ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 р. Справа № 591/467/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Северинова А.С., по справі № 591/467/26
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Департаменту патрульної поліції, у якому просив:
- скасувати постанову поліцейського 1 взводу, 4 роти, 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області, старшим лейтенантом поліції Таран Сергієм Леонідовичем, серії ЕНА № 6451891 від 03 січня 2026 року, у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190,00 грн.;
- справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 665 гривень 60 копійок сплаченого судового збору та 3200 гривень витрат на правничу допомогу.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19.06.2026 у справі № 591/467/26 позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано постанову серії ЕНА № 6451891 від 03 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665 грн 60 коп.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку аргументує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи та просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19.06.2026 року у справі № 591/467/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що із постанови серії ЕНА № 6451891 від 03.01.2026 року вбачається, що 02.01.2026 року близько 21 год. 57 хв. водій керував транспортним засобом FORD FOCUS з номерним знаком НОМЕР_2 , що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м. та здійснив зупинку на зупинці призначеної для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 е ПДР України. Апелянт вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки позивач керував транспортним засобом задній номерний знак якого був забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м., символи номерного знака мали ознаки зношення (стирання), що додатково погіршувало їхню читабельність.
Відповідач наголошує, що висновок суду про відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також неможливість встановити з наданих доказів марку транспортного засобу, його державний номерний знак та факт зупинки ближче ніж за 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, є передчасним та необґрунтованим, оскільки ґрунтується лише на оцінці окремих фотоматеріалів без належного дослідження відеозаписів, які містять безперервну фіксацію всіх обставин виявлення правопорушень та підтверджують як особу правопорушника і транспортний засіб, так і об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення.
Додатково скаржник зазначає, що суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення посилається на обставини, пов`язані із зупинкою транспортного засобу ближче ніж за 30 метрів від посадкового майданчика маршрутних транспортних засобів, зазначена обставина не є предметом цього спору, оскільки позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.9 е ПДР, предметом оскарження є виключно постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а тому саме наявність чи відсутність складу цього правопорушення підлягала дослідженню судом першої інстанції.
Позивач не скористався праовм на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції Тарана С.Л. від 03 січня 2026 року серії ЕНА № 6451891 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 1190 грн (а.с. 6). Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 02 січня 2026 року о 21 год. 57 хв. в м. Суми по вул. Роменська, 56, водій керував транспортним засобом з номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м та здійснив зупинку на зупинці призначеної для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п. 15.9.е. ПДР України. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR, Motorola Solutions vb400 471975, 471319, чим порушив п.2.9 в ПДР - керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів.
Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності постанови серії ЕНА № 6451891 від 03 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до частини 1 статті 121-3 КУпАП, керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, системний аналіз наведених положень свідчить про те, що обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення саме такого ступеня забруднення номерного знака, за якого об`єктивно не забезпечується можливість чітко визначити його символи або буквенно-числову комбінацію з відстані 20 метрів.
Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, передбачені частиною 1 статті 122.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
При цьому, за приписами пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з пунктом 2 Розділу IV «Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції № 1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Законодавством передбачено зміст постанов у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, зазначення в постанові відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У відповідності до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено з матеріалів справи, постановою поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції Тарана С.Л. від 03 січня 2026 року серії ЕНА № 6451891 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 1190 грн.
У постанові зазначено транспортний засіб (марку, модель, реєстраційний номер, належність): FORD FOCUS BM7241 ЕВ, Швець Ганна Іванівна.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 02 січня 2026 року о 21 год. 57 хв. в м. Суми по вул. Роменська, 56, водій керував транспортним засобом з номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м та здійснив зупинку на зупинці призначеної для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п. 15.9.е. ПДР України. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR, Motorola Solutions vb400 471975, 471319, чим порушив п.2.9 в ПДР - керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів.
Так, у матеріалах справи містяться відео з приладів нагрудної відеофіксації, на яких зафіксовано процес вимірювання за допомогою рулетки патрульним поліцейським відстані 15 м та 20 м для визначення можливості із зазначеної відстані чітко визначити буквенно-числову комбінацію номерного знака транспортного засобу, яким керував позивач.
Дослідивши наявні у матеріалах справи відеозаписи, колегією суддів встановлено, що номерний знак автомобіля, яким керував позивач, мав ступінь забрудненості, що не надавав можливості ідентифікувати його буквенно-числову комбінацію на відстані 20 м.
У матеріалах справи також міститься фото заднього номерного знаку транспортного засобу, яким керував позивач, з яких також слідує, що даний номерний знак був забрудненим та не надавав можливості ідентифікувати його буквенно-числову комбінацію на відстані 20 м.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що номерний знак транспортного засобу, яким керував позивач, неможливо розрізнити і на відстані, меншій, ніж 20 м., що підтверджується відеозаписами приладів нагрудної відеофіксації, що містяться у справі, зробленими практично впритул до транспортного засобу, яким керував позивач.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що наданими відповідачем відеозаписами підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити його символи на відстані 20 метрів.
Із урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
При цьому, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що з фотокопій, доданих до відзиву на позовну заяву, неможливо встановити марку автомобіля, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом (FORD FOCUS BM7241 ЕВ) із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити його символи на відстані 20 метрів, підтверджений наявними у справі відеозаписами з приладів нагрудної відеофіксації, які містять безперервну фіксацію обставин виявлення правопорушення.
Крім цього, позивачем не заперечується факт керування ним транспортним засобом FORD FOCUS НОМЕР_3 .
Колегія суддів також не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що фотокопії зроблені на такій відстані, що неможливо встановити номерні знаки не лише припаркованого автомобіля, а й того, що рухався у попутному напрямку, адже дана обставина не спростовує того факту, що позивач керував транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити його символи на відстані 20 метрів. Для встановлення обставин правопорушення і надання оцінки наявним доказам визначальною є виключно можливість ідентифікації номерного знака транспортного засобу, яким керував позивач, а не транспортних засобів, що рухалися у попутному напрямку.
Додатково колегія суддів зазначає, що нею не надається правова оцінка обставинам оскаржуваної постанови від 03 січня 2026 року серії ЕНА № 6451891, що пов`язані із можливою зупинкою транспортного засобу позивача ближче ніж за 30 метрів від посадкового майданчика маршрутних транспортних засобів, оскільки зазначена обставина не є предметом цього спору, а позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме керування транспортним засобом з номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м.
Так, відповідно до п. 15.9 «е» ПДР, зупинка забороняється ближче 30 м. від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м. від дорожнього знака такої зупинки з обох боків, а частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, за приписами статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Колегія суддів вказує, що оскаржуваною постановою на позивача накладено стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за порушення ним п.2.9 «в» ПДР (керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів), відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у формі штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки обставинам оскаржуваної постанови від 03 січня 2026 року серії ЕНА № 6451891 стосовно порушення позивачем п. 15.9 е ПДР.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 , скасування постанови серії ЕНА № 6451891 від 03 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн, закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження під час розгляду колегією суддів.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19.06.2026 по справі № 591/467/26 -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 08.09.2026 року