеріального стану в частині отримання доходу лише у виді пенсійного забезпечення. Дійсно з наданих суду доказів судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів отримав під час проходження військової служби травми та набув захворювання, які потребують лікування. Отже, суд встановив, що стан здоров`я позивача суттєво погіршився.
Щодо зміни матеріального стану в бік його погіршення суд відмічає, що отримання позивачем бойової травми та набуття інших захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби, встановлення ОСОБА_2 другої групи інвалідності та внаслідок цього втрата ним працездатності і необхідність здійснення витрат на лікування і реабілітацію прямим чином впливають на матеріальне становище платника аліментів, адже його дохід обмежений пенсійними виплатами по інвалідності, а потреби у лікуванні також вимагають здійснення відповідних витрат.
Вказані обставини відповідно до положень статті 192 СК України суд визнає такими, що є підставою для зменшення розміру аліментів.
Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача щодо зміни його сімейного стану як підстави для зменшення розміру аліментів, адже зі встановлених судом обставин вбачається, що у позивача після одруження не виник передбачений ч. 2 ст. 75 СК України обов`язок утримувати дружину, адже відомості про її непрацездатність у матеріалах справи відсутні, а положення ч. 1 ст. 75 СК України передбачають взаємність обов`язків щодо матеріальної підтримки подружжя. Так само у позивача не виник обов`язок утримувати дітей дружини навіть за відсутності утримання від їхнього батька, а надання їм матеріальної допомоги є його правом, зумовленим наявністю реальної можливості такої, та не може бути причиною погіршення матеріального стану власних дітей, обов`язок утримання яких прямо передбачений законом та встановлений судовим рішенням.
Отже, вказані обставини суд визнає неспроможними в контексті положень ст. 192 СК України.
За встановлених обставин, виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, даних про особу позивача, обставин, які впливають на платоспроможність платника аліментів, при цьому враховуючи інтереси дітей, які мають право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, суд вважає, що вимоги позивача про зменшення розміру аліментів на утримання дітей підлягають частковому задоволенню, а саме зменшенню до 1/4 частки його доходів.
При визначенні розміру зменшених аліментів суд виходить з того, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Судом встановлено, що малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають статус дітей, позбавлених батьківського піклування, та перебувають під опікою ОСОБА_1 .
Мати дітей ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батька ОСОБА_2 стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу).
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини.
Статтею 18 вказаного Закону передбачено, що допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У разі якщо на дитину виплачуються призначені у встановленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.
Таким чином, враховуючи гарантований державою рівень матеріальної підтримки дітей, позбавлених батьківського піклування, зменшення розміру аліментів за встановлених судом обставин не призведе до порушення прав дітей та погіршення їхнього становища і забезпечить належне їхнє утримання.
На переконання суду, зменшення розміру аліментів до 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів не позбавить дітей належного матеріального забезпечення для їхнього розвитку і в той же час не буде становити надмірного фінансового тягаря для позивача та сприятиме належному виконанню останнім аліментних зобов`язань.
Суд вважає за доцільне зазначити, що розмір аліментів у виді 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є мінімальним гарантованим розміром аліментів на одну дитину та покликаний забезпечити потреби дитини на базовому рівні найнеобхідніших життєвих потреб та не в повній мірі відповідає принципу забезпечення найкращих інтересів дитини. Встановлення ж розміру аліментів у частці від доходу їхнього платника дозволить корелювати суму аліментів у відповідності до розміру отриманого доходу, який може піддаватися зміні залежно від різних обставин, та забезпечить право дитини на належне матеріальне утримання від батька.
Отже, для забезпечення балансу права платника аліментів на зменшення їх розміру з урахуванням зміни стану його здоров`я та матеріального становища і прав дітей на утримання з боку батька, суд вважає справедливим зменшення розміру аліментів саме до частини від заробітку (доходу) платника аліментів, що становитиме 1/8 його частину на кожного з дітей.
Згідно з роз`ясненнями, що містяться п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідач є особою, яка діє в інтересах малолітніх дітей, а предметом позову є захист сімейних прав, суд, керуючись ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати у цій справі відносить на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.7, 150, 181 -183, 192 СК України, суд
УХВАЛИВ
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02.11.2022 у цивільній справі № 532/939/22 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь закладів, установ, опікунів або інших фізичних чи юридичних осіб, де перебуватимуть діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на їх утримання з 1/3 частини до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Якщо після досягнення повноліття ОСОБА_3 ніхто не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на його утримання стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнення на підставі рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02.11.2022 у цивільній справі № 532/939/22 припинити з моменту набрання рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.09.2026 у справі № 532/748/26 законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 02.09.2026.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .
Представник відповідача: адвокат Харута Вікторія Анатоліївна, адреса: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Софіївська, буд. 10, кімн. 512.
Суддя І.П. Шинкаренко